Війна
чому настав час зняти обмеження
Через хиткість допомоги від США важливо не тільки зуміти диверсифікувати американські поставки, а й починати самостійно заробляти на озброєнні
Цим матеріалом я хотів би підняти тему про експорт української зброї, який фактично заборонений з початку повномасштабного вторгнення, що й зрозуміло. Але, якби мені сказали про відновлення експорту української зброї 2022-го чи 2023-го, то я б однозначно сказав – у жодному разі, проте вже давно назріли докази, що – так, настав час відкривати цю завісу.
Упевнений, що будуть ті, які скажуть, що я не в своєму розумі, саме зараз порушувати цю тему, коли непередбачуваний господар Білого дому робить одну заяву про допомогу Україні яскравішою за попередню. Але ось у тому й річ, що через хиткість допомоги від США Україна не тільки повинна зуміти диверсифікувати американські поставки, а й починати самостійно заробляти на озброєнні, з метою наповнення бюджету та розширення можливостей з самостійного придбання тих чи інших зразків.
Декілька важливих факторів для розуміння ситуації.
Україна за три роки повномасштабної війни змогла зробити неймовірний технічний та технологічний ривок у розвиток свого ОПК. Немислимий в умовах настільки інтенсивної та нерівної війни, але все ж таки поки що недостатній для повного автономного забезпечення української армії, і зустрічає низку проблем, пов’язаних зі своїм подальшим розвитком – еволюцією.
Справа в тому, що в 2022 і 2023 роках нам не вистачало всіх категорій озброєнь і нам потрібно було все і якомога більше. Але згодом війна стала змінювати свій характер, і низка озброєнь відійшла на задній план, втрачаючи свою актуальність, а виробничі лінії, розвинені за 3 роки, не можуть працювати вхолосту без замовлень від Міноборони. А альтернатива замовленням – експорт, якого немає.
Наприклад, такий улюблений нами всіма у перші місяці війни ПТРК “Стугна-П”, що спалював колони російської бронетехніки, зараз не зустріти. Куди зникла “Стугна-П”? Її функціонал частково замінили FPV-дрони, і потреба в “Стугні” менша, ніж 2 роки тому, а виробничі лінії-то працюють, але не на повну потужність. У свою чергу, у цьому ПТРК зацікавлені покупці на Близькому Сході, але продавати їм ми не можемо.
Отже, на прикладі тільки ПТРК “Стугна-П” я, гадаю, зміг пояснити вам необхідність відкриття експорту для низки категорій озброєнь, які ми не можемо зараз виробляти в тій кількості, на яку здатні наші виробничі лінії, тому що немає замовлення від держави, або вона надто мала через неактуальність виробу, а експортувати не можемо, бо не можемо.
Щоб наш ОПК у такій ситуації не стагнував, думаю, доцільно розпочати відкривати обмежений експорт, інакше ми можемо просто занапастити розвиток цілої низки перспективних проєктів, які чудово себе показали, але не мають доступу на ринок, за низької внутрішньої потреби та відсутності розвитку через відсутність коштів.
Крім того, саме зараз унікальний момент для витіснення з ринку експорту озброєнь росії, ослабленої, та озброєннями, довіра до яких значно знизилася саме під час війни в Україні. У свою чергу, українське озброєння значно підвищило свою репутацію, і інтерес до нього зріс значніше, аніж до 2022 року.
Тому доцільність таких дій назріла і актуальна як ніколи.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
У квітні цього року російські війська продовжували захоплювати територію України значно повільнішими темпами, ніж наприкінці 2024 року.
Про це у соцмережі Х повідомило Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки, передає Укрінформ.
Як зазначили у відомстві, російські сухопутні війська, найімовірніше, захопили приблизно 200 кв. км території України у квітні 2025 року, тобто в середньому приблизно 6 кв. км на день. Аналітики відзначають, що це незначне збільшення порівняно з приблизно 150 кв. км, захопленими російськими військами в березні цього року, що було найнижчим показником з червня 2024 року.
Також, як зазначається, протягом квітня ЗС РФ досягли тактичних успіхів навколо Покровська – ключового українського логістичного вузла, який підтримує операції на Донбасі.
«Покровськ, імовірно, залишається пріоритетним напрямком для Росії в її наступі, але з кінця 2024 року РФ не змогла досягти жодних помітних успіхів навколо міста», – йдеться у звіті.
Також зазначається, що поки Росія святкуватиме День перемоги, українські війська, найімовірніше, продовжуватимуть проводити обмежені бойові операції в прикордонному районі Курської області Росії, що є першим випадком з часів Другої світової війни, коли іноземні війська проводять операції на російській території.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ з 24 лютого 2022 року по 7 травня 2025 року на війні проти України становлять близько 960 тисяч 770 осіб, з них 1270 осіб – за минулу добу.
Безпілотник поцілив у будівлю уряду Бєлгородської області. Місцева влада звинуватила в атаці Україну.
Кадрами з моментом удару 9 травня поділився губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков.
“У День перемоги ЗСУ вдарили безпілотником літакового типу по будівлі уряду Білгородської області”, — написав він.
Губернатор повідомив, що в результаті атаки отримали поранення двоє осіб. Співробітник Росгвардії був госпіталізований зі сліпим уламковим пораненням стегна. Заступник Гладкова Олександр Лоренц був оглянутий медиками після покладання квітів до Вічного вогню. У нього діагностували струс та акубаротравму, тобто травму від акустичної вибухової хвилі (в народі називають контузією). Чиновник продовжить лікування амбулаторно.
Про удар стало відомо о 8:43. Гладков підтверджував влучання в урядову будівлю, але повідомляв, що ніхто не постраждав. Попри атаку дрона росіяни проводили святкові заходи до 9 травня згідно з планом, але губернатор запевняв, що було вжито заходів для максимальної безпеки.
У Генеральному штабі ЗСУ не підтверджували, але й не спростовували інформацію про удар по Бєлгороду. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський також коментарів не публікував.
Нагадаємо, 9 травня проходив святковий парад у Москві. Серед гостей Кремля був лідер КНР Сі Цзіньпін. Президент РФ Володимир Путін продемонстрував йому зброю, якою окупанти б’ють по Україні.
Москва оголошувала перемир’я на три дні до 9 травня і, зі слів українських бійців, підрозділи отримали наказ відкривати вогонь лише у відповідь. Однак, як повідомили в ОСУВ “Хортиця” ще 8 травня, загарбники не дотримувались обіцянки.
“Сьогодні ЄС офіційно оголосив про намір виділити майже 1,9 мільярда євро на військову підтримку України. Це історичне рішення, адже зброя для України буде закуплена за рахунок прибутків від заморожених російських активів через Європейський фонд миру”, – написав глава уряду.
Прем’єр-міністр додав, що 1 мільярд євро з цієї суми буде спрямовано на закупівлю зброї за так званою данською моделлю — безпосередньо в українських виробників. За його словами, це не просто посилить здатність України до захисту, а й стимулюватиме економіку та інновації в оборонно-промисловому комплексі.
“Щиро дякуємо Європейському Союзу за це далекоглядне рішення, лідерство та підтримку. Особлива вдячність Данії, Франції, Нідерландам та Італії, які реалізуватимуть закупівлі української зброї на суму 1 мільярд євро. Разом — сильні. Разом забезпечимо справедливий мир для України й безпеку для всієї Європи”, — зазначив він.
Шмигаль поінформував, що ще понад 600 мільйонів євро буде спрямовано на артилерію та боєприпаси, понад 200 мільйонів євро — на посилення української ППО.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз, Данія, Франція, Італія домовилися про передачу на підтримку української оборонної промисловості 1 млрд євро фінансування, наданого Європейському фонду миру з надзвичайних чистих доходів від заморожених активів Росії.
-
Суспільство1 тиждень agoВ Києві відбулася восьма церемонія міжнародної премії Woman 2024
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє»
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі відмічають день прапора ВМС України – що відомо про свято
-
Відбудова1 тиждень agoУ Харкові затвердили перелік об’єктів відновлення за державні кошти
-
Події1 тиждень agoВ Україні презентують досвід польських музеїв у сфері сучасної історичної освіти
-
Політика1 тиждень agoВ Єврокомісії прокоментували жорстоке вбивство Вікторії Рощиної у російському полоні
-
Політика1 тиждень agoУгоду про надра ратифікують у Раді
-
Війна1 тиждень agoСирський назвав втрати армії РФ із початку 2024 року