Україна може втратити 3,3 млрд доларів і не лише ці кошти, адже державний бюджет України значною мірою залежить від зовнішнього фінансування. Про це голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев розповів в інтерв’ю Фокусу.

“Ми залежні від зовнішнього фінансування. Фактично, якщо його виключити, це означатиме фінансову катастрофу для нашої країни”, — повідомив Данило Гетманцев.

Він пояснив, що Україна регулярно не дотримується зобов’язань, які взяла на себе перед міжнародними партнерами. Зокрема, у межах програми Ukraine Facility за підсумками 2025 року країна не виконала 14 індикаторів, через що вже втратила 3,9 млрд євро фінансування.

Фінансові ризики для України

До того ж вже в першому кварталі поточного року Україна ризикує остаточно залишитися без 300 млн євро через прострочення зобов’язання щодо збільшення складу Вищого антикорупційного суду. Як пояснив Гетманцев, якщо індикатор не виконується понад 12 місяців, відповідні кошти не переносяться, а анулюються.

Важливо

“Крім того, у першому кварталі 2026 року ми маємо виконати вісім індикаторів, і за п’ятьма є ризик зриву. Також є чотири важливі закони — про публічні закупівлі, інтероперабельність залізничного транспорту, інтеграцію енергетичного ринку та законопроєкт про SEPA. Якщо ми їх не ухвалимо, то втратимо ще 3,3 млрд доларів від Світового банку”, — повідомив народний депутат.

Окремо Гетманцев звернув увагу на ризики у відносинах з МВФ, який є орієнтиром для інших донорів. Він наголосив, що Україна може недоотримувати фінансування через невиконання зобов’язань.

“І ці ризики вже найближчими місяцями можуть стати критичними”, — зауважив Данило Гетманцев.

Раніше Фокус писав, що в березні МВФ почав переговори з Україною про продовження фінансування в межах кредитної програми. Серед головних вимог було підвищення податкового навантаження на малий бізнес і підприємців, а також реалізація інших структурних реформ.

Тому в майбутньому поява платних доріг у країні — це тільки питання часу, заявив в інтерв’ю Texty.org.ua голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин.

Наразі на ремонт доріг передбачено лише 4,6 млрд грн, хоча раніше на це виділяли десятки мільярдів гривень. Наприклад, у 2018 році на будівництво та відновлення доріг було передбачено близько 33 млрд грн, а у 2019-му ця сума зросла до приблизно 53-56 млрд грн.

З урахуванням подорожчання бітуму, тонна якого зараз коштує до 41 тис. грн за тонну, що вчетверо більше, ніж у 2018-му, і стану доріг сьогодні Україні знадобилося б щонайменше 100 млрд грн. Це майже у 20 разів більше за те, що передбачено урядом.

Експерт підкреслює, що ключовою проблемою галузі є системне фінансування. До війни гроші надходили з Дорожнього фонду:

“Для водіїв це проста логіка: вони платять акцизний податок на пальне, і частина цих коштів спрямовується на будівництво та ремонт доріг. Це дає змогу планувати ремонти. А коли планового фінансування немає, дороги руйнуються швидше. Тоді замість поточного ремонту доводиться робити капітальний, набагато дорожчий”.

При цьому Дорожній фонд нікуди не подівся, він існує, але практично всі кошти йдуть до держбюджету.

“Якби фонд працював за призначенням, цього року він міг би скласти щонайменше 170 млрд грн. Цієї суми було б достатньо для системного будівництва нових доріг і проведення капітальних ремонтів”, — пояснив Сухомлин.

Наразі ж, наголошує він, ключовим є фінансування оборони:

“Минулого року уряд не раз спрямовував додаткові кошти на прифронтову та медичну логістику. Це окремий і критично важливий напрям”.

Водночас Сухомлин упевнений, що навіть за таких умов потрібно поступово повертатися до моделі Дорожнього фонду, оскільки він виконує ще одну важливу функцію — підготовку до післявоєнного відновлення.

“Після завершення війни обсяги робіт у дорожній інфраструктурі будуть колосальними. У мене великі сумніви, що міжнародне фінансування буде достатнім, щоб закрити всі потреби. Оскільки війна змінила економіку, демографію та логістику, частину доріг доведеться перебудовувати в першу категорію (додавати смуги руху, будувати розділові смуги та збільшувати пропускну здатність)”, — сказав він.

Щоб отримати гроші на ці роботи, потрібні нові фінансові моделі, зокрема впровадження платних доріг (tolling).

Також ще одним джерелом коштів можуть стати концесійні проєкти, коли міжнародні інвестори будують інфраструктуру, а держава повертає кошти за рахунок експлуатації.

Нагадаємо, скільки грошей треба на відновлення доріг просто зараз.

Також повідомлялося, чому державні дороги масово руйнуються саме зараз, чи справді винна лише погода та чи реально відновити ключові магістралі за пів року.

Юрист Богдан Янків у власному блозі розповів, що багато ФОПів недооцінюють значення цього поля. Хоча некоректно заповнене призначення може призвести до серйозних наслідків, зокрема донарахування ПДФО, анулювання єдиного податку та штрафів.

Які формулювання у платежах привернуть увагу податкової

Експерт розповів, які формулювання автоматично привертають увагу контролюючих органів, серед них:

• КВЕД підприємця не збігається з тим, що вказано у призначенні платежу. Наприклад, є КВЕД на послуги, а в платіжці написано “за товар”;
• автоматичне призначення платежу “за товар/послугу”, якщо клієнт платить через термінал, а у підприємця немає КВЕД на обидва види діяльності;
• призначення платежу не відповідає КВЕД. Наприклад, є КВЕД на продаж іграшок, а в призначенні написано “оплата за квіти”;
• призначення “з ПДВ” для ФОП, який не є платником ПДВ.

Важливо

За словами експерта, потрібно завжди чітко вказувати на товар чи послуги, або посилання на рахунок чи договір. У будь-якому випадку інформація має відповідати зареєстрованим видам діяльності.

Чи можна виправити помилки

Якщо підприємець вже припуститися помилки, ситуацію можна виправити. Юрист поділився одразу двома способами уникнути проблем з податковою: перший варіант — повернути кошти та попросити клієнта провести оплату повторно з правильними даними. Інший — отримати від платника письмове пояснення з підтвердженням помилки, що дозволить скоригувати інформацію у виписці.

Раніше Фокус повідомляв, що запровадження ПДВ для ФОП може змусити закритися багато малих підприємств, особливо у прифронтових громадах. Голова Асоціації прифронтових міст і громад (АПМГ) Ігор Терехов зазначив, що такий крок призведе до втрати тисяч робочих місць і ще більшого відтоку людей з цих територій.