Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Атака на Москву 17 травня — коментар Зеленського
Удари України по столичному регіону РФ є цілком справедливими. Вони є відповіддю на затягування війни та атаки по містах і громадах нашої країни, наголосив глава держави.
Українські “далекобійні санкції” досягли Московського регіону. Так президент Володимир Зеленський прокоментував ранкові дронові удари по Підмосков’ю.
“Ми чітко говоримо росіянам: їхня держава повинна закінчити свою війну”, — заявив політик, подякувавши СБУ та Силам оборони за влучність.
Зеленський наголосив, що дистанція від державного кордону України до цілей в Московському регіоні становить понад більше 500 км. До того є концентрація протиповітряної оборони у тому секторі найбільша.
“Але долаємо”, — зауважив президент.
Тим часом офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова заявила пропагандистському інформаційному агентству ТАСС, що “об’єктами нападу” нібито стали виключно мирні люди.
“Під звуки пісень “Євробачення” та на гроші ЄС київський режим вчинив черговий масовий теракт”, — заявила вона.
Нагадаємо, у неділю вночі, 17 травня, українські дрони атакували Московську область РФ. Вибухи зокрема пролунали в Клині, Зеленограді, Східні, Хімках, Дєдовську та Дурикіно.
Також Фокус писав, що масовану атаку дронами пережили й у Москві. За словами мера російської столиці Сергія Собяніна, протягом ночі протиповітряна оборона нібито збила в регіоні понад 120 БПЛА, але під удар потрапив Московський нафтопереробний завод.
Війна
Памʼяті розвідника-навідника Богдана Мартинюка (позивний «Смерч»)
У першому ж бою виніс з-під обстрілів чотирьох побратимів
Богдан родом із Вінниччини, народився у селі Біличин.
В Ялтушківській школі Богдана пригадують як старанного та дисциплінованого хлопця. Він любив спорт і захоплювався військово-спортивною грою «Джура», де виконував обов’язки ройового. Кажуть, у цих іграх проявляв витривалість і прагнення до перемоги. А ще любив футбол і волейбол, займався атлетикою.
Богдан не встиг «нажити» багатої біографії. Але у пам’яті односельців залишив гарні спогади. Земляки відгукуються про нього, як про людину стриману і ввічливу, доброзичливу, чесну і щиру, яка з повагою ставилася до товаришів і старших.
Після школи Богдан вступив до Вінницького транспортного коледжу на спеціальність «Будівництво та цивільна інженерія». Після другого курсу хлопцю довелося перейти на заочну форму навчання і податися на заробітки за кордон. Там працював інженером із установки тепличних споруд, а після повернення в Україну продовжив роботу на будівництві. Працював за фахом, адже здобув кваліфікацію техніка-будівельника.

Однією з його мрій було створити сім’ю. Богдан любив музику, зокрема, співати й читати реп. Захоплювався полюванням, яким його ще у ранні роки зацікавив батько. Відтак, умів вправлятись зі зброєю. Вів здоровий спосіб життя.
Він приєднався до війська 1 серпня 2023 року. Взяв собі позивний «Смерч». Після кількох тижнів навчання у Краматорську воював поблизу Кліщіївки на Донеччині. Служив у військовому підрозділі 5 ОШБ розвідбатальйону РСР розвідником-навідником.

Із побратимами Богдан мав дружні стосунки. Його перший бойовий вихід був складним: коли відбувся контакт із противником і з’явилися перші «трьохсоті», Богдан виніс з-під обстрілу чотирьох поранених побратимів, урятувавши їм життя. За це його нагородили відзнакою у вигляді спеціального шеврону бойового підрозділу.

За час служби «Смерч» успішно виконав іще кілька складних бойових завдань. А згодом Богдана та його групу відправили на нове завдання в районі Кліщіївки. На жаль, воно для хлопців стало останнім. 5 жовтня 2023 року під час заходу на позиції їхня група, яка опинилась на відкритій місцевості, потрапила під щільний артилерійський обстріл росіян. 22-річний захисник загинув від травм, несумісних із життям.

– Він був людиною, на яку можна було покластися в будь-якій ситуації. Відповідально ставився до будь-якої справи. Не любив нахабних та несправжніх людей. Був тим, з ким хотілось жити, дружити, відпочивати, кохати, будувати своє життя.. З ним впевнено могла себе відчувати навіть незнайома людина. Богдан був із тих, хто завжди залишає приємний відтінок в серцях та душах людей, з якими він спілкувався, – йдеться у дописі Барської міської ради.

Рідні та друзі Богдана висловлювали свій сум через його загибель.
– Втрата такої людини, як Богдан, – це невгамований біль, який і після року загибелі ще в наших серцях і ніколи нас не покине… Це було за щастя з ним дружити, спілкуватись, розділяти радощі цього життя. Загинула така можливість і назавжди залишила чорну пляму і тільки теплі спогади, – писав друг “Гарячий”.
Пам’ять Богдана Мартинюка ушанували у рідній школі: 20 березня на будівлі Ялтушківського ліцею, де він навчався, відкрили меморіальну дошку.

– Богдан, відомий побратимам під позивним «Смерч», був втіленням енергії та сили. Спортсмен, будівельник, мисливець — він звик перемагати труднощі. Він загинув зі зброєю в руках, як справжній воїн, захищаючи майбутнє своїх чотирьох похресників та сестри, яку безмежно любив, – зазначили на відкритті дошки.
Вічна пам’ять Герою!
Антоніна Мніх
Фото з родинного архіву і Барської міської ради
За матеріалами Барської міської ради
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Війна
Сили оборони уразили пункти управління та склади росіян на окупованих територіях
Сили оборони України в ніч на 16 травня уразили пункти управління, склади та інші військові об’єкти російських загарбників на тимчасово захоплених територіях Донецької, Луганської та Запорізької областей.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.
Вчора та у ніч на 16 травня 2026 року підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських загарбників.
Зокрема були уражені пункти управління ворога у районі Покровська, пункт управління БПЛА у Графському та ангар з військовою технікою росіян у Селидовому Донецької області.
Крім того, завдано ураження по складу матеріально-технічних засобів російських військ у Бараниківці на Луганщині та ремонтному підрозділу ворога у Привіллі Херсонської області.
Також українські воїни завдали уражень по зосередженнях живої сили загарбників у Шахтарську, Михайлівці, Ялті, Селидовому на Донеччині, у Любимівці Запорізької області і ще у районах низки інших населених пунктів.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що українські оборонці впродовж тижня уразили низку об’єктів у тилу росіян, при цьому були удари по об’єктах, що розташовані майже за 1000 км від лінії бойового зіткнення.
-
Події1 тиждень agoNetflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
-
Суспільство7 днів agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Одеса7 днів agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Події1 тиждень agoВ Івано-Франківську відкрився книжковий фестиваль «Слово»
-
Події7 днів agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Політика4 дні agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Війна1 тиждень agoМасований обстріл України — чи можуть ЗС РФ атакували Україну 9 травня — МВС
-
Події1 тиждень agoXIV книжковий фестиваль VinBookFest пройде 16-17 травня