Connect with us

Суспільство

37 років тому сталась катастрофа на Чорнобильській атомної електростанції

Published

on

Сьогодні сумна дата – 37 років тому сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи які зруйнували реактор. 11 тон ядерного палива було викинуто в атмосферу Землі. Утворилась хмара радіоактивних речовин, які вітер поніс на північний захід. Небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідаючи на землю, проникали у ґрунт, воду, розповідає Олександр Олійник для видання НОВА: новини ветеранів.

 10 днів – з 26 квітня до 6 травня, – тривав викид радіоактивних речовин із пошкодженого реактора. Радіоактивний фон сягав десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.

  Після того, як 26 квітня 1986 року, сталася сталася катастрофа 2 дні світова спільнота нічого про вибух не знала. Коли в СРСР зрозуміли неможливість приховати катастрофічні насліждки аварії, було евакуйовано 90 784 особи з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів.

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії. 500 тисяч людей померли від радіації (за оцінками незалежних експертів). 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення. Для ліквідації аварії було залучено понад 600 тисяч осіб. Вони боролися з вогнем і розгрібали радіоактивні завали.

Перший енергоблок Чорнобильської АЕС був запущений в 1977 році. Четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність запустили в 1984 році. Це був «наймолодший» і найсучасніший реактор.

26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.

В 1991 році вже на 2-му енергоблоці ЧАЕС сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота реактора. 

У грудні 1995 року був підписаний меморандум між Україною та країнами «Великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.

15 грудня 2000 року Чорнобильську атомну електростанцію було зупинено повністю. У вересні 2010-го відбулась закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком. Будівництво “арки” стартувало у квітні 2012-го. Завершили “насування арки” над 4-м енергоблоком 29 листопада 2016 року.

У жовтні 2011 року на майданчику комплексу «Вектор» розпочалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.

2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами. 200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.

400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в «зоні відчуження», де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.

Додамо, що у березні 2022 року, російські окупанти без захисту проїхали територією Рудого лісу в Чорнобильській зоні, піднявши радіоактивний пил. Про це розповіли два працівники ЧАЕС у коментарі Reuters, передає Українська правда.

Дослівно: “Російські солдати, які захопили місце Чорнобильської ядерної катастрофи, проїхали на своїй бронетехніці без радіаційного захисту через високотоксичну зону під назвою “Рудий ліс”, піднявши хмари радіоактивного пилу”.

Деталі: Повідомляється, що багато датчиків радіаційної безпеки показали “перевищення рівня радіації”.

Велику територію навколо Чорнобиля закрито для всіх, хто там не працює і не має спеціального дозволу, але Рудий ліс вважається настільки забрудненим, що туди не пускають навіть працівників атомної станції.

Один із співробітників розповів, що розмовляв із деякими рядовими російськими солдатами на АЕС.

Пряма мова: “Коли їх запитали, чи знають вони про катастрофу 1986 року, про вибух четвертого енергоблоку, вони й гадки не мали. Вони не розумыли, на якому об’єкті знаходяться”.

Працівник ЧАЕС назвав дії російських військових “самогубством” і заявив, що радіоактивний пил, який вдихали окупанти, міг викликати внутрішнє опромінення.

Українські працівники повідомили, що російські “фахівці”, які прибули до Чорнобильської зони приблизно через тиждень після військових, також не носять захист.

Суспільство

У Києві 8 серпня відбудеться прощання з Вікторією Рощиною

Published

on

У Києві 8 серпня 2025 року відбудеться прощання з загиблою у російському полоні українською журналісткою Вікторією Рощиною.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне.

У Михайлівському соборі о 12:00 почнеться поминальна служба.

Потім на Майдані Незалежності о 13:00 відбудеться коротка цивільна церемонія. Поховання на Байковому кладовищі заплановане на 14:00.

Прощання організовують колеги загиблої журналістки з кількох редакцій, з якими вона співпрацювала. Родина журналістки просить не звертатися до них за коментарями під час прощання.

Рощина перебувала на фронті від початку повномасштабного вторгнення. 16 березня 2022 року стало відомо про перше затримання журналістки. Її утримували представники Федеральної служби безпеки РФ (ФСБ). Тоді вона перебувала в тимчасово захопленому Бердянську.

22 березня того ж року російські військові звільнили Рощину з полону, змусивши записати відео, де вона каже, що не має претензій до спецслужб РФ.

Читайте також: Нова експертиза тіла Рощиної виявила травми шиї та переломи кісток – ОГП

Міжнародний фонд підтримки жінок у ЗМІ повідомив, що журналістка зникла 3 серпня на окупованій території, звідки вела репортаж. Родина Рощиної боялася, що її утримують росіяни.

За словами її батька, 27 липня Рощина вирушила з України до Польщі й мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. Коли рідні розмовляли з нею 3 серпня, журналістка повідомила, що кілька днів проходила перевірки на кордоні, але не сказала, де саме перебуває.

Спершу заяву про її зникнення подали українським правоохоронним органам 12 серпня. Родина також зареєструвала офіційну справу про зникнення в СБУ, Міністерстві реінтеграції та в Офісі омбудсмена 21 вересня.

Про смерть журналістки стало відомо 10 жовтня 2024 року. Представник ГУР Андрій Юсов повідомив, що Вікторія Рощина була у списках на обмін і найближчим часом мала повернутися додому. 11 жовтня в Офісі генпрокурора повідомили, що у звʼязку з інформацією про смерть української журналістки Вікторії Рощиної у РФ, кримінальне провадження, відкрите за фактом її зникнення, докваліфіковано. Тепер йдеться про воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством.

Як повідомляв Укрінформ, тіло загиблої у російському полоні української журналістки Вікторії Рощиної повернули без деяких внутрішніх органів, а у документах вона була вказана як “невстановлена особа чоловічої статі”.

Проведена в липні судово-медична експертиза тіла виявила низку тілесних ушкоджень, про які раніше не повідомлялося.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі знесли пам’ятну дошку Пушкіну Анонси

Published

on

Невідомі знищили пам’ятну дошку присвячену брату російського поета Олександра Пушкіна – Леву.

Про це повідомив голова громадської організації “Деколонізація України” Вадим Поздняков у Facebook.

“В Одесі вітер зніс дошку брату Пушкіна. Вітер все ближче підбирається до його погруддя”, – повідомив він.

Лев Пушкін — молодший брат поета і його літературний секретар, бойовий офіцер, учасник перських воєн і кавалер російських орденів, помер в Одесі 19 липня 1852 року. від водянки та був похований на Першому Християнському кладовищі Одеси. Книгою біографії старшого брата.

Тим часом на початку липня у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України розглянули звернення активістів ГО “Деколонізація.Україна” щодо демонтажу пам’ятників Пушкіну, розташованих в Болграді та Татарбунарах на Одещині й повідомили, що готують проєкт наказу виключення пам’ятника Пушкіну, що розташований у місті Болград, з Реєстру об’єктів культурної спадщини Одеської області.

В Одесі для того, щоб розібратись, чи можна демонтувати пам’ятник Пушкіну на Думській площі, залучили ЮНЕСКО. У своїй відповіді, ЮНЕСКО підтверджує що, відповідно до міжнародних нормативних актів, організація “віддана сприянню діалогу та участі всіх зацікавлених сторін як найважливішому засобу прийняття рішень у галузі культури”, а також обіцяє увійти до діалогу з відповідними органами в Україні з цього приводу.

Тим часом 115 представників культури, мистецтва та науки Одеси просили відкласти вирішення питання про знесення одеських пам’яток до кінця повномасштабної війни. Деякі городяни навіть влаштували мітинг на проспекті Шевченка.

У травні у Пересипському районі знесення меморіальної дошки переросло у дводенне протистояння. Активісти намагалися зняти пам’ятну дошку героям-прикордонникам НКВС СРСР в Одесі на однойменній вулиці. Цій спробі завадив агресивний місцевий житель, якого активісти зупинили за допомогою газового балончика.


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Юна флейтистка з Білгорода-Дністровського – переможниця мистецького конкурсу

Published

on


Юна флейтистка з Білгорода-Дністровського – переможниця мистецького конкурсу

Євангеліна Квашніна – вихованка школи мистецтв ім. Л.Н. Гінзбург – здобула перемогу на Міжнародному двотуровому конкурсі мистецтв «Хіт-парад талантів» (м. Київ). 

Про це повідомили у Білгород-Дністровській міськраді.

Євангеліна вдало виступила з конкурсною програмою, отримала найвищі оцінки та посіла І місце. 

Підготував флейтистку викладач Василь Лєконцев, концертмейстер – Олександра Березнюк.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.