Суспільство
Шмигаль назвав п’ять основних акцентів в освітній сфері

Основними акцентами уряду у галузі освіти є офлайн-навчання, безкоштовне харчування школярів, реформа «Нової української школи», розвиток профтехосвіти та забезпечення гідної заробітної плати вчителям.
На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду, передає Укрінформ.
«Одним із ключових пріоритетів у нашій роботі залишається розвиток української освіти. На четвертий рік повномасштабної війни ми не лише зберегли впорядкований освітній процес, але й адаптували його до реалій воєнного часу», – зазначив глава уряду.
Він підкреслив, що за останні два роки бюджет на освіту і науку зріс на 35% — зі 143 млрд грн до 194 млрд грн.
«Зараз в освітній сфері маємо п’ять основних акцентів. По кожному з них є хороший прогрес, але маємо прискорювати роботу», – підкреслив Шмигаль.
За його словами, перший акцент — комплексна політика «школа офлайн». Він нагадав, що понад 100 тис. дітей вже повернулися до очного навчання з вересня минулого року. «Прагнемо довести цей показник до 300 тисяч», – зауважив Прем’єр-міністр.
Відео: Офіційний телеграм-канал Прем‘єр-міністра України
У цьому зв’язку він акцентував, що цього року уряд передбачив рекордні 6,2 млрд грн субвенції на облаштування шкільних укриттів. «На минулому засіданні розподілили понад 3,8 млрд грн між громадами для реалізації 60 проєктів. Незабаром спрямуємо нові кошти на місця, щоб наші діти були в безпеці», – сказав він.
Крім того, виділено 1,6 млрд грн на закупівлю понад 600 шкільних автобусів.
«Діти з усіх куточків України матимуть нормальний доступ до освіти. Для нас це принципова позиція. Одночасно підтримуємо нашу економіку — закуповуємо автобуси українського виробництва й розвиваємо вітчизняний автопром», – зауважив глава уряду.
За його словами, другий акцент у сфері освіти — це Нова українська школа. Прем’єр-міністр наголосив, що за останні два роки було збільшено фінансування цієї реформи на 50%, у 2025 році бюджет НУШ перевищує 2 млрд грн.
«Створюємо базу для “Профільної” реформи. З 2027 року учні обиратимуть профіль навчання. Це шлях до усвідомленого вибору професії», – підкреслив Шмигаль.
Третім освітнім акцентом, за словами Шмигаля, є розвиток профтехосвіти. «Вже обладнали близько 100 майстерень при освітніх закладах, з них понад 30 запрацювали вже цієї зими. У поточному році програма продовжується, на неї виділено фінансування обсягом 540 млн грн. Плануємо відкрити ще до сотні таких майстерень», – зазначив він.
Прем’єр-міністр назвав четвертим акцентом харчування учнів. «Понад 1,6 млн дітей у 1-4 класах харчуються безкоштовно. Для цього виділене фінансування в розмірі понад 2,8 млрд грн», – зауважив він.
За словами очільника уряду, амбітна мета — поширити цю практику на всіх учнів, зокрема, з вересня — на школярів у прифронтових областях.
Крім того, уряд ухвалив рішення про спрямування 1,2 млрд грн на модернізацію харчоблоків. «Оновлюємо інфраструктуру за трьома інноваційними моделями: базова кухня, опорна кухня та фабрика-кухня», – пояснив Шмигаль.
П’ятий акцент, за його словами,— оплата праці вчителів. Глава уряду зауважив, що загалом фонд оплати педагогів на цей рік становить 115 млрд грн.
«Близько 500 тисяч освітян отримують щомісячні доплати в розмірі 1000 грн, з вересня обсяг доплат подвоїться. Ми запустили цю доплату в межах «Зимової підтримки», але вони залишаються на весь рік. Також передбачили кошти на професійне зростання вчителів та підвищення їхньої кваліфікації», – сказав він.
Прем’єр-міністр подякував усім, хто навчає дітей у цей важкий доленосний час: «Ви є активними творцями нашого спільного майбутнього».
Як повідрмляв Укрінфром, 17 березня Кабінет Міністрів затвердив порядок та умови надання субвенції в розмірі 499,4 млн грн на створення сучасного освітнього простору в межах профільної реформи старшої школи (третій етап реформи «Нова українська школа»). 100 тис. дітей вже повернулися до очного навчання.
Фото: КМУ
Суспільство
В Україну прагнуть повернутись лише 25% громадян, які виїхали за кордон

На постійне місце проживання до України прагнуть повернутись лише 25% громадян, які виїхали за кордон через повномасштабну війну з Росією.
Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час презентації дослідження Офісу омбудсмена “Вимушене переміщення за кордон”, передає Укрінформ.
“Станом на кінець минулого року, з 24 лютого в державах Європи зареєстровано понад 6,3 мільйона українських громадян. За даними верховного комісара ООН у справах біженців, через збройну агресію РФ проти України виїхати з країни у пошуках тимчасового міжнародного захисту були вимушені 6,8 мільйона наших громадян”, – заявив Лубінець.
Згідно з дослідженням, 25% українських біженців планують повернутись додому, а 16% опитаних планують жити на дві країни: і в Україні, і в іншій країні.
Водночас 38% громадян адаптувалися у країнах перебування. Вони знайшли роботу, освіту і тимчасово не розглядають можливість повернення.
“Ще 21% залишаються у стані невизначеності через нестабільну ситуацію як в Україні, так і в країнах, де вони нині перебувають”, – додав Лубінець.
Він наголосив, що близько 87% опитаних зазначили, що мають тимчасовий захист у країнах ЄС й користуються наданими можливостями країни перебування.
“6% зазначили, що мають статус біженця, 4% – мають посвідку про тимчасове проживання”, – додав омбудсмен.
Польовий етап дослідження відбувся з 30 жовтня до 10 грудня 2024 року. Участь в опитуванні взяли 4 141 громадянин від 18 до 88 років, які на момент опитування перебували в 43 країнах. Участь у опитуванні взяли громадяни України, які виїхали за кордон у 2022, 2023 та 2024 роках. Збір даних відбувався онлайн за допомогою форми для опитування Google Forms, створеного у співпраці з Офісом омбудсмена.
Як повідомляв Укрінформ, згідно з опитуванням, рівень довіри до Президента Володимира Зеленського у другій половині лютого зріс до 68%.
Фото: realgazeta.com.ua
Суспільство
Землі, маєток, готівка: декларація заступника голови райради Миколаївщини Анонси

Заступник голови Миколаївської районної ради Андрій Добровольський придбав землю під час війни. У 2024 році він купив 20 гектарів.
Про це Центр публічних розслідувань дізнався з щорічної декларації посадовця.
Згідно з документом, родина Добровольського володіє кількома земельними ділянками в Миколаївській області, зокрема у Баштанському районі. Найбільша з них – 19 гектарів у селі Лагодівка, яка перебуває в оренді у фермерського господарства “Лагодівка”. Також дружині посадовця Оксані Добровольській належать дві земельні ділянки: 2 гектари у Казанці, придбані ще у 2005 році, а також 6 гектарів у селі Новофедорівка, які вона отримала у 2008 році.
У 2024 році Андрій Добровольскький придбав 20 гектарів землі у селі Ясногорівка. Також у цьому селі він має 10 гектарів з 2021 року і ще 10 гектарів у селі Миколаївка.
Посадовець має у спільній власності з дружиною житловий будинок у Миколаєві на 222,6 кв. м із земельною ділянкою на 188 кв. м. Маєток придбаний у 2019 році.
Андрій Добровольський також задекларував кілька транспортних засобів. У його власності – легковий автомобіль Toyota Land Cruiser 200 2013 року випуску, який він придбав за 24 тисячі гривень. Також є мотоцикл Sabur 49 з 2009 року.
В декларації посадовця зазначена низка корпоративних прав, доходів та фінансових активів, що належать йому та членам його родини. Серед корпоративних прав у власності дружини чиновника Оксани Добровольської перебувають частки у фермерських господарствах “Антея” та “Лагодівка”, а їхня донька Поліна Добровольська володіє 30% статутного капіталу фермерського господарства “Д-А-В”. Це право передане їй в управління.
За 2024 рік заступник голови Миколаївської районної ради заробив 455 тисячі 733 гривні за основним місцем роботи. Додатково він отримав 33 382 гривні за сумісництвом у Миколаївському національному аграрному університеті, 64 948 гривень пенсії, 12 987 гривень доходу від оренди майна та 478 994 гривні субсидії від Міністерства аграрної політики. Дружина задекларувала дохід у 91 278 гривень, а донька отримала 51 392 гривні у вигляді стипендії.
Готівкою Добровольский зберігає 900 000 гривень та 40 000 доларів США, ще 400 000 гривень належать його дружині. Вони також мають банківські рахунки в “ПриватБанку” та “Банку Восток”, проте точні суми не розголошуються.
Також у декларації зазначено, що посадовець працює за сумісництвом доцентом у Миколаївському національному аграрному університеті.
Варто зазначити, що Центр публічних розслідувань і надалі аналізуватиме декларації депутатів районної ради Миколаївської області після їх оприлюднення.
Начальник Снігурівської МВА Іван Кухта задекларував кілька земельних ділянок, частки в товариствах, автомобілі та значну суму готівкових коштів. У своїй новій декларації він детально вказав джерела доходів. Тим часом заступник начальника Миколаївської ОВА В’ячеслав Базаренко задекларував квартиру та почав отримувати пенсію. Крім того, його діти отримували соціальні виплати для внутрішньо переміщених осіб.
Андрій Колісніченко
Суспільство
Деякі одесити у вівторок залишилася без води – Новини Одеси

Причина – ремонтні роботи.
25 лютого через аварійно-ремонтні роботи відключили воду деяким мешканцям Одеси та Одеського району.
Про це повідомляється на сайті Інфоксводоканалу.
Так, до 17:00 немає води на Владислава Бувалкіна (у минулому Бочарова), 10-49а, Жоліо-Кюрі, 26, Віталія Блажка (у минулому Махачкалинська), 17, 18 та частково у селі Ілічанка.
До 18:00 – на Фонтанській дорозі, 83-127, Бернардацці, у Кордонному провулку, а також провулках Володимира Яковлева (у минулому Стурдзовський) та Ванному.
-
Усі новини6 днів ago
ринок продуктів зіткнувся з небезпечним парадкосом
-
Усі новини6 днів ago
астрономи виявили нові супутники Сатурна, скільки їх тепер (фото)
-
Війна1 тиждень ago
Євгеній Копайгородський, військовий капелан
-
Усі новини1 тиждень ago
що вони там роблять (відео)
-
Усі новини1 тиждень ago
Максим Галкін заспівав українською — росіянин виконав пісню Степана Гіги
-
Політика6 днів ago
Жовква розповів про три аспекти перемир’я, яке обговорювали у Джидді
-
Одеса6 днів ago
Намагалася підірвати будівлю поліції на Миколаївщині
-
Відбудова6 днів ago
МОЗ оголосило тендер на розробку проєкту реконструкції хірургічного корпусу «Охматдиту»