Connect with us

Суспільство

ПФУ не выплатил 253 714 гривен пенсии умершего отца

Published

on


Отец женщины умер, после его смерти осталось наследство в виде недополученной пенсии на сумму 253 714 гривен. Она просит Пенсионный фонд выплатить эти средства. Об этом идет речь в решении Приморского районного суда Одессы, опубликованном 12 декабря 2025 года. 

2 апреля 2024 года по заявлению женщины частный нотариус завела наследственное дело № 15/2024 к имуществу ее умершего отца. После истечения шести месяцев со дня его смерти, 30.09.2024 года частный нотариус выдала свидетельство о праве на наследство по завещанию на квартиру. В тот же день частный нотариус провел государственную регистрацию права собственности на указанную квартиру. Кроме того, 23 января 2023 года Одесский окружной административный суд принял по делу № 420/15793/22 решение, которым административный иск удовлетворил и, в частности, обязал Главное управление Пенсионного фонда Украины в Одесской области осуществить перерасчет пенсии по его должности, соответствующей (аналогичной) последней штатной 33/36-6098 от 15.09.2022 года о размере денежного довольствия за ноябрь 2019 года и осуществить доначисление невыплаченной части пенсии с учетом уже выплаченных сумм с 01.12.2019 года. Данное решение вступило в законную силу 23.02.2023 года. Письмо от 29.04.2024 года ПФУ сообщило ей, что на основании решения Одесского окружного административного суда от 23.01.2023 года по делу № 420/15793/23 произведен перерасчет пенсии. Размер доплаты к пенсии по решению суда составляет 253 714 гривен. Однако фактически средства не выплачены. Так же нет возможности на указанные средства выдать свидетельство о праве на наследство, поскольку данные средства фактически при жизни выплачены не были, на его счетах не учитываются. Как следствие, она не имеет возможности защитить свои права во внесудебном порядке и вынуждена обратиться за их защитой в суд.

14.05.2025 года в адрес суда от представителя Главного управления Пенсионного фонда Украины в Одесской области поступил отзыв на исковое заявление, в котором просил суд отказать в удовлетворении исковых требований в полном объеме. Главным управлением на основании решения Одесского окружного административного суда от 23.01.2023 года по делу № 420/15793/23 проведен перерасчет пенсии. Размер доплаты к пенсии по решению суда составляет 253 714 гривен. Фактическая невыплата начисленных сумм средств, в этом случае в соответствии с установленными обстоятельствами дела, была обусловлена ​​тем, что выделенные бюджетные ассигнования на исполнение судебных решений, должником которых является ГУ ПФУ в Одесской области, направляются на безусловное их выполнение в порядке очередности принятия. Возложенные судом обязательства исполнены в полном объеме, в порядке, установленном действующим законодательством, и в пределах полномочий, возложенных на Главное управление. Выплата начисленной доплаты пенсии подлежала выплате после выделения соответствующих средств на погашение задолженности по пенсионным выплатам по решениям суда из Государственного бюджета Украины. Он состоял на учете в Главном управлении и получал пенсию по инвалидности в соответствии с Законом Украины от 09.04.1992 года № 2262 «О пенсионном обеспечении лиц, уволенных с военной службы, и некоторых других лиц». Выплата пенсии прекращена с 01.04.2024 года в связи с его смертью. Указанные суммы выплачиваются, если обращение за ними последовало не позднее 6 месяцев после смерти пенсионера. Каких-либо доказательств того, что именно она является правопреемником умершего в получении невыплаченных за жизнь средств, лицом не предоставлено.

Что решил суд? 

Иск женщины удовлетворили. С Главного управления Пенсионного фонда Украины в Одесской области в ее пользу взыщут денежную сумму в размере 253 714 гривен.

“Недополученная мужчиной пенсия вошла в состав наследства, которое унаследовала истица, в соответствии с положениями статьи 1227 ГК Украины, а потому заявленное ею требование о взыскании средств из органа Пенсионного фонда является эффективным в разрезе возобновления нарушенных наследственных прав. Доводы ответчика о том, что истец не является взыскателем по делу № 420/15793/22, поэтому для выплаты недополученной доплаты пенсии по указанному решению суда правовые основания отсутствуют, не могут быть учтены, поскольку это не влияет на разрешение спора по данному делу, возникший по поводу защиты истцом своего права на наследование по завещанию, а именно права собственности на наследственное имущество в виде невыплаченной пенсии, принадлежавшей наследодателю при жизни. При таких обстоятельствах, исследовав и проанализировав представленные письменные доказательства, учитывая незаконность препятствования ответчиком реализации прав истицы, как наследника по завещанию, на получение причитающегося ей наследственного имущества – пенсии наследодателя, оставшейся не полученной последним при жизни, суд приходит к выводу, что иск является обоснованным и таким, что подлежит удовлетворению”, – подчеркнул суд.

Сейчас читают на Информаторе

Сейчас читают на Информаторе

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:



Джерело

Одеса

Водохреща 2026 в Одесі — дата святкування та традицій

Published

on


Люди біля моря. Фото: Новини.LIVE

Водохреща в Україні останніми роками, як і багато інших церковних свят, переживає період змін. Перехід на новий церковний календар поставив перед багатьма українцями вибір: святкувати 6 січня чи залишатися вірними звичному 19-му. В Одесі до цього питання додається ще одна традиція — купання в морі, яке для когось є духовним очищенням, а для когось — просто випробуванням сили волі.

Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, коли вони відзначають водохреще і чи планують цього року пірнати в холодну воду.

Реклама

Читайте також:

Святкування Водохреще 

В родині Валерії зберігають традиції, до яких звикли ще з дитинства. Для них Водохреща — це не лише дата в календарі, а насамперед родинний звичай, який передається з покоління в покоління. Купання у крижаній воді для цієї сім’ї — обов’язкова частина свята. Жінка згадує, що раніше такі обряди проводили навіть у сільських річках.

“Ми 19 святкуємо, як по-старому було. Такий у нас звичай. Цього року плануємо купатися. Ми в селі ополонки різали й пірнали в річці”, — каже Валерія.

Одеситка Валерія про свято. Фото: Новини.LIVE

Тетяна та Євгеній зізнаються, що й досі святкують водохреще за старим стилем — радше з багаторічної звички, ніж із принципових міркувань. Раніше вони регулярно брали участь у купаннях, однак цього року ставляться до цього обережніше. Подружжя каже, що прийдуть подивитися, але вже не готові занурюватися в холодну воду. 

“Ну, взагалі, зі звички святкуємо 19 числа. Купались раніше, цього року підемо обов’язково, подивимось. Але сама купатися вже не буду”, — розповідають Тетяна та Євгеній.

Місцеві жителі Тетяна та Євгеній з приводу водохреща. Фото: Новини.LIVE 

Водохреща 6 січня

Ще одна Тетяна обрала нову дату святкування — 6 січня. Вона каже, що купання цього року не планує, адже холод для неї — серйозний аргумент. Водночас жінка згадує, що раніше мала зовсім інший досвід, коли жила в Криму. Там купання на Водохреща було звичною справою і сприймалося значно легше.

“Будем шостого святкувати. Я от не купаюся, бо холодно. Я коли жила в Криму, в Алушті. Ми там ходили, купалися”, — ділиться Тетяна.

Одеситка Тетяна про купання в Криму. Фото: Новини.LIVE

Валентина розповідає, що в її родині вже перейшли на святкування Водохреща 6 січня. Раніше вони поєднували церковні обряди з купанням у морі. Проте з роками фізичні можливості змінюються, і не все вже дається так легко, як колись. 

“Ми святкуємо завтра, 6-го. Купалися в морі, і ходили в церкву. А зараз вже трохи вік не той. Але купатися будемо”, — говорить Валентина.

Місцева жителька Валентина про святкування. Фото: Новини.LIVE

Не святковий настрій 

А ось Валентина зізнається, що Водохреща для неї давно втратило чітке значення. Вона не дотримується жодної дати й цього року також не планує ні святкувати, ні купатися. Серед причин — не лише відсутність традиції, а й цілком побутові труднощі, зокрема проблеми з транспортом. За її словами, раніше вона купалася в річці, але тепер таких можливостей немає.

“Я взагалі давно його не святкувала і не маю поняття. Ні, не планую цього року купатися. Купалася давно в річці, а зараз транспорту нема, щоб туди доїхати”, — каже Валентина.

Одеситка Валентина про поїздку до річки. Фото: Новини.LIVE

Наталія говорить коротко й відверто. Вона зізнається, що ніколи не відвідувала церкву на Водохреща і не вважає це важливою частиною свого життя. Ані 6-го, ані 19-го вона святкувати не планує. Для неї це питання не викликає внутрішнього конфлікту — вона просто не відчуває потреби долучатися до традиції.

“Чесно, я його не святкую і 19 ніколи в церкву не ходила. І 6 не буду, і 19 не буду”, — каже Наталія.

Місцева жителька Наталія про свято. Фото: Новини.LIVE

Ставлення одеситів до Водохреща залишається різним і часто дуже особистим. Хтось дотримується старих звичаїв і продовжує купатися в морі, хтось переходить на нову дату, але відмовляється від занурень, а для когось це свято взагалі втратило значення. Вибір між 6 і 19 січня дедалі частіше визначається не лише церковним календарем, а й здоров’ям, життєвими обставинами та внутрішнім відчуттям традиції.

Раніше ми писали, про те наскільки подорожчали продукти до свят на Одеських базарах. А також, про те як Одесити святкували Новий рік в Українських традиціях



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Розсилка: Ексклюзиви Укрінформу, які набрали найбільше переглядів цього тижня

Published

on




У випуску зібрані авторські публікації, ексклюзивні коментарі, інтерв’ю від журналістів агентства, а також наші фото та відеосюжети і програми, оприлюднені на сайті та Ютуб-каналах Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одещина та Київщина розділили третє місце за кількістю любителів феєрверків Анонси

Published

on


Суди України винесли 63 вироки за використання піротехніки від початку повномасштабної війни, сімох любителів феєрверків засудили в Одеській області.

Про це повідомили аналітики платформи Опендатабот, із посиланням на пошуковик по судовому реєстру Бабуся.

 Для порівняння в Миколаївській області таких вироків три, а в Херсонській жодного. Утім Одещина не одноосібно обіймає третє місце в Україні за кількістю вироків – стільки ж їх в Київській області.

Найчастіше ж салюти гримлять у столиці: майже кожен четвертий вирок або 15 справ. На другому місці Дніпропетровщина із вісьмома вироками. Найменше таких вироків було винесено у перший рік повномасштабного вторгнення — лише п’ять. Тоді могло здаватися, що це поодинокі випадки. Втім за рік судових рішень побільшало у 3,4 раза. 16 рішень за запуск салютів у війну суди винесли за неповний 2025 рік.

ФОТО: Опендатабот

Покарання за салюти під час війни коливаються від символічних штрафів до реальних тюремних строків. За дрібне хуліганство суди призначали штрафи у 51–119 гривень, а вже у кримінальних справах суми зростали до 34 тисяч гривень. У частині справ порушників відправляли на громадські роботи — наприклад, у Києві чоловік, який запускав феєрверки у стані сп’яніння, отримав 50 годин обов’язкових робіт. Окрім цього запуск феєрверків може також закінчитись і в’язницею. Так, у Рівному порушник запустив салют на подвір’ї школи, а згодом ще й погрожував поліції бойовою гранатою. Загалом суд призначив йому 4 роки ув’язнення, але замінив реальний строк на 2 роки іспитового терміну, оскільки підсудний вирішив піти служити до ЗСУ.

У листопаді 2025 року поліцейські почали перевірку через запуск феєрверка в центрі Одеси під час повітряної тривоги. Повідомлення про подію, що сталася 15 листопада, близько 22:00 на вулиці Ольгіївській, надійшло правоохоронцям від очевидців. На місце скерували співробітників поліції. Поліцейські намагаються встановити причетних до події осіб. 


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.