Політика
Припинення війни в Україні – чому спецпосланець Трампа Стів Віткофф заявив про переломний момент
Спецпосланець президента США Стів Віткофф, який зустрівся напередодні з путінським представником Дмитрієвим, заявляє про ознаки переломного моменту в перемовинах стосовно завершення російсько-української війни, позаяк сторони вже «виснажені». Чи дійсно це так, і коли врешті відновиться повноцінний дипломатичний процес, з’ясовував Фокус.
Про виснаження офіційних Києва та Москви та настання «переломного моменту» щодо мирного врегулювання спецпосланець президента Сполучених Штатів, 68-річний Стів Віткофф заявив у середу, 11 березня в інтерв’ю CNBC.
«Це предметні переговори… Українці самі кажуть, що ми дійсно досягли більшого прогресу від часу зустрічей у Женеві, ніж за попередні чотири роки. Ми налаштовані позитивно. Це війна, яка має завершитися, і ми зберігатимемо й надалі дуже позитивний настрій», — зауважив Віткофф.
Окрім того, він також висловив сподівання, що сторони можуть наблизитися до мирного врегулювання вже цього року: «Знаєте, я логічна людина і знаю, що президент Дональд Трамп загалом успішно досягає врегулювання таких питань. У цьому випадку він сам казав, що це займає більше часу, ніж він думав, але ми починаємо бачити ознаки того, що обидві сторони виснажені й дуже втомлені, і, можливо, це справді початок переломного моменту».
Володимир Зеленський: “Слід більше тиснути на Російську Федерацію”
Фото: Скриншот
Як відомо, через події довкола Ірану тристоронні перемовини делегацій України, США та Росії, які мали відбутися цього тижня, відклалися за ініціативою американської сторони. Між тим у ніч проти 12 березня Віткофф повідомив про зустріч у Флориді з російською делегацією на чолі з путінським посланцем Дмитрієвим. Він не розкрив жодних деталей перемовин, зазначивши лише, що сторони обговорили низку питань і домовилися залишатися на зв’язку.
Водночас, у свіжому інтерв’ю виданням Welt та Politico президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що Сполучені Штати можуть допомогти закінчити війну, «однак для цього слід більше тиснути на Російську Федерацію, а не на нього». У даному контексті глава держави також зазначив, що офіційний Київ підтримує мирні перемовини, і вплив президента США Дональда Трампа є у них ключовим.
Як європейці впливають на позицію Трампа в питанні мирного врегулювання
Переломний момент у російсько-українській війні настане тоді, коли Росія буде готовою говорити про повне і безумовне припинення вогню. Таку думку у розмові з Фокусом висловив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов.
«Станом на зараз дійсно можна говорити про наявність у росіян серйозних проблем економічного плану, але очевидно, що РФ, користаючись іранським моментом, отримуватиме нафтові «вершки» і продовжуватиме війну проти України. Однак, якщо говорити глобально, то війну такої ж інтенсивності Москва довго не зможе вести. Багато хто говорить про термін півтора-два роки. До речі, можливо саме тому допомога європейців Україні чітко розрахована на 2026-2027 роки. Якщо тиснути на Росію далі в плані санкційного посилення, то цей період скорочуватиметься. Втім, на жаль, ми знаходимося в ситуації, коли Дональд Трамп не готовий посилювати цей тиск», — акцентує експерт.
Експерт: “Гадаю, Білий дім поступово буде активізуватися”
Фото: Getty Images
При цьому політолог вважає, що в плані мирних перемовин переламний момент дійсно відбувся: «Але цей переламний момент зовсім не такий, на який розраховував Віткофф. Нещодавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц побував з візитом в Китаї, де його приймали дуже добре, а потім він зустрівся з Трампом, якому чітко артикулював ультиматум Європи, зазначивши, що єврогравці не приймуть будь-яку мирну угоду, якщо вони будуть відсутні за перемовним столом. Таким чином, якщо оцінювати ситуацію під цим фокусом, то переговорний процес радше зайшов у тупик, оскільки Європа може дійсно переламати американську гру».
Між тим Олександр Леонов вважає, що очільник Кремля «проґавив той час, коли він міг закінчити війну проти України з максимальною вигодою для себе, опираючись на президента США».
«Не слід забувати про те, що наразі Росія по факту втратила Іран, як союзника. І як би не завершилося близькосхідне загострення, в Ірані буде знищено військово-промисловий комплекс і Тегеран ще довгі роки не зможе допомагати росіянам. Власне тому, якщо говорити загалом, мені здається, що час зрештою зараз гратиме на користь України», — підсумовує експерт.
Який фактор і коли змусить Путіна сісти за стіл перемовин щодо припинення війни
Водночас політолог Ігор Рейтерович у розмові з Фокусом робить наступний акцент: «Я думаю, логіка Віткоффа, який говорить про переломний момент у російсько-українській війні, обумовлена тим, що ситуація на фронті відчутно не рухається, ні в один, ні в інший бік. Ймовірно, в баченні американців, ані Україна, ані Росія не мають можливості кардинальним чином змінити ситуацію, тому потрібно сідати і домовлятися. За великим рахунком, це співпадає з нашим баченням, позаяк Україна не проти говорити про припинення війни за принципом «стоїмо, де стоїмо». Але ключовий момент полягає в тому, чи готова до цього реально, а не декоративно Російська Федерація».
Наразі Росія, констатує політолог, «виснажена і не має ніякого потенціалу для широкомасштабних операцій». Поряд з тим, зазначає Ігор Рейтерович, країна-агресорка намагатиметься й надалі «закидати тілами путінських «визволителів» українську землю і рухатися на фронті по пів кілометра».
Кінець війни: чи дійсно Трамп спустив на гальмах питання мирного врегулювання
«Для росіян це поки що цілком прийнятна ціна, тому щодо людського ресурсу виснаження у росіян не проглядається. Якщо подивитися на те, якими темпами утилізуються російські найманці, кілька місяців у них ще є. Це – до широкомасштабної мобілізації, якої Путін страшенно боїться, бо це дуже і дуже непопулярна тема. Непопулярна, серед іншого, тому, що ті, кого мобілізують за 20 тисяч рублів на місяць не розумітимуть, чому інші йшли воювати за 2-3 мільйони», — каже політолог. Він також переконаний, що переломний момент не на користь Росії може настати найближчими місяцями.
«Кіт Келлог, який дещо випав із медійного поля є досвідченим військовим, а він, нагадаю, казав, що якщо Україна вистоїть зиму, то починаючи з весни, ситуація змінюватиметься на її користь. Це дійсно може мати місце. Так, Росія може пробувати проводити якісь наступи, але допоки не має ознак підготовки до чогось масованого, бо в них просто відсутні відповідні сили для цього. Одним словом, нам потрібно превентивно готуватися, щоб у разі ймовірного наступу, дати росіянам по зубах. І ось тоді ситуація остаточно стане патовою і Путіну доведеться сідати за перемовний стіл. Плюс за кілька місяців у Трампа піджиматимуть проміжні вибори до Конгресу і що може бути для нього найкращим результатом на цьому тлі, окрім як закінчення російсько-української війни. Тому, гадаю, Білий дім поступово буде активізуватися», — підсумовує політолог.
Чи буде Трамп тиснути на Путіна в плані завершення війни проти України
Натомість провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус переконаний, що оптимістична риторика Віткоффа та й загалом американської влади щодо перспектив мирного врегулювання по Україні «радше схожа на мантру, ніж на реальну готовність США дотискати цю історію». Зокрема, у розмові з Фокусом аналітик висловив думку, що американці автоматично вмикають позитивну платівку по російсько-українській війні, щоб підтримувати «своє геополітичне обличчя».
«Але якщо говорити конкретно про свіжу заяву Віткоффа, то можна констатувати, що так, у росіян дійсно присутнє економічне виснаження. В американців ці дані на столі, поза всяким сумнівом, є. Інше питання, що піку цього виснаження ще не досягнуто. Втім, не сумнівайтеся — цей пік не буде колись у довгій перспективі – він може настати навіть о другій половині поточного, 2026 року», — прогнозує аналітик.
На переконання Івана Уса, росіяни «довго не виїдуть за рахунок підвищення цін на нафту» і зрештою повернуться щонайменше до активних імітаційних рухів відносно завершення повномасштабної війни проти України.
Україна щодня продовжує боротьбу за відновлення контролю над Кримом і не дозволяє Росії «нормалізувати» окупацію півострова.
Про це Володимир Зеленський заявив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Сьогодні жодна людина на землі не скаже, що ми за Крим не боремось і що ми про Крим забули. Кожен день доводить, що Україна пам’ятає про кожну свою частину, про кожну свою людину й справді б’ється заради справедливості для всієї нашої держави та кожної її невід’ємної частини», – зазначив він.
Глава держави підкреслив, що Росія принесла в Україну свою війну, спочатку саме в Крим.
«І тепер нашою активністю – санкціями середньої дальності проти російського окупанта, нашим планом далекобійних санкцій та всіма іншими формами тиску на агресора – ми робимо все, щоб примусити Росію до закінчення війни й до відновлення справедливості. І саме Крим – у центрі цієї нашої політики гарантування справедливості», – наголосив Президент.
Він констатував, що Росія перетворила Крим на плацдарм для загарбницьких операцій проти інших частин Української держави та інших країн. Водночас РФ довго намагалася «нормалізувати» свою війну і змусити Україну, всю Європу та світ звикнути, що агресію начебто не зупинити, і справедливість начебто не відновити.
«Сьогодні Україна позбавляє Росію цього плацдарму і ставить крапку на її намаганнях «нормалізувати» війну. І коли ми це робимо, ми пам’ятаємо, що справедливість для України означає справедливість і для кримськотатарського народу. Народу, що був змушений пройти через депортацію та десятиліття знущань. Народу, який зміг повернутися на батьківщину, але чий дім росіяни знову спробували викрасти. Народу, який зберігає свою життєву силу і є невід’ємною частиною нашого суспільства», – акцентував Зеленський.
Він заявив, що сьогодні, у день, коли держава вшановує блакитний стяг із золотою тамгою – гордий прапор, який об’єднує кримськотатарський народ, – «ми утверджуємо, що Україна бореться за себе й за всі свої землі, захищає справедливість для себе і всіх своїх людей – кожного й кожну, для кого вся Україна та наш Крим – це рідний дім».
«Маємо зупинити російську агресію. Маємо повернути на свободу всіх тих, хто зараз у російській неволі. Маємо гарантувати безпеку та надійний мир усій нашій державі та всім нашим людям», – резюмував Президент України.
Як повідомляв Укрінформ, 26 червня в Україні відзначають День кримськотатарського прапора.
Фото: ОП
Головним результатом чергового засідання Міжпарламентської асамблеї Україна – Польща, яке відбулося у Гданську, став діалог без ультиматумів і спроб нав’язування позицій.
Про це повідомила у телеефірі заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, передає Укрінформ.
Вона наголосила, що засідання відбулося напередодні великої конференції з відновлення України та стало важливою платформою для діалогу між парламентарями обох країн.
«Ми провели, як на мене, дуже важливе засідання нашої парламентської асамблеї Україна – Польща… У цьому форматі парламенти — представницькі органи України і Польщі — можуть двічі на рік мати такі засідання. Це було вже 15-те засідання», — зазначила Кондратюк.
За її словами, ключовим результатом зустрічі став саме відновлений діалог між українськими та польськими парламентарями навіть у складних політичних умовах.
«Я побачила готовність як українських, так і польських політиків говорити про найскладніші питання без ультиматумів, без спроб нав’язати одне одному власну правду і без домінувань і погроз», — підкреслила заступниця голови ВР.
Кондратюк відзначила, що частина дискусій стосувалася історичних питань, однак наголосила на необхідності не допустити впливу певних маніпуляцій на стратегічне партнерство.
Україна і Польща, зауважила вона, мають право на власну історичну пам’ять, а історичні суперечки не мають «визначати наше майбутнє».
Окремо Кондратюк підкреслила важливість безпекового виміру співпраці: «Поляки розуміють величезну загрозу Росії… Україна насправді зараз несе до ЄС досвід і має найбільш досвідчену армію Європи. Для поляків дуже важливо, що ми разом з країнами Балтії могли б сформувати ту потужну вісь безпеки, а також і економічного розвитку mil-tech».
За її словами, польська сторона також підтримує поглиблення співпраці України з НАТО та Європейським Союзом.
«Польські політики зацікавлені у вступі України до НАТО, адже розуміють, що без цього безпекового виміру буде складніше всій Європі», — додала заступниця голови ВР.
Загалом, підсумувала Кондратюк, асамблея підтвердила сталість українсько-польського парламентського діалогу та спільне бачення європейського майбутнього двох країн.
Як повідомляв Укрінформ, у Гданську в середу, у переддень Міжнародної конференції з відновлення України (URС 2026) відбулася 15-та сесія Міжпарламентської асамблеї України й Польщі за участю близько 20 депутатів Верховної Ради та польського парламенту.
Фото: Тетяна Романенко, пресслужба ВР
Народний депутат, історик Володимир В’ятрович вважає, що припинити нинішнє загострення українсько-польських суперечок міг би мораторій на оцінки минулого з боку політиків.
Про це він сказав у коментарі власкору Укрінформу в Нью-Йорку після презентації українській громаді книжки «Генерал Кук. Біографія покоління УПА».
«Є мудре рішення, але, на жаль, його не хочуть чути в Польщі. – сказав В’ятрович. – Ідеться про певний політичний мораторій на оцінки історії».
Він наголосив, що сперечатися мають фахівці: «Історики, сперечаючись про минуле, наближають нас до розуміння цього минулого».
За словами депутата, коли політики стають «головними речниками минулого», це не приносить користі ні історії, ні сучасним відносинам між державами.
Українські політики, на його переконання, готові до такого кроку. «Достатньо сказати, що відсьогодні ми не будемо робити жодних заяв, які стосуються польсько-українського минулого, – зазначив В’ятрович. – Хотілося б, щоб такі самі мораторії були з польського боку, але поки що я не бачу відваги польських політиків сказати таке».
Дехто в Польщі, за його словами, зокрема й президент Кароль Навроцький, «на конфліктах минулого продовжують здобувати собі політичні дивіденди».
Говорячи про прогноз подальшого розвитку ситуації, історик припустив, що напруженість зберігатиметься ще кілька місяців.
«Я не бачу поки що в польському суспільстві сил, які могли б зупинити цю істерику – це не історія, а, на жаль, істерика», – сказав він.
При цьому, зауважив В’ятрович, нині недостатньо активно звучать голоси польської громадськості та церкви, які могли б закликати до взаємного прощення й примирення, як це робив Папа Іван Павло ІІ.
«Напевно, що польське суспільство має цим перехворіти, і тільки якщо з’являться якісь здорові сили в польському суспільстві, то ситуація почне мінятися», – додав історик.
Водночас він вважає, що поставити крапку в суперечці допоможе перемога України у війні проти Росії.
«Я впевнений, що перемога над Росією, з одного боку, позбавить цю дискусію ще одного джерела її підживлення, бо принаймні частково вона інспірується Москвою, а по-друге – це остаточно утвердить Україну як незалежного суб’єкта, який не зобов’язаний ні з ким із сусідів узгоджувати свої погляди на минуле», – наголосив В’ятрович.
Як повідомляв Укрінформ, керівник ОП Кирило Буданов зазначив, що загострення у відносинах між Україною та Польщею є серйозною помилкою, й наголосив, що суперечності між країнами-сусідами можуть створити політичні й економічні ризики.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Відбудова4 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика4 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова6 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Політика6 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Усі новини5 днів agoВолодимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті