Connect with us

Одеса

День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому

Published

on

Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.

Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у ​​літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.

Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.

У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.

Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.

На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.

Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.

Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.

“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.

Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.

Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.

Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.

Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.

Одеса

Десант на Одесу — що кажуть у ВМС

Published

on


Українські військові на березі моря. Фото ілюстративне: 28 ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу

В Росії знову заговорив про можливу висадку десанту в Одесі, щоб оживити старі залякування про “звільнення півдня”. Та реальні умови для такої операції держава-агресорка давно втратила, адже її флот ослаблений, натомість українська оборона значно посилилася.

Про це в етері телемарафону “Ми — Україна” заявив речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Реклама

Читайте також:

Чи може Росія висадити десант на Одесу

Дмитро Плетенчук пояснив, що повітряне десантування — нереальний варіант, а за сучасних умов це фактично самогубство для агресора.

“Десантуватися з повітря — це з підручника з суїциду одразу, тому що, в принципі, з часів Другої світової війни я не можу пригадати таких успішних операцій з десантування саме таким способом”, — сказав він.

Окрім цього, за словами речника, морська висадка не може існувати як самостійна операція, адже вона потребує одночасного наступу з суші та можливості підходу до узбережжя. На початку повномасштабного вторгнення Росії не вдалося цього зробити, а тепер шансів ще менше.

“Якщо це не вдалося зробити в 2022 році, коли вони мали мінімум не п’ять великих десантних кораблів більше, ніж зараз, то чому це має стати можливим зараз?” — зазначив речник.

Росія не здатна повернути контроль над Чорним морем

Плетенчук також вважає, що Росія нині не здатна повернутись у море так, як це було на початку війни, коли вона намагалася тиснути на цивільне судноплавство. Її флот відігнаний до Новоросійська, а будь-які спроби просування на півдні виглядають лише елементом інформаційного тиску.

“Сказати, що тут і зараз у них є можливість хоча б вийти в море і повернутися до ситуації 2023 року… — наразі, мабуть, ні”, — заявив речник ВМС.

Нагадаємо, над Чорним морем сьогодні помітили французький літак радіоелектронної розвідки. Також ми писали, що страхові тарифи для суден, що працюють у Чорному морі, зросли утричі



Джерело

Continue Reading

Одеса

Блекаут в Одесі 2025 р— як люди справляються з відключеннями світла

Published

on


Люди на вулиці Одеси у темряві. Фото: Новини.LIVE

Ворожі удари по енергосистемі України знову призвели до тотальних блекаутів у всій країні. Подача електрики строго за графіками змушує одеситів підлаштовуватись під сьогоднішні реалії. Найскладніше тим, у кого будинки залежать повністю від світла. Приготувати їжу, обігріти квартиру та попрацювати — все це потрібно встигнути за пару годин, коли є електрика.

Журналісти Новини.LIVE запитали у городян як саме відключення світла впливає на їх життя. 

Реклама

Читайте також:

Робота віддалено

Робота вдома, навчання дітей, та й звичайна робота вдома — все це без світла практично неможливо зробити. Люди зізнаються: найважче не навіть сама відсутність електрики, а неможливість планувати свій день.

“Негативно. Бо немає можливості нормально планувати своє повсякденне життя. Навіть такі прості речі, як прання, приготування їжі чи догляд за маленькими дітьми, потребують часу та передбачуваності. А зараз цього немає. Тому все це суттєво ускладнює наш побут”, — каже Анна.

Одеситка Анна про дискомфорт при відключеннях електрики. Фото: Новини.LIVE

Дискомфорт створюють не лише побутові обмеження, а й неможливість працювати. Відсутність світла та інтернету призводить до того, що люди підлаштовуються якщо немає грошей для покупки дорогого обладнання. Учителі, репетитори та майстри зізнаються, що часто змушені переносити заняття, проводити їх у темряві або взагалі скасовувати. 

“Впливають відключення на роботу в цілому. Я не можу проводити уроки, а інколи, коли вимикають світло, навіть тепла немає. Але якось переживемо. Так треба  значить, так і буде”, — каже Надія.

Місцева жителька Надія про навчання у період балекаутів. Фото: Новини.LIVE

Дискомфорт у побуті 

Складнощі у побуті — найпоширеніша скарга серед одеситів. Люди зізнаються, що коли графіки не працюють, вони навіть не знають, чи зможуть нормально зібратися, приготувати їжу або випрати речі. Особливо тяжко тим, хто проживає у будинках, де все “зав’язано” на електриці. Проблеми виникають як у моменти аварійних відключень, так і тоді, коли світла немає по дві доби поспіль.

“Дуже впливає, насправді. Дискомфорт з’являється у різних побутових моментах: коли йдеш на роботу, не можеш нормально зібратися, не можеш попрати речі  усе стає складнішим. Побутові дрібниці починають реально напружувати. І навіть коли були глобальні вимкнення на дві доби, тепла взагалі не було. А коли працюють за графіками  все добре, тепло є”, — каже Ілона.

Одеситка Ілона про побут під час вимкнення світла. Фото: Новини.LIVE

Схожа ситуація і в Ірини. Вона працює поза домом і часто повертається ввечері, коли немає можливості ні приготувати вечерю, ні нормально відпочити. Каже, що тепло у квартирі є, але це не знімає інших труднощів.

“Коли повертаюся додому, не завжди виходить приготувати вечерю або навіть елементарно поїсти. Це найбільший дискомфорт що відчувається”, — говорить Ірина.

Місцева жителька Ірина про приготування їжі. Фото: Новини.LIVE

Звикли до відключень 

Є й ті, хто вже звик до нової реальності. Дехто проводить більшу частину дня поза домом і зізнається, що вимкнення світла впливають, але не настільки критично. Особливо, якщо вдома є автономні системи опалення або можливість готувати без електрики. Проте навіть у таких випадках повної незалежності уникнути складно.

“Якщо чесно, я вже звикла. Мене майже весь день немає вдома. Але, звісно, це впливає: неможливо спокійно щось зробити чи на щось розраховувати, особливо коли світло вимикають без графіка”, — каже Світлана.

Одеситка Світлана про те що вже звикла до відключень. Фото: Новини.LIVE

Попри те, що одесити вже навчилися адаптуватися до вимкнень світла, вони продовжують впливати на кожну сферу життя — від роботи й навчання до побуту та психологічного стану. Люди зізнаються, що найважче — це непередбачуваність та неможливість планувати навіть елементарні речі. Водночас одесити демонструють витримку, знаходять способи адаптації та зберігають спільну надію: що світло — і в домівках, і в житті країни — буде з’являтися частіше, ніж зникати.

Раніше ми писали, що стало відомо в Україні світло вимикатимуть щонайменше до весни. А також про те кого зараз можуть оштрафувати за генератори



Джерело

Continue Reading

Одеса

Дворівнева квартира на Молдаванці з ремонтом і окремим входом

Published

on


Будинок в якому продається квартира. Фото: кадр з відео

В центрі Одеси у старовинній частині Молдаванки виставили на продаж дворівневу квартиру з авторським ремонтом і окремим входом. Продавці зазначають, що помешкання повністю готове до проживання і має низку переваг для родини.

Таке житло з’явилося на продаж з’явилося в соцмережі TikTok.

Реклама

Читайте також:

Квартира на Молдаванці в Одесі

Квартира знаходиться на вулиці Степовій, поруч із вулицею Богдана Хмельницького, де колись жив знаменитий Мішка Япончик. Загальна площа становить 93 кв. м. Усередині облаштована простора кухня-студія, зручна для сімейних вечорів і приймання гостей, одна велика кімната та два окремі санвузли, що створює комфорт для кількох мешканців. У квартирі виконаний авторський ремонт, встановлене автономне газове опалення, а всі меблі та техніка залишаються новому власнику.

Окремий вхід створює відчуття життя у невеликому будинку. Також є  закритий двір із паркомісцем.

Яка ціна квартири на Молдаванці

Вартість об’єкта становить 53 000 доларів. Завдяки локації, площі та стану, помешкання може зацікавити як тих, хто шукає житло для себе, так і покупців, які розглядають інвестиційні варіанти.

Нагадаємо, в Одесі на провулку Вільгельма Габсбурга виставили на продаж двокімнатну квартиру поруч із Новим ринком. Також на вулиці Ніжинській виставили на продаж цікаве житло





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.