Відбудова
Рада ратифікувала рамкову угоду з Фінляндією

Верховна Рада України 26 лютого ратифікувала рамкову угоду між Україною та Фінляндією щодо проєктів, що фінансуються за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду (ФУІФ).
Про це повідомляє Міністерство фінансів України, передає Укрінформ.
Зазначається, що ратифікація рамкової угоди дозволить залучати кошти від фінської сторони за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду.
Програма ФУІФ передбачає надання пільгових кредитів для фінансування проєктів, спрямованих на соціально-економічний розвиток України. Пільгові умови передбачають грантову складову не менше 35%.
“Гранти будуть використовуватись для обслуговування кредитів (повне покриття процентних платежів фінською стороною), а також погашення частини основної суми кредиту (обсяг визначатиметься для кожного проєкту окремо в межах грантової складової)”, – пояснили у міністерстві.
Крім того, кредити забезпечуватимуться 100% гарантією Експортно-кредитного агентства Фінляндії Finnvera Plc.
Як повідомляв Укрінформ, у листопаді 2024 року міністр фінансів України Сергій Марченко та міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо підписали рамкову угоду щодо проєктів відбудови та розвитку України, які фінансуватимуться за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду (ФУІФ).
За умовами угоди, на 2025 рік заплановане надання кредитів на суму до 50 млн євро. Основними галузями для інвестицій та відбудови стануть енергетика, освіта, інфраструктура, цифрові технології та сільське господарство.
Відбудова
Для відновлення системи водопостачання Кривого Рогу запускають проєкт на €30 мільйонів

Європейський Союз виділяє 30 мільйонів євро на відновлення системи водопостачання в Кривому Розі Дніпропетровської області, яке впроваджуватиме Міжнародна організація з міграції (МОМ).
Як передає Укрінформ, про це оголосило Представництво Євросоюзу в Україні.
«Атаки Росії завдали серйозної шкоди українським системам водопостачання, поставивши під загрозу цілі міста. За допомогою цього проєкту ЄС допомагає відновити життєво важливі послуги та зменшити вразливість таких громад, як Кривий Ріг», — зазначив керівник відділу відбудови, енергетики, інфраструктури та навколишнього середовища Представництва ЄС Жослен Корне.
До катастрофи Кривий Ріг залежав від водопостачання з Каховського водосховища, але тепер місто залежить від альтернативних джерел, які не можуть забезпечити достатню якість та кількість води, наголошено в повідомленні.
В Євросоюзі очікують, що проєкт, що фінансується ЄС та реалізується МОМ, покращить якість води, зменшить споживання енергії та скоротить втрати води в міській водопровідній мережі. У партнерстві з Криворізьким водоканалом та місцевими органами влади МОМ відремонтує насосні станції, замінить трубопроводи та підвищить ефективність міської водоочисної станції. Протягом наступних двох років проєкт принесе користь майже 700 000 мешканців Кривого Рогу, включно з близько 80 000 переселенців.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 6 червня 2023 року російська армія підірвала греблю Каховської ГЕС, спричинивши затоплення частини Херсонської та Миколаївської областей і водночас критичне обміління Каховського водосховища.
Координатор системи ООН в Україні та гуманітарний координатор Матіас Шмале зазначав, що проблеми водопостачання і життєдіяльності в районах, які постраждали внаслідок російського підриву, досі не подолані до кінця.
Відбудова
В Україні цього року вже відремонтували майже 1,7 мільйона квадратних метрів доріг

«Служби відновлення в областях проводять поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення. З початку року на автошляхах ліквідовано пошкодження, руйнування та деформації дорожнього покриття на загальній площі 1,68 млн м²», – йдеться в повідомленні.
Найбільше таких робіт проводяться на прифронтових шляхах — та становлять понад 70% загального обсягу. Крім того, роботи з експлуатаційного утримання виконуються на під’їздах до пунктів пропуску через державний кордон.
Найактивніше роботи проводяться у Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях.

Як повідомлялося, на експлуатаційне утримання доріг у прифронтових регіонах уряд виділив додаткові 5,2 млрд грн з резервного фонду держбюджету. Кошти спрямовано на виконання робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, які використовуються для потреб Збройних сил.
Фото: t.me/Agency_for_restoration
Відбудова
Водогін для Миколаєва: проклали понад 90% труб

“Підрядник в цілодобовому режимі будує водогін для Миколаєва. На об’єкті задіяно майже 2000 працівників та понад 1000 одиниць техніки, роботи ведуться в режимі 24/7”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що паралельно з прокладанням траси тривають роботи в межах водозабірного каналу на Південному Бузі. Монтаж усіх чотирьох гілок, які транспортуватимуть воду до насосної станції №1 у районі Нової Одеси, завершено — наступний етап передбачає встановлення труб на бетонні опори на дні каналу.
До цих робіт залучаються водолази, які виконують підготовчі роботи: на дні каналу формується основа з бетонних плит, яка забезпечить надійну фіксацію та стабільність трубопроводів. Після завершення монтажу відбудеться зворотна засипка водозабірного каналу відповідно до проєктних вимог.
Високий ступінь готовності мають і насосні станції, де фактично завершено основне будівництво станцій №1 та №3 та фінішують роботи на станції №2. Вже наприкінці червня заплановано монтаж електротехнічного та насосного обладнання — ключовий етап до пусконалагодження.
На окремих ділянках водогону технічна складність підсилюється природними умовами. Місцевість біля зрошувальних каналів має високий рівень ґрунтових вод, що вимагає додаткових заходів стабілізації.
Маршрут водогону прокладається поза межами населених пунктів — це зберігає існуючу інфраструктуру та прискорює темпи виконання.
У місцях, де траса перетинає річки, автомобільні дороги, залізницю, нафтопроводи, газопроводи, застосовується метод горизонтального направленого буріння, що дозволяє здійснювати монтаж без пошкодження поверхні та порушення інфраструктури.
Загалом, на маршруті водогону передбачено 20 таких перетинів, 14 з яких вже виконано. У ході будівництва виконується унікальний інженерно-технологічний кейс – горизонтально направлений прокол під дном річки Інгул. Довжина переходу – 462 м, а глибина залягання 14 м – еквівалент чотириповерхового будинку. Цей метод дозволяє уникнути порушень екосистеми і забезпечити точність у складних геологічних умовах.
Загальна протяжність водогону становить по 67,8 км в дві нитки з пропускною здатністю 120 000 м³ на добу для Миколаєва та 50 000 м³ — для меліоративної системи Нової Одеси та Миколаївського району.
У другій половині липня «Автострада» планує почати прокачування води між насосними станціями та проведення пусконалагоджувальних робіт.
Як повідомлялося, проєкт будівництва нового водогону Нова Одеса – Миколаїв протяжністю майже 68 км початково оцінювався у 8,7 млрд грн, але після детального аналізу внесено корективи. Тож нинішня орієнтовна його вартість – 6,2 млрд грн.
Питна вода у кранах мешканців Миколаєва зникла 12 квітня 2022 року через перебитий росіянами водогін Дніпро-Миколаїв. Відтоді там тече лише технічна солона вода, яка роз’їдає труби.
Фото: Автострада
-
Усі новини7 днів ago
Собака проламав дірку в стіні — господиня не могла повірити очам, як це сталося
-
Війна1 тиждень ago
На фронті від початку доби відбулися 83 боєзіткнення, найбільше
-
Відбудова7 днів ago
Розсилка: Відбудова України-2025
-
Війна1 тиждень ago
До використання у ЗСУ допустили квадрокоптер «Батон Оптик»
-
Усі новини1 тиждень ago
Кішка сфінкс здивувала свою власницю — тварина несподівано народила кошенят
-
Події1 тиждень ago
Норвегія цьогоріч надасть 20 стипендій українським авторам, які фіксують свій воєнний досвід
-
Усі новини1 тиждень ago
дівчина показала, як заощадити і створити справжній шедевр (відео)
-
Відбудова7 днів ago
Україна планує залучити приватний сектор Фінляндії до проєктів відбудови