Про це повідомляє The New York Times із посиланням на посадовців, ознайомлених із проєктами документів, передає Укрінформ.

Зазначається, що американські та європейські дипломати, які протягом двох днів проводили в Берліні консультації з керівництвом України, загалом погодили два документи, що окреслюють майбутні гарантії безпеки. Вони мають лягти в основу ширшої угоди, спрямованої на припинення вогню та зупинення війни. Документи також покликані переконати Україну поступитися певними територіями в межах мирної угоди та відмовитися від офіційного вступу в НАТО.

Водночас, за оцінкою NYT, повне припинення вогню поки що залишається недосяжним, оскільки Росія не є стороною цих переговорів і не демонструє готовності до компромісів.

За інформацією видання, обговорення безпекових документів тривало понад вісім годин за участі лідерів і посадовців приблизно з десятка європейських держав, зокрема Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії.

Один з документів містить загальні принципи, які, за словами американських і європейських дипломатів, своїм змістом подібний до гарантій, передбачених статтею 5 Північноатлантичного договору.

Другий документ докладно описує, як американські та європейські сили співпрацюватимуть із ЗСУ, аби не допустити нових спроб Росії захопити українські території. За словами одного з посадовців зі США, він «дуже конкретний» щодо стримування та реагування на можливі вторгнення.

Ключовим елементом плану є встановлення чисельності української армії у 800 тисяч військовослужбовців із сучасною підготовкою та оснащенням.

Також документи передбачають створення очолюваної Європою військової місії, яка діятиме на території України для захисту повітряного й морського простору. Очікується, що вона буде розміщена в західній частині України, подалі від лінії можливого припинення вогню.

Ініціативу щодо розгортання європейських сил координують Франція та Британія в межах «Коаліції охочих». США готові забезпечити моніторинг режиму припинення вогню, контроль за діями Росії та виявлення ймовірних провокацій.

Однією з головних пересторог української сторони залишається ризик повторення ситуації з Будапештським меморандумом 1994 року. Американські та європейські посадовці запевняють, що нові гарантії безпеки мають бути юридично зобов’язальними та проходитимуть національні процедури ратифікації.

Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський відвідав Німеччину, де відбулося кілька раундів переговорів з американською делегацією стосовно припинення війни.

Фото: freepik

Про це на дипломатичній конференції з питань прийняття Конвенції про створення Міжнародної комісії з претензій України в Гаазі заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу Служби зовнішніх дій ЄС.

«Сьогодні я з гордістю оголошую про виділення 1 мільйона євро від ЄС на підтримку створення Комісії з претензій», – заявила Каллас.

Вона підкреслила, що, оскільки Росія відмовляється припинити війну, кількість заяв про компенсацію продовжуватиме зростати.

«Ми приймаємо дуже важливі рішення щодо притягнення Росії до фінансової відповідальності за воєнні збитки, завдані нею Україні. Робота, яку виконала Рада Європи для створення Комісії з претензій України, є життєво важливою та може змінити ситуацію», – вважає Каллас.

Висока представниця нагадала, що за майже чотири роки з початку повномасштабного вторгнення понад 200 тис. будівель в Україні було зруйновано або пошкоджено, а близько 2,5 мільйона будинків та квартир більше не придатні для проживання.

«І це лише одна з категорій реєстру. Комісія з претензій тепер має завдання визначити, які збитки у зв’язку з цими руйнуваннями, не в абстрактних цифрах, а в реальних втратах, понесли реальні люди», – підкреслила Каллас.

Вона навела історичні приклади функціонування подібних комісій, а саме щодо вторгнення Іраку в Кувейт та комісію з майнових претензій у Боснії та Герцеговині.

«Кожен приклад містить один і той самий важкий урок: правосуддя – це процес, який потребує часу», – заявила Каллас, визнаючи, що Росія ніколи добровільно не відшкодує збитки.

У цьому зв’язку вона закликала до якомога ширшої міжнародної підтримки процесу.

«Ми щодня бачимо, що Росія майже виключно завдає ударів по цивільних цілях. Вона вирішує завдати ударів там, де може завдати максимальної шкоди цивільному населенню», – заявила Каллас, наголосивши, що це є порушенням міжнародного гуманітарного права.

«Терористичною тактикою Росії є безжальне заморожування міст, руйнування будинків, ламання волі людей, яких вона прагне знищити. Але вона зазнала невдачі, і нам потрібно переконатися, що це продовжуватиметься. Ми робимо це, посилюючи тиск на Росію та зміцнюючи оборону України», – заявила висока представниця ЄС, нагадавши, що протягом вихідних понад мільйон домогосподарств в Україні залишилися без електроенергії через російські удари по енергетичній інфраструктурі.

Каллас нагадала, що вчора ЄС запровадив нові санкції проти російських нафтотрейдерів та суден тіньового флоту, а паралельно триває робота над створенням правової бази для притягнення Росії до відповідальності, в тому числі за злочин агресії.

Вся ця робота чітко сигналізує потенційним агресорам: якщо ви розпочнете війну, вас притягнуть до відповідальності.

Як повідомлялося, лідери та високопоставлені політики з усієї Європи та з-за її меж 16 грудня зібралися на Всесвітньому форумі в Гаазі, щоб прийняти нову конвенцію про створення Міжнародної комісії з претензій України.

Глава уряду Нідерландів Дік Схооф вважає, що необхідно продовжувати ретельну підготовчу роботу щодо притягнення Росії до відповідальності за військову агресію після встановлення миру в Україні, адже настання такої відповідальності не є автоматичним процесом.

Міжнародна комісія стане другою частиною механізму компенсації за військову агресію Росії, спираючись на існуючий Реєстр збитків для України. Вона створюється в рамках Ради Європи та буде відкрита для інших країн.

Реєстр збитків для України, створений у 2023 році, збирає та реєструє заяви про компенсацію, подані окремими особами, організаціями та державними органами в Україні. 44 держави та Європейський Союз наразі приєдналися до Реєстру, який уже отримав понад 80 тис. заяв.

Фото: ОП

«Ми розраховуємо, що кожен механізм компенсації – від Реєстру збитків та Комісії з розгляду заяв і до реальних платежів – почнуть працювати і отримають міцну, сильну і належну міжнародну підтримку, щоби люди могли справді відчути, що будь-який вид шкоди, який спричинила війна, може бути компенсовано», – розповів Зеленський.

Він відзначив, що «ця війна і російська відповідальність за неї повинні стати чітким прикладом, щоби інші навчилися не обирати агресію».

«Санкції повинні обмежувати Росію, поки вона не почне показувати повагу до мирного життя і до прав своїх сусідів. І звичайно, кожен російський воєнний злочин повинен мати наслідки. Наслідки для тих, хто їх вчинив. Ми сподіваємося, що Спецтрибунал за російську агресію справді почне працювати не лише для нас, а для всіх, хто хоче миру у Європі», – зазначив Президент.

Він також зауважив, що рішення і про створення Спецтрибуналу, і Міжнародної комісії щодо компенсації збитків є запізнілими.

«Цього року для України створюються речі, які потрібно було починати робити вже давно, принаймні у 2014 році. Але в дійсності, зважаючи на те скільки воєн почала чи підтримала Росія, це повинно було статися ще раніше. Європа має дуже тривалу довгу історію воєн і вона не може дозволити собі ставитися до цього легковажно», – сказав у виступі глава держави.

Як повідомлялося, у жовтні Комітет міністрів Ради Європи схвалив проєкт Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій України.

Це другий ключовий елемент компенсаційного механізму, який має забезпечити юридичну основу для розгляду вимог про відшкодування збитків, завданих російською агресією.

Перший етап – Реєстр збитків, який працює з початку 2024 року. Він збирає й фіксує заяви про відшкодування, подані фізичними особами, юридичними структурами та державою Україна, зберігаючи підтвердні докази.

Зображення: скриншот з відео