Війна
чому настав час зняти обмеження
Через хиткість допомоги від США важливо не тільки зуміти диверсифікувати американські поставки, а й починати самостійно заробляти на озброєнні
Цим матеріалом я хотів би підняти тему про експорт української зброї, який фактично заборонений з початку повномасштабного вторгнення, що й зрозуміло. Але, якби мені сказали про відновлення експорту української зброї 2022-го чи 2023-го, то я б однозначно сказав – у жодному разі, проте вже давно назріли докази, що – так, настав час відкривати цю завісу.
Упевнений, що будуть ті, які скажуть, що я не в своєму розумі, саме зараз порушувати цю тему, коли непередбачуваний господар Білого дому робить одну заяву про допомогу Україні яскравішою за попередню. Але ось у тому й річ, що через хиткість допомоги від США Україна не тільки повинна зуміти диверсифікувати американські поставки, а й починати самостійно заробляти на озброєнні, з метою наповнення бюджету та розширення можливостей з самостійного придбання тих чи інших зразків.
Декілька важливих факторів для розуміння ситуації.
Україна за три роки повномасштабної війни змогла зробити неймовірний технічний та технологічний ривок у розвиток свого ОПК. Немислимий в умовах настільки інтенсивної та нерівної війни, але все ж таки поки що недостатній для повного автономного забезпечення української армії, і зустрічає низку проблем, пов’язаних зі своїм подальшим розвитком – еволюцією.
Справа в тому, що в 2022 і 2023 роках нам не вистачало всіх категорій озброєнь і нам потрібно було все і якомога більше. Але згодом війна стала змінювати свій характер, і низка озброєнь відійшла на задній план, втрачаючи свою актуальність, а виробничі лінії, розвинені за 3 роки, не можуть працювати вхолосту без замовлень від Міноборони. А альтернатива замовленням – експорт, якого немає.
Наприклад, такий улюблений нами всіма у перші місяці війни ПТРК “Стугна-П”, що спалював колони російської бронетехніки, зараз не зустріти. Куди зникла “Стугна-П”? Її функціонал частково замінили FPV-дрони, і потреба в “Стугні” менша, ніж 2 роки тому, а виробничі лінії-то працюють, але не на повну потужність. У свою чергу, у цьому ПТРК зацікавлені покупці на Близькому Сході, але продавати їм ми не можемо.
Отже, на прикладі тільки ПТРК “Стугна-П” я, гадаю, зміг пояснити вам необхідність відкриття експорту для низки категорій озброєнь, які ми не можемо зараз виробляти в тій кількості, на яку здатні наші виробничі лінії, тому що немає замовлення від держави, або вона надто мала через неактуальність виробу, а експортувати не можемо, бо не можемо.
Щоб наш ОПК у такій ситуації не стагнував, думаю, доцільно розпочати відкривати обмежений експорт, інакше ми можемо просто занапастити розвиток цілої низки перспективних проєктів, які чудово себе показали, але не мають доступу на ринок, за низької внутрішньої потреби та відсутності розвитку через відсутність коштів.
Крім того, саме зараз унікальний момент для витіснення з ринку експорту озброєнь росії, ослабленої, та озброєннями, довіра до яких значно знизилася саме під час війни в Україні. У свою чергу, українське озброєння значно підвищило свою репутацію, і інтерес до нього зріс значніше, аніж до 2022 року.
Тому доцільність таких дій назріла і актуальна як ніколи.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Росія готується до серійного виробництва 24-елементних CRPA-антен, які використовуються для захисту супутникової навігації озброєння від українських засобів радіоелектронної боротьби.
Як передає Укрінформ, про це повідомив позаштатний радник Президента з технологічних питань та експерт у галузі технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов в інтервʼю Radio NV.
«Ми очікуємо, що в цьому місяці вже буде нова російська антена, там буде 20 елементів. І це не все. У нас є дані від розвідки, що вони (росіяни – ред.) наступного року будуть виробляти 24 елементи серійно», – зазначив він.
Бескрестнов поінформував, що Росія вже використовує на «Шахедах» CRPA-антени з більшою кількістю елементів, ніж раніше.
«На «Шахедах» спочатку були 4-елементні CRPA-антени, потім 8-елементні, потім 16-ти. Зараз, наприклад, вони використовують антени CRPA – китайські або російського виробництва – 16 елементів», – зазначив позаштатний радник Президента.
За його словами, збільшення кількості елементів антени створює додаткові проблеми для української РЕБ, оскільки такі системи мають підвищену стійкість до придушення супутникової навігації. Бескрестнов додав, що такі антени застосовуються не лише на «Шахедах».
«Такі антени використовуються на «Бандеролях», на ракетах «Дань-Т», «Дань-М», на КАБах. Це дуже популярна технологія у росіян. Усе, що має навігацію по супутниках, використовує такі антени, які працюють проти нашої РЕБ», – пояснив він.
За оцінкою позаштатного радника Президента, Росія таким чином намагається випереджати розвиток українських засобів радіоелектронної боротьби.
Як повідомляв Укрінформ, раніше позаштатний радник Президента з технологічних питань та експерт у галузі технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов заявляв, що росіяни модернізують систему інерційної навігації на ударних дронах типу «Шахед», щоб мінімізувати вплив українських засобів радіоелектронної боротьби.
Підрозділи Сил оборони України уразили в Сочі Краснодарського краю РФ багатофункціональну радіолокаційну станцію 92Н6 зі складу зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці.
13 вересня та в ніч на 14 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих військових об’єктів росіян.
У Сочі уражена багатофункціональна РЛС 92Н6 зі складу РЗК С-400 “Тріумф”.
РЛС 92Н6 – багатофункціональна радіолокаційна станція. Вона забезпечує супровід повітряних цілей та наведення на них зенітних ракет. У складі С-400 ця станція є одним із ключових елементів безпосереднього виконання вогневих завдань системи ППО.
У районах Курська і тимчасово окупованого Донецька уражені місця зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА. У Новогродівці Донецької області – пункт управління БПЛА.
У Літижі, Тростенчику та Липовці Брянської області уражені радіолокаційні станції.
У районі аеродрому “Саки” в тимчасово окупованому Криму уражена радіосистема ближньої навігації.
У Рохмановому, Красному Стязі та Камені Брянської області уражені три ретранслятори.
Ступінь завданих збитків уточнюється.
Як повідомляв Укрінформ, екіпаж винищувача Су-27 під час бойового вильоту на Донецькому напрямку завдав високоточного удару по позиціях російських військ та знищив дві ворожі гаубиці Д-30.
Фото: групи комунікацій 426 ОПБС
Росія сьогодні може продовжити атаки України дронами з північного та східного напрямків.
Як передає Укрінформ, про це повідомив у телеефірі начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
“Зберігається, звісно, загроза і для північних областей. Є інформація, що ворог може атакувати сьогодні і з півночі, і зі сходу. Тобто велика кількість БпЛА у ворога є для того, щоби випустити їх в напрямку нашої держави”, – сказав Ігнат.
Він зазначив, що Росія останнім часом активізувала застосування ударних безпілотників із двигунами внутрішнього згоряння, зокрема для атак по західних областях України.
Водночас, за його словами, українська система протиповітряної оборони продовжує працювати над їх знищенням.
Як повідомлялося, Сили протиповітряної оборони знешкодили 85 зі 108 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 13 вересня.
Фото: Міноборони
-
Війна5 днів agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Події1 тиждень agoТроє українських письменників-військових візьмуть участь у літературному проєкті в Ірландії
-
Відбудова1 тиждень agoУ Бородянці на Київщині відновили ще два пошкоджені росіянами житлові будинки
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі планують удосконалити систему паліативної допомоги
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі відбулася прем’єра документалки про гурт Oasis
-
Суспільство1 тиждень agoПрокурор просить для Кропиви тримання під вартою з альтернативою застави у ₴200 мільйонів
-
Війна1 тиждень agoДіятиме 90 днів: у Раді запропонували нову відстрочку від мобілізації
-
Відбудова1 тиждень agoКиїв отримав від Данії генератори та рятувальне обладнання