Події
У Швеції відбувся концерт «Бароко в жовто-блакитних тонах»

У Стокгольмі в Німецькій церкві відбувся унікальний концерт “Бароко в жовто-блакитних тонах – шведсько-українське музичне переплетення”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Захід, що відбувся 21 березня, відкрив слухачам дивовижний світ української поліфонії XVII століття, гармонійно поєднаної з бароковими танцями зі шведської колекції Düben.
Концерт відбувся в межах Дня ранньої музики 2025, де на запрошення директора фестивалю Пітера Понтвіка київський вокальний ансамбль PARTES представив свою програму разом із всесвітньо відомою клавесиністкою Маріангіолою Мартелло. Дивовижна акустика Німецької церкви надала звучанню особливої виразності й глибини.
У центрі програми – творчість Миколи Дилецького, видатного українського композитора барокової епохи, який відіграв ключову роль у розвитку музики Східної Європи.

Його роботи звучали поряд із творами Густава Дюбена, шведського органіста і капельмейстера, відомого своєю цінною колекцією європейських партитур. Цей музичний діалог між двома культурами створив неповторну атмосферу, передаючи послання гармонії та миру, зауважили у МКСК.

За словами посла України в Королівстві Швеція Андрія Плахотнюка, Дилецький створив школу, з якої вийшов ряд видатних композиторів кінця XVII — початку XVIII ст. Він уособлює багатошарову культурну ідентичність української спадщини в потужній поліфонічній традиції, яка поєднує стильові риси європейського Ренесансу та Бароко з місцевою слов’янською інтернаціональною специфікою.

Плахотнюк наголосив, що українське бароко досі залишається маловідомим навіть серед шанувальників класичної музики, хоча воно є важливою частиною європейської музичної історії.
Подія була організована Stockholm Early Music Festival у співпраці з посольством України в Стокгольмі та за підтримки колишнього посла Швейцарії в Україні та Швеції Крістіана Шененбергера, а також президентки Фонду Торстена Содерберга Марії Содерберг.
Як повідомляв Укрінформ, у межах марафону Culture vs war, присвяченого третім роковинам розв’язаної Росією повномасштабної війни, відбулися 87 подій у 22 країнах світу.
Фото: МКСК
Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури

В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Події
У Тернополі син загиблого захисника України відкрив виставку картин, присвячену пам’яті батька

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Цю виставку і майже всі свої картини я присвячую своєму батькові, його пам’яті. Він боровся до останнього за свою країну і хотів, щоб ми усі так боролися. Він свято вірив в Україну, її незалежність і довів це своїми вчинками. Він вірив в Україну до останнього подиху”, – розповів Святослав Крупа.
На виставці представлено 17 картин. Їх вже експонували у Львові. Більшість робіт присвячена воєнній тематиці та символічно відображають протистояння ЗСУ та російських окупантів.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Святослав продавав свої картини у мережі, щоб допомогти ЗСУ. Підтримував збори для підрозділу батька. Тепер допомагає 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді “Едельвейс”, у якій служить його брат Володимир Крупа. Він також зміг приїхати на відкриття виставки та передав Святославу синьо-жовтий стяг з підписами побратимів.
“Одна з моїх робіт “Ціна свободи” зараз в Лондоні, де має відбутися благодійний аукціон зі збору коштів на підтримку української армії”, – розповів хлопець.
Виставка Святослава Крупи діятиме протягом трьох тижнів у Тернопільській міській центральній бібліотеці.
Батько Святослава – Любомир Крупа – громадсько-політичний діяч, історик, науковець, депутат Тернопільської облради 7-го і 8-го скликань, з 2015 до 2020 року був заступником голови Тернопільської обласної ради. Любомир Крупа став на захист України на початку повномасштабного вторгнення. У березні 2023 року він загинув у запеклому бою з окупантами на Харківщині. Військовослужбовець довго вважався зниклим безвісти. У березні 2024 року, на основі показів свідків і службового розслідування, за рішенням суду його визнали загиблим.
Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі презентували виставку, присвячену загиблим в Україні білоруським добровольцям.
Події
Виставка ляльок «Слава України» відкрилася в одеській бібліотеці

21 березня у Міжнародний день лялькаря в залі Дитячої бібліотеці №21 (вул. Балтиморська (Посмітного), 33) відкрилася виставка ляльок «Слава України» – це частина оригінальних проектів «Barbie: пані України» та «Barbie: мрійники та винахідники”, що були створені спеціально до 30-річчя Незалежності України проєкту «КуклЬтура». Але «Слава України» – динамічне явище, що постійно розвивається: з 2022 року ляльки, які у більшості випадків потребують серйозної реставрації, знаходять нове життя та починають шлях в просвітницьких виставках, які знайомлять дітей та дорослих з видатними українцями.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Ляльки виступають не просто арт-об’єктами, але й історико-культурними артефактами. Вони презентують талановитих людей, які попри життєві негаразди, буремні часи революцій, світових війн, еміграції знаходять в собі сили почати нове життя, та, навіть, йти назустріч своїй мрії. Так, народилася і продовжує розвиватися окрема колекція «Слава України: нове життя», де ляльки, немов птахи-фенікси, переживши своєрідну реанімацію, допомагають українцям дізнатися про людей, що перемогли страхи, незгоди та забуття. В часи війни колекція отримує неабияке значення щодо виховання патріотизму в усіх вікових категоріях, відчуття гордості за співвітчизників та як додатковий елемент позакласного навчання культурології, історії, літератури тощо.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Частина колекції присвячена виходу книги Марії Франкової «Видатні українки», в якій окрім відомих художниць Катерини Білокур та Марії Примаченко, рішучої жінки-капітана Берти Рапопорт, сміливої тревел-блогерки Софії Яблонської представлені такі неймовірні персонажі як жінка з богатирською силою Агафія Завидна, перша жінка – військовий офіцер Олена Степанів, розвідниця Ольга Бесараб та інші.
Фото: Вікторія Горун/Фейсбук.
Окрім того, з новинок проекту можна дізнатися про українку, що першою отримала премію «Оскар» в номінації щодо найкращого костюму, про тайську принцесу-благодійницю, «матінку Wi-Fi», а також святих католицької церкви, які мають українське походження.
Фото: Оксана Долгіх/Фейсбук
На відкритті виставки діти познайомилися з експозицією, яка відображає відомих жінок-українок. Юні читачі мали змогу дізнатися про особливості моди та цікаві деталі різних епох, а також мали змогу відтворити отримані знання на спеціально розроблених макетах для малювання. А на згадку дівчата отримали сюрприз: розрізну книжку “Вдягни ляльку”.
-
Усі новини1 тиждень ago
судитимуть банду пенсіонерів, які пограбували Кім Кардаш’ян
-
Усі новини7 днів ago
Олена Зеленська – образ першої леді у Фінляндії
-
Події1 тиждень ago
79 театрів долучаться до акції у День пам’яті жертв авіаудару по Маріуполю
-
Події7 днів ago
У Житомирі відкрилася фотодокументальна виставка, присвячена Святославу Ріхтеру
-
Події1 тиждень ago
На Миколаївщині під час будівництва фортифікацій виявили поховання VI-V століть до нашої ери
-
Події1 тиждень ago
Помер лавреат Шевченківської премії художник-графік Василь Чебаник
-
Війна1 тиждень ago
у Британії розкрили терміни розгортання
-
Події1 тиждень ago
Фільм «Відпустка наосліп» за перший вікенд зібрав у прокаті понад ₴5,5 мільйона