Війна
Кібербезпека Шредінгера, або Як кіт нарешті вибрався з коробки
Наскільки дорого агресору обійдеться продовження кібервійни
Кіт Шредінгера – класичний мисленнєвий експеримент, який ілюструє абсурдність квантової суперпозиції для макросвіту. У закритій коробці кіт, отрута та радіоактивний атом: 50% шанс, що атом розпадеться, отрута вихлюпнеться і кіт загине. За правилами квантової механіки, доки коробку не відкрито, кіт одночасно живий і мертвий. Щойно ми зазирнемо – реальність «колапсує» в один чіткий стан.
Шредінгер вигадав цей парадокс, щоб показати: наївно переносити квантові правила на котів, людей і реальний світ. Але в кіберпросторі ми десятиліттями жили з власним «котом Шредінгера» – кібервійною, яка начебто й існує, але для більшості людей залишалася невидимою, абстрактною, «десь там у цифровому просторі».
«Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» – ця приказка працює і тут. Уряди проводили переговори, експерти скликали круглі столи, але доки суспільство не бачило реальних жертв і руйнувань – кібератака залишалася в суперпозиції: начебто загроза, але на практиці її можна було ігнорувати.
Ситуація змінюється. Атаки на критичну інфраструктуру – лікарні, електромережі, системи водопостачання – вивели кібервійну з теоретичної площини в реальну. Колапс суперпозиції стався: ми нарешті побачили кота.
Дані Munich Security Index 2026 фіксують цей зсув досить чітко: у країнах G7 кібератаки вийшли на перше місце серед загроз національній безпеці – вище економічної кризи та дезінформаційних кампаній. У Великій Британії ризик оцінили в 74 бали, у Німеччині – в 75. Це вже не абстрактна «цифрова небезпека», а системна загроза, яку суспільство сприймає як пріоритетну.
Опитування The POLITICO Poll (США, Канада, Франція, Німеччина, Великобританія) підтверджує: абсолютна більшість вважає кібератаки, що виводять з ладу лікарні чи електромережі, актом війни. У Канаді цей показник сягає 73%. Багато респондентів ставлять на один рівень і руйнування підводних кабелів чи енергокомунікацій – інцидентів, які часто асоціюють з Росією. Це суттєво суперечить досі стриманій реакції НАТО.
Суспільний запит на жорстку відповідь сформувався – і демократичні лідери змушені реагувати, інакше втратять підтримку.
І уряди вже змінюють підхід. Німеччина, яка довгі роки уникала активних дій у кіберпросторі, готує два законопроєкти: один розширює повноваження зовнішньої розвідки (BND) для проведення наступальних кібероперацій за кордоном, другий дає силовикам інструменти активної протидії новим загрозам. Причина – хвиля атак: від дронів над аеропортами до зривів систем управління повітряним рухом і гучних російських хакерських кампаній.
Франція у Національній стратегії кібербезпеки 2026–2030 прямо посилається на війну Росії проти України й робить акцент на стримуванні агресії в кіберпросторі: посиленні наступальних можливостей (в межах міжнародного права), розвідки, санкцій. Ключове – підвищити ціну для агресора. Франція більше не хоче бути спостерігачем.
Навіть Італія, яка традиційно уникала конфронтації, цього разу пішла на публічну атрибуцію: офіційно заявила, що успішно відбила російські кібератаки на посольства, готелі та інфраструктуру Зимової Олімпіади в Мілані й Кортіні. Це не просто технічний успіх – це фіксація відповідальності держави-агресора на найвищому рівні.
Наше сприйняття реальності її й формує. Доки кіт Шредінгера сидів у коробці – кібервійна могла бути «трохи реальною». Але коробку відкрили. А кіт живий і злий. Тепер питання не в тому, чи існує кібервійна. Питання в тому, наскільки дорого агресору обійдеться її продовження. З повагою до кота, який нарешті перестав бути квантовим.
Ілона Хмельова, докторка філософії (PhD) за спеціальністю міжнародне право, секретар Ради економічної безпеки України (РЕБ)

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Війна
Підрозділ Нацгвардії Lasar’s Group знищив техніки РФ більш як на $13,8 мільярда
Підрозділ Національної гвардії України Lasar’s Group знищив російської техніки на суму понад $13,8 мільярда, при цьому його чисельність становить близько 1900 осіб, що є достатнім для ефективного виконання завдань.
Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю «Українській правді» заявив заступник командувача Повітряних сил полковник Павло Єлізаров.
Єлізаров пояснив, що підрахунок ведеться системно з перших днів: фіксуються координати уражень, тип техніки, підрозділи, що виконували завдання, а також зберігаються відеопідтвердження кожного випадку, що дозволяє детально аналізувати результати.
«Зараз у нас близько 1900 людей. І я завжди кажу: а навіщо більше? Того функціоналу, який ми виконуємо, нам достатньо. Я не хочу мати 5-6 тисяч людей», – зазначив заступник.
Він наголосив, що підрозділ свідомо не збільшує чисельність, оскільки це створює додаткове навантаження на систему забезпечення, тоді як інші формування, за його словами, часто обирають шлях розширення до бригад, полків чи корпусів, що не завжди є ефективним в умовах обмеженого людського ресурсу.
Як повідомляв Укрінформ, підрозділ Нацгвардії Lasar’s Group на початку квітня провів спецоперацію на Луганщині, під час якої знищив реактивну систему залпового вогню БМ-30 «Смерч» та іншу техніку російських загарбників в глибокому тилу.
Фото ілюстративне: Костянтин Ліберов
Війна
Ситуація на фронті — російська армія знову штурмує Куп’янськ через трубопроводи
Армія РФ просунулася на північ від Куп’янська в районі селища Голубівка.
Відтак, російські окупанти знову використовують трубопроводи, щоб наступати на місто з півночі. Про це розповів речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, повідомляє канал “Ми — Україна”.
“Буквально вчора на Куп’янщині була пауза, але це дуже тимчасова пауза, насправді там зараз один з осередків російської активності. Адже два ключових напрямки. Перша – це безпосереднє місто Куп’янськ і правий берег річки Оскіл. Там росіяни активно намагаються лізти з півночі від міста. Їм вдалося трішки ближче просунутися у селищі Голубівка і вони використовують в тому числі різні інфраструктурні об’єкти, як то, труби. У своїх намаганнях проникати до північних районів міста”, — розповів він.
За його словами, їх станом на зараз вдається знищувати, але ситуація стала складнішою, коли вони дійшли до Голубівки, ніж була кілька місяців тому.
“Тим не менше, її вдається зараз контролювати, але певні проблеми є і треба бути в постійній напрузі”, — повідомив він.
За словами військового, окремою є “ситуація на східному березі річки Оскіл, лівому березі річки Оскіл”.
“Це, власне, той наш плацдарм, достатньо великий плацдарм, його росіяни намагаються просто витіснити за річку. Атакуючи у напрямку Куп’янськ-Вузловий, в тому числі, зараз найбільш активні спроби ворога вклинутися йдуть через селище Ківшарівка. Там ситуація теж не проста, бо там росіяни з декількох боків стоять і з декількох боків атакують”, — розповів Трегубов.
Нагадаємо, що армія РФ просунулася на схід від Костянтинівки і на північ від Куп’янська. Зокрема, російські окупанти просунулися в Донецькій та Харківській областях. Про це повідомляють аналітики DeepState 27 квітня.
Також російські війська посилюють тиск під Костянтинівкою, Краматорськом і Слов’янськом, ситуація там ускладнюється, пише військовий оглядач Дмитро Снєгирьов, є нюанси. За його словами, Україна має серйозну перевагу в безпілотних літальних апаратах, і це вкрай ускладнює противнику реалізацію його планів
Війна
у Повітряних силах розповіли про проблеми з ефективністю
У Повітряних силах України значна частина екіпажів дронів-перехоплювачів демонструє низьку результативність: із понад 300 екіпажів 170 за рік не збили жодного ворожого безпілотника.
Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю “Українській правді” повідомив заступник командувача Повітряних сил полковник Павло Єлізаров.
“Взяли всі екіпажі, які були під нами – їх понад 300. Із них 66 збили більше ніж 10 “Шахедів”, інші – менше 10. А 170 екіпажів за рік не збили жодного”, – зазначив Єлізаров.
За його словами, подібна ситуація спостерігається і на рівні окремих регіонів: під час експерименту в одній області із 28 екіпажів 24 не знищили жодного дрона протягом року.
“Питання в ефективності використання. Коли ми прийшли, перше, що зробили, це провели аналітику: що відбувається у Повітряних силах із дронами-перехоплювачами, яка якість підготовки пілотів”, – додав Єлізаров.
Водночас він наголосив, що навіть того ресурсу, який уже мобілізований, достатньо. Його просто потрібно ефективно використовувати, структурувати й аналізувати.
Як повідомляв Укрінформ, після важкої зими, яка відзначилась великою кількістю ворожих ракетних та дронових атак, в силах ППО спостерігається дефіцит ракет до різних систем. Йдеться як про ракети до систем Patriot, так і до NASAMS та IRIS-T.
Фото: ODIN I UA miltech project
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова6 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Суспільство1 тиждень agoПорти Одещини з початку року перевалили 21 мільйон тонн вантажів
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
