Суспільство
Укрінформу сьогодні виповнилося 107 років
107 років тому, 16 березня 1918-го, було засноване Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
Історичний попередник нинішнього Укрінформу – Українське телеграфне агентство – почало діяти за часів Української революції 1917–1921 років. У спеціальній циркулярній телеграмі Центрального виконавчого комітету Рад України йшлося: «Почало функціонувати Українське телеграфне агентство – УкТА. Головне його відділення тимчасово знаходиться у місті Катеринославі, в будинку колишнього губернського управління, кімната 2-а».
Після утворення Української Держави на чолі з гетьманом Скоропадським у Києві запрацювало Українське телеграфне агентство (УТА). З травня по листопад 1918 року його очолював Дмитро Донцов, який одночасно керував і Бюро преси. Свої повідомлення УТА друкувало у виданнях «Бюлетені Українського телеграфного агентства» та «Телеграми Українського телеграфного агентства».
Відтоді агентство змінило чимало назв: УТА, БУП, УКРРОСТА, РАТАУ – і це ще далеко не повний перелік.
Серед фундаторів інформаційної справи в Україні – перших «укрінформівців» – було чимало відомих громадських діячів і представників культури, зокрема Рудольф Гальперін, Павло Тичина, Юрій Олеша, Іван Ле, Сергій Пилипенко, Володимир Нарбут, багато інших письменників, політиків.
Не оминули агентство сталінські репресії: у ГУЛАГу загинули перші керівники РАТАУ Володимир Нарбут та Іван Лакиза, десятки інших працівників.
Під назвою РАТАУ агентство проіснувало майже 70 років. Після проголошення незалежності України інформагентство дістало теперішню назву «Укрінформ» і набуло статусу національного.
Сьогодні Укрінформ є провідним інформаційним агентством України, яке співпрацює з багатьма зарубіжними інформаційними інституціями, є членом Європейського альянсу пресагенцій.
Вже більш як десять років укрінформівці не лише висвітлюють російсько-українську війну, даючи репортажі з лінії фронту і прифронтових регіонів, а й безпосередньо зі зброєю в руках боронять нашу землю. На сьогодні 19 наших хлопців і дівчат служать у війську.
Майже 10 років тому, у ніч на 4 вересня 2014 року, на самому початку АТО в результаті ворожого артобстрілу під Луганськом загинув журналіст Укрінформу Олег Задоянчук. Він став першим журналістом, який загинув у російсько-українській війні. Олег відмовився від пропозиції керівництва оформити відстрочку від мобілізації, сказав: «Це доля». І пішов на війну зі своїм багатократним «мінусом» по зору, в окулярах з товстезними скельцями…
На превеликий жаль, цьогоріч ми втратили свою колегу: у ніч проти 26 лютого російський безпілотник влучив у будинок у селі Крюківщина Київської області, внаслідок чого загинула разом зі своїм чоловіком журналістка Укрінформу Тетяна Кулик – авторка і ведуча проєкту «Нація непереможних», яка виконувала обов’язки головного редактора Головної редакції мультимедіа.
Варто зазначити, що попри війну агентство на сьогодні має найбільшу регіональну і закордонну кормережу. Наші кореспонденти працюють майже у всіх регіонах України та в десятьох країнах: США, Канаді, Німеччині, Австрії, Бельгії, Нідерландах, Франції, Польщі, Туреччині, Китаї.
На сайті Укрінформу виходять понад 300 новин за добу, а також ексклюзивні коментарі та інтерв’ю, фоторепортажі, інфографіка, даючи читачам повну та об’єктивну картину подій.
Новини й публікації виходять українською, англійською, німецькою, іспанською, французькою, японською та польською мовами.
Укрінформ також запустив кілька мультимедійних проєктів («Командири нашої перемоги», «Станція Краматорськ», «Нація непереможних», «За спиною»), гостями яких стали військові, волонтери, відомі громадські та культурні діячі.
Крім того, агентство випускає професійні інформаційні продукти: тематичні новинні стрічки, інформаційні пакети, вісники й дайджести. Серед передплатників та партнерів Укрінформу – електронні та друковані ЗМІ, теле- і радіокомпанії України, медіа зарубіжних країн, владні та бізнес структури, посольства і консульства, підприємства, банки.
Укрінформ має професійну фотослужбу та найбільший в Україні історичний фотоархів, що налічує понад 500 тис. знімків. Наші регіональні та закордонні фотокореспонденти щодня поповнюють колекцію десятками нових фоторепортажів з важливих подій сьогодення.
Більше про історію Укрінформу можна прочитати у публікації на сайті агентства.
Суспільство
Укрпошта дозволила замовляти ліки та продукти за кошти «Зимової підтримки»
АТ «Укрпошта» додало можливість замовити ліки та придбати продукти за кошти “Зимової підтримки” з доставкою до відділення.
Про це повідомила пресслужба компанії, передає Укрінформ.
«Укрпошта вдосконалює використання коштів за програмою «Зимова підтримка» та додає можливість замовити ліки та придбати продукти. Тепер українці можуть замовити аптечні набори або окремі лікарські препарати за «Зимову підтримку» через Укрпошту – з доставкою до стаціонарного чи пересувного відділення у будь-якому населеному пункті країни», – йдеться в повідомленні.
На сайті «Укрпошта. Аптека» створено окремий розділ «Зимова підтримка 2025», де кожен може заздалегідь підготувати власну аптечку. Також запропоновані вже готові набори сезонних препаратів, перелік яких можна за бажанням змінити.
Оператор звертає увагу на різницю в оплаті для користувачів: ті, хто отримує «Зимову підтримку» через Укрпошту, можуть оформити замовлення післяплатою та оплатити у відділенні під час отримання ліків. Якщо оформлення допомоги здійснено через «Дію», необхідно буде оплатити замовлення одразу на сайті карткою «Національний кешбек».
При цьому оплата замовлень з післяплатою карткою «Національний кешбек» недоступна, окрім замовлень з «Укрпошта. Аптеки». Водночас умови використання самої картки «Національний кешбек» не змінюються.
Як повідомлялося, українці з 11 грудня зможуть купувати продовольчі товари вітчизняного виробництва (крім підакцизних) за кошти державних програм «Зимова підтримка» та «Національний кешбек».
Фото: Укрпошта
Суспільство
Одеська міська рада прийняла бюджет міста на 2026 рік Анонси
Одеська міська рада ухвалила бюджет міської територіальної громади на 2026 рік. У документі прописано перелік захищених видатків: зарплати працівників бюджетної сфери, медикаменти, харчування, комунальні послуги, соціальні виплати, трансферти іншим бюджетам, обслуговування місцевого боргу та інші обов’язкові витрати.
Відповідне рішення прийняли на сесії Одеської міської ради.
На підтримку Сил оборони та захист інфраструктури передбачено 500 мільйонів гривень. Загальний обсяг бюджету становитиме 16,4 мільярда гривень, що на 2,5 мільярди більше, ніж у 2025 році.
93,9% доходів забезпечить загальний фонд: податок на доходи фізичних осіб — 8 мільярдів 100 мільйонів, акцизний податок — 1,4 мільярда, податок на майно — 1,6 мільярда, єдиний податок — 2,6 мільярда. Неподаткові доходи прогнозують на рівні 801 мільйон гривень.
Попри заяви про розрив договорів щодо пляжів, місто планує отримати 11 мільйонів 700 тисяч гривень від оренди — судові процеси, ймовірно, затягнуться. Доходи від реклами зменшаться з 55 мільйонів до 30 мільйонів гривень. Туристичний збір очікують на рівні 15 мільйонів 100 тисяч гривень (у 2025 році було 8 мільйонів 300 тисяч). Доходи від парковок зростуть до 74 мільйонів гривень.
Видатки становитимуть 15,4 мільярда гривень. На соціальну сферу передбачено 5,6 мільярда (освіта — 3,5 мільярди, соціальний захист — 1,2 мільярда, медицина — 646 мільйонів). На житлово-комунальне господарство виділяють 1 мільярд 800 мільйонів, на транспорт і дороги — 1,3 мільярда, до резервного фонду закладено 3, 5 мільярди гривень.
На реалізацію міських цільових програм планують спрямувати 6,37 мільярда гривень. Для енергосервісу в закладах освіти заклали 6,51 мільйона.
Бюджет також містить значні витрати на підтримку комунальних підприємств. Зокрема, КП “Теплопостачання міста Одеси” має отримати 535 мільйонів гривень фінансової допомоги, з яких майже 200 мільйонів — на погашення боргів відповідно до спеціального закону. КП “Агентство програм розвитку Одеси” виділять 193,4 мільйона для виконання зобов’язань за міжнародними інфраструктурними проєктами.
Крім того, 118,8 мільйона передбачили на виконання гарантійних платежів за проєктами міського транспорту та оновлення інфраструктури. Серед них — розвиток трамвайних маршрутів і закупівля електробусів.
5 грудня о 12:00 в Одесі відбулися громадські слухання щодо проєкту міського бюджету на 2026 рік. Захід організував Департамент фінансів Одеської міської ради. Під час зустрічі департамент представив основні положення проєкту бюджету, зокрема ключові напрямки фінансування, розподіл коштів між різними галузями та заплановані інвестиції в соціальні та інфраструктурні проєкти.
Суспільство
У Ізмаїлі пройшов зимовий турнір «Бессарабська шкільна волейбольна ліга» для хлопців і дівчат
З 2 по 16 листопада у місті Ізмаїл пройшов зимовий чемпіонат «Бессарабська шкільна волейбольна ліга», присвячений Дню заснування Федерації волейболу України. Цей масштабний турнір об’єднав юнацькі та молодіжні колективи з різних куточків Придунав’я, серед яких були представлені:
- команди дитячо-юнацьких спортивних шкіл;
- учнівські колективи ліцеїв;
- спортивні клуби;
- представники профільних навчальних закладів.
Змагання серед хлопців та дівчат стали майданчиком для прояву спортивної майстерності та взаємодії між учасниками з різноманітних освітніх і спортивних інституцій регіону.
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство7 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Усі новини5 днів agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Одеса3 дні agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі оголосили тендер на капремонт дитячої поліклініки, яка цьогоріч постраждала від обстрілу
-
Війна1 тиждень agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
