Суспільство
Бійка з ТЦК в Одесі: що заявили у військкоматі Анонси

В Одесі цивільний побив співробітника Приморського районного ТЦК та СП під час перевірки документів.
Як повідомили у пресслужбі Одеського обласного ТЦК та СП, інцидент стався 6 березня на вулиці Розумовській.
Під час перевірки військово-облікових документів бійцями Приморського РТЦК та СП міста, один із чоловіків раптово виявив агресію та завдав тілесних ушкоджень військовому.
Правоохоронці оперативно відреагували на ситуацію, що дозволило швидко припинити конфлікт. Згодом правопорушник визнав свою провину та публічно попросив вибачення перед постраждалим військовослужбовцем. Конфлікт вдалося вирішити мирним шляхом, і сторони дійшли згоди.
У ТЦК наголосили, що будь-які акти агресії, особливо щодо військових, є неприпустимими та підпадають під кримінальну відповідальність.
Згодом у мережі поширили відео, на якому чоловік розповів, як словесний конфлікт переріс у сутичку і що було далі.
“Так, у нас вийшов конфлікт – словесна перепалка, яка, звісно, привела до того, що ви бачили на відео. Але ми вже все з’ясували, поговорили, потисли руки, питань не маємо. Хочу вибачитися за цей інцидент і сподіваюся, що подібного більше не повториться”, – зазначив він.
У січні одеська журналістка та письменниця Вікторія Колтунова завила, що військовослужбовці одного з територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки схопили її сина на вулиці Одеси вивезли за місто й жорстоко побили вимагаючі гроші.
Інтент вже писав, що в Одесі на лаві підсудних опинилась злочинна група з чотирьох осіб, яка під виглядом співробітників поліції та ТЦК залякували потерпілих примусовою мобілізацією, а потім вимагали з них хабарі.
Тим часом колишнього керівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгена Борисова судитимуть за відмивання майже 143 мільйонів гривень.
Суспільство
Укрінформу сьогодні виповнилося 107 років

107 років тому, 16 березня 1918-го, було засноване Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
Історичний попередник нинішнього Укрінформу – Українське телеграфне агентство – почало діяти за часів Української революції 1917–1921 років. У спеціальній циркулярній телеграмі Центрального виконавчого комітету Рад України йшлося: «Почало функціонувати Українське телеграфне агентство – УкТА. Головне його відділення тимчасово знаходиться у місті Катеринославі, в будинку колишнього губернського управління, кімната 2-а».
Після утворення Української Держави на чолі з гетьманом Скоропадським у Києві запрацювало Українське телеграфне агентство (УТА). З травня по листопад 1918 року його очолював Дмитро Донцов, який одночасно керував і Бюро преси. Свої повідомлення УТА друкувало у виданнях «Бюлетені Українського телеграфного агентства» та «Телеграми Українського телеграфного агентства».
Відтоді агентство змінило чимало назв: УТА, БУП, УКРРОСТА, РАТАУ – і це ще далеко не повний перелік.
Серед фундаторів інформаційної справи в Україні – перших «укрінформівців» – було чимало відомих громадських діячів і представників культури, зокрема Рудольф Гальперін, Павло Тичина, Юрій Олеша, Іван Ле, Сергій Пилипенко, Володимир Нарбут, багато інших письменників, політиків.
Не оминули агентство сталінські репресії: у ГУЛАГу загинули перші керівники РАТАУ Володимир Нарбут та Іван Лакиза, десятки інших працівників.
Під назвою РАТАУ агентство проіснувало майже 70 років. Після проголошення незалежності України інформагентство дістало теперішню назву «Укрінформ» і набуло статусу національного.
Сьогодні Укрінформ є провідним інформаційним агентством України, яке співпрацює з багатьма зарубіжними інформаційними інституціями, є членом Європейського альянсу пресагенцій.
Вже більш як десять років укрінформівці не лише висвітлюють російсько-українську війну, даючи репортажі з лінії фронту і прифронтових регіонів, а й безпосередньо зі зброєю в руках боронять нашу землю. На сьогодні 19 наших хлопців і дівчат служать у війську.
Майже 10 років тому, у ніч на 4 вересня 2014 року, на самому початку АТО в результаті ворожого артобстрілу під Луганськом загинув журналіст Укрінформу Олег Задоянчук. Він став першим журналістом, який загинув у російсько-українській війні. Олег відмовився від пропозиції керівництва оформити відстрочку від мобілізації, сказав: «Це доля». І пішов на війну зі своїм багатократним «мінусом» по зору, в окулярах з товстезними скельцями…
На превеликий жаль, цьогоріч ми втратили свою колегу: у ніч проти 26 лютого російський безпілотник влучив у будинок у селі Крюківщина Київської області, внаслідок чого загинула разом зі своїм чоловіком журналістка Укрінформу Тетяна Кулик – авторка і ведуча проєкту «Нація непереможних», яка виконувала обов’язки головного редактора Головної редакції мультимедіа.
Варто зазначити, що попри війну агентство на сьогодні має найбільшу регіональну і закордонну кормережу. Наші кореспонденти працюють майже у всіх регіонах України та в десятьох країнах: США, Канаді, Німеччині, Австрії, Бельгії, Нідерландах, Франції, Польщі, Туреччині, Китаї.
На сайті Укрінформу виходять понад 300 новин за добу, а також ексклюзивні коментарі та інтерв’ю, фоторепортажі, інфографіка, даючи читачам повну та об’єктивну картину подій.
Новини й публікації виходять українською, англійською, німецькою, іспанською, французькою, японською та польською мовами.
Укрінформ також запустив кілька мультимедійних проєктів («Командири нашої перемоги», «Станція Краматорськ», «Нація непереможних», «За спиною»), гостями яких стали військові, волонтери, відомі громадські та культурні діячі.
Крім того, агентство випускає професійні інформаційні продукти: тематичні новинні стрічки, інформаційні пакети, вісники й дайджести. Серед передплатників та партнерів Укрінформу – електронні та друковані ЗМІ, теле- і радіокомпанії України, медіа зарубіжних країн, владні та бізнес структури, посольства і консульства, підприємства, банки.
Укрінформ має професійну фотослужбу та найбільший в Україні історичний фотоархів, що налічує понад 500 тис. знімків. Наші регіональні та закордонні фотокореспонденти щодня поповнюють колекцію десятками нових фоторепортажів з важливих подій сьогодення.
Більше про історію Укрінформу можна прочитати у публікації на сайті агентства.
Суспільство
Дружина заступника голови Одеської ОДА втратила “Мерседес”, але заробила підприємництвом Анонси

16 березня 2025 р. 09:57
21
Фотоколаж: Інтент
Дружина заступника голови Одеської обласної державної (військової) адміністрації Андрія Фігеля у 2024 році заробила майже 4 мільйони 788,7 тисячі гривень підприємництвом, але залишилася без автівки Mercedes-Benz CLA 250 2015 року випуску.
Такі дані вказав заступник голови ОДА у своїй щорічній декларації за 2024 рік.
Дохід дружини став найбільшим фінансовим надходженням родини торік. Сам Андрій Фігель заробив на посаді зарплатою 1 мільйон 223 тисячі гривень. Ще 880 тисяч родина отримала від продажу рухомого майна. Скоріш за все йдеться про автівку дружини, хоча декларації про суттєві зміни у майновому стані посадовець не подавав.
Також Тетяна Фігель заробила в Івано-Франківській філії Державного підприємства “Центр оцінки та інформації” 32 тисячі 709 гривень й 1 тисячі 183 гривні родина отримала як кешбекі та відсотків від “ПриватБанку”.
Окрім того, в родини побільшало готівкових заощаджень. Якщо у 2023 році Андрій Фігель декларував наявність в нього готівкою 45 тисяч доларів та 9 тисяч євро, а в дружини 10 тисяч доларів та стільки ж євро. То у 2024 році в родини з’явились готівкові заощадження в гривні – 1,5 мільйона в Тетяни Фігель та 10 тисяч в Андрія Фігеля. Щодо заощаджень в іноземній валюті то суми не змінилися.
НА банківських рахунках кошів в родини також побільшало 111 тисяч 633 гривні зберігав Андрій Фігель та 488 тисяч 474 гривні на банківських рахунках його дружини.
Щодо нерухомості та цінних паперів нічого не змінилося з 2023 року, а от з переліку криптовалют зникли два найменування – Sologenic (SOLO) та Reef (REEF) загальна вартість цієї криптовалюти сягала трохи більше 1,6 тисячі гривень..
Попередній перелік виглядав так: Ripple (XRP), Shiba Inu (Shib), TRON (TRX), Ethereum Classic (ETC), Cardano (ADA), Stellar (XLM), Dogecoin (Doge), IOTA, VeChain (VET), Measurable Data Toke (MDT), Polygon (MATIC), Litecoin (LTC), Bitcoin (BTC, XBT), The Graph (GRT), StormX (STMX), WINkLink (WIN), Chiliz (CHZ), Contentos (COS), Ecash (XEC), Akropolis (AKRO), Ethereum (ETH), Zilliqa (ZIL), Reef (REEF), Terra Classic (Luna), Sun Token (SUN), Verge (XUG), Sologenic (SOLO), USD BUSD, Tether USDT, NFT, EOS, EthereumPoW (ETHW), Holo (HOT), Dent (DENT), Terra Classic LUNC (LUNC).
Зазначимо, що декларація самого голови ОВА Олега Кіпера продовжує бути засекреченою.
Суспільство
В Ізмаїлі відбулася двадцята сесія районної ради: головні рішення та обговорення

Сесія районної ради. Фото: Ізмаїльська РДА
25 лютого 2025 року під головуванням Василя Антонюка відбулося засідання двадцятої сесії Ізмаїльської районної ради Одеської області восьмого скликання. Участь у засіданні взяли перший заступник голови Ізмаїльської райдержадміністрації Сергій Проданов, заступниця голови Ізмаїльської РДА Ірина Холостенко, керівник апарату РДА Світлана Тіткова, очільники структурних підрозділів РДА і райради, представники ЗМІ.
Для роботи на сесії зареєструвалися 30 депутатів. Порядок денний включав низку актуальних питань. Зокрема, було схвалене ініційоване Ізмаїльською райдержадміністрацією звернення про підтримку Президента України Володимира Зеленського, яке представив Сергій Проданов.
Також Сергій Іванович доповів про стан соціально-економічного розвитку територіальних громад Ізмаїльського району за 2024 рік. Він наголосив, що воєнний стан поставив перед органами влади складні завдання та виклики, змінивши плани країни, однак територіальні громади району продовжують виконувати свою роботу.
Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Роман Тактаров проінформував про стан законності, боротьбу зі злочинністю, охорону громадської безпеки та результати діяльності на території району за 2024 рік. Він зазначив, що за звітний період показники злочинності знизилися. Про подібну тенденцію повідомив і керівник Ізмаїльського районного відділу поліції ГУ Нацполіції в Одеській області Віктор Герасименко.
Начальниця відділу освіти, охорони здоров’я, культури та спорту Ізмаїльської РДА Ярославна Пєнова розповіла про виконання Програми розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на 2023-2030 роки. За її словами, всі заклади освіти району розробили та затвердили заходи щодо покращення вивчення української мови.
Крім того, депутати розглянули питання повернення невикористаної частини коштів міжнародної програми «Інтегрована система готовності до надзвичайних ситуацій дельти Дунаю» в межах Спільної Операційної Програми «Румунія-Україна 2014-2020». Це питання підняла начальниця відділу обліку виконавчого апарату райради Любов Опря.
За результатами голосування депутати ухвалили відповідні рішення щодо всіх питань порядку денного.
-
Цікаво1 тиждень ago
KFC збирає до школи дітей, які потребують особливої допомоги
-
Усі новини4 дні ago
астрономи виявили нові супутники Сатурна, скільки їх тепер (фото)
-
Усі новини6 днів ago
що вони там роблять (відео)
-
Усі новини6 днів ago
Максим Галкін заспівав українською — росіянин виконав пісню Степана Гіги
-
Усі новини4 дні ago
ринок продуктів зіткнувся з небезпечним парадкосом
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі судитимуть банду псевдоправоохоронців, які вимагали гроші від призовників Анонси
-
Війна1 тиждень ago
Що таке війна у кіберпросторі та чим вона відрізняється від традиційної війни?
-
Політика1 тиждень ago
Італія хоче запропонувати на переговорах поширити на Україну дію статті 5 НАТО