Події
як замку «Паланок» повертають його українську історію
У середньовічних мурах пройшла презентація книжки про Січових стрільців на Закарпатті
Історія часто стає заручницею політики, особливо сьогодні, коли ворог використовує псевдоісторичні аргументи для виправдання агресії. Майже завжди щодо Мукачівського замку в публічному просторі й історичних дослідженням домінували чужі наративи. Реальні історичні факти свідчать про глибоке коріння української ідентичності в цих мурах.
Про сенсаційні свідчення перебування легіону Українських січових стрільців у «Паланку», перші Шевченківські свята на Закарпатті та про те, як одному з найвідоміших замків країни, що асоціюється переважно з угорцями, повертають його українську історію, говоримо з автором дослідження «Січові стрільці на Закарпатті», письменником, нині – військовослужбовцем ЗСУ Олександром Гаврошем.
ІСТОРІЯ ДОСІ ЗАРУЧНИЦЯ ПОЛІТИКИ
Нещодавно Олександр Гаврош презентував свою книгу в «Паланку» – подію приурочили до Дня Тризуба. Нині на замку встановлений один із найбільших тризубів в Україні – це зробили кілька років тому, попередньо знявши з постаменту державний угорський символ орла-турула.
Презентація зібрала більше людей, аніж могла вмістити зала у замку: історія, особливо у наш час, цікава, люди хочуть її пізнавати.

– Всі, хто цікавиться історією нашого краю, десь щось чули про Січових стрільців на Закарпатті. У 1914–1915 роках вони перебували в замку та навколишніх селах. Але докладної інформації про це у відкритому доступі бракувало. Коли я готував книжку української малої прози «Наша Перша світова», то наштовхнувся на першоджерела про перебування «Українського легіону» за Карпатами. Вони були не просто цікавими, а й часом сенсаційними. Тоді я зрозумів, що варто зробити окреме видання, де би було зібрано докупи все, що є на цю тему. Так і народилися «Січові стрільці на Закарпатті», що побачили світ у тернопільському видавництві «Навчальна книга – Богдан», – розповідає Олександр Гаврош.
До слова, видання підтримав Український інститут книги – це означає, що півтори тисячі примірників цієї книжки уже надійшли або будуть надіслані ближчим часом у бібліотеки всієї України.
Цікавимося в Олександра, чому, на його думку, це важливо зараз – розказувати про Січових стрільців на Закарпатті та, зокрема, їхнє перебування у замку «Паланок»?
– Тому що історія й досі є заручницею політики. Ми це бачимо на прикладі Путіна, який висуває для своїх загарбницьких маніакальних ідей псевдоісторичні аргументи. Так само споглядають на нас і чимало політичних сил у сусідніх країнах. Ми ж, слабо знаючи свою минувшину, часом не вміємо та не знаємо, як їм заперечити. Хоча хід історії свідчить, що рація на нашому боці, – відповідає письменник.
ПРЕДТЕЧІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Олександр Гаврош наголошує, що вже одне усвідомлення того, що українська професійна армія новітнього часу зароджувалася саме тут, проходила на Закарпатті вишкіл і здобувала перший бойовий досвід, – це сенсаційна постановка питання.

– Адже Січові стрільці – це предтеча ЗСУ, їх прямі попередники. На цьому чомусь ми раніше ніколи не наголошували. На Закарпатті ми говорили про Карпатську Україну, національний здвиг 1938-1939 років, а, виходить, що суто українську історію краю слід розпочинати на чверть століття раніше – від першої української військової формації, що перебувала в десятках місцевостей краю і воювала на карпатських перевалах, оберігаючи нас від російської навали! – акцентує Гаврош.

Письменник ділиться, що його вразили й зовсім невідомі матеріали про те, що Україна не лише споглядала за тим, що відбувалося на Закарпатті по закінченні Першої світової війни, але й прагнула об’єднати закарпатців з іншими частинами українського народу.
– Навіть планувалися для цього певні дії, проте забракло військової моці. Румунська і чехословацька армії були в значно кращому становищі. Проте ідея соборності української нації не переривалася ніколи. Про це можемо чимало почитати в чільних українських інтелектуалів минулого – Михайла Драгоманова, Івана Франка, Володимира Гнатюка, – додає письменник.

ЖИТТЯ СІЧОВИКІВ У «ПАЛАНКУ»: ВІД ВИШКОЛІВ ДО ФУТБОЛУ
Що ж робили Січові стрільці в замку «Паланок»? Як не дивно, але тут розташовувалася їхня «кадра», а пізніше – Кіш, тобто те, що нинішні військові називають ППД (пункт постійної дислокації). Такий, наприклад, зараз у Мукачеві має легендарна 128-ма окрема гірсько-штурмова бригада ЗСУ.
– Сюди – в Мукачево, в «Паланок» та довколишні села – стікалися поранені після шпиталів, приходили загублені чи новоприбулі, тут відбувалися вишколи для новобранців. І було тут січових стрільців чимало. Є фото з 1915 року, де на бастіоні Мукачівського замку згромаджено тисячу січовиків, – каже Гаврош.

Як вдалося з’ясувати письменнику, близько десяти місяців українські вояки перебували в замку «Паланок» та його околицях, ходили до місцевих церков, де співали не тільки молитви, але й «Ще не вмерла Україна». Вони провели перше Шевченківське свято на Закарпатті – саме в замку «Паланок». Іще заснували тут власну читальню, хор, оркестр, навіть кантіну (шинок).
– Також Січові стрільці відкрили тут «пресову кватиру» (прес-центр), робили світлини, для чого придбали фотоапарат в Мукачеві. Деякі фото дійшли до нашого часу. Читали лекції, писали пісні та статті, творили перші літературні твори, слухали лекції, зрештою, грали у футбол. Себто жили не тільки військовим, а й культурним та громадським життям. Все це ще належить нам дослідити і вивчити, – каже Олександр Гаврош.
ЗАМОК МОЖЕ СТАТИ СИМВОЛОМ «УКРАЇНСЬКОГО ЛЕГІОНУ»
Насамкінець просимо дослідника наголосити, чому українські сторінки історії Мукачівської фортеці є важливими.
– Насамперед тому, ми живемо в державі Україна. Та й Мукачівський замок знаходиться серед українського національного масиву, а не, скажімо, угорського (угорців у Мукачеві нині залишилося кілька відсотків від загальної кількості населення). В останні десятиріччя ми дуже гарно прописували угорські історичні наративи, хоча, наприклад, княгиня Ілона Зріні – це Єлена Зрінська, хорватка. Однак подільський князь Федір Корятович (з походження литвин) і Січові стрільці – це те, що об’єднує нашу історичну споруду із загальноукраїнською історією.
– Що, на вашу думку, варто робити, аби Мукачівський замок став у медійному полі не лише «угорською фортецею, де зберігали святоіштванську корону», а й символом «Українського легіону»?
– Принаймні розповідати про це, досліджувати, популяризувати. Символічно, що презентація «Січових стрільців на Закарпатті» відбулася у День державного герба України, адже на бастіоні замку височіє найвищий тризуб на Закарпатті. Тож може започаткуватися гарна традиція – відзначати День тризуба саме тут, у стінах фортеці, де перебував «Український легіон», з якого постала нинішня українська армія. Недарма про меморіальну дошку Українським січовим стрільцям у замку «Паланок» розмови ведуться вже не один рік. Сподіваюся, що ця історична справедливість буде нарешті здійснена і така дошка нарешті з’явиться!
Тетяна Когутич, Мукачево
Фото надані Олександром Гаврошем, Василь Стечко
Події
YouTube заблокував для користувачів в Україні три канали російського мультсеріалу «Маша та Ведмідь»
Відеоплатформа YouTube заблокувала на території України три канали російського мультсеріалу «Маша та Ведмідь»: російськомовний, україномовний та англомовний.
Про це Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Усі три канали зазначені в санкційному рішенні РНБО, введеному в дію указом Президента України Володимира Зеленського. Їхнє блокування обмежує доступ українських дітей до цього контенту та позбавляє Росію ще одного майданчика для заробітку і гібридного впливу.
Як повідомляв Укрінформ, студія «Анімаккорд» має українськомовну версію мультфільму «Маша та Ведмідь», гроші за перегляд якої в YouTube ідуть Росії.
Восени минулого року Національна поліція заявляла, що готова взяти участь в обмеженні доступу до мультсеріалу «Маша та Ведмідь» в Україні, якщо будуть застосовані відповідні санкції.
У серпні цього року Президент Зеленський підписав чотири укази, якими ввів у дію рішення РНБО щодо санкцій проти підприємств військово-промислового комплексу Росії, компаній, які належать до групи «Русал», колаборантів, високопосадовців й авторів і дистриб’юторів мультсеріалу «Маша та Ведмідь».
Події
Франківський драмтеатр у День Незалежності покаже «Медею» на висоті понад 2 кілометри
Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка у День Незалежності України покаже виставу «Медея» на вершині Піп Іван Чорногірський на висоті 2028 метрів над рівнем моря.
Про це театр повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«24 серпня у День Незалежності України «Медея» Франківського драмтеатру підніметься на висоту 2028 метрів. «Медея» за текстами Евріпіда та Гайнера Мюллера у постановці Оксани Дмітрієвої – лавреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року, заслуженої артистки АР Крим», – йдеться у повідомленні.
Трансляцію вистави з вершини Піп Іван можна буде переглянути в соцмережах театру 24 серпня о 19:30.
«Це вистава про війну, втрату дому, вимушене вигнання, пам’ять і людську гідність», – уточнили у драмтеатрі.
Зазначається, що такий формат у найвисокогірнішій обсерваторії «Білий слон», що на горі Піп Іван, Франківський драмтеатр реалізує вже сьомий рік поспіль.
Як повідомлялося, Піп Іван (Попіван, також Піп Іван Чорногірський або Чорна Гора) – одна з найвищих вершин Українських Карпат заввишки 2028,5 метра). На вершині гори знаходяться руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії, частково відновлені для туристичних потреб і відомі як «Білий слон».
Фото: Франківський драмтеатр, Facebook
Події
Чеський гурт виступив в українських лікарнях і передав допомогу
Про це музиканти розповіли Укрінформу.
Гурт завітав до реабілітаційного центру у Львові, Лисецькій лікарні та реабілітаційного центру «Мрія Надії».
Окрім музичних вражень, музиканти доставили конкретну допомогу, на яку громадськість зібрала кошти через платформу darujme.cz. Це спеціальний реабілітаційний апарат для відновлення моторики та набір гантелей, які допоможуть пацієнтам на шляху до одужання (конкретне побажання, висловлене керівництвом хірургічно-ортопедичної клініки Лисець.
«За короткий час вдалося зібрати гроші на апарат, якого їм зараз не вистачає і купівля якого матиме миттєвий позитивний вплив на якість життя десятків людей. Дуже дякуємо всім, хто долучився до збору», – зазначив фронтмен, співак і гітарист Ян Вацік.
Це вже другий тур гурту, вперше вони вирушили в Україну торік, де на власні очі побачили, «яку силу може мати звичайна людська близькість та музика у найважчі хвилини». Тому вирішили повторити подорож та своєю музикою принести надію туди, де вона найбільше потрібна – пацієнтам та медикам у лікарнях.
«Наш тур лікарнями України цього року був коротшим і в деякому сенсі легшим, ніж торішній. Але це все одно були емоційні американські гірки, під час яких людина може за кілька днів пролити стільки ж сліз, скільки й у решті року. Повернення до знайомих місць було гірко-солодким, і ми зустріли старих і нових друзів, яких навряд чи можна назвати по-іншому, як героями. Ми готові повторювати ці акти символічної допомоги, поки Росія не відмовиться від цієї безглуздої війни або не програє», – сказав Вацік.
«Čtvrt na smrt» – празький альтернативний рок-гурт, який відіграв понад 250 концертів у клубах та на фестивалях не лише в Чехії.
Як повідомлялось, Чеська Республіка планує надати Україні допомогу перед зимовим сезоном, зокрема у відновленні енергетичного сектору.
Фото: NetwIN Production
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила 124 безпілотники і три «Бандеролі», якими росіяни з вечора атакували Україну
-
Відбудова1 тиждень agoЧехія допоможе Україні з відновленням інфраструктури
-
Усі новини5 днів agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoЗСУ привітали Польщу з Днем війська
-
Події1 тиждень agoнайбільше заявників у категорії ігрових фільмів і серіалів
-
Суспільство1 тиждень agoАтака на Одещину – зруйнована взуттєва фабрика
