Політика
Український досвід подолання наслідків війни може бути корисним для Кіпру
Україна напрацювала практичні механізми захисту дітей, підтримки родин військових і постраждалих від воєнних злочинів, якими готова поділитися з Кіпром.
Про це посол України на Кіпрі Сергій Ніжинський сказав у інтерв’ю Укрінформу.
Дипломат зазначив, що повністю поділяє думку посла Кіпру в Україні Міхаліса Фіріласа, що кіпрська модель врегулювання конфлікту не може слугувати прикладом для нашої країни, адже Кіпр залишається розділеним уже понад 50 років.
За словами Ніжинського, попри відсутність активних бойових дій, мешканці Кіпру й далі живуть з відчуттям постійної загрози. Уздовж лінії розмежування існує буферна зона з покинутими будинками, а майнові права людей, які були змушені залишити домівки, досі не врегульовані. Наразі також обговорюється можливість тимчасового проживання українських біженців у таких будинках за умови юридичного врегулювання, щоб уникнути майбутніх спорів щодо власності.
«Але хочу наголосити, що Україна також має досвід, яким могла б поділитися з Кіпром, – передусім у питаннях захисту дітей, підтримки сімей військовослужбовців та людей, які постраждали від сексуального насильства під час війни», – сказав посол.
Він зауважив, що Кіпр лише зараз, через 51 рік після подій 1974 року, починає порушувати тему зґвалтувань, скоєних військовими.
«А в Україні на четвертому році повномасштабної війни ці питання вже опрацьовуються на високому рівні. У нас підготовлено низку законопроєктів щодо захисту таких постраждалих, передбачено компенсації, а також розглядається питання правового статусу дітей, народжених унаслідок зґвалтувань. Ми можемо передати цей досвід нашим партнерам», – заявив Ніжинський.
Як повідомляв Укрінформ, посол Кіпру в Україні Михаліс Фірілас заявив, що історія Кіпру не є моделлю для мирного рішення в Україні, адже конфлікт на острові не вирішено й агресія триває
Острів Кіпр був розділений на дві частини в 1974 році – після турецької інтервенції, яка сталася внаслідок перевороту в Нікосії, що мав на меті об’єднання з Грецією. Етнічний склад населення – 78% греків-кіпріотів та 18% турків-кіпріотів. Острів розділений на дві частини: Турецька Республіка Північний Кіпр, яку визнає лише Туреччина, та Республіка Кіпр.
Фото: Facebook/Sergiy Nizhynskyi
Політика
Росія продає смерть, це некрономіка
Необхідно обмежити можливість Кремля фінансувати війну та приваблювати економічно вразливе населення «вигідними» військовими контрактами.
Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу у Брюсселі повідомила лауреатка Нобелівської премії миру, правозахисниця Олександра Матвійчук.
Відповідаючи на запитання про те, чи з’являються, на її думку, шанси на те, що російське суспільство може в певний момент натиснути на Кремль щодо завершення війни на тлі економічної скрути, Матвійчук заявила: «Чесна відповідь – ми не знаємо».
«Я слідкую за російською соціологією. Я винесу за рамки, чи можна робити якісну соціологію в авторитарних умовах, коли люди розуміють, що за те, що називаєш війну війною, по тобі може бути заведено реальну кримінальну справу. Але є інструменти, як зчитувати настрої. І я бачу, що російське населення у своїй більшості вибирає тактику, яку російські соціологи називають “уникнення війни”», – заявила правозахисниця.
Таким чином, вона висловила сумнів у можливості масових протестів у РФ.
«Існувала дуже тонка “позолота” громадянського суспільства, але за ці роки його просто знищили – частина людей виїхала, частина зараз ув’язнена», – зауважила Нобелівська лауреатка.
Разом із тим, Матвійчук висловила впевненість у тому, що нинішня стратегія України, як полягає в поверненні війни на територію Росії, правильна.
«Вона вкладається в більш широкий підхід зробити ціну війни вищою, ніж ціну миру», – вважає правозахисниця.
«Росія продає смерть», – заявила Матвійчук, пригадуючи один із останніх прикладів реклами військових контрактів, де на одній частині постера зображений російський окупант в однострої, а на іншій – той самий чоловік у цивільному одязі з ключами від нової квартири.
«Це називається “некрономікою”. Росія використовує бідність свого населення, в тому числі як інструмент управління. Тому треба підірвати можливість цієї некрономіки фінансувати привабливість війни», – зазначила Матвійчук.
Правозахисниця окремо підкреслила важливість європейських санкцій проти РФ, а також недопущення використання західних компонентів у виробництві російської зброї.
«Я в Європарламенті показую парламентарям фото решток одного з останніх “Шахедів”, який бив по місту, де я живу, по Києву. І там є компоненти з Німеччини, інших європейських країн, а також з Японії та США. Нам треба зупинити можливість Росії використовувати такі собі “задні двері” для обходу санкцій», – підсумувала Матвійчук.
Як повідомляв Укрінформ, у приміщенні Європарламенту у Брюсселі у вівторок, 30 червня, відбулося офіційне відкриття фотовиставки «Кокон життя» з 14-ма портретами цивільних та військовослужбовців, які перенесли пластичні операції після поранень внаслідок російської агресії.
Політика
Сибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї
Міністри закордонних справ України та Республіки Корея Андрій Сибіга та Чо Хьон обговорили в Сеулі спільні виклики через співпрацю Москви з Пхеньяном та питання північнокорейських військовополонених.
Про це це Сибіга повідомив у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Був радий зустрітися в Сеулі з міністром закордонних справ Республіки Корея Чо Хьоном. Наші переговори підтвердили міцний характер і динамічний розвиток співпраці між Україною та Республікою Корея», – зазначив він.
Сторони обговорили шляхи розвитку політичного діалогу на найвищому рівні, розширення економічних і ділових зв’язків, залучення корейського бізнесу до відновлення України, а також поглиблення співпраці у сфері безпеки.
Глава МЗС України поінформував міністра Чо Хьона про ситуацію на полі бою, зусилля України, спрямовані на досягнення справедливого і тривалого миру, а також про останні досягнення української оборонної промисловості.
Сибіга також подякував Республіці Корея за непохитну підтримку України та наголосив, що російська агресія має глобальні наслідки. Зокрема, через безпосереднє залучення Москвою КНДР до війни проти України, а також передачу Пхеньяну ресурсів і технологій у відповідь на його підтримку.
«Ми обговорили спільні виклики, що виникають унаслідок поглиблення співпраці між Москвою та Пхеньяном. Окрему увагу приділили питанню північнокорейських військовополонених. Ми маємо чітке розуміння подальших дій відповідно до норм міжнародного гуманітарного права», – підкреслив міністр.
Дипломати домовилися, що розвиток українсько-корейського співробітництва сприятиме зміцненню безпеки, стабільності та міжнародного права як у Європі, так і в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 29 червня – 2 липня проводить робочі візити до Республіки Корея та Японії.
23 червня влада Південної Кореї висловила готовність прийняти всіх військових КНДР, які воювали на боці РФ проти України та були взяті в полон.
У січні минулого року українські військові у Курській області взяли в полон двох солдатів із Північної Кореї.
Політика
Ми повинні щонайшвидше досягти врегулювання війни Росії проти України
У найближчий період має бути досягнуто результатів щодо врегулювання війни Росії проти України шляхом діалогу, і Туреччина надалі активно сприятиме мирним зусиллям.
Про це у виступі на Парламентському саміті НАТО сказав президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, повідомляє Укрінформ з посиланням на CNN Türk.
“Хочу особливо наголосити, що ми повинні досягти результатів у найближчий період щодо врегулювання російсько-української війни шляхом діалогу”, – сказав Ердоган.
Президент Туреччини підкреслив довіру до його країни обох сторін війни.
“Як союзник, який може говорити з обома сторонами, який уже запускав результативні процеси та завоював довіру обох сторін (України та Росії – ред.) завдяки своїй неупередженій позиції, ми й надалі активно сприятимемо мирним зусиллям”, – сказав Ердоган.
Він також наголосив на тому, що відповідно до всебічного підходу НАТО до безпеки, на саміті НАТО в Анкарі партнери будуть оцінювати глобальні та регіональні події, насамперед щодо України, Ірану, Перської затоки та Палестини.
Президент Туреччини переконаний, що євроатлантична безпека нині переживає історичний перелам, оскільки війни, кризи, тероризм і нелегальна міграція змушують переглянути розуміння безпеки.
“Ми перебуваємо в центрі періоду невизначеності, коли напруженість замінює стабільність, а передбачуваність дедалі зменшується… У нинішніх умовах ще важливіше зберегти стримувальний потенціал НАТО та зміцнити солідарність між союзниками”, – сказав турецький лідер.
Ердоган наголосив на важливій позиції Туреччини в НАТО та закликав інтегрувати країну в європейські оборонні ініціативи.
Як повідомляв Укрінформ, у Стамбулі 28-29 червня, напередодні саміту НАТО в Анкарі, проходить Парламентський саміт Альянсу, в якому беруть участь голови парламентів та керівники делегацій країн-союзниць НАТО.
Фото: АА
-
Політика2 дні agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова1 тиждень agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство2 дні agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Відбудова1 тиждень agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Усі новини1 тиждень agoВолодимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті
-
Усі новини6 днів agoкраїни, куди краще поїхати, якщо вам не подобається спека
