Connect with us

Війна

Чехія забрала кошти на Чорний яструб

Published

on


Чехія стала першою країною у світі, чиї громадяни зуміли через пожертвування зібрати гроші на військовий гелікоптер. Невдовзі Sikorsky UH-60 Black Hawk доставлять в Україну.

У суботу, 1 березня, чеська ініціатива Dárek pro Putina (Подарунок для Путіна) зібрала кошти, необхідні для закупівлі гелікоптера UH-60 Black Hawk для Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Про це у соціальній мережі повідомили волонтери.

“Чехія стала першою країною у світі, громадяни якої зібрали кошти на військовий гелікоптер для України”, — повідомили волонтери.

Як нагадали активісти, збір на закупівлю Black Hawk для української армії розпочався ще у листопаді 2023 року, однак через деякий час сильно сповільнився. В тому числі під тиском різних людей, які стверджували, що Україні не потрібна ця машина, а гроші краще витратити на щось інше. Йдеться про стару машину американського виробництва, яка отримала ім’я Честмір (Čestmír можна розкласти на два чеські слова: čest – честь, і mier – мир). Спочатку гроші збирали на вертоліт, який перебуває у приватній власності в Європі й власник просив за нього 105 млн. крон.


Fullscreen

Утім, за допомогою ГУР вдалося знайти у США новіший апарат Sikorsky UH-60A+ Black Hawk, який навіть був на 35 мільйонів чеських крон (1,4 млн євро) дешевшим за аналог, який знаходився у Європі.


Fullscreen

Загалом волонтери зібрали 72 297 194 чеських крон (тобто майже 3 млн доларів) із необхідних 70 млн. За кошти, які залишилися, українська сторона подбає про транспортування машини з Америки до Європи.

Нагадаємо, у рамках акції “Подарунок для Путіна” чеські волонтери зібрали 1,22 млн євро на придбання для української армії танка Т-72 Avenger.

Також Фокус писав, що у рамках ініціативи “Подарунок для Путіна” чеські волонтери передали бійцям Збройних сил України 1000 протитанкових гранатометів RPG-75M. Для цього було зібрано 900 тисяч євро.



Джерело

Війна

Буданов звинуватив розслідування УП у зриві збройових контрактів України

Published

on



Начальник Головного управління розвідки (ГУР) Кирило Буданов заявив, що Україна втратила низку контрактів на закупівлю озброєнь за кордоном після публікації журналістського розслідування “Української правди”. Причому через розголос повернутися до угод із контрагентами неможливо.

Буданов прокоментував розслідування під назвою “Як Україна переплачує компанії десятки мільйонів євро за озброєння, яке невчасно отримує”, у якому підконтрольне ГУР підприємство “Спецтехноекспорт” фігурувало в контексті підозр у корупційних закупівлях.

Кирило Буданов про розслідування в “Українській правді” (дивитися з 36:00)

За його словами, ця публікація мала дискредитаційний характер і завдала шкоди оборонним можливостям країни.

“Я можу прямо це пояснити фактами. Так, зрештою, а знайшли все те, про що він написав? Якщо знайшли, то де воно і кого притягли до відповідальності? Чи, можливо, все ж таки було зроблено з якоюсь іншою метою?” — розповів Буданов в інтерв’ю “Мосейчук+”.

Буданов наголосив, що в питаннях міжнародної торгівлі зброєю не існує фіксованих цін, оскільки на ринку озброєнь існують різні механізми, за якими її постачають різним замовникам.


Важливо

Послаблення позицій Буданова. Навіщо Міноборони забирає “Спецтехноекспорт” із підпорядкування ГУР

“Взагалі немає ціни. Ви будете здивовані. Ви, якщо поставите запитання, скільки коштує — не для нас, а взагалі, — БМП-1 або танк Leopard, ви дізнаєтеся, що для кожної країни ціна різна. І одній країні озброєння продають, а другій не продають і ніколи не дозволять це зробити в обхід. А для більшості продадуть “за скільки домовимося”, але через треті країни”, — пояснив Буданов.

На запитання про те, чи були відновлені контакти з цими країнами, Буданов відповів негативно, пояснивши, що для іноземних партнерів “розголос — це найстрашніше”.

Розслідування “Української правди”: подробиці

Матеріал, на який посилається Буданов, був опублікований виданням “Українська правда” на початку 2024 року і стосувався закупівель озброєння українською державою під час війни.

Журналісти досліджували діяльність державних підприємств, зокрема “Спецтехноекспорту”. Автори матеріалу стверджували, що саме ця організація, яку ГУР взяло “під крило”, виконувала мільярдні закупівлі без належного нагляду.

За даними УП, деякі контракти укладалися із завищеною вартістю, виконувалися із затримками або зовсім не реалізовувалися. Крім того, частина угод мала ознаки шахрайства.

У публікації також підкреслюється, що через відсутність прозорого контролю та єдиної цінової політики навіть постачання в рамках воєнного часу можуть призводити до ослаблення обороноздатності — всупереч заявленій меті їх посилити.

Ціни на озброєння: коментарі Фокуса

Слід зазначити, що точна фіксована ціна на озброєння в міжнародних контрактах майже ніколи не буває універсальною. Річ у тім, що вартість може варіюватися залежно від країни-одержувача, формату угоди, політичних відносин і складу пакета. Іншими словами, одна умовна одиниця зброї без пакета технічного обслуговування і запасних частин коштуватиме дешевше, ніж аналогічна система з повним пакетом підтримки.

Умовно, американський танк M1 Abrams може коштувати від 6 млн доларів за “порожню” машину, проте Румунія 2023 року виділила 2,53 млрд доларів на пакет, куди увійшли 54 танки M1A2 SEPv3 Abrams, і супутні компоненти (ангари, інженерні машини, боєприпаси тощо).

Якщо опустити тонкощі ринку озброєнь, то можна розглянути простий приклад із закупівлями винищувачів F-16. У 2019 році Тайвань офіційно виділив 8 млрд доларів США на купівлю 66 винищувачів F-16V у США — це близько 121,7 млн доларів за літак — це вважається найнижчою ціною за цим типом літаків після 2009 року. Водночас інші країни — Бахрейн, Словаччина, Марокко, Болгарія — оплатили приблизно 149 млн доларів за літак за аналогічних контрактів.

Раніше глава ГУР Кирило Буданов заявив, що Москва готує витрати в 1,1 трлн доларів на переозброєння і “тотальну мобілізацію”. За його словами, росіяни прагнуть “зруйнувати поточний безпековий та економічний порядок”.



Джерело

Continue Reading

Війна

Буданов пережив близько 20 замахів на життя з початку повномасштабної війни

Published

on



Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов пережив близько 20 замахів на своє життя.

Про це Буданов розповів у інтерв’ю “Мосейчук+”, передає Укрінформ.

“Чесно? Я навіть не знаю. Така правдива відповідь. Точну кількість не знаю. Більше десяти точно. Відверто кажучи, думаю близько 20”, – сказав Буданов.

Читайте також: «Грузинський сценарій» є неможливим для України – Буданов

Як повідомлялося, у листопаді 2023 року дружину очільника Головного управління розвідки Маріанну Буданову отруїли важкими металами. Після цього в ГУР запровадили додаткові безпекові заходи.

Фото: ГУР



Джерело

Continue Reading

Війна

У Пензі знову атаковані заводи російського військово-промислового комплексу

Published

on



У російській Пензі знову були атаковані заводи військово-промислового комплексу.

Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко.

За його словами, “вночі у Пензі знову атаковані важливі заводи ВПК”.

Радіозавод виробляє системи зв’язку для армії РФ, включно з комплектами для бронетехніки, командно-штабних машин і засобів ППО. Частина продукції – це захищені цифрові канали та бойові системи управління, зазначив Коваленко.

Читайте також: У Росії заявили про атаку БПЛА на підприємства в регіонах

“Електроприлад” – одне із ключових підприємств РФ у сфері криптозахисту, виробляє шифратори, захищені модеми, комутатори для військових і розвідувальних структур. “Продукція йде у ВКС, ГРУ, ФСБ, космічну програму та інші критичні контури”, – зауважив керівник ЦПД.

Як повідомляв Укрінформ, вночі 31 липня у Пензі був атакований радіозавод, який спеціалізується на виробництві сучасних засобів зв’язку для Збройних сил РФ.

Фото: Генштаб



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.