Про це омбудсман написав у Телеграмі, передає Укрінформ.

За його словами, намір держави відібрати найбільш підготовлених і вмотивованих на продовження навчання цілком зрозумілий і логічний.

“Водночас переконаний: сьогодні ми маємо оцінювати не лише можливі ризики майбутнього, а й реальні умови, у яких українські діти готувалися та складали національний мультипредметний тест”, – зазначив Лубінець.

За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, діти складали НМТ не в мирній країні, готувалися до нього під звуки сирен і вибухів, після безсонних ночей через масовані атаки, під час тривалих відключень електроенергії, в холодних кімнатах. Війна стала частиною їхнього повсякденного життя, а отже – і частиною умов, у яких вони боролися за своє право на вищу освіту.

“Навіть під час самого НМТ далеко не всі перебували в однакових умовах. Повітряні тривоги, багатогодинні перерви, технічні збої – усе це впливало на концентрацію, психологічний стан і, зрештою, на результат”, – акцентував Лубінець і нагадав, що при цьому вступники мали лише одну спробу. Без реальної можливості довести, що кілька втрачених балів стали наслідком не недостатнього рівня знань, а обставин, на які вони не могли вплинути.

“Коли ми говоримо про ризики зниження конкурсного бала, ми говоримо про припущення, про події, які можуть статись або ж не статись через кілька років. Натомість умови, в яких українські діти складали НМТ цього року, – це не припущення. Це реальність, яку неможливо ігнорувати”, – підкреслив омбудсман.

Саме тому Лубінець зауважив, що поки ще триває вступна кампанія, варто переглянути підходи до встановлення мінімальних конкурсних балів для окремих спеціальностей.

“Це не про зниження стандартів освіти. Це про справедливість і врахування безпрецедентних обставин, у яких сьогодні живуть і навчаються українські діти”, – зазначив Уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Водночас, зауважив Лубінець, питання прохідного бала – лише одна зі складових. Не меншої уваги потребують і самі умови проведення НМТ. Відсутність дієвих механізмів реагування на технічні збої, обмежені можливості оскарження, неможливість повторного складання тесту у випадках, коли на його перебіг вплинули незалежні від вступника обставини, потребують фахового аналізу та вдосконалення. Право на освіту передбачає не лише доступ до навчання, а й справедливі та рівні умови вступу.

“Всі рішення у сфері освіти мають ухвалюватися не лише з огляду на майбутні виклики, а й з повагою до тих випробувань, які українська молодь долає вже сьогодні”, – підсумував Лубінець.

Як повідомляв Укрінформ, за словами директорки Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяни Вакуленко, створення тимчасових екзаменаційних центрів в укриттях значно зменшить стрес для учасників НМТ.

В Миколаєві триває обговорення назви майбутнього меморіального простору, присвяченого українським військовополоненим, цивільним заручникам та зниклим безвісти. Топонімічна комісія запропонувала три варіанти, родини військових мають свою пропозицію. 

Проголосувати за назву меморіалу можна на платформі електронної демократії e-DEM. 

Пропозиції топонімічної комісії виглядають так:

• Сквер Пам’яті та Надії. 
• Сквер Нескорених. 
• Сквер Стійкості.

Громадськість пропонує назву “Простір Памяті Полону”. Ініціатива підтримується членами родин військовополонених і зниклих безвісти і вже має 466 підписів.

Назву “Простір Памяті Полону” підтримав і головний архітектор Миколаєва Євген Поляков. Він закликав містян проголосувати за цю позицію. Він наголосив на тому, що “саме така назва народилася під час спільної роботи з родинами військовополонених, людьми, які повернулися з російського полону, та сім’ями зниклих безвісти”. На думку головного архітектора, слово “полон” чесно відображає одну з найтрагічніших сторінок російсько-української війни та зберігає історичну правду про людей, заради яких створюється цей простір

“Ми обираємо не просто назву. Ми обираємо, яку правду залишимо у Миколаєві”,— наголосив Євген Поляков.

Меморіал буде облаштовано на частині бульварної зони по вулиці Садовій, обмеженої вулицею Вадима Благовісного та вулицею Спаською.

У Миколаєві заклади культури можуть залишитися без зарплат з 1 вересня. Про це повідомив директор Миколаївського зоопарку Володимир Топчий під час засідання постійної комісії Миколаївської міської ради з питань економічної та інвестиційної політики. Він зазначив, що вже обговорював ситуацію з представниками міського управління культури, однак там також поки не знають, як вирішуватиметься питання фінансування після завершення літа.

Юлія Калабайда

У ніч на 6 липня російські війська атакували Одесу ударними безпілотниками. У різних районах міста пошкоджені житлові будинки, гаражі та автомобілі. Відомо про одного постраждалого. На місцях ударів працюють рятувальники та міські служби.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака.

Масштаби руйнувань

Унаслідок атаки пошкоджені багатоповерхові житлові будинки, у яких вибито вікна. Також постраждали приватний будинок, автостоянка з гаражними приміщеннями та автомобілі.

У Київському районі пошкоджено п’ять приватних будинків і гуртожиток. Рятувальники продовжували розбирати завали. У Хаджибейському районі комунальні служби вже прибрали прибудинкову територію.

Пожежі після удару

В одному з районів міста через влучання спалахнула пожежа в гаражних приміщеннях. Вогонь оперативно загасили співробітники ДСНС. До ліквідації залучили 19 рятувальників та 4 одиниці техніки.

Поранений та допомога

На іншій локації пошкоджені приватні житлові будинки. Поранення дістав 23-річний чоловік. Медики надали йому необхідну допомогу.

Біля пошкоджених будинків розгорнули оперативний штаб. Там мешканці можуть отримати консультації та оформити документи для отримання допомоги. За інформацією міської влади, станом на ранок уже прийнято 26 заяв на компенсацію за пошкоджене майно.

Що відомо про атаку

У ніч на 6 липня 2026 року в Одеській області повітряну тривогу оголошували чотири рази через загрозу ударних безпілотників.

Перша тривога пролунала о 22:25 через рух групи БпЛА над акваторією Чорного моря в напрямку Одещини. О 23:19 Повітряні сили повідомили, що дрони рухаються у бік Одеси, а близько 23:35 в місті пролунало понад три вибухи. Відбій повітряної тривоги оголосили о 1:32.

О 2:34 тривогу знову оголосили у Білгород-Дністровському, Ізмаїльському, Болградському та Одеському районах через рух ударних безпілотників у напрямку Затоки. Вона тривала до 3:42.

Ще одну повітряну тривогу в цих районах оголосили о 5:15. Відбій дали о 5:37.

Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 21 червня російські війська атакували Ізмаїльський район ударними безпілотниками типу Shahed. Сили протиповітряної оборони знищили майже всі ворожі цілі. Внаслідок удару було пошкоджено житловий сектор, спалахнули приватний будинок та надвірна споруда. Пожежу оперативно ліквідували рятувальники.

Також Новини.LIVE писали, що російські війська вдень 1 липня завдали балістичного удару по Одещині. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще 13 отримали поранення, пошкоджено цивільну інфраструктуру та складські приміщення.