Одеса
День туризму: Чорноморка, яку ми бачимо зараз і у майбутньому
Щорічно, 27 вересня, це Всесвітній День туризму та день Туризму в Україні. Одеса багата на туристичні зони, а ще вона багата на місця, які могли б такими бути. “Дайджест Одеси” поспілкувався з місцевими жителями Чорноморки, аби дізнатись, чому вона втратила свою “туристичність” і що насправді хочуть бачити тут люди.

Звичайно манить сюди море, пройшовши повз пляж, ми зустріли поважну пані, яка чекала на свою подружку. Жінка розповіла, що вже десь 20 років обирає “своїм місцем” саме Чорноморку. “Я живу не в Чорноморці, але приїжджаю завжди сюди. Якщо раніше можна було полежати, позасмагати та відчути море, то зараз все одно приїжджаю, аби подивитись, подихати повітрям. Взагалі мені подобається спілкуватись з людьми з цього місця, знайшла тут подруг. Ми збираємось, то 8, то 10 дівчаток. Граємо в карти на березі моря. Розумію, що для молоді тут багато чого не вистачає. А ми радіємо тому, що можемо пройтись та насолодитись хоча б видом моря” — розповіла жінка. Вона впевнена що дожила до свого віку, а це понад 80 років, завдяки перебуванню тут.
Одним з людей, котрий знає про Чорноморку майже все — є Андрій Шевченко, керівник ОСОН КМ “Люстдорф”.

“Я у Чорноморці з 1990-го року. Отже, розповім те що було раніше і що я бачив. Коли я купив тут будинок та переїхав, з мене посміювалось багато друзів-містян, питали: “ти куди поліз, до Чорноморки, чого не на тому ж Таїрова?”. Але це було справді таке відокремлене місце. Я відповідав: “Хлопці, хоч раз сюди приїдьте до мене, посидимо і ви зрозумієте чому Чорноморка.” Коли ти весь день перебуваєш у метушні міста та сюди після роботи повертаєшся, наприклад, влітку, то розумієш чому. Активного транспортного руху не було. О п’ятій ранку двірники метуть, трамвайчик інколи проїде. І повітря: степове, морське, пригріте сонечком. У нас був намивний пляж, завозили пісок. Поки Совіньйон не побудував яхт-клуб. Було гарно, працював причал, морський трамвайчик, який ходив від морпорту та доходив до Чорноморки. Людей було дуже багато, вони здебільшого працювали у санаторіях. А у літній період тут пройти було неможливо, пляж заповнено. Потім з часом ставало все менше і менше відвідувачів, через припинення роботи санаторіїв, багато відпочинкових баз вже не функціонували. Та і все ж це приватний сектор.
Якщо говорити про перспективи надалі, то баз відпочинку немає, відповідно і цього туризму немає. Але останні роки перед війною приватний сектор приймав людей, тому їх було багато, пляжі були повні в сезон. І, напевно, перспектива Чорноморки полягає у пологості пляжу та доступу до міської інфраструктури. Я думаю, що за цим майбутнє: пляжі треба відновлювати у будь-якому випадку, бо жителям того ж Таїрова, мабуть, це найзручніше місце. Все одно якісь причали залишилися, і вони функціонуватимуть. Треба їх відновлювати. Саме перед війною розпочали розробки проєктно-кошторисної документації. Хоча були цікаві ідеї, але не вдалось реалізувати. За цими планами ми могли б розширити нашу досить вузьку смугу так, щоб вона була не меншою, ніж у Затоці. Якщо буде планова забудова приватного сектора, хай і висотна, але обмежена, то з нею підтягнеться й інша інфраструктура. Так ми можемо розвинути Чорноморку”.
У жителів насправді є своє бачення Чорноморки у майбутньому. З нами ним поділився Данило Горячкін, редактор інформаційного видання “Південна медіа мережа”. Місцями Чорноморки він вважає Будинок культури та пляж, але обидва майже знищені.

“Щодо Центрального пляжу. Насамперед він має бути із відкритою набережною, на якій комфортно не лише вдень, а й красиво — увечері. Не за прикладом Аркадії із тисячами МАФів. Мають бути лавки, дерева, дитячі майданчики, малі архітектурні форми, фонтани. Приклад — парк Горького. Ось такою має бути територія відпочинку на пляжі.
Щоб все це зберегти, необхідне патрулювання поліцією, приватними охоронними структурами, громадськими патрулями з мешканців Чорноморки, а також встановленням систем відеоспостереження. І, звичайно, вхід на пляж має бути вільним. А заробляти можна на послугах, залишаючи вибір туристам, користуватись послугами чи відвідувати пляж безкоштовно.
На жаль, Чорноморка зараз не є привабливою як для туризму, так і для життя. Вона швидше нагадує депресивне село, аніж частину курортного міста. Слабка інфраструктура, наливайки та відсутність контролю за правопорядком з боку поліції. Для якісних змін необхідний комплексний проект розвитку Чорноморки із залученням соціально відповідальних інвестицій, тобто коли, наприклад, будується готель, поруч облаштовується громадська зона відпочинку чи дитячий майданчик, а не навпаки — красти суспільний простір для свого бізнесу, як це відбувається зараз”.

Чорноморка має багату та довгу історію, тому ми навідались до одесита у 4-му поколінні та жителя Чорноморки Володимира Костянтиновича.

“Я застав Чорноморку зовсім іншу, а зараз це лише назва. Я був любителем моря і весь свій вільний час проводив тут, хоча пляжів навколо Одеси достатньо. Чим же мене цей район цікавив: я все ж таки називаю Люстдорфом, бо до “Чорноморки” все ще не звик. Раніше тут ходив 29 трамвай, а ми жили на Ближніх Млинах. Уздовж дороги був лише степ, не те що висотки. Загалом в Одесі архітектура дозволяла не більше ніж 5 поверхів. До речі, перший трамвай пішов 1910 року звідси на Дачу Ковалевського. Приїжджав я сюди і такий був тут пляж: тиша та спокій. Заходиш, зграйки рибок плавають, крабчики плавають, вода прозора. Мені пощастило застати такий час і я думаю, що це дозволило мені дожити до такого віку — 92 роки.
Якийсь час я жив за кордоном. Але коли повернувся, вирішив піти на пляж та зрозумів, що справжній пляж загинув – це ціла історія. Там обвали, залишився шматочок і на цей маленький шматочок приходила велика кількість людей. Вода змінила колір. Я перестав ходити. Думаю, що пляж занапастили. За цей рік, коли не можна купатися, може море і вичиститься. Бачили б ви раніше цей район.”.
Місцеві жителі та активісти роблять багато корисного власними силами. Серед таких активних людей і Алла Маркевич, її родина п’ять поколінь проживає у Чорноморці. Її дід був одним із засновників Бурлачої Балки, тому вона впевнена, що має боротись за долю свого району.

Алла Геннадіївна розповіла, що якийсь час район був кинутий напризволяще, і саме місцеві жителі боролись за його долю. Рік по тому об’єдналась група волонтерів, аби допомагати району — Центр ініціатив Чорноморки, і разом з жителями вони намагаються власними силами покращити це місце.
“ Мене запитали, щоб ви хотіли тут бачити, я й кажу: у нас у Чорноморці ніколи не було дитячого майданчика. Разом ми написали листа і нам погодились допомогти. Тепер у нас у Чорноморці не те що один, а аж три дитячі майданчики, і вони шикарні. Зараз з’явився комплекс зупинок: трамвайні і для маршруток. Під свою опіку ми взяли клумбу та посадили там ялинку. Організували небайдужих чорноморських жителів, так, переважно це бабусі. Ось ми разом виходимо й піклуємось про це, прибираємо, щотижня возимо воду, щоб поливати рослини. Я мрію, щоб на стороні де я живу з’явився тротуар, хоча б маленька доріжка, аби ми не тонули у брудові після дощів.


Хотілось, щоб було все чудово, Чорноморка процвітала. Я пам’ятаю, коли я була дитиною — тут був просто рай. Чорноморка була чудовою, ходили катери. Я дуже задоволена і рада, що є люди, які не байдужі до цього району, ми зробили величезний крок. Хочеться більше сіяти добра, любові” — наголосила Алла Геннадіївна.
Біля пляжу ми потрапили на працівника футбольного клубу “Чорноморець”, Тер-Ізраїля.

Чоловік переїхав до Одеси за рік та два дні до вторгнення. За цей час він помітив, що тут багато не вистачає саме для людей. Запропонував, але це вже, мабуть, на майбутній сезон, поставити невеликий водний атракціон, щоб діти мали тут чим займатись. Або зробити велопрокат. Головне, щоб люди були не лише користувачами, зазначив чоловік, а щоб була комунікація та бажання щось зробити.
Цього року Чорноморка — не туристичне місце, але і туристів наразі немає. Є час і бажання, аби місце стало ще одним майданчиком розвитку, натхнення та відпочинку. Місцеві жителі мають надію на повернення Чорноморці гучного імені та створення сучасного району. Для цього необхідне залучення інвестицій, будівництво нових центрів, дитячого садка. Потрібна і робота на березі моря, щонайменше, укріплення схилів та розширення пляжної території. Це дозволить зробити в місті сьогочасну зону для відпочинку.
Жителі впевнені, що після нашої перемоги, у період відбудовування країни, і до Чорноморки прийдуть інвестори, які розкриють потенціал району, як туристичного міста. Сучасні готелі, житлові забудови, зони відпочинку та розваг: ось що допоможе Чорноморці.

Нагадаємо, що із запуском трамвайного маршруту «Північ-Південь», який поєднує Таїрова та Котовського, припинив курсувати маршрут №3. Для жителів Чорноморки, Червоного Хутора, Дружного, та Совіньйону — це значні складнощі, щоб дібратись до центру міста та назад.
Одеса
Одеса відзначила день Шевченка акцією з віршами
Пам’ятник Тарасу Шевченку. Фото: Новини.LIVE/Вікторія Яслик
В Одесі відсвяткували день народження Тараса Шевченка та влаштувавши поетичний обмін прямо просто неба. Перехожим пропонували згадати улюблені рядки видатного поета, а за кожне прочитане слово дарували цукерки.
Про це з місця подій повідомили журналісти Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Поезія як зброя
Організатором заходу виступила громадська організація “Захист Держави”. Представник об’єднання Сергій Сарафанюк пояснив, що сьогодні постать Шевченка — це не просто пам’ятник у центрі міста, а символ боротьби в умовах гібридної війни. За його словами, слова поета зараз є справжньою зброєю, яка працює на перемогу України.
“Ми вважаємо, що зараз час переосмислити Тараса Григоровича, тому що він є досить сучасним. Ми хочемо почути молодь та людей старшого віку, які пам’ятають його твори. А щоб акція була приємною та викликала добрі емоції, ми вирішили обміняти вірші на цукерки”, — розповідає Сергій Сарафанюк.
Шкільна класика
Для багатьох одеситів акція стала несподіваним, але приємним сюрпризом під час прогулянки. Пані Людмила зізналася, що опинилася в парку випадково, бо хотіла насолодитися гарною погодою, але не змогла пройти повз активістів. Жінка зауважила, що з віком сенси Шевченкових творів відкриваються зовсім інакше, ніж за шкільною партою.
“Я пам’ятаю початок: “Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями…”. Коли ти читаєш це у школі — воно сприймається по-одному, а коли вже дивишся дорослими очима на всю ситуацію, то воно зовсім по-іншому відгукується в серці. Зараз у його поезії дуже багато правдивого”, — поділилася думками Людмила.
Давня традиція
Серед учасників були й ті, для кого прихід до пам’ятника 9 березня — це багаторічна традиція. Віктор Мастеренко, голова обласної організації ветеранів та крайовий отаман, розповів, що приходить сюди щороку, незалежно від обставин.
“Для мене це як день народження, я приходжу сюди, бо дуже поважаю Тараса Шевченка. Це людина, яка ніколи не зрадила Україну, і його слова “Мені однаково…” завжди актуальні. За останні 30 років я тут вивчив українську мову і продовжую щодня відкривати для себе щось нове в нашій культурі”, — зазначив Віктор Мастеренко.
Нагадаємо, ми повідомляли, що в Одесі вшанували день народження Тараса Шевченка. Люди зібралися біля пам’ятника поетові у Шевченківському парку. Там поклали квіти. Учасники говорили про значення творчості Кобзаря для сучасної України.
Також ми писали, що очільник Офісу Президента України Кирило Буданов у день народження Тараса Шевченка, 9 берехня, опублікував звернення, в якому назвав Кобзаря постаттю, що об’єднує українське прагнення до свободи. У своєму дописі він згадав рядки із знаменитого вірша “Заповіт” та наголосив, що Україна щодня виконує цей заклик у боротьбі проти ворога.
Одеса
Удари ЗСУ по РЛС і ППО РФ у Криму та на Донеччині
РЛС, яку знищили в Криму. Фото: скриншот з відео
Українські військові продовжують бити по силах РФ на окупованих територіях. Останніми днями під удари потрапили важливі військові об’єкти, зокрема в Криму та на Донеччині. Сили оборони уразили кілька радіолокаційних станцій, які допомагали росіянам контролювати повітря. Також знищено техніку протиповітряної оборони та один із командних пунктів.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Сили спеціальних операцій.
Реклама
Читайте також:
Удар ССО
Підрозділи Сил спеціальних операцій ЗСУ завдали серії високоточних ударів по військових об’єктах російської армії на тимчасово окупованих територіях. За даними військових, у Криму знищено одразу чотири радіолокаційні станції. Серед них — РЛС 5Н84А “Оборона-14” та “Небо-У”, а також дві станції, розміщені під радіопрозорими куполами в окупованій Євпаторії. Такий купол дозволяє антені обертатися у будь-якому напрямку та приховує її точну орієнтацію. Завдяки цьому станції можуть ефективно відстежувати повітряні цілі.
Крім того, українські військові уразили елемент командного пункту однієї з бригад морської піхоти РФ у тимчасово окупованій Зачатівці на Донеччині. Знищення таких радарів послаблює можливості російської ППО — без них окупантам значно складніше виявляти українські ракети, літаки та безпілотники.
Атака “Птахів Мадяра”
У ніч на 8 березня підрозділ безпілотників 414-ї окремої бригади “Птахи Мадяра” також завдав ударів по важливих цілях російської армії. Пілоти 9 батальйону “Кайрос” знищили новітню радіолокаційну станцію “Надгробок” (64Н6). Це трикоординатна РЛС кругового огляду, яка працює як “очі” для зенітних комплексів С-300ПМ та С-400 у Криму.
Окрім цього, на окупованій частині Донеччини знищено пускозаряджаючу установку 9А316 зенітного ракетного комплексу “Бук-М2”. Також під удар потрапив пункт тимчасової дислокації центру “Рубікон”.
Атаки виконували українські безпілотники типу FP-2 із бойовою частиною масою від 60 до 100 кілограмів. Координацію операції забезпечував новостворений координаційний центр глибинного ураження. Українські військові зазначають, що такі удари зменшують можливості російської армії контролювати небо та послаблюють її оборону на окупованих територіях.
Нагадаємо, ми повідомляли, підрозділи ВМС провели успішну операцію на території тимчасово окупованого Криму. Українські військові завдали точних ударів по кількох важливих цілях російської армії. Під час атаки було уражено три російські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир-С1”. Також ліквідовано одну мобільну вогневу групу окупантів, яка прикривала ці позиції.
Також ми писали, БпЛА Центру спецоперацій “Альфа” СБУ відкрили сезон весняних ударів по військових об’єктах у Криму. Уражено виробничі цехи АТ “Євпаторійський авіаційний ремонтний завод”, а також місця дислокації техніки та особового складу в Пушкіне, поруч з аеродромом Джанкой.
Одеса
Блакитні краби з’явилися у Нацпарку на Одещині
Блакитні краби. Фото: Іван Русев
У Національному природному парку “Тузлівські лимани” на узбережжі Чорного моря знайдено понад 20 блакитних крабів. Після лютневих штормів їх почали помічати працівники та місцеві жителі. Частину тварин з’їдають хижаки, тому точна кількість більша. Крім блакитних, море викинуло й інші види крабів — трав’яних, кам’яних, фіолетових і плавунців.
Про це повідомив еколог Іван Русев, передає Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Рідкісні види
У лютому 2026 року після сильних штормів узбережжя Тузлівських лиманів стало місцем рідкісних знахідок. Працівники нацпарку разом із місцевими мешканцями зафіксували понад 20 блакитних крабів та рештки ще двох. Дослідники кажуть, що це не повна картина. Краби постійно стають їжею для хижих тварин, тому багато з них лишаються непоміченими. Подібні знахідки вже фіксували на Одещині.
Окрім блакитних крабів, під час штормів море викинуло й інші види — трав’яних, кам’яних, фіолетових та плавунців. Такі явища дозволяють науковцям краще вивчати морську фауну та вплив природних катаклізмів на екосистему.
Що відомо про крабів
Блакитний краб (Callinectes sapidus) — морський краб із синьо-зеленим панциром і яскраво-синіми клешнями. Дорослі особини можуть досягати 15–20 см у ширину. Вони живуть у прибережних водах, лиманах та естуаріях, на піщаних або мулистих ґрунтах. Блакитні краби всеїдні — харчуються молюсками, рибою, водоростями та органічними залишками. Самки відкладають сотні тисяч ікринок, які дозрівають у солонуватій воді. Для екосистеми ці краби важливі як частина харчового ланцюга — ними харчуються риби, птахи та інші хижі тварини. У Чорному морі блакитні краби не є корінним видом, тому поява їх на узбережжі — рідкісне явище, часто пов’язане зі штормами або морськими течіями.
Нагадаємо,ми повідомляли, що в Одесі запропонували перенести міський зоопарк до парку Савицького. Ідею висунули місцеві активісти, пояснюючи її замалими вольєрами та застарілими умовами утримання тварин. Директор зоопарку Ігор Бєляков виступив проти такого плану.
Також ми писали, що у Національному природному парку “Тузлівські лимани” на Одещині помітили перші зграї рожевих фламінго. Птахи прилетіли з боку Чорного моря наприкінці лютого. Екологи сподіваються, що цього року їм вдасться успішно загніздитися.
-
Одеса1 тиждень agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одещину: пошкоджена портова інфраструктура
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Одеса1 тиждень agoЧого одесити очікують від весни 2026 року
-
Війна1 тиждень agoСили оборони уразили військові склади та логістичні об’єкти росіян на окупованих територіях України
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Усі новини5 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
