Суспільство
Ось це історія. Емігранти з Одеси пролетіли 6000 км і стали зірками телеекрану на матчі збірної
Матчі збірної України, які через повномасштабну війну РФ проти нашої країни вона змушена проводити за кордоном, завжди відвідує велика кількість наших вболівальників. Одні з них їдуть з України, інші із багатьох країн Європи, де опинились у зв’язку з різними обставинами – хтось як емігрант, хтось як заробітчанин чи студент, а хтось як біженець. Однак трапляються й рідкісні винятки, про який розповісти нині буде вкрай доречно. Адже пригоди двох палких прихильників української збірної не можуть не викликати посмішки. Тим більше, коли мова йде про двох емігрантів із столиці гумору – Одеси, а нині – громадян США, батька та сина Бориса та Олександра Крайтманів.
Крайтман-старший, який разом із родиною у середині 90-х років перебрався з рідної Одеси до Нью-Йорка, майже весь цей проміжок часу працює за океаном тренером з футболу. Спочатку тренував дітлахів у ФК “Чорноморець” (Нью-Йорк), а зараз трудиться в Академіі “Bridge View Soccer”. Втім, виховував юних футболістів він ще задовго до еміграції. Серед його вихованців є чимало тих, хто грав у різних лігах України та за кордоном. Найбільш відомий з них – Юрій Селезньов, який грав в основному складі “Чорноморця”, донецьких “Шахтаря” і “Металурга”, “Кривбасу”, “Закарпаття” і “Таврії”.
Борис Крайтман настільки палко вболіває за нашу національну команду, що зробив, здавалося б, неймовірне: знайшов потрібні слова для керівництва клубу, щоб у вкрай щільному графіку тренувань та ігор відлучитися до Іспанії з метою підтримати Україну у півфінальному матчі плей-оф чемпіонату світу із Швецією. Разом з ним поїхали дружина – пані Людмила та син, який успадкував захоплення батька футболом.
Виснажливий вояж із Нью-Йорка до Валенсії, які розділяють понад 6 тисяч кілометрів, з транзитом через Стамбул тривав майже цілу добу. Однак бажання підтримати збірну України у боротьбі за перший із двох шансів потрапити на чемпіонат світу змусило гостей з-за океану забути про втому. У день матчу вони приєдналися до багаточисленної армії українських вболівальників, яких, як і шведських, можна було зустріти на вуличках Валенсії повсюди.
– Ми відчували особливе душевне піднесення, коли ідентифікуючи нашу приналежність по футболках збірної, українські вболівальники адресували нам гасло “Слава Україні!”, – із зворушенням ділиться спогадами Крайтман-старший. – Ми відповідали “Героям слава!”, і у цей момент по тілі аж пробігали мурахи.
За словами Бориса, коли його родина вечеряла в одному із закладів Валенсії, туди завітала компанія шведських вболівальників. Вони були дуже привітними і висловлювали підтримку Україні у війні з країною-агресором. Один із них навіть промовив те ж саме гасло – “Слава Україні!”, що було дуже проникливо.
А потім і був той самий випадок, про який було вказано вище. Стався він на стадіоні “Сьюдад де Валенсія” під час поєдинку українців із шведами, однак про нього батько і син навіть не здогадувались. Дізнались про це вони лише згодом, коли на їхні телефони посипались повідомлення. Як виявилось, обличчя в них через невтішний рахунок на табло у другому таймі були настільки характерними, що оператор під час телетрансляції вихопив саме їх із величезної кількості наших вболівальників на трибуні.
– Усім, від кого прийшли повідомлення із скриншотами з нашим зображенням із трансляції, я відповідав: “А що толку? Краще б ми виграли”, – пригадує Борис. – Після матчу із шведами ми ще на кілька діб залишились в Іспанії, і лише у понеділок повернулись до Нью-Йорку. Проте повідомлення і телефонні дзвінки на тему нашого потрапляння до телетрансляції усі ці дні продовжувались – від рідних, колег, знайомих і батьків моїх підопічних. Нас навіть жартома охрестили героями телеекрану (сміється).
Розповівши цю цікаву історію, Борис Крайтман зітхнув, вкотре висловивши жаль з приводу невдачі “синьо-жовтих” у грі з “жовто-синіми”. Він сподівався, що побачить збірну України на цьогорічному світовому Мундіалі, однією з країн проведення якого буде і його нинішня – США. Тож тепер американським прихильникам нашої національної команди залишається лише запастись терпінням і чекати нової нагоди.
Суспільство
В Одесі призначили нову директорку департаменту транспо…
В Одесі призначили нову директорку Департаменту транспорту, зв’язку та організації дорожнього руху міської ради. Посаду обійме колишня херсонська посадовиця Альона Капусняк. До виконання обов’язків вона приступить 17 вересня.
Відповідне розпорядження оприлюднили на офіційному сайті Одеської міської ради.
До виконання обов’язків вона приступить 17 вересня.
Капусняк призначили без конкурсного відбору. Їй присвоїли 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування та встановили надбавку в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг і вислугу років.
Підставою для призначення стали заява Альони Капусняк та подання виконувача обов’язків заступника міського голови Олексія Ботезата.
Нова керівниця замінить на посаді Володимира Хітренка, який очолював департамент із грудня 2023 року, а у 2025 році залишив посаду.
Альона Капусняк має досвід роботи у сфері міського транспорту Херсона. Із квітня до листопада 2024 року вона очолювала комунальне підприємство “Херсонський комунальний транспортний сервіс”.
У 2025 році Капусняк претендувала на посаду начальниці управління транспортної, дорожньої інфраструктури та зв’язку Херсонської міської ради. Для участі у відборі вона подала декларацію кандидата на посаду.
У біографії нової очільниці одеського департаменту є також судова справа про банкрутство. Згідно з наведеними судовими матеріалами, у 2023 році Господарський суд Одеської області розпочав розгляд справи щодо Капусняк.
Інтент хотів подивитися декларацію Альони Капусняк, проте вона відсутня на сайті НАЗК.
Раніше в Одесі призначили нового директора Комунальної установи “Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ” міськради призначили тимчасового керівника. Ним став Денис Коваль.
Суспільство
Як у Болградському районі п’ять громад співпрацюють для підтримки терцентру в Криничному для одиноких мешканців
Громади спільно фінансуватимуть ремонт соціального центру
У Болградському районі відбулася важлива зустріч, під час якої представники п’яти територіальних громад обговорили питання спільного фінансування та проведення ремонтних робіт у Криничненському територіальному центрі соціального обслуговування. Цей заклад місцеві жителі зазвичай називають «Домом милосердя».
У ході обговорення були висвітлені такі ключові аспекти:
- Співфінансування заходів із зміцнення матеріально-технічної бази центру.
- Організація координації дій між громадами для забезпечення сталого розвитку закладу.
- Планування конкретних ремонтних робіт з урахуванням потреб отримувачів соціальних послуг.
Цей об’єкт соціального забезпечення є важливим елементом інфраструктури району, що надає підтримку найбільш вразливим категоріям населення. Реалізація спільних ініціатив сприятиме поліпшенню якості надання соціальних послуг та створенню комфортних умов для відвідувачів закладу.
Одеса
Молдова вимагає виведення військ РФ із Придністров’я
Пам’ятник Суворову в Тирасполі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Молдова не відмовляється від вимоги вивести російські війська з території країни та демілітаризувати Придністров’я. У Кишиневі наголошують, що позиція не залежить від кількості боєприпасів у Колбасній. Водночас питання безпеки там називають ключовим, а можливі рішення мають ухвалювати відповідально.
Про це в інтерв’ю MOLDPRES розповів Віцепрем’єр Молдови Валерій Киверь, передає Новини.LIVЕ.
Реклама
Позиція Кишинева
Віцепрем’єр Молдови з питань реінтеграції Валерій Киверь заявив, що Кишинів зберігає свою позицію щодо виведення російських військ і демілітаризації придністровського регіону. За його словами, кількість боєприпасів, які зберігаються на складі в Колбасній, не змінює підходу Молдови до цього питання.
“Для Республіки Молдова проблема зрозуміла: іноземна військова присутність на нашій території та наявність складів озброєнь, що знаходяться поза контролем конституційної влади, є проблемою безпеки. Наша принципова позиція не змінюється. Ми виступаємо за виведення російських військ та демілітаризацію регіону”, — заявив Киверь.
Зазначимо, у Службі інформації та безпеки Молдови заявили, що в Колбасній зберігається близько 14 тисяч тонн боєприпасів. При цьому приблизно 2800 тонн із них мають фактичну вибухову начинку. У випадку детонації цих предметів може зачепити й Одещину, адже вона межує з Придністров’ям та самим населеним пунктом.
Читайте також:
Питання безпеки
Киверь зазначив, що ситуацію потрібно розглядати з двох боків. Перший стосується технічних характеристик боєприпасів — їхньої кількості, стану та типу. Другий аспект — безпека. Саме її віцепрем’єр назвав принципово важливою для Молдови.
Він наголосив, що питання виведення російських військ і демілітаризації Придністров’я потрібно вирішувати відповідально та з урахуванням технічних аспектів. За його словами, до цього процесу мають бути залучені й міжнародні партнери Молдови.
“Вважаю важливим, щоб ці питання розглядалися відповідально та технічно, у тому числі спільно з нашими міжнародними партнерами”, — підсумував Віцепрем’єр Молдови.
Формат “5+2”
Віцепрем’єр Молдови Валеріу Ківерь заявив, що формат “5+2” у нинішніх умовах більше не працює. Водночас, за його словами, це не означає припинення процесу врегулювання. Кишинів планує використовувати доступні інструменти для вирішення конкретних питань, зокрема прямий канал комунікації з Тирасполем у форматі “1+1”.
“Формат “5+2″ більше не працює. Але це не означає, що процес врегулювання має бути призупинений. Навпаки, ми вважаємо необхідним використовувати всі доступні сьогодні інструменти, здатні забезпечити конкретні результати для громадян”, — зазначив Валеріу Ківерь.
Він також наголосив на необхідності готуватися до майбутньої реінтеграції. Йдеться не лише про законодавство та державні інституції, а й про економіку, освіту, державні послуги та інфраструктуру.
За словами Ківеря, реінтеграція не може відбутися одним рішенням. Для цього потрібен масштабний процес і готовність державних інституцій його реалізувати, коли з’являться необхідні умови.
“Реінтеграція не проводиться одним рішенням. Це більш масштабний процес, ми повинні мати інституційні можливості для його управління, коли з’являться необхідні умови, на користь громадян як правого, так і лівого берега Дністра”, — додав Киверь.
Як повідомляли Новини.LIVЕ, вплив Росії на Придністров’я суттєво ослаб, а зміни останніх років можуть наблизити регіон до Молдови. Жителі лівого берега дедалі частіше отримують або відновлюють молдовське громадянство та їздять на правий берег на роботу.
Також Новини.LIVЕ писали, що Придністров’я залишається одним із напрямків, який українські військові уважно відстежують через присутність там російських сил. Українська розвідка цілодобово стежить за ситуацією в регіоні. Військові РФ там налякані та не демонструють готовності до серйозного протистояння.
-
Усі новини1 тиждень agoщо сказала в інтервʼю Настя Каменських, окрім кісти від мови (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoBluetti представила потужну станцію Pioneer 5000 (фото)
-
Події1 тиждень agoДовженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок
-
Усі новини1 тиждень agoжінка вийшла заміж за злочинця, засудженого до смертної кари (фото)
-
Політика1 тиждень agoМосква не повинна увійти в зиму з розумінням, що терор України зійде їй з рук
-
Війна1 тиждень agoПамʼяті прикордонника, старшого лейтенанта Максима Шмирка
