Суспільство
Точицький про компенсаційний механізм для України
Процес створення компенсаційних і правових механізмів для України рухається за графіком, а коло держав-учасниць Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо збитків, завданих російською агресією проти України, й надалі розширюватиметься.
Про це постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький заявив в інтерв’ю Укрінформу.
Дипломат наголосив, що існують три постійні ключові драйвери процесу створення компенсаційних механізмів: Рада Європи як інституція, Нідерланди як держава, що розмістила Реєстр збитків і де базуватимуться Комісія та Спеціальний трибунал, а також сама Україна.
«Рада Європи виступає головним розробником і юридичним радником цих процесів. Саме тут формуються механізми, які згодом працюватимуть у Нідерландах. Існує чимало подібних прецедентів – зокрема, Організація із заборони хімічної зброї, створена в межах ООН, як інституція функціонує на території Нідерландів. Водночас аналогів створенню компенсаційної комісії в сучасній історії немає – шлях, яким нині рухається Рада Європи, є унікальним», – зазначив Точицький.
Він додав, що загалом процес рухається за графіком, який бачить Україна, хоча темпи могли б бути вищими.
«Досконалості немає межі, і, безумовно, нам хотілося б швидшого поступу. Водночас усе значною мірою залежить від фінансового аспекту, адже основне навантаження несуть держави-учасниці — від підтримки обороноздатності України до встановлення справедливості. Крім того, країни, чиє законодавство цього вимагає, мають ще пройти процедуру ратифікації Конвенції», — пояснив дипломат.
Точицький також зазначив, що 35 підписів під Конвенцією про створення компенсаційного механізму є дуже хорошим результатом.
«Експерти Ради Європи визначали мінімальну “стелю” у 25 країн. Сьогодні ми маємо 34 держави плюс Євросоюз – цього цілком достатньо для старту підготовчої роботи. Хоча, звісно, у період військової дипломатії завжди хочеться більшого», – зазначив він.
Постпред України при Раді Європи також спрогнозував, що кількість підписантів надалі зростатиме. Зокрема, до конвенції можуть приєднатися деякі з десяти держав, які підписали заключний акт міжнародної конференції в Гаазі.
«Частина цих країн брала участь у конференції як спостерігачі — наприклад, Коста-Рика чи Еквадор. Це жодним чином не заважає їм згодом приєднатися і до компенсаційної комісії, і до спеціального трибуналу. Багато учасників просто не встигли отримати необхідні повноваження: десь триває перехідний період, десь уряд лише сформовано. Є й ті, хто з політичних міркувань наразі займає вичікувальну позицію, зокрема в контексті мирних переговорів», – підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо збитків, завданих агресією Росії проти України.
Міністерство освіти й науки України змінило дату голосування на виборах ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах уже оголошеної конкурсної процедури на 27 жовтня.
Як повідомляється на сайті МОН, відповідний наказ підписано 11 травня 2026 року, передає Укрінформ.
“Рішення ухвалено після опрацювання офіційного звернення організаційного комітету з проведення виборів ректора КНУ імені Тараса Шевченка. Організаційний комітет звернувся до МОН після аналізу проміжних результатів підготовки виборчого процесу, пропозицій і зауважень його учасників”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомили у міністерстві, у зверненні зазначено, що під час засідання 7 травня 2026 року організаційний комітет встановив низку питань, які потребують врегулювання до проведення голосування. Йдеться про неузгодженості між локальними нормативними актами університету, потребу їхнього доопрацювання та затвердження Вченою радою, недостатній наразі рівень матеріально-технічної підготовки до виборів, відсутність належних умов для роботи дільничних виборчих комісій, а також невиконання безпекових вимог під час організації виборчого процесу.
Вибори ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка мають відбутися у спосіб, який гарантує довіру до результату. Важливо, щоб процедура відповідала законодавству, забезпечувала рівні умови для всіх учасників і не створювала підстав для подальших оскаржень. У разі фіксації організаційним комітетом питань, які можуть вплинути на якість виборчого процесу, має бути забезпечене реагування в межах визначених повноважень.
Організаційний комітет одноголосно ухвалив рішення звернутися до МОН щодо внесення змін до наказу Міністерства освіти й науки України від 2 березня 2026 року № 108-к-26 «Про оголошення конкурсу на заміщення посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка» та перенесення виборів на іншу дату в межах строку, визначеного наказом МОН від 29 квітня 2026 року № 224-к-26.
До звернення також додали протокол спільного засідання організаційного комітету та головної виборчої комісії від 6 травня 2026 року, протокол засідання організаційного комітету від 7 травня 2026 року, а також звернення Студентського парламенту КНУ імені Тараса Шевченка.
У МОН наголосили, що зміна дати голосування має процедурний характер. Завдання міністерства як засновника — забезпечити проведення виборів із дотриманням законодавства, статуту університету, належних організаційних і безпекових умов, а також прав усіх учасників виборчого процесу.
Як повідомлялося, у березні 2026 року Міністерство освіти та науки оголосило конкурс на заміщення посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також у березні Шевченківський райсуд Києва визнав ректора КНУ ім.Тараса Шевченка Володимира Бугрова винним у недостовірному декларуванні.
1 квітня у Києві студенти КНУ імені Т. Шевченка вийшли на акцію протесту проти чинного ректора Володимира Бугрова. Учасники акції вимагали публічної реакції адміністрації університету на скандали, пов’язані з керівництвом вишу.
Наприкінці квітня Міністерство освіти та науки звільнило Володимира Бугрова з посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Фото Укрінформу можна купити тут
Дванадцять людей дістали поранення на Херсонщині внаслідок російської дронової атаки, авіаційних та артилерийських обстрілів. Серед поранених є дитина.
Джерело
В Одесі перекриють частину Люстдорфської дороги до червня
Джерело
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події7 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Одеса6 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Відбудова7 днів agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
-
Усі новини6 днів agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора