Війна
три роки стійкості й успіхів у боях за незалежність
Австрійський полковник – про операції й досягнення, що стали надбанням військової науки
Три роки тому мало хто вірив, що Україна зможе вистояти. Але вона не просто вистояла – вона зробила те, що здавалося неможливим, і вже вписала себе в історію.
Україна знищила міф про «другу армію світу», зруйнувавши у лютому–березні 2022 року плани Кремля на блискавичне захоплення столиці. Далі були звільнення Півночі, контрнаступ на Харківщині та повернення Херсона, стратегічне виснаження ворога під Бахмутом. Тепер Сили оборони України перебувають у стратегічній обороні, намагаючись завдати якомога більших втрат ворогу, який переважає чисельно, а також за кількістю озброєння та військової техніки. Але водночас українські військові проводять і асиметричні операції, переносячи бойові дії на територію агресора.
Україна пише нову військову історію. Ми першими у світі показали, як дрони можуть змінити правила війни. Ми створили унікальні ударні флотилії безпілотників, які вигнали Чорноморський флот РФ з Чорного моря. Ми вчимося, адаптуємося, розвиваємо сучасне озброєння – і вже стаємо тією державою, досвід якої вивчатимуть у найкращих військових академіях світу.
І ці успіхи та перемоги України не лишаються непоміченими з боку іноземних військових експертів.
Одним із них є полковник служби генерального штабу Збройних сил Австрії (Бундесгеру) Маркус Райснер – напевно, головний військовий експерт в Австрії щодо цієї війни РФ проти України. Експертиза полковника, який на щоденній основі слідкує за розвитком війни в Україні, високо цінується не лише в країні, але й за її межами – Райснер частий гість в австрійських і німецьких медіа, запрошений експерт на дискусіях і конференціях, зокрема, на нещодавній Мюнхенській безпековій конференції.
Про затребуваність експертизи Райснера свідчить і ютуб-канал Бундесгеру, де він періодично розповідає про війну РФ проти України та аналізує її головні моменти. Відео з ним набирають сотні тисяч переглядів, а кількість підписників каналу зросла з 30 тис. у 2022 році до 262 тис. зараз.
Відзначаючи усі труднощі на полі бою та поза ним, з якими тепер стикається Україна, австрійський військовий експерт все ж закликає не забувати головне – «Україна вже вписала себе в історію».
«Через три роки після початку незаконного нападу Росії на Україну, незалежно від того, як ця війна триватиме або закінчиться в найближчі тижні та місяці, одне є очевидним: Україна вже вписала себе в історію, – упевнений Райснер. – Три роки тому ніхто не міг уявити, що українці протримаються довше ніж три дні. Реальність виявилася протилежною».
Спеціально для Укрінформу він проілюстрував успіхи України за останні три роки такими п’ятьма прикладами (далі – текст Маркуса Райснера).
Україна здобула вражаючу оборонну перемогу на початку війни біля Києва. Уже за кілька тижнів Росія була змушена перейти до оборони та відступити з Київської області. Від кінця березня 2022 року Росія намагалася нав’язати Україні позиційну війну на виснаження. Це супроводжувалося масованим використанням артилерії та першими жорстокими окопними боями. Уже навесні 2022 року стало зрозуміло, що війна набуде затяжного характеру. Однак перший великий успіх Україна здобула саме під Києвом. Країною пронісся дух оптимізму.
2. ПЕРЕМОГА ПІД ХАРКОВОМ
Восени 2022 року Збройні сили України здивували світ блискавичним наступом на Харківщині. Дотримуючись військового принципу раптовості та введення в оману, вони випередили запланований масштабний російський наступ на Донбасі. Поки росіяни концентрували механізовані сили на північ від Ізюма, українські війська прорвали розріджені ворожі лінії оборони на сході Харківщини. Результатом став хаотичний відступ російських військ, які кидали важке озброєння та техніку. Це була перемога України, наслідки якої відчуваються й досі.
3. ВІДСТУП РОСІЯН ІЗ ХЕРСОНА
Ще до наступу на Харківщині українські війська розпочали контрнаступ поблизу Херсона. Метою було знищення російського плацдарму на північ від Дніпра та відкидання ворожих військ за річку. Плацдарм у Херсоні був єдиним місцем, де росіянам вдалося закріпитися на правому березі Дніпра. Російські війська довго чинили опір, але зрештою були змушені відступити. Постійні удари по логістиці та обстріли трьох єдиних переправ призвели до чергової поразки Росії.

4. БИТВА ЗА ЧОРНЕ МОРЕ
Поки українські війська зміцнювали свої позиції на суходолі до початку 2023 року, на Чорному морі точилася запекла боротьба за панування. Завдяки скоординованим ударам із суші та моря українці не лише повернули контроль над стратегічно важливим островом Зміїний, а й витіснили Чорноморський флот РФ до східного узбережжя Чорного моря. У період з лютого 2022 до червня 2024 року було знищено або пошкоджено 26 кораблів російського флоту. Це – історичне досягнення для країни, яка до війни не мала значних військово-морських сил.
5. ГОНКА ТЕХНОЛОГІЙ
Успіхи України у виснажливій війні мають багато факторів, але один із ключових – здатність українських військових швидко та інноваційно впроваджувати нові технології. Зокрема, масово застосовуються напівавтономні системи на суші, морі та у повітрі. Ці операції поєднуються з ефективними системами управління та комунікації. Щодня десятки тисяч українських дронів проводять розвідку, ідентифікують та атакують російські цілі. Вони також несуть війну на територію Росії, завдаючи значних ударів по її нафтовій інфраструктурі. Водночас українські безпілотні ударні катери домінують у Чорному морі, змушуючи російський флот ховатися в портах.

* * *
На переконання австрійського військового експерта, українські успіхи важливі, передусім як приклад того, як навіть, здавалося б, слабша сторона може завдавати набагато потужнішому ворогові нищівних втрат. Важливо також, щоб ці вражаючі досягнення зрозуміли на Заході й надали Україні все необхідне для деокупації її територій.
«Перераховані успіхи є доказом того, що Україна вже вписала своє ім’я в історію військової справи. Аналогічно до успіхів фінської армії під час радянсько-фінської Зимової війни 1939–1940 років та Війни-продовження 1942–1944 років. Тим більш трагічно виглядає те, що, попри ці вражаючі перемоги, Захід, схоже, не готовий допомогти Україні повернути втрачені території, – зазначив полковник Райснер. – Утім, незалежно від цього, успіхи України неодмінно увійдуть до підручників історії та слугуватимуть яскравим прикладом того, як, здавалося б, менші сили можуть досягти успіху в масованому тиску на нібито сильнішого супротивника».
Василь Короткий, Відень
Перше фото: Генштаб ЗСУ
Війна
Війська РФ намагаються закріпитися на східних околицях Лимана
Російські війська активізували бойові дії на Лиманському напрямку, зокрема намагаються просуватися та закріплюватися на окремих ділянках.
Про це у телеефірі повідомив речник УОС Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.
“Вкрай інтенсивні бойові дії, особливо на Лиманщині, особливо на Лиманському відтинку. Висока кількість боєзіткнень”, – сказав Трегубов.
Він зазначив, що російські війська намагаються закріпитися на східних околицях Лимана.
“Зараз вони дуже активно намагаються у місті хоч якось, попри великі втрати, кидати будь-яку кількість особового складу для того, щоб вони так чи інакше мали якісь закріплення у його східних районах. Те зростання інтенсивності загалом у зоні нашої відповідальності якраз з цим і пов’язане. В першу чергу – з нарощуванням активності на Лимані”, – сказав Трегубов.
Він підкреслив, що Лиман залишається одним із ключових напрямків для російського командування через плани виходу до Слов’янсько-Краматорської агломерації.
Як повідомлялося, на фронті минулої доби, 27 червня,було зафіксоване 241 бойове зіткнення Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото: Генштаб ЗСУ
Війна
Британська розвідка проаналізувала українські удари по окупованому Криму
Розвідувальна служба Великої Британії у своєму звіті проаналізувала низку українських ударів по окупованому росіянами Криму.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє британське Міністерство оборони у соцмережі X.
Як зазначає розвідка, в ніч на 20 червня Україна вдарила по Криму та переправі через Керченську протоку. Серед цілей ударів були російські системи протиповітряної оборони, паливні сховища та три автомобільні пороми.
“Виведення з ладу цих трьох поромів майже напевно поглибило й без того великі проблеми з постачанням до Криму”, – вважає британська розвідка.
Наразі на півострові спостерігається тотальний брак палива та затримки на пунктах пропуску, додається у звіті.
Розвідка нагадує, що протоколи безпеки, запроваджені після першої української атаки на Кримський міст у жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом проїжджають лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.
Раніше, у березні та квітні 2026 року, Україна завдала ударів по двох поромах, що залишилися у росіян, які також забезпечують військову логістику. Майже напевно вони зараз перебувають на стадії відновлення.
“Українці з дедалі більшою інтенсивністю завдають ударів по мережах російської військової логістики на окупованій території України, чому сприяє наявність різних засобів ураження, зокрема одноразових ударних дронів та боєприпасів дальнього радіуса дії. Масштабність українських ударів також послаблює російську протиповітряну оборону навіть у таких добре укріплених пріоритетних точках, як Керченська протока”, – йдеться у звіті.
Це усе разом розширює можливості України щодо здійснення ударів по Кримському мосту – стратегічній та політично чутливій цілі.
Як повідомляв Укрінформ, Представництво Президента в Автономній республіці Крим просить мешканців півострова подбати про свою безпеку у зв’язку останніми військовими діями. Людям, у яких в родині є діти, літні батьки або люди, які залежать від постійних ліків, радять тимчасово виїхати у безпечніші місця.
Фото: Телеграм-канал «Крымский ветер»
Війна
На Полтавщині під час бойового завдання був втрачений МіГ-29, пілот катапультувався
Вночі 27 червня був втрачений винищувач МіГ-29, який виконував бойове завдання у Полтавській області, проте пілот успішно катапультувався.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.
“Повідомляємо, що уночі 27 червня 2026 року було втрачено зв’язок із винищувачем МіГ-29 Повітряних сил Збройних сил України, який виконував бойове завдання на Полтавщині. Підтверджуємо втрату літака, однак український пілот успішно катапультувався, зв’язався з пошуково-рятувальною командою та оперативно був доставлений до медичного закладу для обстеження та надання необхідної допомоги”, – зазначили Повітряні сили і додали, що причини та обставини з’ясовуються.
Як повідомляв Укрінформ, 16 червня у Хмельницькій області сталась катастрофа фронтового бомбардувальника Су-24М 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка Повітряних сил ЗСУ. Загинули обидва члени екіпажу – майор Богдан Загарулько і старший лейтенант Богдан Бабенко.
-
Відбудова5 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика5 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Відбудова7 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Політика7 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Усі новини6 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
