Connect with us

Суспільство

Війна нищить археологічну спадщину Херсонщини Анонси

Published

on



За підтримки посольства Японії в Україні та ЮНЕСКО, в лютому 2025 року представники громадської організації “Амадока” та  Національного заповідника “Хортиця” провели експедицію на Херсонщині з метою документування шкоди культурній спадщині України, яку спричинила війна.

Про це повідомило UNESCO Ukraine.

Загалом було обстежено 42 археологічні пам’ятки (56 за весь період проєкту), чотири з яких мають національне значення.

Багато курганів, особливо тих, що мають висоту понад два метри, зазнали серйозних руйнувань унаслідок бойових дій.

Характер пошкоджень включає:

  • Замінування пам’яток спадщини.
  • Спорудження різноманітних укріплень (окопів, капонірів, спостережних пунктів тощо).
  • Воронки від застосування різних видів озброєння.

Кургани – древні поховальні пам’ятки – є одними з найцінніших археологічних об’єктів, що мають не лише історичне, а й екологічне значення для степових регіонів. У Херсонській області налічується понад 2200 курганів, більшість із яких належать до давніх кочових культур. Ці величні конструкції, зведені тисячі років тому, нині перебувають під загрозою через війну, повідомляє UNESCO Ukraine.

Ці пам’ятки культурної спадщини мають величезне значення для історії, археології та екології Півдня України. Важливо продовжувати моніторинг та відновлення цих об’єктів, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь, наполягають в ЮНЕСКО. 

Раніше Інтент повідомляв, що міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) України розпочало переговори із Секретаріатом комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про внесення історико-археологічної пам’ятки “Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора” до списку об’єктів Світової спадщини, які перебувають під загрозою.

Під час 46 засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Нью-Делі голова української делегації Анастасія Бондар під час свого виступу актуалізувала питання стану збереження об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Херсонес Таврійський та його хора”. Після цього розпочалися переговори із Секретаріатом КВС щодо можливих алгоритмів для внесення цього об’єкта до списку Всесвітньої спадщини, яка перебуває під загрозою.


Ігор Льов



Джерело

Суспільство

Мінцифри працює над інтеграцією штучного інтелекту у «Мрію»

Published

on


В Україні триває підключення шкіл до освітньої платформи «Мрія», наступне завдання – впровадити у ній ШІ-тьютора для створення індивідуальних освітніх траєкторій для учнів.

На цьому під час п’ятого Саміту перших леді та джентльменів на тему «Освіта, що моделює світ» наголосив перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає кореспондент Укрінформу.






Саміт перших леді та джентльменів у Києві / Фото: Данило Антонюк. Укрінформ

«Сьогодні вже близько 2 100 шкіл приєдналися до «Мрії». До кінця року, думаю, їх буде вже до 3 000, а у 2026 році йтиметься, напевно, про 6 000 – 7 000 шкіл. Наступне наше завдання, над якими ми вже працюємо, – це побудова індивідуальних освітніх траєкторій для дітей. Ми хочемо, щоб у кожного учня з’явився свій е-тьютор, який буде допомагати будувати і проходити цю освітню траєкторію. Інтеграція штучного інтелекту може допомогти нам пришвидшити цей шлях», – сказав Федоров.

Крім того, штучний інтелект, інтегрований у «Мрію», допоможе, на думку Федорова, нівелювати існуючу різницю в навчанні в різних регіонах, яка залежить від доступу до освітніх ресурсів.

«Наше завдання – відкрити рівний доступ для всіх. І штучний інтелект також може допомогти у цьому. І ми вже навчаємо національну велику мовну модель на даних Всеукраїнської школи онлайн, яка є важливим проєктом нашої освітньої екосистеми. Ми навчили цю модель на всьому контенті, який сьогодні використовується в школі, в підручниках тощо. І зараз основна задача – навчити її, щоб вона стала справжнім наставником та помічником для дітей», – додав перший віцепрем’єр.

Читайте також: МКСК розглядає можливість інтеграції елементів культурної спадщини у застосунок «Мрія»

Він висловив сподівання, що Україна стане однією з перших у світі, яка масштабує цю ідею на школи всієї країни.

Як повідомлялося, освітня платформа “Мрія” стала частиною програми Google.org Fellowship та отримає 1,5 млн дол. на розвиток цифрової освіти в Україні.

Перше фото: Мінцифри

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одещина посіла друге місце за кількістю наказів про стягнення аліментів Анонси

Published

on



Щонайменше 99 тисяч наказів на стягнення аліментів було ухвалено українськими судами за останні 5 років. Найбільше таких наказів було ухвалено у 2021 році – 27 251 наказ. Станом на вересень 2025 року було ухвалено 12 714 таких наказів, зокрема, 948 – на Одещині.

Про це повідомляє Опендатабот.

Кількість судових наказів про стягнення аліментів в Україні поступово скорочується. 99 909 таких рішень було винесено судами з 2021 року по серпень 2025-го. Найбільше таких рішень було зафіксовано у 2021 році — 27 251 наказ. Проте вже у 2024-му їх поменшало на чверть — до 20 504.

12 714 наказів було винесено українськими судами за 8 місяців 2025 року. Це на 6% менше, ніж за той самий період торік, та на 28% менше, ніж у 2021-му. Понад 13% з них цьогоріч винесли на Дніпропетровщині.

Цьогоріч найчастіше суди стягують аліменти за наказами у Дніпропетровській області: там винесли 1 654 рішення — 13% від загальної кількості по країні. Наслідують Одещина із 948 наказами (8%), Харківщина — 837 (7%), Київщина — 810 (6%), та Львівщина — 772 (6%). Сукупно на ці п’ять регіонів припадає майже 40% усіх судових наказів в Україні цьогоріч.

Варто зазначити, що мова йде про кількість ухвалених наказів, а не про виконанні та фактично сплачені кошти — тобто лише ті випадки, коли суд уже виніс документ, з яким можна йти до виконавчої служби.

Заяву про видачу судового наказу підготувати простіше, ніж повноцінний позов, і це економить час та ресурси стягувача. Але за наказом неможливо стягнути додаткові витрати на дитину, лише половину прожиткового мінімуму на дитину або частку від доходу, ще й в обмеженому розмірі. Якщо дитина потребує додаткових витрат, то у таких випадках все одно доведеться звертатися до суду з позовом.

Проте основною перевагою наказного провадження є його оперативність: позивач швидко отримує судове рішення, яке одночасно є і виконавчим документом — закон на це відводить 5 днів, за які можна пред’явити його до виконання. Натомість судовий розгляд у позовному провадженні може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців.


Сергій Лозовський



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Женился всего месяц назад: на фронте погиб воин из Измаила

Published

on



Женился всего месяц назад: на фронте погиб воин из Измаила



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.