Connect with us

Події

В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася виставка про прийняття свого тіла та самопізнання

Published

on


В Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрилася дебютна персональна виставка Анни Антонюк «Я є – хочеш ти цього чи ні». Експозиція присвячена жіночому тілу, його змінам упродовж життя та прийняттю його.

Художниця порівняла людське тіло з плантаном, який нерідко називають «безсоромником». Це дерево отримало таке прізвисько через свою особливість – розростатися вшир, скидати кору, оголюючи химерні візерунки на своєму стовбурі. Люди підрізають його, залишаючи рвані рани, а на корі – подряпини, вирізьблені імена, хрести. Ці сліди залишаються назавжди. Людське тіло переживає схожий досвід – воно постійно змінюється, трансформується, набуває нових форм. Його вкривають зморшки, рубці, синці, воно не залишається незайманим. Ми постійно оновлюємось – фізично, емоційно, психологічно.

Інколи зміни відбуваються не за нашою волею – під тиском суспільства, чужих поглядів, нав’язаних уявлень про те, якими ми «повинні» бути. Нас оцінюють, дають нам прізвиська, аналізують наш вигляд, мову, поведінку. Інші люди залишають на нас свої сліди – не завжди видимі, але завжди відчутні. Випадкові слова, несвідомі дії, жорстокі судження залишають довічні шрами, глибокі і болісні, особливо на тих частинах нас, які найбільш тендітні й незахищені.

Виставка Анни Антонюк «Я є — хочеш ти цього чи ні» – це процес внутрішньої реінкарнації. Це спроба подивитися на себе інакше, прийняти власну історію, а можливо, навіть ненавидіти себе трохи менше. Художниця веде відвертий діалог із собою, порівнюючи своє тіло з платаном – деревом, що не вписується у стандарти ідеалу, але від цього не втрачає своєї значущості – з ціллю навчитись у нього приймати себе.

Ця виставка – не лише про тілесність. Вона про проживання почуттів, осмислення власних ран і шрамів, про дотик до своєї історії. Це подорож до самопізнання, де кожен образ стає частиною глибокого внутрішнього монологу.





Джерело

Події

На Миколаївщині знайшли ніж із кременю, якому 6000 років

Published

on


У Первомайському районі Миколаївської області пастухи знайшли на березі Південного Бугу ніж із кременю епохи енеоліту.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив краєзнавець, координатор історико-туристичного клубу “Сагайдак” Василь Селявін.

«Пастухи зовсім випадково знайшли цей предмет на північній околиці с. Семенівка між скелями в долині річки Південний Буг. Там сталася ерозія грунту, і в одному з рівчачків лежав кам’яний ніж. Вони передали його мені, а я звернувся до археолога Миколи Товкайла, який близько 40 років досліджував територію Бузького Гарду в долині річки Південний Буг, недалеко від міста Південоукраїнська. Ми дійшли висновку, що цій знахідці приблизно 6000 років і вона відноситься до трипільської культури», – розповів Селявін.

За його словами, довжина ножа становить 13 см, ширина 3,5 см, важить він 85 грамів. Ця річ могла потрапила сюди в результаті обміну продуктами життєдіяльності тогочасних племен. А, можливо, її виготовили тутешні стародавні мешканці, у яких тут була стоянка.

Раніше тут уже знаходили предмети епохи енеоліту та неоліту, які свідчили про наявність у цій місцевості старовинних стоянок і поселень.

Читайте також: Чернівецький музей отримав колекцію артефактів, вилучених у контрабандистів

На думку археолога кандидата історичних наук Миколи Товкайла, цей ніж відноситься до епохи енеоліту або неоліту – 4-3 тисячоліття до нашої ери. Це був початок доби металу, але тоді він ще не міг конкурувати з каменем, з нього виготовляли хіба що прикраси. Ножі та інші побутові речі були кам’яними.

«Це цінна річ, і її місце в музеї. Знахідка може належати до пам’ятки трипільської культури. Але потрібно провести дослідження, розкопки. Треба встановити, де точно цей ніж був знайдений, щоб зрозуміти, чи там було поселення, чи це випадкова знахідка, яку було звідкись принесено», – сказав науковець.

Читайте також: На Вінниччині державі повернули землі з пам’яткою археології черняхівської культури

За словами фахівців, трипільська та буго-дністровська культури, до якої належить територія Первомайщини, перетиналися, були сусідами. Між ними існував товарообмін. Раніше на цій території вже проводилися розкопки, під час яких знайдено цікаві предмети того часу, зокрема кераміка, а також ножі та інші вироби.

Нову знахідку передали до Південноукраїнського історичного музею.

Як повідомлялося, на Миколаївщині повернуто державі чотири кургани епохи пізньої бронзи та раннього заліза.

Фото надав Василь Селявін



Джерело

Continue Reading

Події

У Польщі в межах кінофестивалю покажуть три українські фільми

Published

on



У Польщі в межах фестивалю українського кіно Ukraina Festiwal Filmowy відбудуться покази фільмів «Ля Палісіада», «Степне» та «Редакція».

Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомило у Фейсбуці.



Джерело

Continue Reading

Події

В галереї Artodessa відкрилася фотовиставка двох фотохудожниць

Published

on


Дві відомі одеські фотохудожниці – Олена Мартинюк та Катарина Блажієвська відкрили фотопроект «DREAMTIME»: спільну фотовиставку своїх найкращих робіт в галереї Літнього театру Міського саду Artodessa. Фотовиставка, за задумом авторів, постає як художня подія, що ототожнюється з приходом довгоочікуваної весни і несе в собі свіжий імпульс жіночої творчої енергії. Представлено чотири десятки робіт фантастичних сюжетів, створених за допомогою фотоапарата, світла та подальшої обробки у професіональних програмах.


Всі фото: Світлана Корольова.

Олена Мартинюк, чиї портретні фото добре відомі в Одесі, експериментує зі своїми персонажами, вміщуючи їх у несподівані обставини. При цьому створюються нові, часом іронічні та філософські мистецькі втілення.

Катарина Блажієвська, у свою чергу, здійснює сміливі та сучасні рішення та створює у своїх фотороботах романтичний та вишуканий світ. У ньому героїні стають досконалими, а простір наповнюється привабливою таємничістю.

Катерина Піменова, арт-оглядач.
Фото: Світлана Корольова/Фейсбук.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.