Війна
Історії підприємців з Одеської області, які користувались кредитуванням під час війни
Станом на 30 січня 2023 року через війну 80% компаній зіткнулися з падінням бізнесу. Проблем та випробувань багато: переривання робочих процесів, складнощі планування, накопичена втома співробітників, зростання витрат, варто лише згадати про блекаути; і все впирається у грошову потребу. Великі або вже розвинуті підприємства переважно орієнтуються на кредитний ресурс, хоч і на противагу грантовій підтримці, його треба повертати. «Дайджест Одеси» поспілкувався з трьома керівниками підприємств в Одеській області, аби вони поділились своїм досвідом участі у програмі «Доступні кредити 5-7-9%» в умовах війни.
Кредитування бізнесу
Взагалі урядова програма «Доступні кредити 5-7-9%» стартувала 1 лютого 2020 року. У її межах діють три відсоткові ставки (залежно від дати заснування бізнесу та його розміру (річного обороту): 5% річних — якщо виторг до 25 млн гривень і створюються мінімум 2 робочих місця протягом першого кварталу; 7% річних — для бізнесу з виторгом до 25 млн гривень; 9% річних – для бізнесу з виторгом до 50 млн гривень.
Програма стала чарівною паличкою, бо загалом кредитування бізнесу у війну — ризик для обох сторін. У березні 2022 року Кабінет міністрів прийняв рішення про запуск безвідсоткового кредитування бізнесу на час війни. Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, уряд знімає всі обмеження по програмі «5-7-9».
«Будь-який український бізнес, якому потрібна підтримка, зможе отримати кредит за пільговими умовами. Максимально сума кредиту збільшується до 60 млн грн. На час воєнного стану та ще місяць після його завершення ставка по кредитах буде нуль відсотків. Відсотки за тих, хто хоче вести бізнес, сьогодні буде сплачувати держава. Після воєнного стану відсоткова ставка по цій програмі буде не більше 5 відсотків», — сказав Шмигаль, додавши, що також прибираються обмеження, які стосувалися бізнес-плану чи робочих місць.
Через рік з метою скорочення державних видатків уряд скасував компенсаційні ставки за кредитами на рівні 0% річних, повернувшись до початкових умов цієї програми.
Однак, програма «Доступні кредити 5-7-9%» тепер передбачає:
– по кредитах на інвестиційні цілі встановлення компенсаційної ставки для середніх та великих підприємств 9% річних з можливістю зменшення за умови створення нових робочих місць до 7%;
– по кредитах на інвестиційні цілі встановлення компенсаційної ставки для мікро та малих підприємств на рівні 7% з можливістю зменшення для інвестиційних кредитів до 5%;
– встановлення компенсаційної ставки 9% для кредитів на поповнення обігового капіталу для всіх підприємств.
З початку 2023 року станом на 8 травня банки видали бізнесу 8 тисяч кредитів на 28,3 млрд грн. Найчастіше кредитуються за програмою підприємства, що працюють у сферах сільського господарства, торгівлі та виробництва, промислової перероблювання. Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Львівська, Одеська, Дніпропетровська, Харківська, Київська, Вінницька області та м. Київ.
Ми спілкувались із підприємцями, які отримали кредити за програмою у ПриватБанку, працюють в Одесі та області.
Ветеринарна клініка «Дар», Євген
Клініка працює з 2010 року, за цей час з підвалу на 75 кв. м. збільшились до двоповерхового приміщення, зі стаціонаром для домашніх тварин. Після вторгнення, розповідає Євген, було багато людей, яким потрібна була вакцинація та документи для виїзду з домашніми улюбленцями. А на фоні стресу тварини стали хворіти частіше, тому попит є. Вдалось не скорочувати персонал і навіть набрати новий, проте неможливо уникнути економічних проблем, викликаних війною.

«Із вторгненням сильно впали заробітки та зарплати. Деякі постачальники мали перебої, до того ж частина товарів була з Росії. До нас досі ходять бабусі і шукають московський препарат. А ти знову і знову їм пояснюєш, що це мало того не зовсім доказово, до того ж і московське. А блекаут зараз мені здається якимось сном, бо цей період у щоденному стресі ніби не міг бути реальністю. Я все планував купівлю генератора і тут сталось перше відключення, а у нас тварини підключені до кисневих концентраторів. В останні хвилини роботи Старокінного ринку за скажені гроші придбав нам генератор на 5 кв. І звісно дуже багато грошей йде на заправку, а ще щодня думаєш хоч би він не зламався. У підвалі немає вікон, а там стаціонар, хірургія, рентген та ординаторська. Тому ходили всі з ліхтариками на лобі», — розповів Євген.
За його словами після вторгнення Українська асоціація ветеринарів об’єдналась, з’являлись гранти та інші способи сприянню роботи. Вакцинація, стерилізація, чипування тварин проводилось безкоплатно для громадян, а для компанії частково компенсувались. Наразі допомога зосереджена на безпосередньо постраждалих від воєнних дій або тих, хто релокував свій бізнес з окупованих територій. Проте це була значна допомога, бо населенню важкувато платити, але хто у такому випадку допоможе тваринці?
За кредит підприємець планує оновити філіал на ветеринарну амбулаторію, де проводитиметься огляд, УЗД, операції та перебування у стаціонарі. Рентген не зможуть поставити через обмеження безпосередньо у приміщенні.


«Я тільки-но отримав кредит, це 1 880 000 грн під 9%, на жаль, не встиг податись за 0%. Заявка не складна і не схожа на грантові, а під боком є співробітник банку. Вказуєш всі свої активи, розказуєш про бізнес, відповідаючи на чіткі питання. Тобто все просто, єдине з чим можуть виникнути проблеми — відсутність заставної нерухомості, яка має бути вищою за суму кредиту. Ще не почав витрачати, але ці гроші підуть в українські компанії, в яких я купуватиму обладнання. Набиратиметься і персонал: лікарі, адміністратори, прибиральниці. Планується від 6 до 10 робочих місць, тому подаватимусь і на державний грант «Єробота». Чому б не взяти гроші на розширення бізнесу, які потім виплатиш у вигляді податку? А, якщо порівнювати кредит із грантом, то це трохи не ті гроші. Зараз мені пропонують гарний УЗД-апарат, який коштує 1 170 000 грн. Тому на грант у 300 тисяч, мало що можна придбати у межах нашої діяльності», — додає підприємець.
Агрофірма «Евріка», Олександр
Компанія на ринку давно і зареєстрована в 1997 році. Основний вид діяльності — виробництво продуктів, зокрема вирощування свіжих овочів, виготовлення плодоовочевих консервів торгової марки «З бабусиної грядки». Починали з вирощування помідорів, взявши в оренду поле площею 42 гектари. Консервація проводиться за класичною технологією без використання синтетичних консервантів, барвників, ароматизаторів, ГМО. Підприємство має понад дві тисячі гектарів поливних земель та консервний завод з перероблення власної сільгосппродукції. І працюють лише із власною сировиною.
Як розповідає один із засновників Олександр: «Наші колеги в інших областях постраждали більше та серйозніше. Ми зіштовхнулись з певними дефіцитами, наприклад, минулого року не було склобанок. А також проблеми із продажем зернових, інфляційні процеси, вартість на газ та паливо, мобілізація працівників. Наша продукція безпечна, бо ми не використовуємо ніяких хімічних домішок. Поруч із заводом маємо фірмовий магазин де є і експериментальна продукція. Крім того, люди можуть повертати скляну тару від наших товарів і це досить вигідно. Ми радимо так робити. Вирощування овочів — наша основна діяльність, проте для сівозміни вирощуємо зерно і ріпак».
Агрофірма чинне та досить велике підприємство, кредитами користуються часто. Процедуру пройшли швидко, легко, безболісно. За кілька мільйонів, які отримали від банку, придбали новий трактор, що і планували ще до вторгнення.

«Ми маємо великі потреби, тому завжди перебуваємо у пошуку схожих програм, регулярно спілкуємось із банками і це велика поміч. Свого часу користувались грантами, брали участь у конкурсах від Одеської обласної адміністрації, перемагали. Наприклад, одного разу нам покрили 50% кредитної ставки. Тоді зробили модернізацію виробничої котельні. Наразі, спілкуючись з колегами, бачу, що всі активно працюють і напрямках державних чи міжнародних програм. Ми велике підприємство, тому не завжди і потрапляємо під категорії грантів, та і умовні 100 тисяч гривень не покриють потреби. Але бачу, що колеги користуються. І чому б не робити цього, якщо допомога піде усім на користь? А якщо якийсь раз не вийде, то буде інший», — відзначає засновник.
Antimoskowskaiy Braids, Ольга
Ольга підприємиця вже близько трьох років, має інтернет-магазин афрокучерів, канекалон та інших матеріалів і перукарню. Минулого року магазин став одним із найбільших в Україні щодо наявності матеріалів саме для брейдингу, афроплетіння та такого плану зачісок. Тоді стався великий дефіцит матеріалів, тому що частина закуповуватися у нашого сусіда. Почались пошуки аналогів та постачальників, купівля в Китаї, США, з’явились і українські виробники.У приміщенні поєднана студійна частина та склад. Найманих працівників немає, проте чотири майстрині орендують місце і також сплачують податки.


Підприємиця отримала 940 тисяч гривень під 9% строком на три роки. Частину грошей вже витратили на сигналізацію та охорону, крісло, додаткові стелажі на склад, незабаром полагодять стелю.
«Головна умова цих коштів, що я маю витрачати виключно на рахунок ФОП і на потреби бізнесу. Зазначу приємний момент, що жодного разу при замовленні товарів чи послуг не стикнулась із труднощами щодо оплати на розрахунок. Тобто більшість працює офіційно і справді зі сторони податкової для цього створені всі умови. Якщо є бажання просити чи вимагати від держави, то потрібно працювати і сплачувати податки. У всіх є права і до того ж обов’язки. Якби я не працювала понад 3 роки офіційно і коштообіги не проходили через офіційні рахунки, то я б не отримала цей кредит. Цими грошима я не можу розрахуватись з постачальниками з Китаю чи Америки, бо програма орієнтована на допомогу українського ринку, щоб наші підприємства могли працювати та розвиватись. І це правильно, тому кредитні гроші витрачаю на внутрішні закупівлі та поточні витрати, а зароблені кошти — на зовнішні», — відзначила Ольга.
Спікер додала, що наразі не спостерігає падіння попиту чи виробництва. Із замовлень та роботи майстринь відзначає, що активність більша відповідно до цього ж весняного періоду карантинного 2020 року. За її спостереженнями, падіння натхнення було хіба що перший місяць після вторгнення. Люди намагаються робити те, що і раніше, щоб не втрачати можливість робити звичні речі. Це допомагає рухатись, жити та відчувати себе сильними. Тому треба працювати.

Як розповідає директорка: «У процедурі отримання кредиту багато залежить від співробітника банку. Може мені пощастило, але банкір працював, ніби для себе. Це постійна підтримка і я не відмітила ніяких труднощів, до того ж все цифрове і саме від мене ходіння по різних інстанціях із збиранням папірців — не було».
Стабільність бізнесу у неконтрольованій ситуації
Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий.
Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації.
На порталі «Дія.Бізнес» є інформаційний розділ про державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців в умовах війни, що допоможуть зберегти бізнес, робочі місця та підтримати економіку України.
Ми маємо продовжувати працювати, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка.
Війна
На фронті від початку доби сталося 84 зіткнення, найбільше
Російська армія від початку доби 84 рази атакувала позиції Сил оборони України. Найбільшу активність ворог проявляє на Покровському напрямку.
Як передає Укрінформ, про це ідеться в повідомленні Генерального штабу Збройних сил України у Фейсбуці про ситуацію станом на 16:00 неділі, 19 квітня.
Війська РФ продовжують обстріли з артилерії прикордонних районів. Зокрема, сьогодні у Сумській області постраждали населені пункти Кореньок, Бачівськ, Уланове, Малушине, Прогрес, Товстодубове, у Чернігівській – Залізний Міст. Крім того, авіаційних ударів зазнали населені пункти Вільна Слобода та Павлівка.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог завдав авіаційного удару чотирма ракетами, здійснив 49 обстрілів населених пунктів та позицій уккраїнських військ, три із яких – із застосуванням реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ сім разів штурмувала позиції підрозділів Сил оборони у районах населених пунктів Синельникове, Приліпка, Стариця, Вовчанськ та у напрямку Бочкового.
На Куп’янському напрямку російські військові тричі намагалися поліпшити своє становище у районах населених пунктів Ківшарівка та Радьківка. Одне боєзіткнення триває дотепер.
На Лиманському напрямку українські воїни відбили одну спробу загарбників просунутися у напрямку населеного пункту Греківка.
На Слов’янському та Краматорському напрямках ворог активних дій не проводив.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 13 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Олександро-Шультиного, Новопавлівки та Софіївки. Два боєзіткнення тривають дотепер.
На Покровському напрямку армія РФ 32 рази намагалася потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Білицьке, Родинське, Дорожнє, Покровськ, Котлине, у напрямку Новоолександрівки та Шевченка. Два боєзіткнення тривають дотепер.
На Олександрівському напрямку ворог двічі наступав у районах населених пунктів Олександроград та Січневе.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили 16 російських атак у районах населених пунктів Добропілля, Зелене, Святопетрівка, Цвіткове, Залізничне, Прилуки, Оленокостянтинівка та у напрямку населених пунктів Верхня Терса, Гуляйпільське, Гірке. Крім того, ворог завдав авіаударів у районах населених пунктів Воздвиженська, Гуляйпільське, Любицьке, Микільське. П’ять боєзіткнень ще тривають.
На Оріхівському напрямку росіяни намагалися просунутися у районі населеного пункту Павлівка. Крім того, ворог завдав авіаційних ударів по районах населених пунктів Вільнянка та Кушугум.
На Придніпровському напрямку російські військові проводили дві безуспішні штурмові дії у напрямку Антонівського мосту та поблизу острова Білогрудий.
На інших напрямках фронту суттєві зміни в обстановці наразі не відбуваються. Спроби ворога просуватися не зафіксовані.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України зірвали чергову масовану спробу прориву російських військ у районі Часового Яру Донецької області.
Фото: Генштаб ЗСУ
Війна
ВСП створює безпековий «фільтр» між фронтом і тилом
Військова служба правопорядку виконує функцію контролю за переміщенням особового складу, озброєння та військової техніки, а також недопущення переміщення небезпечних предметів між зоною бойових дій і тилом, формуючи безпековий «фільтр».
Про це в коментарі Укрінформу до Дня Військової служби правопорядку повідомив заступник начальника ГУ ВСП ЗСУ, полковник Євген Свідерський.
За його словами, в умовах повномасштабної війни між фронтом і тилом відбувається постійний рух людей, техніки та озброєння, який потребує системного контролю та недопущення можливих зловживань.
«У нас фронт великого масштабу… І є тил, де життя, скажімо так, виглядає майже мирним. Між ними – постійний інтенсивний рух: люди, техніка, зброя, вибухові предмети та інше», – сказав він.
Свідерський уточнив, що в цьому контексті ВСП виконує роль стримувального механізму.
«Тому ВСП створює фільтр між зоною бойових дій і рештою країни. Це про безпеку для армії, цивільних та держави», – наголосив він.

Свідерський додав, що важливим напрямом роботи є також недопущення потрапляння алкоголю та наркотичних речовин до районів бойових дій, оскільки це впливає на дисципліну та безпеку в підрозділах.
«Якщо туди (на фронт – ред.) потрапляє алкоголь чи наркотики, це напряму б’є по дисципліні та виконанню завдань», – наголосив він.
Свідерський застерігає, що в окремих випадках це може мати критичні наслідки.
«У найгіршому випадку – це зброя в руках людини у стані сп’яніння», – підкреслив заступник.
Він зазначив, що контроль, попередження й недопущення таких ризиків є складовою загальної системи підтримання правопорядку у війську та безпеки у тилу.
Як повідомляв Укрінформ, серед найпоширеніших правопорушень – самовільне залишення частини та порушення правил поводження зі зброєю. У разі їх системного вчинення вони створюють відчутні ризики для успішного виконання бойових завдань підрозділами.
Фото: Військова служба правопорядку
Війна
Білорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
У прикордонні Білорусі відбувається розбудова доріг до території України та налагодження артилерійських позицій, заявляв Володимир Зеленський. Військова інфраструктура готується майже на кордоні з Житомирською, Київською та Чернігівською областями.
Протягом останнього часу Білорусь зміцнює деякі напрямки та об’єкти військової інфраструктури. Про це інформує військово-аналітичний канал ЄРадар, посилаючись на супутникові знімки сервісу Sentinel-hub від 2 березня 2026 року.
Зокрема, РБ будує нову прикордонну заставу у Наровлянському районі. Застава розташується за 860 метрів від села Свєча, яке розташоване практично впритул до українського кордону. Завершення робіт очікується до серпня 2026 року.
У Гомельському районі, на території колишнього піонерського табору “Чайка”, за 40 км від кордону, будують військове містечко.
Окрім того, біля станції Якимівка у Речицькому районі будують великий військовий полігон.
Також ведуться роботи зі зведення дамб та насипів, які можуть використовуватися для переміщення техніки в районах Якубівка та Ченки.
Фіксувалися й плани щодо будівництва прикордонної застави в селі Карпівка у Лоївському районі.
“Ці дії пов’язують зі створенням так званого “Південного оперативного командування” білоруської армії, зазначають аналітики єРадар.
На карті приблизно позначені місця будівництва військового містечка, полігону та “протипаводкової дамби” на території РБ
Фото: соцмережi
Що про будівництво військової інфраструктури кажуть у Білорусі
Усі згадувані об’єкти нібито не становлять оперативної загрози для України, наголошує білоруське видання “Флагшток”
Дамби, через які можливе переміщення техніки, були начебто спроектовані як протипаводкові споруди ще кілька років тому для захисту затоплюваних ділянок Гомельського району.
Будівництво низки прикордонних застав вздовж білорусько-українського кордону продовжується не перший рік у рамках створення повноцінної прикордонної інфраструктури між країнами.
“Такі дії швидше показують, що режим Олександра Лукашенка не розраховує на окупацію північних територій України і сам розглядає їх як потенційну загрозу”, — зауважують автори видання.
До того ж запевняють, що військове містечко та полігони, призначені для військ Сил спеціальних операцій, мають будуватися щонайменше до 2028 року.
При цьому у виданні наголошують, що ймовірне облаштування артилерійських позицій на супутникових знімках розглянути неможливо, а обладнання позицій у Мозирському районі призначено для систем ППО, які мають захищати місцевий нафтопереробний завод від можливих загроз.
Нагадаємо, Володимир Зеленський вважає, що Росія намагатиметься втягнути Білорусь у війну проти України.
Також видання Forbes писало, що РФ будує у Білорусі чотири бази далекобійних дронів.
-
Події5 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Суспільство5 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Відбудова5 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Одеса1 тиждень agoДоходи одеської депутатки Большедворової: мільйонів немає
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Усі новини1 тиждень ago5 смартфонів, які можна купити замість нового Samsung Galaxy A57 (фото)
