Усі новини
Де найкраще приймають біженців з України — 3 країни
Українка Віта Романченко, яка наразі проживає у Норвегії, розповіла про три країни ЄС, де найкраще допомагають біженцям з України. Вона враховує рівень фінансової підтримки, легкість адаптації, працевлаштування, соціальний захист та інші фактори.
Після початку повномасштабного вторгнення мільйони українців вимушено опинилися за кордоном. Протягом всіх цих років вони мали змогу порівняти умови в різних куточках Європи й тепер діляться власним досвідом. У своєму огляді Віта Романченко запропонувала “рейтинг” країн, куди варто податися у разі потреби. Фокус звернув увагу на її аргументи.
3 країни, які найкраще допомагають українським біженцям
Німеччина для біженців
“На третьому місці — Німеччина. Дана країна надає українському біженцю безплатне житло, соціальні виплати (550 євро на дорослого, 420 євро на дитину), безплатні навчальні заклади для дітей — школи та садочки, безплатну медичну допомогу, безплатні курси німецької мови, гуманітарну допомогу в разі потреби та офіційне працевлаштування”, — каже Віта.
Умови для українських біженців у Німеччині
Фото: TikTok
Умови в Норвегії
На її думку, на другу позицію варто поставити Норвегію.
“Ця країна надає фінансову підтримку в розмірі 650 євро на дорослого, 350 євро — на дитину. Також безплатне житло, курси норвезької мови (за це платять 1700 євро на особу), але в такому випадку оренду житла потрібно сплачувати самостійно. Безплатні садочки, але школи потрібно оплачувати самостійно. Хоча є випадки, коли сплачує комуна. Окрім того, безплатна медицина, хоча інколи дорослим доводиться вносити свій відсоток за послугу. Допомагають з офіційним працевлаштуванням та гуманітарною допомогою”, — додає дівчина.
Умови для українських біженців у Норвегії
Фото: TikTok
Біженці з України у Бельгії
На першому місці розташовується Бельгія. Там, каже Віта, можна отримати одноразову виплату в розмірі 310 євро на особу, щомісячні соціальні виплати 1100 євро на особу, яка проживає одна, 750 євро на кожного дорослого члена сім’ї, 150-200 євро на дитину. Безплатні: житло, медицина, навчальні заклади для дітей, мовні курси, гуманітарна допомога, а також передбачене офіційне працевлаштування.
Умови для українських біженців у Бельгії
Фото: TikTok
Що пишуть люди?
У коментарях під відео блогерки розгорілась дискусія між користувачами.
- “Чому 70-80% переселенців з Донецької області живуть в Україні, а біженці із Закарпаття в Берліні?” — поцікавилась глядачка.
- “Бо кожен обирає своє. Ніхто нікого ніде не тримає”, — відповіла їй інша учасниця обговорення.
“Прожила з сімʼєю 2 роки в Норвегії. Побажаю таку країну тільки своєму злішому ворогу. Немає цивілізації, їжа жахлива, клімат ***, медицина — жах, освіта — дно (в школах немає елементарних предметів), дітей в школі дуже булили. Я працювала в будинку для літніх, персонал завжди ставився зверхньо, даючи найбруднішу роботу, із плюсів лише природа, яка з часом осточортіла, бо окрім лісів і гір більше нічого немає… І це лише поверхневий опис того всього… Про контроль зі сторони комуни я мовчу. Зараз переїхали у Відень, у дітей чудова освіта, цивілізація, я роботу знайшла через місяць після отримання всіх документів, займаюсь улюбленою справою (я професійний масажист), клімат супер, все подобається!” — поділилась своєю історією українка, яка живе за кордоном.
Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:
- Учасниця відомого в Україні шоу “Супермама” показала, в яких реаліях живуть українські біженці. Жінка не приховувала своїх емоцій на камеру й відверто розповіла про пережите.
- Українська біженка Валерія, яка нині проживає у Швейцарії, розповіла про те, що її найбільше зацікавило в цій країні. Своїм досвідом дівчина поділилась у блозі.
Крім того, вчителька розповіла про власний досвід переїзду з Харкова до Єгипту після початку повномасштабного вторгнення. Через непорозуміння з родиною свого чоловіка-іноземця її життя перетворилось на пекло.
Усі новини
Холостяк 13 – Анісімова оголосила про розрив з хлопцем
Фудблогерка та зірка “Холостяка-13” Анастасія Анісімова боролася за серце Олександра “Терена” Будька в романтичному реаліті у 2024 році, але стосунки закрутила з освітлювачем Єгором Старцевим. Втім, вони більше не разом.
Про це учасниця проєкту розповіла у своєму Instagram (nastyaanisimova_).
Анастасія Анісімова розійшлася з хлопцем
“Ми з Єгором розстались. Ми — та сама пара, яка прогриміла на постшоу проєкту “Холостяк” півтора року тому, що учасниця почала зустрічатися з освітлювачем. Якщо ви бачите це відео, то, скоріше за все, пройшов деякий час із нашого розставання”, — почала Настя.
Учасниця “Холостяка-13” наголосила, що ніхто нікого не зраджував. А пара навіть думала про весілля.
“Що я можу сказати за ці стосунки? Вони були гарні. Ми були щасливі. Ми багато спілкувались про весілля. Ми так мріяли про нього. Ми стали рідні. Дійсно рідні. Ми стали одним цілим і жили в нашому світі. Однак виявилось, що цей світ був крихким. Можу вас запевнити, що ніхто нікого не зраджував. Ці пів року відчувалось як намагання зберегти кохання, яке в нас є. Однак повне небажання щось змінювати. Ми ніби несумісні”, — зазначила блогерка.
Анісімова каже, що точно знає, що Єгор її кохав. А рішення розійтись, на її думку, було правильним.
“Це кінець. Я закриваю своє серце до нього і буду рухатися далі одна”, — резюмувала учасниця “Холостяка”.
Анастасія Анісімова та Єгор Старцев
Фото: Instagram
Анісімова на “Холостяку”
Зазначимо, що в “Холостяку” Настя боролася за серце ветерана російсько-української війни Олександра “Терена”. Втім, у фіналі він обрав волонтерку з Харкова Інну Бєлєнь, але їхні стосунки не склалися. Наразі дівчина вагітна від свого нареченого та вже незабаром народить доньку.
А на постшоу Анісімова оголосила, що на проєкті насправді знайшла кохання, але не з головним героєм, а з членом знімальної команди Єгором.
Пара часто ділилася романтичним контентом у соцмережах.
Анастасія Анісімова та Єгор Старцев
Фото: Instagram
Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:
- Українська акторка Олена Світлицька відреагувала на чутки про стосунки з актором та 14-м “головним холостяком країни” Тарасом Цимбалюком.
- Українська співачка та учасниця шоу “Холостяк-5” Liya Li вперше розповіла, як склалась її доля після участі в проєкті.
Крім того, переможниця романтичного реаліті “Холостяк-13”, героєм якого був ветеран російсько-української війни Олександр “Терен”, Інна Бєлєнь повідомила, що опинилася в лікарні на останніх тижнях вагітності.
Усі новини
на борту «Вояджер-1» усе ще працюють комп’ютери 1977 року (відео)
Незважаючи на те, що зонди NASA були запущені 49 років тому і вже давно перебувають у міжзоряному просторі, їхні бортові комп’ютери все ще передають інформацію на Землю.
Наразі увага багатьох любителів космосу прикута до космічного корабля “Оріон”, а на якому астронавти місії “Артеміда-2” успішно вийшли за межі навколоземної орбіти та попрямували в подорож навколо Місяця і назад. Варто пам’ятати, що для здійснення таких вражаючих подорожей потрібні не тільки люди, а й комп’ютери. Комп’ютерна система, що керує роботою місії “Артеміда-2” і бортовий комп’ютер на кораблі “Оріон” зовсім не схожі на своїх застарілих попередників. Але старі бортові комп’ютери космічних апаратів NASA “Вояджер-1” і “Вояджер-2” все ще працюють з 1977 року, пише Фокус.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Відеоролик демонструє частину обчислювального обладнання NASA, яке забезпечувало роботу зондів “Вояджера-1” і “Вояджера-2” у 80-х роках минулого століття
Нещодавно в YouTube з’явився відеоролик, який демонструє частину обчислювального обладнання NASA, яке забезпечувало роботу зондів “Вояджера-1” і “Вояджера-2” у 80-х роках минулого століття.
Нагадуємо, що обидва космічні апарати були запущені 1977 року для дослідження зовнішніх планет Сонячної системи, тобто Юпітера, Сатурна, Урану та Нептуна. У 2012 році “Вояджер-1” вийшов у міжзоряний простір, а “Вояджер-2” зробив це у 2018 році. Попри те, що зонди NASA перебувають у космосі 49 років, вони продовжують функціонувати і використовують обладнання, яке старше за деяких сучасних інженерів NASA.
Обидва космічні апарати було запущено 1977 року для дослідження зовнішніх планет Сонячної системи
Фото: NASA/JPL-Caltech
На відео вище можна побачити, як інженер NASA проводить екскурсію будівлею 230 у Лабораторії реактивного руху NASA в Каліфорнії. У приміщенні можна побачити безліч комп’ютерів розміром з холодильник, вироблених компаніями Univac і IBM. Інженер також показує перфокарти, які використовували раніше для зв’язку із зондами “Вояджер”, а також комунікаційний центр, оснащений телефонами і невеликими моніторами.
Старі комп’ютери NASA, які використовувалися для підтримки роботи зондів “Вояджер”
Фото: solar-system
Усе це вже застаріле обладнання було покликане забезпечувати надійну роботу космічних апаратів “Вояджер”, які зараз перебувають на відстані понад 25 мільярдів кілометрів від Землі.
На борту обох космічних апаратів знаходиться комплект комп’ютерів та електроніки, створених ще до 1977 року. Кожен з апаратів “Вояджер” має три бортові комп’ютерні системи із загальною ємністю пам’яті лише 69,63 кілобайт. Це менше, ніж стандартний файл JPEG. Наукові дані, зібрані зондами NASA, кодуються на цифровому 8-доріжковому пристрої перед передачею на Землю. Оскільки пам’яті так мало, апарати постійно записують нові дані поверх старих, після їхнього передавання на Землю зі швидкістю всього 160 біт на секунду.
NASA зараз доводиться використовувати найбільші наземні антени, щоб зловити сигнал від зондів “Вояджер”, який поступово стає слабшим у міру віддалення апаратів від Землі.
Водночас інженерам NASA вже довелося відключити частину електроніки зондів “Вояджер” для економії енергії, щоб продовжити місію двох космічних апаратів. Поки що точно ніхто не може сказати, коли ці зонди повністю вийдуть з ладу і перестануть передавати сигнали. Але це може статися вже в найближчі роки.
Космчійскій корабель “Оріон” облетів Місяць без екіпажу 2022 року в рамках місії “Артеміда-1”
Фото: NASA
Варто зазначити, що обчислювальна потужність бортового комп’ютера космічного корабля “Оріон” місії “Артеміда-2” у 20 000 разів більша, ніж була у бортових комп’ютерів кораблів місячних місій “Аполлон” у 60-70-х роках XX століття. Вона також у 25 разів більша, ніж у бортової комп’ютерної системи Міжнародної космічної станції. При цьому швидкість передачі даних у корабля “Оріон” становить кілька гігабіт на секунду.
Як уже писав Фокус, астронавти місії “Артеміда-2” зробили приголомшливу фотографію Землі на шляху до Місяця.
Також Фокус писав про те, що щороку протягом кількох місяців відстань від апаратів “Вояджер” до Землі скорочується. Вони не повертаються назад, справа зовсім в іншому.
Під час написання матеріалу використано джерела: NASA, Popular Science, Wired.
Ексклюзиви
Наземні дрони на фронті — чому вони ефективніші за пікапи — Віктор Павлов
На передовій наземні дрони стали ефективною альтернативою пікапам для виконання бойових завдань, навіть попри обмежений термін служби. Як розповів засновник школи НРК 3-го армійського корпусу (АК) Віктор Павлов, їхня вартість та технічні особливості дозволяють швидше доставляти обладнання та виконувати розвідку, зменшуючи ризики для особового складу.
В інтерв’ю Фокусу офіцер пояснив, що середня вартість українських наземних дронів наразі становить близько 15–20 тисяч доларів, і це значно дешевше за європейські аналоги, які коштують від 150 тисяч євро. Зокрема, раніше середня ціна дрона була близько 10 тисяч доларів, проте сучасні модифікації обладнані цифровим зв’язком, бронею, підвісними системами та камерами.
Інтерв’ю з Віктором Павловим на YouTube-каналі Фокусу
“Українські дрони значно дешевші за європейські варіанти, хоча їх у нас уже набагато більше, і існує велика кількість різних моделей наземних дронів. Рік тому середня ціна становила близько десяти тисяч доларів, бо переважно використовувалися середні моделі. Нині, враховуючи наявність цифрового зв’язку, бронювання, змінних підвісок і додаткових камер, середня ціна дрона досягає приблизно п’ятнадцяти-двадцяти тисяч доларів. Раніше ми ще допрацьовували дрони в майстернях, купували метал, камери, переробляли під цифровий зв’язок, що створювало додаткові витрати часу і ресурсів. У порівнянні з європейськими аналогами їхня ціна сягає приблизно 150 тисяч євро”, — сказав засновник школи НРК 3-го АК.
Водночас Павлов зазначив, що середній термін служби наземного дрона на фронті становить приблизно два тижні. Він також пояснив, що втрати дронів відбуваються щодня і залежать від інтенсивності використання підрозділами. Та попри це, їхня ефективність та швидкість виконання завдань роблять їх більш безпечними для людей у порівнянні з пікапами, які не можуть наближатися до фронтових позицій без значного ризику для екіпажу.
“Наземні дрони регулярно втрачаються, і в кожному підрозділі ситуація різна — усе залежить від інтенсивності використання. У середньому йдеться про кілька втрачених дронів щодня, водночас їх застосовують дуже активно. Є випадки, коли дрон виходить з ладу одразу після виїзду, а є й такі, що проходять сотні кілометрів і виконують багато завдань. Якщо говорити про середній показник, термін служби дрона становить приблизно два тижні”, — додав він.
У розмові з Фокусом, офіцер підкреслив, що для ефективного використання дронів необхідна наявність майстерень, обладнаних під ремонт складної техніки, а також спеціалістів з механіки, електрики, радіотехніки та мережевих налаштувань. Що важливо, дрони потребують адаптації до бойових умов і доопрацювання підрозділами за власні кошти, оскільки “з коробки” вони не готові до роботи на фронті.
Крім того, Павлов розповів, що наразі наземні дрони підпадають під сплату ПДВ, і зрештою це збільшує їхню ціну приблизно на 20%. На його думку, подібні податкові обмеження створюють додаткове навантаження на благодійні фонди та військових, які купують обладнання, адже дрони залишаються критично необхідними для фронту.
Попри це, засновник школи НРК 3-го АК наголосив, що перевага українських підрозділів у темпі та швидкості адаптації до змін. В цілому, наші військові оперативно аналізують нові загрози та швидко ухвалюють рішення. Лише завдяки оперативності бійці ЗСУ можуть ефективно використовувати наземні дрони навіть у складних умовах бойових дій. Разом із тим офіцер зазначив, що масштабування і покращення інфраструктури для обслуговування техніки залишаються пріоритетними завданнями для підвищення бойової ефективності.
“На зміну новим загрозам ми реагуємо швидко: знаходимо рішення, адаптуємося та одразу впроваджуємо їх у роботу. У цьому полягає наша перевага, однак нам поки що не вистачає масштабування”, — розповів він в інтерв’ю.
Нагадаємо, що частка втрат від ударів дронів зросла з менш ніж 10% у 2022 році до близько 80% торік. Ба більше, за словами експертів, безпілотники змінили характер бойових дій і суттєво ускладнили пересування техніки та евакуацію на фронті.
Також Фокус писав, що Україна працює над створенням роїв дронів-перехоплювачів для боротьби з “Шахедами”, які діятимуть майже автономно та потребуватимуть мінімального втручання людини. Найближчим до впровадження є сценарій, за якого один оператор зможе керувати одразу кількома дронами.
-
Події1 тиждень agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Усі новини1 тиждень agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Суспільство1 тиждень agoУ Києві презентували проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю
-
Політика1 тиждень agoУкраїна закликає партнерів уже зараз готуватися до стримування агресії РФ в Чорному морі на основі досвіду ЗСУ
-
Суспільство1 тиждень agoПредставниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси



