Connect with us

Відбудова

Як херсонці бачать відбудову громади

Published

on



Більшість опитаних херсонців (62%) вважають, що головною ідеєю відновлення має бути ідея створення принципово нового міста, хоча частка тих, хто розділяє таке бачення, зменшилася на 9%. Поступово збільшується кількість прихильників того, що Херсон має стати військовою базою.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані онлайн-опитування щодо того, як херсонці бачать відбудову громади, оприлюдненого Фондом громади міста Херсон «Захист».

«У січні 2026 року херсонці знову оцінили питання відновлення та відбудови Херсонської громади. Порівнюючи результати поточного опитування з попередніми хвилями моніторингового дослідження, можна сказати, що їх відповіді стали більш реалістичними, більш практичними і більш чутливими до можливих ризиків»,- ідеться у повідомленні.

Як зазначається, зокрема, на 9% зменшилась частка тих, хто вважав, що головною ідею відновлення має бути ідея створення принципово нового міста. При цьому таке бачення і зараз поділяє більшість опитаних – 62%. І, відповідно, на 6% збільшилась кількість тих, хто вважає, що треба повернути все, як було до повномасштабної війни, – таких херсонців зараз 22%. Хоча в деяких конкретних питаннях кількість прихильників повернення до довоєнного стану зменшилася. Наприклад, це стосується відбудови ТРЦ «Фабрика» – кількість прибічників її відбудови зменшилася з 83% до 72%.

Має стійку тенденцію до збільшення підтримка ідеї, що головним напрямком розвитку міста повинен стати малий та середній бізнес. Цю ідею підтримує зараз 80% опитаних. 67% продовжує мріяти про розвиток промисловості, а 64% про туристичне майбутнє міста. Поступово збільшується кількість прихильників того, що Херсон має стати військовою базою (19%).

Відновлення міста треба починати з відбудови зруйнованого – так вважає зараз 58% опитаних, і ця цифра протягом трьох останніх років коливалася лише в межах похибки. А от думка про те, що відбудова має починатися з повернення людей, стає з кожною хвилею опитувань дедалі популярнішою – у жовтні 2023 року її прихильників було 36%, а зараз вже 48%. Тож модель відновлення стає більш людиноцентричною. Це підтверджується й тим, що опитані вважають, що починати відбудову зруйнованого треба з житла (77%), медичних (71%) та освітніх (48%) закладів.

Також зростає запит на автономність у системах опалення та енергозабезпечення. Ще більше серед херсонців стало прихильників автономного опалення в окремих помешканнях (65%) та системи котелень у багатоповерхових будинках (52%). Також росте запит на альтернативні (нецентралізовані) джерела електропостачання: сонячні панелі (67%), вітрові генератори (42%), колективні генератори на викопному паливі та змінні акумулятори високої ємності.

Херсонці також декларують високий рівень власної готовності докластися до відновлення: 61% опитаних готові займатися благоустроєм прилеглої території, 51% – брати участь у толоках, 50% – поширювати інформацію про заходи з відновлення, 33% – донатити на відбудову, 30% – брати участь у розробці концепції відновлення. І схожі показники тримаються з 2023 року.

У громадському баченні відновлення демографічного потенціалу спостерігається зменшення частки тих, хто вважає, що місто має робити ставку на повернення городян додому – як ВПО, так і тих, хто виїхав за кордон. У цьому питанні херсонці більше сподіваються на те, що Херсонська громада стане привабливою для мешканців Херсонської області і жителів України взагалі (кількість таких респондентів за останній рік збільшилася). І щоб цього досягти, треба відбудовувати зруйновані будівлі (так вважають 60% опитаних), створювати умови для підприємництва (57%) та покращувати умови для молодих сімей з дітьми (49%). А ось ідея залучення мігрантів з інших країн світу до відбудови громади як не була надто популярною у 2024 році, так і зараз її підтримує лише 17% херсонців.

Залишається незмінною частка тих, хто вважає, що відбудова має передусім відбуватися за рахунок репарацій держави-агресора. Так думає 80% опитаних.

Помітний зсув відбувся в оцінках часу, коли має починатися відновлення. Якщо в 2023 році 79% респондентів вважали, що відновлення має стартувати після відсунення ворога на безпечну відстань, то зараз таких стало 53%. Зате збільшилася частка тих, хто вважає, що відновлення Херсона треба починати після перемоги України.

Читайте також: Зеленський наказав створити захист від дронів по лінії між Херсоном і Запоріжжям

Переважна більшість (77%) опитаних херсонців продовжує вважати, що місто Херсон після завершення війни та відновлення буде виглядати краще, ніж до війни.

Онлайн-опитування проведене за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади). Вибірка сформована на основі демографічних показників станом на 1 січня 2022 року. За таких показників похибка дослідження не перевищує 5% з вірогідністю 0.95. У вибірці представлені як херсонці, які зараз знаходяться в громаді, так і ті, хто виїхав з Херсона після 24.02.2022 і перебуває зараз в інших областях України або за кордоном. Офіційні дані щодо міграцій херсонців наразі відсутні, тому немає можливості оцінити представленість у вибірці респондентів за цією ознакою, проте існують підстави вважати, що співвідношення у вибірці респондентів, які залишились в громаді є більшим, ніж у реальності, що може впливати на результати дослідження. Обсяг вибірки: 400 респондентів

Терміни проведення польового етапу: з 10 по 26 січня 2026 року.

Дослідження проведено БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» у рамках проєкту «Голос херсонців для стійкості та відновлення громади» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).

Як повідомляв Укрінформ, до Херсона хотіли повернутися 70% мешканців, які залишили місто через війну.



Джерело

Відбудова

Київщина отримала від донора зі Швеції конструкції для захисту енергооб’єктів

Published

on



Київській області передали понад 33 тонни захисних конструкцій від The Swedish Civil Defence and Resilience Agency.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.

“Минулого місяця зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до Київщини передано понад 33 тонни гуманітарної допомоги від The Swedish Civil Defence and Resilience Agency (MSB)”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Полтавщина отримала понад 80 тонн енергообладнання від Німеччини

Зазначається, що це – захисні конструкції, які допоможуть зміцнити енергооб’єкти, підвищити їх стійкість до можливих атак, забезпечити безпечніше проведення ремонтно-відновлювальних робіт та сприятимуть більш надійній роботі енергетичної інфраструктури Київщини.

Як повідомлялося, одне з комунальних підприємств Київської області отримало 55 одиниць енергетичного обладнання від Бельгії.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У «Дії» відкрили дві нові категорії заяв до Міжнародного реєстру збитків

Published

on


У «Дії» доступні ще дві категорії заяв до Міжнародного реєстру збитків – про державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення та про розмінування й очищення від нерозірваних боєприпасів.

Про це у Телеграмі повідомило ДП «Дія», передає Укрінформ.

«У «Дії» розширили можливості подання заяв до міжнародного Реєстру збитків. Відтепер доступні ще дві категорії, пов’язані з наслідками російської агресії з 24 лютого 2022 року», – йдеться в повідомленні.

Так, від органів влади, державних і комунальних установ приймаються заяви про гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення. А також заяви про здійснення за бюджетні кошти розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів.

Керівники органів влади можуть подати заяву самостійно або призначити представника через цифрові повноваження.

Щоб подати заяву, потрібно авторизуватися на порталі «Дія» за допомогою електронного підпису, заповнити заяву та додати підтверджувальні документи. Підписану електронним підписом заяву слід надіслати до Міжнародного реєстру збитків.

На сайті Міжнародного Реєстру збитків для України уточнюється, що відкрито можливість подання заяв про компенсацію у нових категоріях, що стосуються державних витрат, понесених внаслідок агресії Російської Федерації проти України: B4 Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення, B5 Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.

Заяви в категоріях B4 та B5 можуть бути подані державою Україна, включаючи її центральні, регіональні та місцеві органи влади та установи.

Категорія B4 охоплює гуманітарні витрати, спрямовані на підтримку постраждалого від агресії Російської Федерації населення, зокрема витрати на евакуацію фізичних осіб, тимчасове житло та місця колективного поселення, екстрену медичну допомогу, реабілітаційні програми, а також інші витрати, безпосередньо пов’язані з пом’якшенням наслідків агресії для фізичних осіб. До таких витрат може належати, зокрема, компенсація за пошкоджене чи зруйноване житло за програмою “єВідновлення”.

Категорія B5 охоплює витрати на розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів, зокрема на діяльність з розмінування, наймання операторів протимінної діяльності, обстеження та картування територій, знешкодження і знищення вибухонебезпечних предметів, навчання місцевого персоналу технікам розмінування та заходам безпеки, а також на інформування й навчання громадськості про мінну небезпеку.

Заяви в обох категоріях можуть подаватися лише щодо витрат, профінансованих з Державного бюджету України або бюджетів регіональних та місцевих органів влади.

Водночас повідомляється, що заяви, пов’язані з витратами на користь фізичних осіб, які безпосередньо постраждали від мін і нерозірваних боєприпасів, подаються в категорії B4. Заяви юридичних осіб щодо понесених ними витрат на розмінування та гуманітарні витрати, подаються в інших відповідних категоріях, які невдовзі будуть відкриті.

Заяви, що відповідають установленим вимогам, будуть внесені до Реєстру. У подальшому вони будуть передані на розгляд майбутньої Міжнародної компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір належної компенсації.

«Ціна агресії Росії не вичерпується зруйнованим будинком чи підприємством, – зауважила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра у своєму дописі у Фейсбуці. – Це евакуація родини після удару. Лікування і реабілітація. Тимчасовий дах над головою. Розмінована дорога чи поле, куди можна безпечно повернутися. Так поступово вибудовується вся компенсаційна архітектура: збитки та витрати – заяви – Реєстр – Компенсаційна комісія – компенсація. Що повнішою вона стає, то важче буде перекласти цю ціну на жертв агресії або на наших партнерів».

Мудра нагадала, що «до Реєстру вже приєдналися 44 держави та Європейський Союз, а кількість поданих заяв перевищила 180 000. Конвенцію про Компенсаційну комісію підписало 39 держав і ЄС, потрібно 25 ратифікацій для набуття чинності, вже є перші 8».

Читайте також: За програмою компенсації у липні розмінували 210 гектарів сільгоспземель

Як повідомлялося, на порталі «Дія» проведуть бета-тест заяв до Міжнародного реєстру збитків про втрату об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Чехія допоможе Україні з відновленням інфраструктури

Published

on



Чеська Республіка планує надати Україні допомогу перед зимовим сезоном, зокрема у відновленні енергетичного сектору.

Про це у соцмережі Х повідомив перщий віцепрем’єр – міністр торгівлі та промисловості Чехії Карел Гавлічек, підтвердивши плани здійснити візит в Україну восени, передає Укрінформ.

«Співпраця у промисловості, енергетиці, дослідженнях та розробках. Дякую за сьогоднішні дебати з віцепрем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Водночас я підтвердив, що готую місію чеських компаній до України з метою залучення їх до відновлення інфраструктури», – написав Гавлічек.

Він додав, що уряд Чехії посилив інструменти фінансової підтримки бізнесу, який співпрацює з Україною.

Читайте також: Шмигаль обговорив із першим віцепрем’єром Чехії співпрацю в енергетиці та підготовку до зими

Нагадаємо, Чехія уже надала Україні 35 партій енергетичного обладнання.

Як повідомляв Укрінформ, в уряді Чехії провели зустріч із бізнесом, однією з головних тем якої стала підготовка підприємницької місії в Україну.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.