Відбудова
Мінфін та KfW напрацьовують нові інструменти економічного відновлення України
У Міністерстві фінансів України відбулася робоча зустріч заступниці міністра Ольги Зикової з представниками Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ), посольства ФРН в Україні та Німецького банку розвитку KfW; зокрема, йшлося про нові інструменти економічного відновлення.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Мінфіну.
З німецької сторони у зустрічі брали участь представники федерального уряду, посольства, а також голова представництва KfW в Україні Лоренц Гессне.
Як зазначається, посадовці зосередилися на розвитку українсько-німецької фінансової співпраці та нових інструментах підтримки економічного відновлення України.
“Німеччина залишається одним із ключових партнерів України: з лютого 2022 року наша держава отримала 1,6 млрд євро прямої бюджетної підтримки, з яких 1,3 млрд євро – у формі грантів. Крім того, в межах співпраці із KfW за цей період було залучено 84,56 млн євро для забезпечення відновлення пошкодженого електроенергетичного обладнання, відновлення систем водопостачання та водовідведення та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб”, – наголосила Зикова.

Одна з нових спільних ініціатив – NDI4Ukraine (NDI4U) – спрямована на розвиток Національної установи розвитку України та посилення її спроможності реалізовувати фінансові програми підтримки економічного відновлення. Проєкт реалізується у межах Ukraine Investment Framework (UIF) і наразі перебуває на стадії погодження з Єврокомісією.
Зикова також подякувала німецькій стороні за реалізацію проєкту SME Resilience Facility обсягом 40,5 млн євро, підписаного під час Конференції з відновлення України у Римі у 2025 році.
Проєкт передбачає покращення доступу українських мікро-, малих і середніх підприємств, зокрема з деокупованих та постраждалих від війни територій, до фінансування через інструменти Національної установи розвитку.
Згідно з підписаною у листопаді 2025 року окремою угодою, НУР зможе отримати перший транш у 20 млн євро вже найближчим часом.
Як повідомлялось, із 1 січня 2026 року в Україні розпочала роботу Національна установа розвитку (НУР) – державна фінансова інституція, створена на базі Фонду розвитку підприємництва. Її ключова місія – розширення доступу мікро-, малого та середнього бізнесу до пільгового фінансування через банки-партнери.
Фото: Мінфін
Відбудова
«Укрзалізниця» отримала від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення інфраструктури
АТ «Укрзалізниця» отримало від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення залізничної інфраструктури.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.
«5 пікапів та 5 вантажних фургонів – це транспорт для колійників, зв’язківців та енергетиків. Їхня робота — якнайшвидше відновити пошкоджену інфраструктуру та рух поїздів після російських атак», – йдеться в повідомленні.
Передача автомобілів стала можливою завдяки спільній роботі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України та німецьких партнерів. Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.
Як повідомлялося, Німеччина у межах широкого пакета підтримки передала «АТ Укрзалізниця» 13 автівок для реагування після обстрілів.
Відбудова
Колишні урядовці назвали основні виклики у відновленні України
Колишні високопосадовці у минулих українських урядах назвали ключові напрямки розвитку повоєнної України та пов’язані з цим виклики.
Про це висловилися Анатолій Кінах, Сергій Тігіпко та Анатолій Толстоухов під час міжнародної пресконференції «Мир від сьогодні і назавжди».
На думку українського державного і політичного діяча, президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України (2001–2002 рр.) Анатолія Кінаха – однією з найбільших загроз для України після закінчення війни стане державна інституційна криза.
«Одним із головних викликів і безпрецедентною загрозою є зниження інституційної дієздатності української держави. Починаючи з ефективності, професіоналізму, державницьких позицій, які стали величезним дефіцитом у системі державного управління. Вміння діяти, захищати, відновлювати державу стратегічними програмно-цільовими методами, навколо яких треба об’єднуватися всім, незалежно від політичного кольору й міжособистісних відносин. Це матиме найпринциповіше значення після завершення війни, що стане ще більшим іспитом, ніж війна», – вважає Кінах.
Головним фактором розвитку української держави після війни стане її економіка та бізнес, який уже зараз інвестує у розвиток вітчизняної економіки – зазначив український підприємець, меценат, позаштатний радник керівника ОП, ексголова Національного банку України, ексвіцепрем’єр-міністр України Сергій Тігіпко.
«Більшість бізнесу в Україні ставить собі сьогодні за мету не просто вижити, а думає про розвиток, про інвестиції, збираючи невеликі гроші і вже вкладаючи їх у розвиток. Мир – це насамперед економічна сила. Ми зараз працюємо з аналітиками над тим, щоб створити довгострокову програму розвитку економіки України. І дуже хотілося б, щоб ця програма працювала не на один склад уряду чи одного президента, а щоб вона стала стратегією економічного розвитку на 15-20 років», – сказав Тігіпко.
У відновленні повоєнної України ключовою інституцією стане громадянське суспільство – переконаний український державний діяч, політик і науковець, міністр Кабінету міністрів України (1997-2020) Анатолій Толстоухов.
«Ключовою платформою для відновлення України стає громадянське суспільство з його особистостями. І ми повинні говорити про це чимдалі гучніше. Будувати нову Україну мають не лише українці тут, а й в усьому світі», – наголосив Толстоухов.

Під час заходу обговорювали роль громадянського суспільства, міжнародних організацій, бізнесу та дипломатії для досягнення справедливого й сталого миру.
Як повідомляв Укрінформ, аналітики назвали основні політичні ризики у повоєнній Україні.
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
у 14 областях реалізують проєкти із водопостачання
В 14 областях України у межах планів стійкості реалізують 30 проєктів водопостачання для більш надійного забезпечення понад 10 мільйонів людей.
Як передає Укрінформ, про це міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив у Фейсбуці.
«Вода має бути в домівках навіть тоді, коли Росія атакує критичну інфраструктуру. З цим розрахунком готуємо системи водопостачання до зими: будуємо нові водогони, створюємо резервні джерела води та живлення для водоканалів», – зазначив він.
Калашник побував на будівництві водогону в Бучанській громаді Київської області, який з’єднає Гаврилівку, Луб’янку, Блиставицю, Бучу та Ворзель.
Зазначається, що станом на зараз вже прокладені 12 кілометрів труб, а загалом проєкт передбачає майже 20 кілометрів водогону в дві нитки, нові свердловини, насосні станції та станції очищення води.
«Для людей результат вимірюється стабільною подачею води належної якості. Для громади дві нитки водогону — це також резерв, який допоможе зберегти водопостачання, якщо одну з ділянок доведеться ремонтувати», – додав він.
Також міністр зазначив, що робота триває в різних регіонах. Зокрема, частину проєктів реалізують самі громади, частину – Агентство відновлення.

Як приклад він навів Одеську обасть, де будують два групові водогони для 29 населених пунктів, у яких проживають понад 68 тисяч людей. Це близько 218 кілометрів магістральних водогонів і майже 385 кілометрів мереж у населених пунктах.
Крім того, за словами Калашника, у Дніпропетровській області Агентство відновлення завершує будівництво систем водопостачання для майже 30 тисяч жителів 49 населених пунктів. «Після руйнування Росією Каховської ГЕС ці громади втратили надійне джерело води. Нові водогони й насосно-фільтрувальні станції мають вирішити цю проблему», – зауважив він.
«Масштаб роботи значно більший за окремі об’єкти. У межах планів стійкості реалізуються 30 проєктів водопостачання у 14 областях. Вони передбачають майже 900 кілометрів нових водогонів, резервні водозабори, електроживлення та обладнання для автономної роботи водоканалів», – поінформував міністр.
За його даними, після завершення ці рішення мають забезпечити надійніше водопостачання для понад 10 мільйонів людей.
«До зими маємо завершити об’єкти, які вже на фінальній стадії, та забезпечити резервне живлення діючих систем. Водночас будуємо захист об’єктів водопостачання – разом із новими водогонами, а не після їх запуску. Під час атак система має продовжувати працювати, а якщо виникнуть пошкодження – давати змогу швидко відновити подачу води», – підсумував Калашник.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області триває будівництво двох групових водопроводів, які забезпечуватимуть питною водою 68 тисяч мешканців 29 населених пунктів регіону.
Фото: Микола Калашник/Фейсбук
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса5 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні
