Connect with us

Війна

Пам’яті ветерана АТО Рустема Аблятіфова (позивний «Ногай»)

Published

on


Говорив кримськотатарською та українською, володів ще трьома іноземними мовами

Політолог, юрист, ветеран АТО Рустем Аблятіфов народився в Одесі 3 грудня 1964 року.  

Спочатку здобув фах моториста-матроса у місцевому морському професійно-технічному училищі. Працював на суднах Чорноморського пароплавства. У 1991 році екстерном закінчив судноводійський факультет Одеської державної морської академії. 

У 1992 році перебрався з родиною в Крим – на історичну батьківщину. Працював на суднах Керченського виробничого об’єднання рибної промисловості та Керченського морського технологічного інституту. Закінчив юридичний факультет Таврійського інституту підприємництва та права.  

Згодом Рустем працював юристом-заступником директора Фундації з натуралізації та прав людини «Сприяння» - організації-партнера Агентства ООН у справах біженців в Україні. Був серед тих, хто проводив безпрецедентну кампанію з набуття громадянства України кримськими татарами та представниками інших національних меншин, які були депортовані за радянських часів. 

Отримавши у 2002 році диплом магістра державного управління з відзнакою в Українській академії державного управління при Президентові України, працював у Державному комітеті України у справах національностей та міграції. Згодом став головним консультантом юридичної служби у Представництві Президента України в АРК.  

Чоловік брав активну участь у Помаранчевій революції. Під час повторного голосування другого туру виборів Президента України був головою виборчої дільничної комісії у Харкові, де особливо активними були проросійські сили. 

Стажувався у США та Канаді. Залучався Венеціанською комісією як експерт при розгляді проєктів надважливих законів України. Учасник багатьох міжнародних наукових конференцій з питань державного управління, етнополітики, міграції, прав людини тощо. 

Рустем викладав у Кримському юридичному інституті. Очолював раду кримської ГО «Інститут громадянського суспільства». Був політичним аналітиком та юристом. Протягом двох років працював редактором англомовної сторінки в агенції «Кримські новини».

У 2013 році Рустем став активним учасником руху «Євромайдан Крим». Після анексії Росією українського півострова його затримувала так звана кримська самооборона, сформована з асоціальних та напівкримінальних елементів. Після незаконного референдуму про статус Криму чоловік був змушений виїхати з родиною до Львова. Там разом з іншими політологами і  правниками розробили проєкт закону «Про права корінних народів України». 

Водночас Рустем не припиняв викладацької діяльності. Його лекції слухали у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Львівському регіональному інституті державного управління та Українському католицькому університеті.  

У вересні 2015 – квітні 2016 року активіст долучився до Громадянської блокади Криму, яку організували кримські та загальноукраїнські патріотичні громадські організації задля припинення торгівлі та енергопостачання до тимчасово окупованого Криму. Рустем виконував обов’язки координатора на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Чаплинка». 

В інтерв’ю Рустем розповідав, що Росія пропонувала Україні $3,5 мільярда за відмову від блокади. Він разом з однодумцями заснував громадську військово-патріотичну спілку «Резервний підрозділ ім. Девлєт Ґірая», головною метою якої стали підготовка співвітчизників до служби у війську та об’єднання учасників АТО-кримців. 

Ще у січні 2015 року став добровольцем. Безпосередньо на сході України брав участь в боях з липня 2016-го по січень 2018 року, внаслідок чого отримав інвалідність.  

На другий день повномасштабного вторгнення РФ Рустем приєднався до 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Воював на Луганщині.  

Наприкінці літа 2022 року захистив дисертацію «Кримська діаспора Туреччини у процесі репатріації киримли на історичну Батьківщину (кін. 1980-х – поч. 2000-х років)» у Львівському національному університеті імені Івана Франка і здобув ступінь доктора філософії за спеціальністю «Історія та археологія». 

Чоловік загинув 24 вересня 2022 року під час боїв з росіянами у Херсонській області. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у коментарі для «Крим. Реалії» розповів, що Рустем Аблятіфов добре володів кримськотатарською мовою, говорив її степовим діалектом. У мовному питанні був дуже принциповим. Вважав: якщо кримський татарин не володіє своєю материнською мовою, то має говорити державною, принаймні з ним. 

«Іноді він вступав у жорстку полеміку із кримськими татарами, які не розмовляли з ним кримськотатарською мовою, бо вони її не знали. І коли хтось казав: «Ну, я ж не знаю кримськотатарської мови», відповідав: «Тоді хоча б українською мовою», – згадував Чубаров. 

Син загиблого Адільгірей написав про батька: «Він завжди ненавидів усе російське і водночас прищеплював любов до України та нашого народу. Збереження кримськотатарської ідентичності, мови, культури було одним з найважливіших принципів його життя.  

Коли ми в дитинстві жили у Криму, він змушував мене та мою сестру говорити лише українською або кримськотатарською. В Криму, де це було «дивно». Я цього не розумів, бо, як і всі діти, не хотів «відрізнятися». Тільки подорослішавши, став розуміти. Він помер, борючись з тим, що щиро ненавидів – Росією, її шовіністським «народом» і рашизмом. І за те, що щиро любив – Україну, Крим, український і кримськотатарський народи. Герої не вмирають – вмирають вороги!»  

Попрощалися з Рустемом Мамут оглу Аблятіфовим у Львові 30 вересня 2022 на площі Ринок.

Церемонія за мусульманською традицією відбулася в Ісламському культурному центрі імені Мухаммада Асада. Поховали Героя на Голосківському цвинтарі поряд із могилами кримських татар.  

У чоловіка залишилися дружина, син і донька. 

Рустем Аблятіфов нагороджений пам’ятною відзнакою «За оборону Авдіївки» (2017), посмертно за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі – орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2023).   

Вічна пам’ять і слава Захисникові! 

Фото: Фейсбук-сторінка Віктор Залевський, Фейсбук-сторінка Рефат Чубаров, з сайту «Крим.Реалії» та соціальних мереж

За матеріалами Меморіал. Платформа пам’ятіКрим. Реалії



Джерело

Війна

Данія передає Україні 15 000 далекобійних артилерійських боєприпасів

Published

on



Україна отримає від Данії додаткові 15 тисяч далекобійних артилерійських пострілів, частина з них уже прибула.

Про це міністр оборони України Михайло Федоров повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Глава оборонного відомства наголосив, що його команда постійно працює над тим, щоб збільшувати обсяги та якість міжнародної допомоги Україні. Увагу зосереджують на рішеннях, які дають найбільший результат на полі бою.

«Для нас є три незмінні пріоритети: ППО, далекобійна артилерія та українські дрони. Саме на цих напрямах концентруємо зусилля й працюємо над тим, щоб кошти партнерів спрямовували максимально ефективно. Боремося за кожен долар міжнародної підтримки», – зазначив Федоров.

Партнерство з Данією, за його словами, є одним із прикладів такого підходу: партнерам запропонували переглянути частину вже запланованої підтримки й переорієнтувати ресурси з короткодальної артилерії на далекобійні рішення.

«Данія оперативно відреагувала на цей запит. У результаті Сили оборони отримають додаткові 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Частина з них уже прибула в Україну», – поінформував міністр.

Читайте також: Глава Міноборони Чехії запевнив, що снарядна ініціатива буде продовжена

Він підкреслив: далекобійні боєприпаси на сьогодні є одним із ключових запитів фронту. В умовах постійного розширення дронової кілзони вони дають змогу ефективніше уражати ворога, його логістику та командні пункти, водночас зменшуючи ризики для українських військових.

Федоров подякував Данії за довіру, швидку комунікацію й готовність адаптувати підтримку до реальних потреб фронту. Саме такі рішення, зауважив міністр, дають змогу швидко посилювати спроможності Сил оборони там, де це потрібно найбільше.

Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Федоров у Брюсселі провів зустрічі з представниками ЄС щодо підтримки ключових оборонних потреб України.

Фото: Міноборони



Джерело

Continue Reading

Війна

Росія перекидає системи ППО до Москви та Керченського мосту через українські удари

Published

on



Українська розвідка отримала внутрішні документи РФ, згідно з якими Росія перекидає системи протиповітряної оборони з регіонів до Москви та Керченського мосту, послаблюючи захист інших напрямків на своїй території й тимчасово окупованих територіях України.

Про це глава держави повідомив у Телеграміза результатами доповіді керівника ГУР Олега Іващенка, передає Укрінформ.

“Розвідка здобула внутрішні російські документи з реальною оцінкою наслідків українських далекобійних санкцій. Зафіксовані й заходи реагування російського керівництва на ситуацію, що склалася. Одним із таких заходів є переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованій території України. Зробимо висновки”, — написав він.

Зеленський додав, що окрема доповідь стосувалася стану російського ракетного виробництва й стратегічної воєнної авіації.

“Готуємо нові наші цілком справедливі кроки у відповідь на затягування Росією війни та удари по території України. Важливо, щоб до якнайбільшої кількості росіян дійшло розуміння, що війну затягує саме відмова російського керівництва від дипломатії. Україна надала змістовні дипломатичні пропозиції. Дякую всім, хто захищає нашу державу і людей!” — йдеться в дописі.

Читайте також: СБУ уразила у Криму засоби ППО та військові аеродроми «Саки» і «Гвардійське»

Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 18 червня Сили оборони вдруге за тиждень уразили Московський НПЗ. Генштаб заявляв провлучання та масштабну пожежу на території підприємства. Ішлося щонайменше про п’ять точок горіння. Попередньо було встановлено, що горять комбінована установка переробки нафти й установки вторинної переробки, а також резервуарний парк.

Reuters із посиланням на галузеві джерела повідомляло, що внаслідок нової дронової атаки на Московський НПЗ пошкоджена друга основна перегонна установка.

Московський НПЗ припинив переробку нафти на невизначений термін.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Війна

Командувач Сил безпілотних систем підтвердив ураження головної електропідстанції Севастополя

Published

on



Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт “Мадяр” Бровді підтвердив ураження головної електропідстанції тимчасово окупованого росіянами Севастополя.

Як передає Укрінформ, про це він повідомив у Фейсбуці.

“Втомилася вночі 24 червня головна електропідстанція Севастополя, що розподіляє генерацію Балаклавської ТЕС (ПС 330/220/110/35кВ “Севастополь”)”, – зазначив Бровді.

За його словами, “працювали “Птахи” 1 ОЦ Сил безпілотних систем за координації новоствореного Центру глибинного ураження СБС”.

Також протягом ночі 24 червня “Птахи” СБС результативно відпрацювали 48 оперативних та планових військових цілей у оперативній глибині росіян на тимчасово захоплених територіях на півдні, підкреслив Бровді.

Читайте також: Сили безпілотних систем за ніч уразили понад 60 цілей у Криму та на окупованих територіях

Як повідомляв Укрінформ, у Севастополі після атаки уночі 24 червня зафіксували пожежу на електропідстанції, місто залишилось без світла.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.