Connect with us

Війна

Пам’яті ветерана АТО Рустема Аблятіфова (позивний «Ногай»)

Published

on


Говорив кримськотатарською та українською, володів ще трьома іноземними мовами

Політолог, юрист, ветеран АТО Рустем Аблятіфов народився в Одесі 3 грудня 1964 року.  

Спочатку здобув фах моториста-матроса у місцевому морському професійно-технічному училищі. Працював на суднах Чорноморського пароплавства. У 1991 році екстерном закінчив судноводійський факультет Одеської державної морської академії. 

У 1992 році перебрався з родиною в Крим – на історичну батьківщину. Працював на суднах Керченського виробничого об’єднання рибної промисловості та Керченського морського технологічного інституту. Закінчив юридичний факультет Таврійського інституту підприємництва та права.  

Згодом Рустем працював юристом-заступником директора Фундації з натуралізації та прав людини «Сприяння» - організації-партнера Агентства ООН у справах біженців в Україні. Був серед тих, хто проводив безпрецедентну кампанію з набуття громадянства України кримськими татарами та представниками інших національних меншин, які були депортовані за радянських часів. 

Отримавши у 2002 році диплом магістра державного управління з відзнакою в Українській академії державного управління при Президентові України, працював у Державному комітеті України у справах національностей та міграції. Згодом став головним консультантом юридичної служби у Представництві Президента України в АРК.  

Чоловік брав активну участь у Помаранчевій революції. Під час повторного голосування другого туру виборів Президента України був головою виборчої дільничної комісії у Харкові, де особливо активними були проросійські сили. 

Стажувався у США та Канаді. Залучався Венеціанською комісією як експерт при розгляді проєктів надважливих законів України. Учасник багатьох міжнародних наукових конференцій з питань державного управління, етнополітики, міграції, прав людини тощо. 

Рустем викладав у Кримському юридичному інституті. Очолював раду кримської ГО «Інститут громадянського суспільства». Був політичним аналітиком та юристом. Протягом двох років працював редактором англомовної сторінки в агенції «Кримські новини».

У 2013 році Рустем став активним учасником руху «Євромайдан Крим». Після анексії Росією українського півострова його затримувала так звана кримська самооборона, сформована з асоціальних та напівкримінальних елементів. Після незаконного референдуму про статус Криму чоловік був змушений виїхати з родиною до Львова. Там разом з іншими політологами і  правниками розробили проєкт закону «Про права корінних народів України». 

Водночас Рустем не припиняв викладацької діяльності. Його лекції слухали у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Львівському регіональному інституті державного управління та Українському католицькому університеті.  

У вересні 2015 – квітні 2016 року активіст долучився до Громадянської блокади Криму, яку організували кримські та загальноукраїнські патріотичні громадські організації задля припинення торгівлі та енергопостачання до тимчасово окупованого Криму. Рустем виконував обов’язки координатора на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Чаплинка». 

В інтерв’ю Рустем розповідав, що Росія пропонувала Україні $3,5 мільярда за відмову від блокади. Він разом з однодумцями заснував громадську військово-патріотичну спілку «Резервний підрозділ ім. Девлєт Ґірая», головною метою якої стали підготовка співвітчизників до служби у війську та об’єднання учасників АТО-кримців. 

Ще у січні 2015 року став добровольцем. Безпосередньо на сході України брав участь в боях з липня 2016-го по січень 2018 року, внаслідок чого отримав інвалідність.  

На другий день повномасштабного вторгнення РФ Рустем приєднався до 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Воював на Луганщині.  

Наприкінці літа 2022 року захистив дисертацію «Кримська діаспора Туреччини у процесі репатріації киримли на історичну Батьківщину (кін. 1980-х – поч. 2000-х років)» у Львівському національному університеті імені Івана Франка і здобув ступінь доктора філософії за спеціальністю «Історія та археологія». 

Чоловік загинув 24 вересня 2022 року під час боїв з росіянами у Херсонській області. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у коментарі для «Крим. Реалії» розповів, що Рустем Аблятіфов добре володів кримськотатарською мовою, говорив її степовим діалектом. У мовному питанні був дуже принциповим. Вважав: якщо кримський татарин не володіє своєю материнською мовою, то має говорити державною, принаймні з ним. 

«Іноді він вступав у жорстку полеміку із кримськими татарами, які не розмовляли з ним кримськотатарською мовою, бо вони її не знали. І коли хтось казав: «Ну, я ж не знаю кримськотатарської мови», відповідав: «Тоді хоча б українською мовою», – згадував Чубаров. 

Син загиблого Адільгірей написав про батька: «Він завжди ненавидів усе російське і водночас прищеплював любов до України та нашого народу. Збереження кримськотатарської ідентичності, мови, культури було одним з найважливіших принципів його життя.  

Коли ми в дитинстві жили у Криму, він змушував мене та мою сестру говорити лише українською або кримськотатарською. В Криму, де це було «дивно». Я цього не розумів, бо, як і всі діти, не хотів «відрізнятися». Тільки подорослішавши, став розуміти. Він помер, борючись з тим, що щиро ненавидів – Росією, її шовіністським «народом» і рашизмом. І за те, що щиро любив – Україну, Крим, український і кримськотатарський народи. Герої не вмирають – вмирають вороги!»  

Попрощалися з Рустемом Мамут оглу Аблятіфовим у Львові 30 вересня 2022 на площі Ринок.

Церемонія за мусульманською традицією відбулася в Ісламському культурному центрі імені Мухаммада Асада. Поховали Героя на Голосківському цвинтарі поряд із могилами кримських татар.  

У чоловіка залишилися дружина, син і донька. 

Рустем Аблятіфов нагороджений пам’ятною відзнакою «За оборону Авдіївки» (2017), посмертно за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі – орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2023).   

Вічна пам’ять і слава Захисникові! 

Фото: Фейсбук-сторінка Віктор Залевський, Фейсбук-сторінка Рефат Чубаров, з сайту «Крим.Реалії» та соціальних мереж

За матеріалами Меморіал. Платформа пам’ятіКрим. Реалії



Джерело

Війна

На півдні росіяни готуються встановлювати свої прапори в тилу для демонстрації «досягнень»

Published

on



На півдні російські підрозділи отримали завдання встановлювати прапори РФ у низці населених пунктів поблизу лінії бойового зіткнення для демонстрації «досягнень» до річниці вторгнення.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин.

«За даними нашої розвідки, російським підрозділам, які діють на Гуляйпільському і Олександрівському напрямках, і зокрема розвідувальним підрозділам в операційній зоні російської 29-ї армії, поставлене завдання щодо встановлення прапорів Російської Федерації в період з 14 по 24 лютого, до річниці широкомасштабного вторгнення», – зазначив Волошин.

За його словами, йдеться про низку населених пунктів у тилу Сил оборони.

«Росіяни мають встановити прапори, там більш ніж десяток населених пунктів: Новоселівка, Степне, Олексіївка, Олександроград, Новоолександрівка, Орестопіль, Тернове, Зелений Гай, Андріївка-Клевцове, Відрадне, Братське, Тернувате і Придорожнє», – розповів речник.

Він наголосив, що ці населені пункти розташовані поза лінією фронту.

«Російські «флаговтики» мають встановити там прапори, навіть якщо їхні штурмові і наступальні дії будуть невдалими, а це все населені пункти, які розташовані неподалік лінії бойового зіткнення, але вони не на лінії фронту, вони у нас в тилу. Це для того, щоб показати, що вони мають якісь досягнення, вони мають встановити там прапори з відео- та фотофіксацією. Тактика «флаговтиків» тут в усій красі», – підсумував Волошин.

Читайте також: Бійці ЗСУ знищили росіян, які намагалися встановити триколор у Вовчанську

Як повідомляв Укрінформ, російська армія від початку доби атакувала українські позиції 102 рази, найактивніше намагається просуватися на Гуляйпільському та Покровському напрямках. Сили оборони стримують ворога.

Фото: armyinform.com.ua



Джерело

Continue Reading

Війна

Радник міністра оборони «Флеш» закликає не публікувати роботи із закриття доріг антидроновими сітками

Published

on



У Міністерстві оборони України закликають журналістів, цивільних і військових не знімати і не публікувати в реальному часі роботу груп, які закривають важливі ділянки трас захисними антидроновими сітками.

Як передає Укрінформ, про це радник міністра оборони України Сергій “Флеш” Бескрестнов зазначив у Телеграмі.

“Міністерство оборони швидко реагує на сигнали з фронтів, і військові колеги також швидко закривають критичні та важливі ділянки трас захисними сітками”, – заявив Бескрестнов.

Водночас він звернувся до журналістів, цивільних і військових не знімати і не публікувати в реальному часі роботу груп, які монтують ці коридори.

“Ви просто тим самим підставляєте людей під удар. Я розумію, що захист доріг – це хороша новина, якою хочеться відразу поділитися, але не варто”, – наголосив радник міністра оборони.

Читайте також: Сирський – про знищення «Шахедів»: Українські дрони-перехоплювачі дають високі результати

Як повідомлялось, Державна служба спеціального транспорту за підсумками 2025 року облаштувала 534 км антидронового захисту – сітки вздовж доріг в 7 областях України.

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті нацгвардійця Руслана Сисюка

Published

on


Тихий, щирий, справедливий – він завжди приходив на допомогу

Руслан народився 6 липня 1999 року в селі Копіювата Уманського району Черкаської області. Тут пройшли його дитячі та шкільні роки. Земляки згадують про Руслана як про тихого, щирого, справедливого хлопця, який завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував.




Після навчання у Монастирищенському професійному ліцеї він обрав шлях служіння державі. У 2018 році Руслан став військовослужбовцем 25-ї окремої бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України імені князя Аскольда, а згодом підписав контракт і залишився на службі. 

Із початком повномасштабного вторгнення РФ Руслан обороняв Київську область, брав участь у боях за Київ, Ірпінь, Бучу. У 2024 році був направлений до складу 15-ї бригади НГУ «Кара-Даг». 26 жовтня того ж року підрозділ вирушив на схід.  

«Уже через два дні зв’язок із Русланом обірвався. Майже рік родина чекала на звістку, сподіваючись, що він живий. Але ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше: Герой загинув під час виконання бойового завдання поблизу міста Селидове Донецької області», – розповіли у Монастирищенській міській раді. 

23 жовтня 2025 року з Русланом Сисюком попрощалися у Києві. Похований воїн на Берковецькому кладовищі — поруч із побратимами, які, як і він, віддали життя за Україну. 

«Дякую Герою за відвагу, мужність і жертовність! Царство Небесне та вічний спокій його безсмертній душі», – йдеться у зверненні громади. – У цей скорботний час Монастирище висловлює глибокі співчуття рідним, друзям і побратимам полеглого воїна, розділяючи їхній біль та втрату. Пам’ять про Руслана Сисюка житиме в серцях земляків, а його подвиг — у вільній Україні, за яку він віддав життя». 

На офіційному сайті Президента України зареєстрована петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому сержанту, старшому кулеметнику військової частини 3030 Національної гвардії України Руслану Сисюку.

У військового залишилася дружина та маленький син.

Слава Герою! 

Фото: Фейсбук-сторінка Руслан Сисюк

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.