Суспільство
Максим Ілюхін, співкерівник державної освітньої екосистеми «Мрія»
Про державну освітню екосистему «Мрія» українські вчителі, школярі та їхні батьки дізналися 1 вересня 2023 року, коли її презентував Президент України Володимир Зеленський. У режимі тестування проєкт працював із 2024-го, а вже минулого року до нього почали приєднуватися школи по всій країні. Учителі можуть за допомогою «Мрії» складати розклад занять, батьки – слідкувати за оцінками дітей, отримувати корисні поради зі взаємодії з дітьми та зворотний зв’язок від школи, а школярі – мати доступ до різноманітної інформації: як навчальної, так і для позашкільного життя.
Чим «Мрія» відрізняється від схожих проєктів, якими користуються школи, про мотивацію вчитися, амбітні плани на майбутнє та роботу в умовах знеструмлення Укрінформ поговорив із співкерівником державної освітньої екосистеми «Мрія» Максимом Ілюхіним.
«МРІЯ» – ЦЕ НЕ ЖУРНАЛ-ЩОДЕННИК, А ІНФРАСТРУКТУРНЕ РІШЕННЯ ДЛЯ ПЕРЕХОДУ ШКІЛ У ЦИФРУ
– Пане Максиме, що таке екосистема «Мрія»?
– Якщо ми говоримо про екосистему, то вона складається з кількох компонентів. Це, зокрема, мобільний застосунок і вебпортал для школи, умовно кажучи, дві частини однієї системи. Якщо ми говоримо про екосистему, одне із завдань «Мрії» – покриття усіх ланок освіти. Тобто і дошкілля, і школи, і університети, і професійно-технічні заклади освіти. Тому, коли ми говоримо про екосистему, то передбачаємо, що «Мрія» – це сукупність продуктів, які можуть покривати різні ланки освіти.
– Які сервіси отримують школи, що під’єднуються до «Мрії»?
– Перші сервіси – це функціонал: щоденник, розклад, журнали для вчителів, бібліотека контенту. Тепер ми її доповнюємо новими контентними елементами. Для дітей є «Мрія ID» – аналог учнівського квитка в електронній формі.
Також у «Мрії» є окремий вебпортал для шкіл. Тут освітяни можуть швидко планувати уроки, вести журнали та звітність, формувати розклад і виставляти підсумкові оцінки.
Для дітей і батьків – тільки застосунок. На сьогодні поширення мобільних телефонів дуже велике, майже у всіх дітей є смартфони. Може, крім початкової школи, але в наймолодших класах батькам не так важливо відслідковувати освітній процес, залученість в аналіз освітнього процесу менша, ніж у середній і старшій школах.
Основні первинні функції пов’язані якраз із журналами та щоденниками, але додатково це контент, модуль чатів, який у нас написаний на основі протоколу Signal. Це убезпечує процес обміну інформації між батьками і вчителями, між дітьми і вчителями тощо.
Поступово ми допрацювали наявний функціонал, тож починаємо запускати великі оновлення.
Скоро діти зможуть за виконання у «Мрії» певних, повʼязаних із навчанням, завдань отримувати «мрійки» – це внутрішня валюта. І «мрійки» вони зможуть обмінювати на справжні бонуси в нас у крамничці. Наприклад, на квитки в кіно чи доступ до різноманітних онлайн-курсів або репетиторів.
– Призи, квитки чи курси має хтось забезпечити…
– Тому ми активно працюємо з українським бізнесом, розповідаємо, що в нас планується певний запуск, питаємо, чи бачать вони себе у проєкті. Тепер фактично всі наші партнери долучаються на благодійних засадах. Вони розуміють, що насправді інвестують у майбутнє нашої країни, бо це, зокрема, пов’язано з мотивацією дітей вчитися. Це досить непростий процес технічно, тому що треба коректно порахувати економіку.
Водночас це складний нормативний процес. Коли говоримо про розроблення державних продуктів, дуже багато регуляцій впливають на те, що ви можете робити, а що ні. Тож нам, щоб, умовно, видати дитині «приз», потрібне певне нормативне підґрунтя для цього. Тому в нас ідуть паралельно технічний і юридичний процеси. Потрібні зміни в постанову Кабінету Міністрів.
– Ви зазначили, що «Мрія» пропонує електронні щоденники та журнали, розклад занять. Наскільки я знаю, таких ініціатив – платформ, що мають подібні до цих електронні сервіси для школи, в Україні десь півтора десятка. Наприклад, «Єдина школа», платформа Human, інші. Чим «Мрія» відрізняється від них?
«Мрія» – безоплатна, доступна кожній школі як інфраструктурне рішення від держави
– Насамперед «Мрія» – це державна освітня екосистема. Ми говоримо про наявність певного державного продукту, який може бути безплатно наданий школам, і це важливий складник, бо не всі школи можуть собі дозволити використання платних, комерційних систем. Гравці на ринку рухаються за правилами бізнесу. У них можуть бути абонплати за користування системою. Якщо ж говорити про «Мрію», вона безоплатна: і тепер, і в перспективі.
Це одна з важливих причин, чому «Мрія» взагалі з’явилася. Водночас «Мрія» – не лише журнал та електронний щоденник. Це екосистема, яка ширша і з погляду своїх модулів, і з погляду завдань, які вона хоче виконувати. Тому, якщо говорити про рішення, що є на ринку, вони переважно зосереджені на принципі журнал-щоденник, мають додаткові модулі у вигляді якихось комунікаційних елементів тощо.
По-перше, «Мрія» – інфраструктурне рішення, яке дає змогу будь-якій школі перейти в цифру без потреби шукати гравця на ринку, щось оплачувати та ін.
По-друге, ми розширюємо освітні можливості у результаті додавання нових елементів. Наприклад, у нас є блок контенту. Він складається з контенту, який ми самі розробили, плюс контент від партнерів. Наприклад, «Куншт», Happy Paw, JustSchool, Українська волонтерська служба та «Дія.Освіта». У нас є окремо бібліотека контенту для дітей, для батьків, а ще – освітнього контенту для вчителів – для уроків і їх розвитку як освітян.
Зокрема, у «Мрії» діти можуть подивитися освітній контент про дизайн, програмування, професії та ін.
Отже, якщо говорити про рішення, що на ринку, то вони є насамперед комерційними варіантами таких систем. «Мрія» – безоплатна, доступна кожній школі як інфраструктурне рішення від держави.
НАМАГАЄМОСЯ УНІФІКУВАТИ РІЗНІ ПРОДУКТИ У «МРІЇ», ЩОБ УЧИТЕЛЯМ БУЛО ЗРУЧНО
– У нас вже є платформа з освітнім контентом – Всеукраїнська школа онлайн, низка ресурсів для вчителів, де вони можуть брати матеріали для уроків. Чи не вийде так, що все це буде множитися і заплутувати учнів і вчителів, особливо тих, хто не дуже володіє цифровими технологіями?
Одна з наших великих новинок – генератор тестів на основі ШІ
– Ми із цим працюємо, і для нашої команди це питання дуже важливе. Я часто говорю, що COVID дав один плюс: через карантин багато вчителів навчилося проводити уроки онлайн, користуватися зумом, узагалі взаємодіяти онлайн.
Тому, коли ми починали впроваджувати «Мрію», дуже переймалися рівнем цифрової грамотності. Але в реальності бачимо, що вчителі дуже інтенсивно і швидко навчаються працювати зі системою.
Ми намагаємося уніфікувати всі потрібні освітянам інструменти в одному місці. Наприклад, Всеукраїнська школа онлайн інтегрована з «Мрією». Тобто вчителі можуть переглядати цей контент у нашій екосистемі.
Одна з наших великих новинок – генератор тестів на основі ШІ. Восени ми провели пілотування в 10 школах і тепер масштабували його на 150 шкіл.
Це модуль, який дає змогу освітянам за вибраними підручниками й навчальними програмами або за своїми власними матеріалами, наприклад, за презентаціями чи підготовленими doc-файлами для дітей згенерувати тести для перевірки знань.
Для створення тестів учителі зазвичай користуються різними інструментами – скажімо, Google Forms. Але перед цим їм потрібно самостійно продумати структуру тесту: сформулювати запитання, варіанти відповідей і логіку оцінювання. Є ресурси, де вчителі збирають якусь інформацію, шукають в інтернеті, потім цю інформацію трансформують у тест. Це три великі кроки, які треба зробити.
Ми намагаємося це уніфікувати в одному місці, щоб учителі, вибравши потрібний підручник чи навчальну програму, могли швидко згенерувати тест просто в «Мрії», там само дати його дітям й отримати перевірку їхніх знань. Крім того, «Мрія» аналізує результати та рекомендує оцінки за виконані тести.
Отже, ми намагаємося уніфікувати різні типи продуктів усередині «Мрії», щоб учителям було зручно. Важливо, що освітяни, які взяли участь у пілотуванні, високо оцінюють генератор тестів.
– І які вже результати? Скільки шкіл користується «Мрією», учителі, батьки дають вам зворотний зв’язок?
В освітній екосистемі «Мрія» тепер працює 2940 шкіл, це майже 25% усіх шкіл в Україні
– Ми постійно проводимо опитування, дослідження з користувачами, бо працюємо як продуктова IT-компанія. Ці наші дослідження – неперервний цикл, щоб планувати, розробляти новий функціонал, збирати відгуки. Окремо в нас є канал підтримки, куди користувачі звертаються з проблемами, ми ці проблеми категоризуємо, розглядаємо і вирішуємо, як рухатися далі.
Активно ми почали набирати школи перед 1 вересня 2025 року. А ще раніше в нас був «пілот» за участі 40 шкіл, які «узяли на себе основний удар» у контексті того, що якісь речі працювали не зовсім так, як вони очікували.
Тому ми намагалися на основі інформації, яку зібрали із цього «пілоту», уникнути основних проблем уже на етапі масштабування на велику кількість шкіл. Усього уникнути не вдалося. Але ми не кидаємо школи сам на сам з екосистемою.
Ще з минулого літа ми почали активно навчати школи. У нас є клієнтські команди, команда впровадження, проводяться навчальні сесії для вчителів, адміністраторів шкіл, як масові, так і індивідуальні. По-різному, але ми вчимо їх користуватися «Мрією». І дуже багато змін драйвиться користувачами, які з нами взаємодіють.
Якщо говорити про результати, в освітній екосистемі «Мрія» тепер працює 2940 шкіл. Це майже 25% усіх шкіл в Україні. У нас більше ніж 100 млн виставлених оцінок.
Якщо говорити про зворотний зв’язок, то користувачам дуже сподобалася функція автовиставлення оцінок. Тобто система пропонує оцінки, які рахує сама за формулою, і вчителі можуть просто підтвердити їх. Не треба самотужки зводити, рахувати, тож можна дуже швидко поставити оцінки. Були ситуації, коли за тиждень саме за допомогою автовиставлення було внесено близько 70% оцінок, це приблизно 1,5 млн оцінок на тиждень.
Вважаємо, що історія з автовиставленням оцінок дуже круто спрацювала і показує, що ми намагаємося зробити для вчителів. Наше основне завдання – зробити так, щоб учителі витрачали мінімум часу на бюрократичні, операційні процеси й насамперед взаємодіяли з дітьми. Тобто ми хочемо зменшити навантаження й дати їм змогу ефективно навчати дітей.
І ми не збираємося зупинятись. Чи припускалися ми помилок? Так, не раз, не двічі, а багато, бо це великий живий продукт. Те, що планувалося напочатку, і те, як потім це реально використовується, може відрізнятися одне від одного.
Ми таке помітили, наприклад, у роботі з журналами. Хотіли, щоб учителі не просто вводили з клавіатури якісь значення, тому зробили так, що для того, щоб виставити оцінку, треба клікнути на «комірчинку» у журналі. З’являється спливне вікно, у якому вчитель обирає оцінку, групу результатів і додає її.
Ми думали, що це буде дуже зручно і прибере багато неправильних дій, які можна зробити випадково. А на практиці з’ясувалося, що це не зручно. Учителі сказали нам, що їм зручніше виставляти оцінки з клавіатури. І ми змінили це.
Для нас важливо чути користувачів, тож намагаємося знайти їхні потреби й максимально зробити так, щоб їм було зручно. Якщо вчителі масово жаліються на незручність, це для нас сигнал подумати – а як треба зробити?
– Мої знайомі вчителі розповідали, що спочатку їхні школи під’єднували до однієї системи, а потім, коли вони до неї звикли, переводили на інші. І ці переналаштування створюють незручності. Питання – чи буде «Мрія» обов’язковою для всіх шкіл? Адже, згідно зі законом про освіту, школи мають організаційну автономію.
– «Мрія» не буде обов’язковою для всіх шкіл, бо ми йдемо шляхом інтеграції. У нас немає завдання зробити так, щоб кожна школа була під’єднана до «Мрії». У нас є завдання, щоб кожна школа, яка хоче використовувати цифрову систему, мала доступ до якісного державного рішення, що можна швидко розгорнути в будь-якому державному закладі освіти.
Водночас ми багато працюємо з органами місцевого самоврядування, з управліннями освіти громад, щоб максимально поширювати інформацію про можливості екосистеми, щоб школа ухвалювала рішення відповідно до цього. Тому що, як ви правильно зазначили, у нас є освітня автономія, і нам важливо, щоб ми були на ринку разом з іншими гравцями.
Тому ми пішли шляхом інтеграції, у нас є відкритий API (програмний інтерфейс для обміну даними між різними додатками, – ред.), до якого можуть приєднатися інші освітні інформаційні системи (ОІС). Наприклад, ми згадували сьогодні Human. Human уже приєднаний, у нас іде синхронний обмін даними. Умовно, школа може залишатися в системі Human, а батьки в цій школі можуть установити застосунок «Мрії» та бачити там оцінки дитини.
У нас немає завдання зробити так, щоб «Мрія» була скрізь. Наше завдання – щоб «Мрія» була доступна тим, кому вона потрібна.
– Як ви зберігаєте інформацію?
– «Мрія» не має власних баз даних, не зберігає інформацію. Є основний освітній реєстр АІКОМ. І «Мрія» з АІКОМ постійно обмінюється даними. Ми беремо звідти відомості про учнів, учителів, про те, до яких класів належать ці учні… І також передаємо в АІКОМ дані про те, що вчителі роблять у «Мрії». Наприклад, виставляють оцінки. Тобто «Мрія» даних не зберігає, але вона – як вітрина, що відображає і віддає дані в державний освітній реєстр.
– Тепер у всій країні складна ситуація з електрикою. А цифрові ресурси без неї не працюють…
– Ми із цим теж стикаємося, це впливає на нашу роботу. У нас є клієнтські команди, зокрема команда впровадження, які напряму працюють зі школами. От, наприклад, частина нашої команди впровадження у Дніпрі тепер не може нормально працювати, скільки б ми не виділяли павербанків, старлінків, усе це має обмежений час дії через знеструмлення. І коли електрики нема декілька діб, то, на жаль, працювати в цифровому розрізі дуже важко.
На жаль, «Мрія» не може працювати офлайн, бо ми залежимо від реєстру. Якщо в нас немає взаємодії з освітнім реєстром, «Мрія» не відображає й не підтягує даних. Намагаємося зробити так, щоб навіть за поганого інтернету «Мрія» могла виконати основні операції, щоб учителі використовували журнал, виставляли оцінки, ставили «енки» та ін.
ВЕСЬ НАВЧАЛЬНИЙ КОНТЕНТ У «МРІЇ» ПРОХОДИТЬ ПЕРЕВІРКУ
– Ви згадували, що у «Мрії» є бібліотека для дітей, а чи є там електронні підручники?
– Поки що ні, але в перспективі плануємо. Якщо говорити про контент для дітей, у нас це відеоконтент на різні теми – розвивальний, про професії. Наприклад, про те, хто такі DevOps, що таке бути дизайнером чи дизайнеркою. Є контент, пов’язаний із робітничими професіями: що роблять майстри-плиточники, шеф-кухарі, пекарі, оператори автоматичної лінії виробництва або кравці. А також Нафтогаз і Київстар планують створити контент для «Мрії» про професії та кар’єрні можливості у своїх галузях.
Багато в нас контенту для загального розвитку залежно від вікової групи: наймолодша, середня і старша школи. Наприклад, для другого класу є відео про те, як хлібина потрапляє на поличку супермаркета, для старшої школи – як стати розробником чи розробницею програмного забезпечення.
Для батьків маємо відеоконтент про взаємодію з дітьми, про виховання, про те, як ставати кращими батьками для своїх дітей.
Для вчителів – контент про те, як ліпше взаємодіяти з учнями та ученицями. Наприклад, серія відео про взаємодію з дитиною після обстрілу, як побудувати навчання з урахуванням тривог тощо. Також є відео, які можна використовувати на заняттях, конкретні теми уроків. І ця база постійно доповнюється.
– А хто створює цей контент і як вирішуються питання авторських прав, гонорарів та іншого?
– Тепер це відбувається на рівні домовленостей із партнерами. Ми не очікуємо, що весь контент має надаватися безплатно – бізнес залишається бізнесом зі своїми цілями й завданнями. Тому з партнерами дотримуємося простої логіки: контент у «Мрії» надається користувачам безоплатно як соціально відповідальна ініціатива. Водночас бізнес розуміє, що це може зацікавити користувачів і стати точкою подальшої взаємодії з аудиторією.
– Чи проходить навчальний, пізнавальний контент, який розміщений у «Мрії», попереднє оцінювання, погодження? У цьому ви взаємодієте, наприклад, із МОН?
– Перед публікуванням весь партнерський контент у «Мрії» перевіряє команда екосистеми. Матеріали проходять валідацію за затвердженими правилами: можемо повернути контент на доопрацювання або попросити забрати чутливі чи некоректні моменти, зокрема ознаки прихованої реклами. Після підтвердження відповідності укладається договір, і контент з’являється у «Мрії».
Водночас навчальні матеріали, які використовуються в освітньому процесі, мають бути погоджені міністерством, містити його гриф. У нас усі матеріали розділені на дві частини: пізнавальні та навчальні.
– Ви сказали, що «Мрія» тепер поєднується з Всеукраїнською школою онлайн. Чи можуть школярі у «Мрії» долучитися до уроків Всеукраїнської школи онлайн, чи такої змоги немає?
– Поки що немає, але ми співпрацюємо з Всеукраїнською школою онлайн, і в нас є плани, щоб саме освітній контент для навчання був доступний у «Мрії», як і підручники. Проте на сьогодні гарячого запиту на те, щоб усі підручники були оцифровані, не бачимо. Це точно зручно, і, ймовірно, буде наступним етапом розвитку бібліотеки.
Ми, хоч і є продуктом Міністерства цифрової трансформації, як державна освітня екосистема все одно працюємо з наявною інфраструктурою і взаємодіємо з МОН, Інститутом модернізації змісту освіти, Інститутом освітньої аналітики, командою, яка працює з AIKOM, щоб краще розуміти і правильніше заходити у процес інтеграції.
До того ж у МОН також відбуваються зміни: формуються нові освітні політики, вносяться зміни в наявні. Це все впливає на освітній процес, на те, яким, наприклад, є документообіг. Тому ми з МОН дуже тісно взаємодіємо, щоб відстежувати ці зміни і швидко адаптувати екосистему до них.
Звісно, у нас є такі плани (розміщення у «Мрії» електронних версій підручників, – ред.), просто питання підручників ще не постало як критичне, з яким ми, наприклад, ідемо в розроблення цього року.
– А що планується у 2026-му?
– Цього року плануємо розробляти дошкільну «Мрію» і пілотувати її. Цей блок має абсолютно інший, окремий функціонал. Це конспекти дня для вихователів у садочку, інформація для батьків про те, що відбувалося з дитиною в садочку протягом дня.
Це цифровий продукт, який дає змогу садочкові вести адміністративний процес, облікувати дітей, подавати відповідні звіти, організовувати освітній процес для вихователів. Ми плануємо провести пілотний проєкт укінці весни – на початку літа. У ньому візьме участь майже 40 закладів дошкільної освіти, триватиме кілька місяців. А після цього будемо масштабуватися на більшу кількість садочків.
Якщо говорити про вищу освіту, то це лише плани. Але цей блок точно відрізнятиметься від школи і дошкілля. Це величезне поле для дослідження – деканати, студентське самоврядування… Треба визначитися із чого почати.
Тобто ми хочемо масштабуватися на всі ланки освіти. Також у стратегічних планах передбачаємо, що для органів управління освітою і департаментів освіти громад буде окремий невеликий інтерфейс, де вони зможуть бачити зведену аналітичну інформацію. Ми чуємо цей запит від них.
Наталія Молчанова
Фото: Євген Котенко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут.
Суспільство
Загибель на пляжі, Марш рівності й SPA для княгині
Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.
Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.
Рятувальники гасять пожежу, що виникла внаслідок російського обстрілу ударними дронами, біля знищеної вантажівки на території місцевої автостоянки, Запоріжжя, 25 червня 2026 року.
Чоловіки несуть на ношах накрите простирадлом тіло 26-річної жінки, яка загинула на одному з пляжів унаслідок російського обстрілу, Одеса, 23 червня 2026 року.
Тіло людини, яка загинула унаслідок російського обстрілу КАБами, у салоні понівеченого автомобіля, Запоріжжя, 20 червня 2026 року.
Бійці розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) обслуговують пускову установку після стрільби та заряджають її новим боєкомплектом, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.
Бійці розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) ведуть реактивний вогонь по позиціях російських військ на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.
Виїзд розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) на бойовій машині до вогневої позиції на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.
Технік запускає український розвідувальний безпілотний літальний апарат Raybird під час проведення аеророзвідки бійцями 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади ДШВ ЗСУ на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.
Броньований військовий автомобіль, покритий додатковим захистом від ударів російських FPV-дронів, їде дорогою, захищеною антидроновими сітками, Донецька область, 20 червня 2026 року.
Місцевий житель їде на велосипеді дорогою, захищеною антидроновими сітками, у прифронтовому Краматорську, Донецька область, 18 червня 2026 року.
Оборонне загородження зі спірального колючого дроту на тлі пошкоджених внаслідок російських обстрілів житлових будинків у прифронтовій Дружківці, Донецька область, 19 червня 2026 року.
Хірурги оперують пораненого військового у стабілізаційному пункті ОШБ НПУ “Лють” “Щит життя”.
Учасник першого військового K9-забігу DRYLAND CANICROSS із собакою долає дистанцію на Трухановому острові, Київ, 25 червня 2026 року.
Учасники змагаються під час відбіркового турніру проєкту “Південний сет” – всеукраїнського заходу з адаптивного великого тенісу для ветеранів та військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок війни, Вишгород, Київська область, 25 червня 2026 року.
Чоловік на підіймальній платформі миє пам’ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітникам Кирилу і Мефодію, який тривалий час був закритий захисними конструкціями, у межах ініціативи “Тижні благоустрою історичних памʼяток Києва” напередодні Дня Конституції України на Михайлівській площі, Київ, 25 червня 2026 року.
Робітниця працює в полі фермера Володимира Матросенка з села Миколай-Поле Запорізького району, який вирощує розсаду томатів, перцю та баштанних, Запорізька область, 19 червня 2026 року.
Дівчата у вишиванках і вінках водять танок навколо купальського вогнища під час масштабного святкування Івана Купала “Купайла на Йвана” за автентичними українськими звичаями у козацькому селищі “Мамаєва Слобода”, Київ, 23 червня 2026 року.
Дівчата синхронно перестрибують тліючі жарини купальського вогнища під час святкування Купала у Національному музеї народної архітектури та побуту України, Київ, 21 червня 2026 року.
Учасники Маршу рівності “КиївПрайд-2026”, який об’єднав представників та представниць української спільноти ЛГБТІК+, йдуть вулицею Володимирською, Київ, 21 червня 2026 року.
Учасниця гурту “ДахаБраха” Олена Цибульська виступає під час етнофестивалю “Заграва”, Київ, 20 червня 2026 року.
Дівчата займаються сапбордингом на Русанівському каналі під час спеки, Київ, 24 червня 2026 року.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Мазут і рослинну олію знову виявили на узбережжі Чорного моря в нацпарку «Тузлівські лимани»
Працівники Національного природного парку «Тузлівські лимани» під час обстеження морського узбережжя зафіксували нові осередки забруднення мазутом та рослинною олією.
Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомляє доктор біологічних наук, керівник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв, – передає Еко.Район.
Фахівці зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення Росії негативний вплив на екосистеми Чорного моря став практично постійним.
Під час нещодавнього обстеження піщаного пересипу парку науковці виявили ділянки, де море періодично виносить на берег сліди забруднення. Серед них – осередки мазуту та рослинної олії, які залишаються в прибережній зоні.
За словами природоохоронців, хвильові процеси на узбережжі дуже активні. Тому вже за кілька днів забруднення можуть бути приховані під шаром піску або змиті морем. Водночас це не означає, що проблема зникає.
Екологи наголошують: навіть якщо забруднювачі не видно візуально, вони продовжують негативно впливати на морські екосистеми, живі організми та стан прибережних територій.
У нацпарку підкреслюють, що наслідки воєнного забруднення Чорного моря залишатимуться відчутними ще тривалий час і потребують постійного моніторингу та досліджень.
Одеса
У Криму 21 червня 2026 року ввели низку екстрених обмежень
Черга на АЗС у Саках. Фото ілюстративне: REUTERS/Alexey Pavlishak
У Криму в неділю, 21 червня, запровадили екстрені обмеження. Зокрема, йдеться про відмову від усіх вуличних заходів, скорочення графіку роботи магазинів і скасування паромів. Причиною таких нововведень є “останні події на півострові та необхідність оперативного коригування логістики”.
Про це повідомив окупаційний мер Севастополя Михайло Развожаєв, передає Новини.LIVE.
Які обмеження запроваджують у Криму
У понеділок і вівторок, 22 і 23 червня, паливо в місті не продаватимуть, а скористатися заправкою зможе лише транспорт спецслужб, які забезпечують життєдіяльність міста.
Громадський транспорт курсуватиме від 05:30 до 21:00. Пароми взагалі припинять роботу — не скасують лише пасажирські катери.
ТЦ, супермаркети та гіпермаркети працюватимуть від 07:00 до 20:00, кафе та точки громадського харчування — від 08:00 до 20:00, а дрібні магазини, кіоски та аптеки визначать графік роботи самостійно.
Читайте також:
Вуличне освітлення не включатимуть. Через ризик перенавантаження електричних мереж за межами Севастополя можуть запровадити графіки відключень світла.
Вуличні заходи, починаючи від 22 червня, не проводитимуть.
“Прошу поставитися з розумінням до запроваджених обмежень. Вони необхідні для забезпечення безпеки та стабільності в поточних умовах. Разом ми з усіма тимчасовими труднощами обов’язково впораємося”, — заявив Развожаєв.
Раніше Новини.LIVE з посиланням на представника Головного управління розвідки Андрія Юсова повідомляв, що війна між РФ і Україною ведеться не лише на передовій. Триває боротьба за постачання для військ. Зокрема, Сили оборони атакують на території Криму логістичні маршрути та об’єкти, які забезпечують окупаційну армію.
Також Новини.LIVE з посиланням на речника ВМС ЗС України Дмитра Плетенчука писав, що окупаційна влада намагається посилити оборону тимчасово окупованого Криму. Росіяни бояться загроз із боку України. Зокрема, йдеться про висадку десанту.
-
Відбудова5 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика5 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Відбудова7 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Політика7 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Усі новини6 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
