Події
Дитяча літературна премія «Гуманна книжка» оголосила переможців
У Києві відзначили три книжки-переможниці всеукраїнської премії дитячої літератури «Гуманна книжка», які найкраще розповідають про турботу, емпатію та повагу до всього живого.
Як передає Укрінформ, про це повідомив сайт всеукраїнської організації із захисту тварин та довкілля UAnimals, яка є організатором премії.
Цьогоріч премію отримали три книжки, які вчать дітей емпатії, турботи та відповідальності:
«Снігове морозиво». Авторка – Катерина Лазірко, ілюстраторка – Ірина Потапенко. Видавництво – «Час майстрів». На її сторінках авторка розкриває проблему глобального потепління через історію маленького зебреняти та пропонує маленькі кроки для запобігання цьому;

«Мій друг снігур». Авторка – Надійка Гербіш, ілюстраторка – Анна Сурган. “Видавництво Старого Лева”. Це історія про дівчинку, яка піклується про птахів узимку. Особливо актуальна цієї зими, коли після обстрілів енергетичної інфраструктури люди в Україні знаходили в собі сили опікуватися не лише один одним, а й вуличними тваринами;

«Лев у цирку не сміється». торка – Ганна Булгакова, ілюстраторка – Каріна Шуба. Видавництво – «Ранок». Ця книжка розповідає про те, чому тваринам не місце в цирку.

Спеціальну нагороду отримала «Татусева книга» Володимира Вакуленка. «Збірка дитячих віршів письменника, якого викрали і вбили окупанти на Харківщині. Світлі, подекуди кумедні, пронизані любов’ю до дітей вірші Володимира продовжують жити й плекати доброту та світло у дитячих серцях», – зауважили організатори.
Цьогоріч на премію номінували 338 книжок, а до короткого списку потрапили сім видань.
Їх оцінювали вісім родин, зокрема батьки читали разом із дітьми, аналізували, обговорювали та виставляли бали.
Відтак вперше від започаткування премії до журі потрапили не окремі фахівці та фахівчині, а цілі їхні родини.
Книжки-переможниці обирали:
- Наталія Жижченко – культурна діячка, дослідниця української культури, фронтвумен гурту ONUKA та Євген Філатов – саундпродюсер, композитор та лідер гурту The Maneken, а також донька Ліна і син Олександр;
- Юлія Сливка – видавчиня, філологиня PhD, блогерка, представниця активної батьківської спільноти, чоловік Ігор, а також доньки Даруся і Лідуся;
- Світлана Ройз – дитяча сімейна психологиня, експертка з дитячого розвитку, ветеран Анатолій Ройз і донька Дар’я;
- Артур Пройдаков – виконавчий директор Освітньої фундації «МрійДій», учитель української мови та літератури, один із 10 найкращих учителів за версією Global Teacher Prize 2023, Марина Селезінка – дитяча логопединя та син Марко;
- Тетяна Стус – письменниця, засновниця проєкту підтримки дитячого читання й української дитячої книги BaraBooka, донька Дарина і онучка Уляна;
- Ростислав Петрушко – книжковий блогер, автор ютуб-каналу «Літературна країна», Олеся Кирилюк – мама Ростислава та Владислав – брат Ростислава;
- Грася Олійко – ілюстраторка, дитяча письменниця, переможниця премії Дитяча книга року BBC-2024 та премії «Гуманна книжка» у 2023 та 2024 роках і донька Ніна;
- Сашко Тодорчук – засновник UAnimals, військовослужбовець, Марічка Тодорчук – засновниця та голова Клубу Добродіїв, громадська діячка, а також доньки Соломія і Поліна.
«Премія «Гуманна книжка» — це частина нашої зоозахисної роботи. Ми віримо, що разом можемо виховати гуманне покоління, яке вміє співчувати, поважати кожне життя та діяти відповідально», – підкреслили у всеукраїнській організації із захисту тварин та довкілля UAnimals.
Як повідомляв Укрінформ, організатори оголосили короткі списки щорічної премії дитячої літератури «Гуманна книжка», яка відзначає видання, що виховують гідне та добре ставлення до тварин і довкілля.
Фото: dan.balashov, Андрій Ющак
Події
Український фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами
Повнометражний документальний фільм «Сліди» (Traces), обраний кандидатом від України на премію «Оскар», наприкінці жовтня розпочне тур у США.
Покази відбудуться в межах оскарівської та адвокаційної кампаній стрічки, повідомляє Укрінформ із посиланням на команду фільму.
Стрічка режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк буде представлена на фестивальних і закритих показах. Вони покликані познайомити американську аудиторію з історіями українських жінок, які пережили сексуальне насильство й тортури внаслідок російської агресії та вирішили не мовчати про пережите.

Тим часом, за даними команди фільму, за кілька тижнів жовтня фільм «Сліди» здобув нагороди на світових кінофестивалях. Також у жовтні режисерка Аліса Коваленко й головна героїня стрічки Ірина Довгань відвідали Париж, де взяли участь у серії показів і пресзустрічей для запрошених гостей та членів кіноакадемій.

У Берліні, де в лютому 2026 року розпочався фестивальний шлях «Слідів», стрічку показали на Ukrainian Film Festival Berlin. Фестиваль заснували у 2020 році для популяризації українського кіно в Німеччині.

Також фільм представили на Київському тижні критики в межах фокусної програми «Україна-Швейцарія». Його обрали швейцарські кінокритики. «Сліди» стали єдиною документальною стрічкою у секції, до якої також увійшли «Демони» Наталки Ворожбит і «За перемогу!» Валентина Васяновича.

Серед останніх відзнак фільму – нагорода Checkpoints Award Міжнародного кінофестивалю в Бергені (BIFF), яку присуджують у сфері прав людини у партнерстві з Фондом прав людини імені Рафто. Нею відзначають найкращі документальні фільми про права людини в міжнародному конкурсному відборі. «Сліди» отримали нагороду за глибоко співчутливий і кінематографічний портрет виживання, спільноти та опору.

Ще одну відзнаку стрічка здобула на Unlimited Hope Film Festival у німецькому Бохумі, де її визнали найкращим повнометражним документальним фільмом. Фестиваль присвячений темам прав людини, демократії, різноманіття, виживання та опору геноциду, війнам і несправедливості.
Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня 2026 року Україна обрала стрічку «Сліди» національним кандидатом на 99-ту премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».
Фото надані командою фільму “Сліди”
Події
Українська ілюстраторка створила айдентику для Болонської виставки дитячої книжки 2027 року
Українська ілюстраторка Марія Різак створила візуальну айдентику Болонської виставки дитячої книжки 2027 року: основою дизайну стали шість пейзажів, вишитих вручну.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Різак обрали для роботи над айдентикою після Болонської виставки ілюстраторів 2026 року, де вона стала однією із 75 переможців із 31 країни. Команда італійської дизайн-студії Chialab переглянула роботи учасників виставки та зупинилася на українській художниці через її незвичну техніку, зокрема використання вишивки.
“Її техніка, вишивка й фактури сплітали історії та пейзажі, які нас підкорили”, – зауважили у студії.
Зважаючи на повномасштабну війну в Україні, організатори спершу уточнили, чи зможе ілюстраторка долучитися до роботи. Різак погодилася, і в липні 2026 року її запросили до Болоньї.
Темою айдентики обрали “Пейзаж” (Landscape). Організатори запропонували розглядати її якнайширше – від реалістичних краєвидів до абстрактних, духовних, сільських, гірських і морських пейзажів.
За словами команди Chialab, на вибір теми могли вплинути й війни та прикордонні конфлікти у світі. Для роботи над дизайном учасники мали надати по шість пейзажів, які мають для них особисте значення. Вони розповідали про ці місця, людей, які там живуть, та власні спогади, а потім розрізали зображення й складали з їхніх фрагментів нові краєвиди. Кожен новий пейзаж мав містити щонайменше шість частин.
Спочатку команда розглядала можливість використати образи дому та гнізда як першого простору, в якому людина почувається захищеною. Проте від цієї ідеї відмовилися, оскільки вона не цілком відповідала темі пейзажу та творчій техніці Різак. Згодом ілюстраторка разом з учасницями воркшопу Мариною Лепоре та Луною Перр’є придбали голки, кольорові нитки й п’яльця та почали експериментувати з вишивкою.
Так з’явилася остаточна концепція – шість пейзажів: небо, море, місто, сільська місцевість, ліс і гори.
В останній день воркшопу Різак намалювала на планшеті ескізи шести пейзажів, після чого повернулася до України, щоб вишити їх вручну. На початку вересня готові роботи надійшли до студії Chialab з України. За словами дизайнерів, вишиті зображення змінюють вигляд залежно від освітлення: нитки по-різному відбивають світло, а фактури створюють відчуття об’єму.
Шість пейзажів, переплетених між собою та поєднаних мостами, дорогами, кораблями й залізницями, стали основою айдентики Болонської виставки дитячої книжки 2027 року.
64-та Болонська виставка дитячої книжки відбудеться 5–8 квітня 2027 року в Італії. Почесною гостею стане Польща, яка представить програму виставок, зустрічей і воркшопів, присвячених дитячій літературі та ілюстрації.
Болонська виставка дитячої книжки – міжнародна професійна подія у сфері дитячого книговидання, що відбувається з 1963 року. Вона збирає видавців, письменників, ілюстраторів, літературних агентів і перекладачів із різних країн. У межах виставки проводять Болонську виставку ілюстраторів, яка з 1967 року представляє роботи художників з усього світу.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2026 року Різак стала однією з переможниць 60-ї Болонської виставки ілюстраторів. На конкурс надійшли 20 790 робіт від 4158 художників із 95 країн і регіонів світу. До фіналу увійшли 317 ілюстраторів, серед яких восьмеро українців. Переможцями стали 75 митців із 31 країни. Різак відзначили за вишиту роботу “Зображення 1”, присвячену закарпатському фольклору. Вона зобразила міфічних істот і людей, які співіснують в одному просторі.
У 2025 році переможницею Болонської виставки ілюстраторів стала українська художниця Марія Гайдук із проєктом “Вбиваючи богів”, присвяченим злочинам людини проти природи та тварин. Згодом її також відзначили Міжнародною премією за ілюстрацію Bologna Children’s Book Fair – Fundación SM.
Фото: bolognachildrensbookfair.com
Події
автор найбільшої у світі картини не відновлюватиме її до кінця війни
Художник Петро Антип, автор найбільшої у світі картини «Космогонія», вирішив не відновлювати пошкоджену внаслідок російської атаки частину монументального полотна до закінчення війни.
Про це він розповів кореспондентові Укрінформу.
«Поки триває війна, не відновлюватиму “Космогонію”. Поки що вирішили так, а там будемо дивитися», — сказав Антип.
За його словами, про наслідки обстрілу йому повідомили відразу.
«Там згоріло десь 150 квадратів, пошкоджена саме остання частина – “Майбутнє”. Це символічно. Але також символічно, що центральна композиція – “Людина” – залишилася», — додав художник.
“Космогонія” — наймасштабніший мистецький проєкт в історії сучасного українського та світового живопису. Площа полотна становить близько 2000 квадратних метрів (висота — 10 метрів, ширина — 200 метрів), що робить його найглибшим та найбільшим за площею живописним твором у світі, виконаним одним автором. Написання картини тривало понад півтора року в луцькому Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, процес створення був відкритим для відвідувачів.
Як повідомляв Укрінформ, увечері 13 жовтня внаслідок падіння уламків російського дрона пошкоджено найбільшу картину світу «Космогонія» в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку.
Перше фото: Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Події1 тиждень agoПомер український комік Олександр Венедчук
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях вперше в Україні презентували книгу про ґердани та силянки
-
Події1 тиждень agoДо 100-річчя Богдана Гаврилишина презентують радіофільм «Людина відповідальна»
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів, чим США погрожували Україні
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині запрацювала сільська пожежна команда
-
Відбудова1 тиждень agoУ Ніцці українські та французькі громади обговорюють стійкість міст і відбудову
-
Війна1 тиждень agoОбмеження Starlink фактично позбавляє Україну можливості захищатися від реактивних дронів
