Події
Мисткиня пояснила, чому «Таврійський розпис» набув популярності під час війни
«Таврійський розпис» набув широкої популярності саме під час повномасштабного вторгнення, бо він близький жінкам, які очікують своїх рідних з війни: створюючи художні вироби вони кодують у них свої найпотаємніші бажання.
Таку думку висловила ідейна натхненниця “Таврійського розпису”, мисткиня та художниця із села Куцуруб на Миколаївщині Любов Паранюк, передає кореспондент Укрінформу.
«Одним із символів «Таврійського розпису» є бувальщина про Маяківну: мазальниці зображували постать жінки, яка тримає вогонь на тій стіні хати, яка повернута до моря. Вона символізувала дружин, які чекали чоловіків з риболовлі, і виходили на берег зі світлом, щоб ті бачили, куди повертатися. Цьому присвячено і такий відомий символ як руки Берегині, які тримають вогонь. Це стилізована форма маяка, який також освічує дорогу додому», – розповідає Паранюк.
За її словами, одним із факторів того, чому «таврійка» набула популярності саме зараз, під час війни, є те, що багато жінок чекають своїх рідних. Вони, створюючи художні вироби, кодують у них свої найпотаємніші бажання.
«Таврійський розпис» внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини (НКС) України у листопаді 2025 року. Йдеться про унікальний розпис, яким сільські мазальниці розмальовували хати на нині окупованій Кінбурнській косі (Миколаївщина).
Його особливістю є морська тематика у поєднанні зі степовими мотивами, відповідні символи, образи та обереги, а також своєрідна кольорова гама – усі відтінки синього, блакитного, білий та охри.
За однією з версій – коріння «Таврійського розпису» сягає ще козацьких часів, коли запорозькі козаки заснували на Кінбурні Прогноївську паланку. Але через відсутність документального підтвердження, його офіційна поява датується серединою минулого століття.
Саме тоді миколаївська журналістка та дослідниця традицій народного мистецтва Євгенія Бондаренко побачила, описала і зафіксувала дуже красивий оригінальний розпис, яким сільські мазальниці розмальовували хати, і назвала його «таврійським» (так місцеве населення називає Кінбурнську косу).
Дізнатися більше про унікальний розпис та його символи можна у публікації “Таврійський розпис: від напівзабутої традиції – до національного визнання”.
Як повідомляв Укрінформ, випускниця миколаївського ліцею у Парижі передала ексспікерці Палати представників США Ненсі Пелосі декоративну тарілочку з унікальним таврійським розписом.
Фото авторки та Руслани Сікаленко
Біографічна драма «Майкл» (Michael) про життя та творчість короля попмузики Майкла Джексона зібрала у світовому прокаті 977 мільйонів доларів, ставши найкасовішим байопіком у світі.
Про це повідомляє Variety, передає Укрінформ.
Зазначається, що з квітня «Майкл» зібрав у кінопрокаті в США й Канаді 370,2 мільйона доларів та ще 607,2 мільйона доларів в інших країнах.
За загальною сумою касових зборів, яка сягнула близько 977 млн доларів США, «Майкл» випередив у списку найкасовіших біографічних фільмів попереднього рекордсмена – «Оппенгеймер» Крістофера Нолана із 975 млн доларів США.
Раніше «Майкл» був визнаний найкасовішим музичним біографічним фільмом усіх часів, випередивши стрічку про гурт Queen «Богемна рапсодія» 2018 року, яка зібрала 911 мільйонів доларів США у світовому прокаті.
Тригодинний фільм «Майкл» режисера Антуана Фукуа розповідає про шлях Майкла Джексона від соліста гурту Jackson 5 до статусу короля попмузики.
Як повідомляв Укрінформ, анімаційний фільм «Супер Маріо: Галактика в кіно» (The Super Mario Galaxy Movie) першим у 2026 році зібрав понад 1 млрд дол. у прокаті.
Фото: скриншот з відео
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про початок підготовки до відзначення 1000-річчя Києво-Печерської лаври.
Про це Зеленський заявив під час урочистостей до Дня Конституції, передає кореспондент Укрінформу.
“Такі дати, як тисячоліття Лаври, Україна зустріне гідно. І підготовку почне вже сьогодні. Адже мова про довгий і кропіткий процес. Це оновлення та збереження десятків пам’яток культури, музейних колекцій, споруд Лаври, нашої великої спадщини – одного зі світових центрів християнства. Це потребує великої та спільної роботи, яку ми починаємо вже сьогодні. І тисячоліття Лаври маємо так само зустріти у єдності, яка посилює і захищає наш народ і нашу державу. Відповідний указ про це я підписую тут і зараз”, – сказав Зеленський.
Він нагадав, що вже у серпні цього року Лавра відзначатиме 975 років із заснування, а наступним важливим етапом стане її тисячолітній ювілей.
Він наголосив, що Києво-Печерська лавра є одним із найдавніших духовних центрів християнського світу та важливою складовою української національної ідентичності.
Як повідомляв Укрінформ, під час повітряної атаки російських військ на Київ уночі 15 червня ворожий дрон влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Унаслідок атаки пошкоджено 80% покрівлі собору.
Фото: ОП
До довгого списку літературної премії Центральної Європи “Ангелус” увійшли книжки Сергія Жадана “Арабески” та “Мої жінки” Юлії Ілюхи.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє “Читомо” з посиланням на сайт премії.
До довгого списку потрапили 14 авторів і авторок:
- Уладзімір Арлоў, “Танці над містом. Три оповіді”, пер. Богдан Задура, Державний видавничий інститут (Білорусь);
- Марек Беньчик, Rondo Wiatraczna, видавництво Karakter (Польща);
- Дарко Цвієтич, “Чому ти спиш на підлозі”, пер. Дорота Йованка Чирлич, видавництво Noir sur Blanc (Боснія і Герцеговина);
- Йоанна Чечотт, “Тиша над степом. Казахстан і пам’ять про Росію”, видавництво Czarne (Польща);
- Славенка Дракуліч, “Казки про комунізм”, пер. Катажина Тачинська і Войцех Творек, видавництво Коледжу Східної Європи (Хорватія);
- Георгі Господінов, “Садівник і смерть”, пер. Магдалена Питлак, Wydawnictwo Literackie (Болгарія);
- Юлія Ілюха, “Мої жінки”, пер. Катажина Фішер, видавництво Коледжу Східної Європи (Україна);
- Ласло Краснагоркаї, “А світ триває”, пер. Ельжбета Соболевська, видавництво Czarne (Угорщина);
- Мілена Маркович, “Діти”, пер. Дорота Йованка Чирлич, видавництво Warstwy (Сербія);
- Петер Надаш, “Паралельні історії: Німа імперія”, пер. Ельжбета Соболевська, Biuro Literackie (Угорщина);
- Зита Рудзька, “Лише дурні живуть до кінця”, видавництво W.A.B. (Польща);
- Катержина Тучкова, Bílá Voda, пер. Юлія Ружевич, видавництво Afera (Чехія);
- Ева Вежнавець, “Про вовка говорили в хаті”, пер. Малгожата Бухалік, видавництво Коледжу Східної Європи (Білорусь);
- Сергій Жадан, “Арабески”, пер. Міхал Петрик, видавництво Czarne (Україна).
Серед номінантів цьогорічного довгого списку – угорський нобелівський лавреат Ласло Краснагоркаї, лавреат Міжнародної Букерівської премії Георгі Господінов, а також троє письменників, які вже отримували “Ангелус”: Дарко Цвієтич, Георгі Господінов і Сергій Жадан.
Окремо організатори зазначили, що книжку хорватської письменниці Славенки Дракуліч залишили в довгому списку, попри те що авторка померла 20 червня – вже після засідання журі. За правилами премії, нагороду можуть отримати лише живі письменники і письменниці.
Короткий список премії, до якого увійдуть сім книжок, оголосять на початку вересня.
Автор або авторка книжки-переможниці отримає 150 тисяч злотих. По 5 тисяч злотих також отримають усі автори й авторки, чиї книжки потраплять до фіналу. Окремо з 2010 року присуджують “Ангелус” за переклад – перекладач або перекладачка переможної книжки отримає 40 тисяч злотих.
До складу журі увійшли Андрей Хадановіч, який очолює журі, Бернадетта Дарська, Добрава Лісак, Єжи Мадейський, Пауліна Малохлеб, Томаш Мізеркевич і Мацей Роберт.
Премію доповнює Нагорода імені Наталії Горбаневської, яку присуджують за результатами онлайн-голосування читачів серед книжок із фінального списку. Лавреат або лавреатка цієї відзнаки отримує запрошення на літературну резиденцію у Вроцлаві.
Літературна нагорода Центральної Європи Angelus – літературна відзнака, яку вручають щороку за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою. Фундатором премії є місто Вроцлав, а бюро нагороди працює при Вроцлавському домі літератури.
Як повідомляв Укрінформ, письменник Андрій Курков отримав спеціальну відзнаку премії Джорджа Орвелла.
Фото: Читомо
-
Політика16 години agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова6 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика6 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Суспільство20 години agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Відбудова1 тиждень agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Усі новини7 днів agoВолодимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті