Після зникнення Каховського водосховища на його території відновлюються не лише заплавні ліси Великого Лугу, а й кам’янисті та піщані степи. У результаті може сформуватися велика природна територія площею майже 300 тисяч гектарів, яка об’єднає різні екосистеми.

Про це розповів науковий співробітник біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна, доктор біологічних наук, професор і член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко в інтерв’ю Укрінформу.

За словами науковця, до створення Каховського водосховища на прилеглих територіях були степові схили, піщані ділянки та інші природні середовища. Після затоплення частина цих територій опинилася під водою, а після її відступу на кам’янистих схилах залишилося вимите біле каміння.

Нині на цих ділянках поступово повертається степова рослинність. Відновлюються як кам’янисті, або петрофітні, степи, так і піщані, або псамофітні, де знову з’являються характерні для цих середовищ рослини.

Мойсієнко пояснив, що раніше біля берега водосховища росла вузька смуга водної рослинності, за якою розташовувалися степові схили, а далі — сільськогосподарські поля. Тепер на місці колишнього водосховища та прилеглих територіях формується значно різноманітніший природний комплекс.

Площа самого Каховського водосховища становила близько 215 тисяч гектарів. Якщо врахувати степові території навколо нього, до природного комплексу можуть увійти ще 50–70 тисяч гектарів. Таким чином, загальна площа території з потенціалом природного відновлення може наблизитися до 300 тисяч гектарів.

Науковець наголосив, що на тлі масштабного знищення природи внаслідок війни відновлення екосистем на місці колишнього водосховища є важливим компенсувальним чинником. Водночас формування нового природного комплексу означає повернення різноманіття середовищ, які раніше були затоплені.

У вересні в коментарі для Інтента професор Іван Мойсієнко розповів, що територія колишнього Каховського водосховища може стати найбільшим природно-заповідним масивом України.

Анна Літман

У Чорному морі поблизу Болгарії дрони атакували два судна. Одне з них затонуло, а з іншого вдалося врятувати весь екіпаж, серед якого були українці. Болгарська влада з’ясовує обставини атак і просить міжнародних партнерів допомогти розслідувати інциденти та посилити захист морського й повітряного простору.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на болгарського прем’єр-міністр Румена Радева та Міністерство закордонних справ України.

Реклама

Що відомо про атаку на судна

За словами прем’єр-міністра Болгарії Румена Радева, сигнал про судно, яке зазнало лиха поблизу міста Бяла, надійшов о 01:30. За інформацією екіпажу, три повітряні дрони вдарили по палубі та борту судна.

“Відразу після задіяння наших аварійно-рятувальних засобів прикордонна поліція врятувала увесь екіпаж судна з 7 громадян України та 8 громадян Азербайджану”, — повідомив Радев.

Йдеться про “Челсі 3”, яке належить Україні, зареєстроване в Одесі та ходить під прапором Мальти. Усіх 15 членів екіпажу доставили до порту Варни. П’ятьом із них надають медичну допомогу через легкі поранення.

Одне судно затонуло

Болгарська влада також отримала інформацію про ще одне уражене судно. Воно перебувало приблизно за 17 морських миль на схід від Крапеца.

“За інформацією на цей момент, судно затонуло. Є один врятований член екіпажу. Ми тільки з’ясовуємо ситуацію”, — заявив Румен Радев.

Обставини інциденту та інші подробиці на момент заяви ще з’ясовували.

Виклик посла РФ

Болгарська влада поки не має достатніх доказів, щоб звинуватити конкретну країну в атаках. Водночас Радев заявив, що їхні наслідки вигідні Росії.

“Ми не маємо беззаперечних та чітких доказів, щоб висунути звинувачення жодній зі сторін. Але логіка вказує, що результат на користь Російської Федерації”, — наголосив прем’єр-міністр Болгарії.

Радев анонсував розмову з російською посолкою Валєнтіною Мітрофановою. Також він планує обговорити ситуацію з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

Болгарія просить міжнародних партнерів допомогти розслідувати атаки, встановити походження дронів і посилити спостереження за морським та повітряним простором.

Реакція України

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на атаки та закликав міжнародних партнерів посилити санкційний тиск на Росію. Він наголосив на необхідності захистити свободу судноплавства та притягнути Москву до відповідальності.

“Чорне море є життєво важливою артерією глобальної продовольчої безпеки. Росія атакує його, аби перетворити голод на зброю та тримати світ у заручниках”, — заявив Сибіга.

За словами глави МЗС, атака, внаслідок якої постраждали українці й азербайджанці, демонструє свідому зневагу Росії до життя цивільних.

Як повідомляли Новини.LIVE, 3 жовтня російські війська атакували цивільне вантажне судно під прапором Ліберії, яке перебувало в одному з портів Одещини. Унаслідок удару загинув матрос-моторист, ще троє членів екіпажу отримали поранення. 

Також Новини.LIVE писали, що президент України Володимир Зелененький повідомив, що російські війська завдали удару двома дронами по цивільному судну під турецьким прапором, яке перевозило кукурудзу. Атака сталася в нейтральних водах. На борту перебували громадяни Азербайджану та Індії.