Війна
Лише 20% українців очікують закінчення війни хоча б у першій половині 2026 року
Лише 20% українців очікують, що війна завершиться у найближчі тижні чи хоча би в першій половині 2026 року.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані проведеного 23-29 січня Київським міжнародним інститутом соціології всеукраїнського опитування громадської думки.
Натомість, 18% респондентів очікують на завершення у другій половині 2026 року, 43% – у 2027 році або пізніше, а 19% відповіли, що їм важко сказати.
При цьому у вересні-жовтні 2025 року 33% опитаних очікували, що війна може закінчитися не пізніше першої половини 2026 року, у грудні 2025 року так вважали уже 26%. Зараз – 20%, тобто все менше людей очікують на завершення до середини 2026 року, підкреслили у КМІС.
При цьому більшість українців (65%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 17% респондентів.

У грудні 2025 року готові були терпіти стільки, скільки буде потрібно, 62% опитаних, у вересні 2025 року – 62%. Попри масштабні спроби Росії створити гуманітарну катастрофу, серед українців усе одно та сама більшість налаштовані на продовження опору до досягнення прийнятного результату.

Водночас у всіх регіонах більшість – 58-72% – готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Зокрема у Києві таких 72%, на заході України – 66%, у центрі / півночі (без Києва) – 64%, на півдні – 64%, на сході – 58% респондентів.
Також, відповідно до дослідження, як в лютому 2023 року, так і в січні 2026 року 90% вважають, що Україна має завдавати ударів по території Росії.
Із 38% до 10% стало менше тих, хто говорить про удари по лише військових об’єктах. Натомість зараз 80% опитаних вважають, що крім військових об’єктів Україна має завдавати удари і по інших об’єктах (ріст з 52% порівняно з лютим 2023 року). Так, 7% говорять про військову і нафтогазову інфраструктуру, 48% – додають до цього ще й енергетику Росії, а 25% взагалі вважають, що Україна має завдавати удари і по населенню Росії (ріст з 13% у лютому 2023 року).
Опитування проводилось методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів у всіх регіонах України на підконтрольній території. У ньому взяли участь 1003 респонденти у віці 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як повідомляв Укрінформ, пропозицію передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки категорично відкидають 52% опитаних українців.
Війна
Сили оборони уразили ЗРК «Стріла-10», склади і два пункти управління росіян
Сили оборони України уразили зенітно-ракетний комплекс “Стріла-10”, склади і два пункти управління росіян на тимчасово захоплених українських територіях.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Телеграмі.
14 серпня та в ніч на 15 серпня підрозділи Сил оборони завдали ураження низці військових цілей росіян.
Так, уражено ЗРК “Стріла-10” у Кремінній Луганської області.
Окрім того, уражені склад БПЛА у Вугледарі Донецької області та склад МТЗ у Лисичанську на Луганщині.
Також уражені два пункти управління – у Селидовому Донецької області та Михайлівці Запорізької області.
Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони уразили підприємство “Роскосмосу” – центр “Прогрес”, а також аеродром “Саваслейка” та нафтовий об’єкт в Усть-Лузі.
Фото: групи комунікацій 426 ОПБС
Війна
ППО знешкодила 124 безпілотники і три «Бандеролі», якими росіяни з вечора атакували Україну
Сили протиповітряної оборони знешкодили 124 безпілотники і три “Бандеролі”, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 14 серпня.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.
З 18:00 14 серпня росіяни атакували 152 ударними БПЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), “Гербера”, баражуючими боєприпасами “Бандероль” і дронами-імітаторами типу “Пародія” із напрямків: Курськ, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ (РФ) і тимчасово окупований Донецьк.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 09:00 15 серпня ППО збила / подавила 124 дрони і три “Бандеролі” на півночі, півдні та сході країни.
Зафіксовано влучання на 16 локаціях, а також падіння збитих цілей (уламків) на одній локації.
Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих дронів.
Як повідомляв Укрінформ, у Марганці Дніпропетровської області вночі 15 серпня внаслідок російської атаки загинув тримісячний хлопчик, ще 11 людей постраждали.
Війна
Українські ударні дрони захищатимуть від перехоплювачів у кілька рівнів
ЗСУ на початку серпня провели комплексні дослідницькі випробування систем захисту багаторазових ударних БпЛА типу «бомбер» від ворожих дронів-перехоплювачів. Технології випробували на шести провідних українських безпілотних платформах у різних конфігураціях.
Про це Укрінформу повідомив начальник відділу Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ полковник Владислав Волошин.
“Головний результат випробувань – підтверджено можливість побудови багаторівневого захисту багаторазового БпЛА: зниження помітності, виявлення загрози, попередження екіпажу, радіоелектронна протидія та фізичний захист платформи”, – зазначив Волошин.

За його словами, під час випробувань протестували бортові системи радіоелектронної розвідки та боротьби, призначені для виявлення БпЛА-перехоплювачів, ідентифікації їхніх каналів керування та передачі даних і протидії їм. Перевірені системи здатні виявляти та ефективно подавляти БпЛА-перехоплювачі на дальностях понад 1 км у частотних діапазонах 1-6000 МГц за різних сценаріїв атаки.

кремо перевіряли способи зменшення помітності великих дронів. На БпЛА встановлювали комплекти мультиспектрального камуфляжу та оцінювали зміну ознак платформи в різних спектральних діапазонах.

“Отримані результати показали, що БпЛА виглядає на радарах як пташка на дистанції менше кілометра, майже непомітний у тепловізорі, а з повітря стає взагалі невидимим”, – поінформував Волошин.
Він додав, що наразі проводиться робота щодо переобладнання парку БпЛА та подальшого розвитку цього підходу як одного з ешелонів захисту. Також під час випробувань перевірили системи активного захисту, призначені для автоматизованого виявлення БпЛА, що наближається, та його фізичної нейтралізації. Практично відпрацювали різні способи фізичного впливу, зокрема із застосуванням сітки.
«Ці системи здатні виявляти загрозу на відстанях понад 20 метрів та ефективно її знешкоджувати як пострілом, так і сіткою. Окремо виконали перехоплення FPV-дрона іншим FPV-дроном із сіткометом», – підсумував Волошин.
Як повідомляв Укрінформ, із загальної кількості БПЛА, які Агенція оборонних закупівель ДОТ закуповує для Сил оборони, 95% – українського виробництва.
Фото: Центральне управління інноваційної діяльності ЗСУ
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Війна7 днів agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Суспільство1 тиждень agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Події6 днів agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії
-
Події7 днів agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події6 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Війна1 тиждень agoРакети-перехоплювачі захищають, коли вони в Україні, а не на складах
