Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Розповідаючи про ініціативу, мер Маріуполя Вадим Бойченко заявив, що вона сфокусована на документуванні російських злочинів, наданні доказів для використання в судових процесах як на національному, так і міжнародному рівнях, а також забезпеченні компенсації з боку РФ.

Він повідомив, що наразі в Маріуполі офіційно підтверджено більше 12500 цивільних жертв. Проте за аналітичними оцінками, які засновані на моделюваннях та вивченні руйнувань, в тому числі з використанням супутникових знімків, їхня кількість може становити більше 22 тисяч. Він додав, що за досвідом окупації, голоду та бомбардувань міста кількість цивільних жертв може сягати 100 тисяч і більше, що є так званою «емоційною оцінкою».

Серед підтверджених жертв 1642 – діти та 3476 – жінки, уточнив мер.

У місті зруйновано 6400 приватних та 929 багатоквартирних будинків, додав Бойченко. Усього до бази Ініціативи внесено 114 тис. пошкоджених або зруйнованих об’єктів.

Мер повідомив, що маріупольці направили вже 25 тис. повідомлень до Реєстру збитків, завданих російською агресією, а наступного року очікується ще близько 50 тис. повідомлень.

За оцінками Ініціативи, місту завдано матеріальної шкоди на суму близько 14 млрд доларів.

Коментуючи способи збору доказових даних для верифікації та подальшого використання у судових процесах, він заявив, що враховуються розповіді свідків, дані із соцмереж та електронних листувань, офіційні записи, дані правоохоронних органів, відомості, наявні у громадах, а також дані, отримані від різноманітних установ і партнерів.

Усі докази в подальшому збираються в єдиному реєстрі Ініціативи, де «фрагментовані свідчення» перетворюються у верифіковані записи.

Андрій Серветник, лікар, який пережив облогу Маріуполя, публічно розповів про те, що сталося в міській лікарні №4, останній діючій лікарні міста на лівому березі. Він зокрема заявив, що після захоплення міста російські військові знищили всі лікарняні записи щодо загиблих, чиї тіла зберігалися на території медзакладу, а в подальшому скинули ці тіла, в тому числі тіла дітей, до братської могили, таким чином знищуючи сліди злочину.

Його свідчення є частиною ширших зусиль щодо документування воєнних злочинів та притягнення до відповідальності держави-агресора.

В якості чергового яскравого прикладу знищення слідів воєнних злочинів мер Маріуполя навів «реставрацію» Маріупольського драмтеатру, де за оцінками в результаті російського бомбардування загинуло не менше 600 цивільних.

Організатор заходу з боку Європарламенту Дайнюс Жалімас, член Європейського парламенту (Renew Europe) відзначив роботу маріупольської міської адміністрації «у вигнанні», яка продовжує функціонувати завдяки громаді та мережі центрів по всій Україні, підтримуючи десятки тисяч вимушених переселенців.

«Вони роблять внесок у ширші за масштабом зусилля – відновлення справедливості – завдяки ініціативам, зокрема Ініціативі «Справедливість для Маріуполя», систематично документуючи злочини, збираючи докази, підтримуючи жертв та працюючи з національними та міжнародними органами для того, щоб відповідальність настала», – заявив євродепутат.

Він вважає, що ці докази неодмінно будуть використані в роботі Міжнародного кримінального суду та Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Як повідомляв Укрінформ, Ліхтенштейн приєднується до розширеної часткової угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Раніше Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС приєднатися до цієї ініціативи.

Читайте також: Українців закликають активніше подавати заяви до Реєстру збитків – вже подані 150 тисяч

Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра зауважила, що на міністерській зустрічі Ради Європи 14–15 травня у Кишиневі буде підписано “часткову розширену угоду”, що завершить юридичну підготовку Спецтрибуналу щодо агресії РФ.

Фото: Євген Матюшенко/ Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут

Традиційний сезон декларування знову відкрив фінансове життя обранців Одеської обласної ради. 75 депутатів задекларували разом понад 1,16 млрд грн заощаджень і 615,7 млн грн доходів за 2025 рік.

Центр публічних розслідувань та Інтент проаналізували статки найзаможніших і порівняли їх із показниками попереднього року.

Дивіденди, спадщина та агробізнес

Рейтинг доходів у 2025 році очолює депутат від політичної партії “Слуга народу” Олег Кутателадзе – 295,6 млн грн сукупного родинного доходу. Попри вражаючу цифру, для самого обранця це на 10% менше, ніж торік: у 2024-му родина задекларувала 328,1 млн грн. Особистий дохід Кутателадзе скоротився з 316,3 до 281,6 млн грн, натомість дружина Валентина Мушинська трохи підтягнулась – з 11,8 до 13,9 млн грн.

Структура доходів обранця незмінна: це переважно дивіденди від власних компаній. Найбільша частка – 166,8 млн грн від кіпрської Hique Management Ltd. Далі – ТОВ “ТІС-Вугілля” (44,9 млн грн), “Трансінвестсервіс” (22,3 млн грн), “Консул” (16 млн грн), фонд “Нобіліс” (5,7 млн грн) і “ТІС-Руда” (1,5 млн грн). Ще 19 млн грн – від погашення ОВДП та відсотків. Дружина заробила 8,7 млн грн від оренди майна “Трансінвестсервісу” та 2,6 млн грн дивідендів від ТОВ “Віта-555”.

Друге місце – у представника від “За майбутнє” Сергія Паращенка молодшого: 50,2 млн грн, і все – особисті кошти. Рік тому він замикав п’ятірку з 20,3 млн грн, тобто дохід зріс більш ніж удвічі. Відразу за ним – Юрій Крук від “Довіряй ділам”: 49,3 млн грн родинних доходів (42,3 млн грн – особисті). Але тут є суттєвий нюанс: 41,4 млн грн із цієї суми – спадщина від батька Юрія (Борисовича) Крука. Решту формують зарплати в ТОВ “Транс-Сервіс” і “УНТК” та 7 млн грн підприємницького доходу дружини. Рік тому Крук до топ п’ять за доходами взагалі не входив.

Четвертий – позафракційний Князь Хачатрян з 41,8 млн грн, усе – особисті. Його основне джерело – ТОВ “Березівкаагрошляхбуд”: 33 млн грн дивідендів і 5,2 млн грн зарплати, плюс 3,5 млн грн підприємницького доходу. У 2024-му Хачатрян посідав другу сходинку рейтингу з 39,7 млн грн – тобто заробляє дещо більше, хоч і опустився на рядок нижче через появу нових гравців.

П’ятий – колишній голова Одеської ОДА та представник від “За майбутнє” Сергій Паращенко старший: 34,3 млн грн виключно особистих коштів. Основа – агродивіденди від “Агрофірми Ташлик” (14,2 млн грн), “Павлівка-Агро Трейд” (8,4 млн грн) і ТОВ “Компанія ЮСС” (9,7 млн грн), доповнені 17 подарунками у негрошовій формі від брата Олександра Паращенка – на сотні тисяч гривень кожен.

Поза п’ятіркою, але серед помітних: Алла Гінак від “За майбутнє” – 13,7 млн грн, Олександр Маланюк від “Слуги народу” – 11,1 млн грн, Марина Зінченко, теж від “Слуги народу”, – 9,9 млн грн, з яких 8,4 млн – від відчуження нерухомого майна. Окремо варто відзначити представника від “Європейської солідарності” Февзі Мамутова: основна частина його доходу – подарунок від дружини у грошовій формі.

ЗОБРАЖЕННЯ: ШІ/інтент

Мільярд на всіх – і вісім із нулем

Загальна сума задекларованих заощаджень 75 депутатів – 1,16 млрд грн. Але розподіл вкрай нерівномірний: лише три позиції забирають майже половину загальної суми. На іншому полюсі – восьмеро обранців із рівно нулем на рахунках: Аносов, Біб Микола, Дерев’янко, Кобильніков, Мамутов, Орлов, Філонов, Чистякова.

Лідер – знову Кутателадзе: 394,7 млн грн родинних активів (383,4 млн грн – особисті). Кошти розпорошені по кількох країнах: рахунки у ВСТ Банку та Укрсиббанку в Україні, Santander в Іспанії, Zapad Bank у Чорногорії, Bank of Georgia і Emlak Katılım Bankası в Туреччині. Готівкою – 400 тис. євро (особисті) та 100 тис.  доларів США (дружина). Окремо у банку зберігаються 382 340 турецьких лір і 316 фунтів стерлінгів. Значна частина активів оформлена як позики третім особам: Андрію Ставніцеру – 3,4 млн  доларів США, синові Віталію – 830 тис. євро, кільком ТОВ і фізособам – ще понад 10 млн грн. Борг перед кіпрською Hique Management Ltd на 826,5 тис. євро, взятий 2023 року й до кінця звітного періоду погашено повністю.

Другий – Крук з 194,5 млн грн родинних заощаджень (110,2 млн грн – особисті). Торік – 133,8 млн грн, тобто зростання на 45%. Більша частина – готівка в іноземній валюті: 1,41 млн  доларів США, 820 тис. євро, 565 тис. доларів США та ще 135,4 тис. євро окремими сумами, плюс 4,65 млн грн. Крук також позичив синові Владиславу 1,07 млн  доларів США і ще 11,9 млн грн третім особам.

Третій – позафракційний Іван Фурсін: 87 млн грн (85,7 млн грн – особисті), що дещо менше торішніх 94,8 млн грн. Але за відносно помірними цифрами – суттєвий тягар: фінансові зобов’язання Фурсіна становлять 52,7 млн грн і 3,4 млн доларів США.

Четвертий – Сергій Паращенко-молодший з 79 млн грн (усі особисті). Рік тому до п’ятірки не входив. Він сам позичив іншим 21,2 млн грн, але водночас має 8 непогашених позик на 35,3 млн грн. П’ятий – представник від “Європейської солідарності” Вадим Теплицький: 47,5 млн грн (30,5 млн грн – особисті). Торік у п’ятірці не фігурував.

Одразу за п’ятіркою – Гінак з 36 млн грн та позафракційний Хачатрян з 31,7 млн грн. Останній подарував 15 млн грн – але кому, не вказав. Окремо привертає увагу ситуація Паращенка-старшого: при 36,8 млн грн заощаджень він має непогашені позики на 60,5 млн грн та ще 40,4 млн грн. Боргів у колишнього очільника області майже втричі більше, ніж задекларованих активів.

ЗОБРАЖЕННЯ: ШІ/Інтент

Маєтки, садиби, квартири

Рейтинг житлової нерухомості традиційно очолює Кутателадзе. В подружжя – 6 486 кв. м житлової площі: дев’ять дач у Коблевому, дев’ять будинків у Воронівці, будинок в Одесі та будинок в Іспанії.

Другий – представник від “Слуги народу” Сергій Червяков. Стабільно кілька років поспіль декларує садибу на 2 114 кв. м у Великій Балці Нерубайської громади, квартиру та будинок в Одесі. На двох з дружиною – 2 574 кв. м, з них 2 488 кв. м – особисті “квадрати” обранця.

Третя – депутатка від “За майбутнє” Алла Гінак. З 2022 року декларувала маєток у Фонтанці. Але у 2025-му площа зросла з 1 026 до 1 172 кв. м – обраниця придбала квартиру в Одесі площею 146 кв. м за 4,8 млн грн.

Четвертий – Крук: на двох з дружиною 975 кв. м, з яких 454 кв. м – його особисті. П’ятий – представник від “Батьківщини” Олег Радковський: 940 кв. м, з них 789 кв. м – власні “квадрати” обранця. При цьому Радковський має фінансові зобов’язання на 3 млн грн, 5,6 млн  доларів США і 12,8 тис. євро.

Серед тих, хто не задекларував власного житла, – 25 депутатів. Частина орендує (Буяновський, Вітікач, Щербина, Денисенко), частина користується чужим: Волканов – будинком матері на 657 кв. м, Дєордієв – у праві користування. Але восьмеро обранців не зазначили навіть оренди – Кобильніков, Діденко, Ковбасюк, Мамутов, Унгурян, Чапір, Шкарівський, Шкрябай.

ЗОБРАЖЕННЯ: ШІ/Інтент

Бази, склади та офіси

У рейтингу нежитлових площ перше місце – в Кутателадзе: 5 354 кв. м. При цьому самому обранцю належить 990 кв. м. Подружжя має кілька машиномісць та офісів в Одесі, магазин, дві бази відпочинку (одна у власності, одна у співвласності) та пункт прокату човнів у Коблевому.

Другий за кількістю нежитлової нерухомості – представник від “Слуги народу” Ігор Капітан. Обранець володіє – магазинами, виробничими об’єктами і комплексами переважно в Кілії, Приморському та Вилковому. Загалом в нього 4 633,27 “квадратів” не житла. Торік він декларував ще комплекс будівель та споруд у Кілії (1795,7 кв. м) та нежитлове приміщення в Татарбунарах (992,5 кв. м). Останнє, до речі, обранець придбав у травні 2024-го за майже 2 млн грн.

Третій – позафракційний Валентин Скалозуб: 4 315 кв. м (усі особисті) – показник стабільний рік до року. Четверта – представниця від “Довіряй ділам” Алла Стоянова: 2 175 кв. м. П’ятий – обранець від “Слуги народу” Денисенко: 1 268 кв. м.

Сотні гектарів і нульові особисті частки

Найбільший земельний банк серед депутатів – у Паращенка-старшого: 130,3 га, і всі – особисті. Жоден колега навіть близько не підходить до цієї цифри. На другому місці – Кутателадзе: 100 га родинних ділянок, але особистих – лише 0,1 га. Решта оформлена на дружину. Розрив між родинними і особистими показниками – характерна риса Кутателадзе, яка прослідковується в кількох категоріях.

Третій – Олександр Денисенко від “Слуги народу”: 59,8 га (48,6 га – особисті). Четвертий – Володимир Щербина, теж від “Слуги народу”: 19,4 га (17,4 га – особисті) і ще 187 154 кв. м в оренді. Замикає п’ятірку Руслан Греков від “За майбутнє”: 15,7 га родинних ділянок, особистих – лише 2 га. При цьому жодної нерухомості в обранця немає – навіть орендованого житла, хоча дохід від здачі майна в оренду задекларовано.

Окремо – Марина Зінченко від “Слуги народу”: у власності 56 783 кв. м землі, але 38 ділянок записані на другого сина і в декларації фігурують як “у користуванні”.

ЗОБРАЖЕННЯ: ШІ/Інтент

Тягачі, причепи та автогрейдери

Найбільший автопарк – у Капітана: 16 одиниць у родини (6 автівок, 3 мотоцикли, 5 вантажівок, 4 причепи), особистих – 11. Одразу за ним – Хачатрян: 12 одиниць, і всі особисті – 8 вантажівок, 2 причепи, 2 напівпричепи. Рухомий парк добре корелює з транспортним бізнесом і зростанням доходів обранця.

Третій – позафракційний Олег Капсамун: 11 одиниць у родини (3 автівки, 5 вантажівок, 3 сідлових тягачі), 6 – особисті. Він же – власник ТОВ “ЮГГРАНСТРОЙ” і співвласник ТОВ “Федерація футболу Тарутинського району” (60%). Четвертий – Денисенко: 8 одиниць, серед яких – автогрейдер. Обранець фігурує одразу в кількох рейтингах: земля, не житло, транспорт. П’яте місце ділять Щербина та Маланюк – по 7 одиниць кожен, усі особисті. Серед нестандартного транспорту – представниця від “Слуги народу” Ірина Коваліш з екскаватором-навантажувачем у складі декларації.

Шуби із соболя, Patek Philippe і зниклі біткоїни

Розділ коштовностей традиційно найколоритніший. Позафракційна Таміла Афанасьєва декларує ікону, чотири пари сережок, шубу, два ланцюжки, три каблучки, два кулони, кольє, годинник Tiffany Metro та перлинний гарнітур від Mikimoto.

Представник від “Довіряй ділам” Сергій Гриневецький вписав до декларації золоті злитки на 2,9 млн грн, коштовний меблевий гарнітур та ікони, а у дружини – кольє, сережки та браслет з діамантами.

Депутат Фурсін зібрав колекцію з 14 наручних годинників: Cartier, Breguet, Franck Muller, Patek Philippe та інші – і це лише частина з 27 одиниць задекларованого цінного рухомого майна. Представник від “За майбутнє” Олександр Урбанський вписав 9 годинників. А Радковський з дружиною задекларували шість на 1,6 млн грн.

Дружина Крука – власниця п’яти хутряних виробів: жилетка та шуба з соболя, дві шуби з норки і шуба із суміші норки та соболя. Вартість жодного не вказана. Схожа картина у Гінак: полу шубок з норки та дві шуби.

Представник від “Батьківщини” Андрій Бабенко задекларував криптовалюту на 6 млн грн і коштовний годинник. Натомість у позафракційного Микити Кузькевича з декларації зникли біткоїни на 346 млн грн, що фігурували у 2024 році. Залишились 348 срібних монет Австралійського банку без вказівки вартості та борг по кредитній картці – 252,7 тис. грн.

Орендодавець без адреси, чужий мільйон і слідство

Представник від “Батьківщини” Андрій Буяновський не вказав жодного місця проживання – ані власного, ані орендованого. Але дохід від надання майна в оренду в декларації є – 19,4 тис. грн.

Цікава ситуація у представника від “Довіряй ділам” Марата Корольова: серед готівки задекларовано 1 млн грн чужих коштів – без права користування. Представник від “Слуги народу” Семен Корж відніс дачний будинок у межах Одеси до житлової нерухомості, обґрунтувавши це дискусійним питанням правового статусу таких об’єктів.

Нарешті – представник від “Європейської солідарності” Микола Дерев’янко. Депутата та його дружину звинувачують у махінаціях, які були проведені на підставі підроблених рішень сесії сільської ради. Йдеться про обвинувачення у розкраданні 4 тисяч гектарів на суму понад 240 мільйонів гривень.

Тож, мільярд у заощадженнях, 615 млн грн доходів і вісім депутатів із нулем на рахунках – такий загальний зріз декларацій Одеської облради за 2025 рік. Крім того, Паращенко-старший має майже втричі більше боргів, ніж заощаджень. Хачатрян задекларував подарунок на 15 млн грн без імені одержувача. Зінченко контролює 38 ділянок через сина. Кузькевич не пояснив, куди поділися 346 млн грн у криптовалюті. А нежитлове приміщення Капітана в Татарбунарах зникло з декларації менш ніж за рік після появи.

Олеся Ланцман

Одеські правоохоронці затримали групу осіб, яких підозрюють у викраденні людини, вимаганні та жорстокому поводженні з потерпілим. За даними поліції, зловмисники імітували діяльність представників силових структур, щоб безперешкодно діяти в місті.

Про це повідомили у поліції.

Інцидент стався на одній із парковок: 44-річного підприємця силоміць заштовхали до автомобіля, попередньо представившись військовими. Потерпілому одягнули кайданки та маску на голову, після чого вивезли за межі області. Згодом його повернули на Одещину та утримували у занедбаному будинку.

За інформацією слідства, чоловіка піддавали фізичному насильству, намагаючись змусити визнати неіснуючий борг. У нього вимагали 360 тисяч доларів за звільнення. Після тривалого тиску потерпілий погодився передати частину коштів і зв’язався з дружиною, яка передала зловмисникам 152 тисячі доларів. Після цього чоловіка відпустили, однак із тяжкими травмами його госпіталізували.

Оперативники Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції спільно зі слідчими та за участі спецпідрозділу КОРД встановили та затримали підозрюваних. Ними виявилися двоє місцевих мешканців, один з яких є уродженцем росії.

Під час обшуків у фігурантів вилучили зброю, підроблені посвідчення, військові документи, фіктивні номерні знаки, а також елементи тактичного спорядження. Крім того, правоохоронці знайшли предмети з проросійською символікою, що наразі перевіряється в рамках слідства.

За даними поліції, підозрювані не мають жодного стосунку до військових формувань, а лише використовували відповідну атрибутику для прикриття. Їм оголошено підозру за статтями про незаконне позбавлення волі та вимагання. Санкція передбачає до 12 років ув’язнення. Також розглядається додаткова кваліфікація за статтею «Катування».

Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють можливих спільників.