Connect with us

Суспільство

Україна і світ мають отримати достовірну інформацію про злочини РФ на Запорізькій АЕС

Published

on


Україна закликає міжнародних партнерів продовжувати тиск на агресора, посилити санкції, збирати свідчення і документувати злочини Росії на Запорізькій атомній електростанції.

Про це під час презентації в Києві книги «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» заявив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, передає кореспондент Укрінформу.







У Києві презентували книгу «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» / Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ

Міністр нагадав, що був свідком трагічних подій, які розгорталися довкола Запорізької атомної електростанції – як на той час заступник глави МЗС у 2022-му році разом із колегами організовував перший візит на окуповану ворогом АЕС місії МАГАТЕ на чолі з Рафаелем Гроссі.

«Через безперервні обстріли ми змушені були зупиняти делегацію агентства. Пан Гроссі був дуже наполегливим, як і вся делегація. І звісно, ми робили все для того, щоб цей візит відбувся. Це були довгі години переговорів, які тривали до пізньої ночі. Перемовини велися не лише з делегацією МАГАТЕ, а й із Російською Федерацією. Тепер завдяки книзі, на презентації якої ми присутні, усі мають змогу дізнатися, чому ми це робили», – зазначив Точицький.

Зібрані у виданні розповіді очевидців – це, за його словами, потужна зброя у боротьбі з російською пропагандою. Це – дієвий засіб відновлення справедливості.

«Росія використовує цілий арсенал інструментів для стирання правди про свої злочини. Від місцевих колаборантів, які створюють ілюзію народної підтримки, до російських дипломатів, котрі намагаються виправдати агресію на міжнародній арені. Росатом, політики та військові РФ – усі вони залучені до цієї брудної мережі. Наслідуючи практики радянських спецслужб, агресор активно використовує дезінформацію, маніпулювання в медіа, підробку документів, поширення фейків та відкриту пропаганду», – нагадав урядовець.

Україна і увесь цивілізований світ мають протистояти цим спробам. Знущання із персоналу атомної електростанції, безпідставні обстріли та захоплення інших ядерних об’єктів (зокрема Зони відчуження) – грубі порушення міжнародного права, за що держава-агресорка має нести відповідальність.

«Спільно маємо запобігти спробам вкотре переписати українську історію, яка неодноразово переписувалася спочатку Російською імперією, потім Радянським Союзом, тепер – РФ. Ми маємо отримати достовірну інформацію про злочини Росії на Запорізькій атомній станції. Закликаємо всіх міжнародних партнерів продовжити тиск на агресора, посилити санкції, збір свідчень та документування злочинів. Адже інформаційна війна після припинення бойових дій не завершується», – підсумував Точицький.

Читайте також: Точицький обговорив із міністром культури Польщі збереження спільної історичної спадщини

Видання «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» презентували Всесвітній інститут ядерної захищеності (WINS) спільно з Міністерством енергетики України, Державною інспекцією ядерного регулювання України, АТ «НАЕК «Енергоатом» за підтримки Норвезького агентства з радіаційної та ядерної безпеки (DSA). Унікальне видання містить інтерв’ю з представниками української ядерної галузі і включає 22 свідчення людей, які працюють в атомній енергетиці, пережили окупацію, полон і тортури, а також ухвалювали важливі рішення у критичні моменти.

Як повідомлялося, WINS – міжнародна неурядова організація, в центрі уваги якої – розбудова глобальної спільноти професіоналів з ядерної захищеності, готових співпрацювати задля посилення фізичної безпеки ядерних та інших радіоактивних матеріалів. Створили інституцію 2008 року на Генеральній конференції МАГАТЕ. Зараз вона об’єднує понад 9000 членів зі 166 країн.



Джерело

Суспільство

92% аудиторії незалежних білоруських медіа не підтримують війну

Published

on


92% аудиторії незалежних білоруських медіа не підтримують війну та російську агресію, водночас робота редакцій відбувається в умовах масштабних репресій і фактичного витіснення незалежних медіа з Білорусі.

Про це заявила головна редакторка білоруського аналітичного проєкту MediaIQ Надія Білохвостик під час дискусійної панелі 5-го Білорусько-українського форуму Острозьких, повідомляє кореспондент Укрінформу.







Форум Острозьких у Києві / Фото: Тарасов Володимир. Укрінформ

1 / 12

«Ми говоримо саме про лояльну аудиторію, яка щодня з нами: 92% не підтримують війну, не підтримують агресію. Для нас принципово, щоб в Україні це знали», – сказала Білохвостик.

За її словами, у лютому 2022 року практично весь сектор незалежних білоруських медіа вже перебував за межами країни. Йдеться про понад 35 редакцій та близько 700–800 журналістів. У Білорусі залишилися лише окремі незалежні журналісти, які працюють підпільно.

Білохвостик зазначила, що першою країною, куди після початку повномасштабного вторгнення переїжджали багато білоруських редакцій, була Україна, зокрема Київ. Згодом через безпекові ризики значна частина медіа перебралася до Польщі та Литви.

Головна редакторка MediaIQ зауважила, що незалежні білоруські медіа сьогодні стикаються з двома рівнями репресій з боку режиму Лукашенка. Спочатку публікації можуть бути визнані «екстремістськими матеріалами», що створює ризики адміністративної відповідальності для читачів і коментаторів. Наступний рівень – визнання редакції «екстремістським формуванням», що передбачає вже кримінальну відповідальність.

Водночас, попри ризики, незалежні медіа зберігають значну аудиторію в Білорусі. За словами Білохвостик, загалом їхня аудиторія становить близько 1,5 мільйона людей, які отримують інформацію через YouTube, Instagram, сайти та інші платформи.

Вона наголосила, що через репресії редакції не можуть повноцінно працювати всередині Білорусі та часто не мають можливості направляти туди власних кореспондентів або брати інтерв’ю в місцевих експертів.

«Для людини, яка перебуває в Білорусі, інтерв’ю незалежному медіа може одразу означати співпрацю з екстремістським формуванням. У нас уже є публічні особи, які саме за інтерв’ю відсиділи по п’ять років. А є ті, хто ще сидить», – сказала Білохвостик.

Водночас, за її словами, білоруська аудиторія продовжує взаємодіяти з незалежними редакціями, зокрема через спеціальні Telegram-чати.

Читайте також: Україна чітко розмежовує білоруський народ та режим Лукашенка – Сибіга

Як повідомляв Укрінформ, головна редакторка телеканалу «Белсат» Аліна Коушик вважає, що переважання в українських медіа матеріалів про Білорусь у контексті загроз формує відповідне сприйняття цієї країни українцями, водночас процеси, що відбуваються в білоруському суспільстві, залишаються поза увагою.

Фото: Pexels



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині реактивний безпілотник атакував підприємство

Published

on




Реактивний БпЛА росії завдав удару по території одного з підприємств Одещини. Унаслідок атаки пошкоджено три автоцистерни.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одеська облрада готує звернення про визнання гагаузів корінним народом України

Published

on




Найважливіші події Бессарабії ми одразу публікуємо в Telegram. Приєднуйтеся.


Підписатися

На офіційному порталі Одеської обласної ради оприлюднено проєкт рішення, який має всі шанси стати дати новий імпульс розвитку півдня Одещини. Депутати планують офіційно звернутися до Верховної Ради України з пропозицією на законодавчому рівні визнати гагаузів корінним народом України. Для Буджацького краю, який став колискою та другою батьківщиною для цього унікального етносу, така новина є справжньою радістю, оскільки вона запускає складний, але історично важливий процес захисту культурної спадщини регіону.  Про це повідомляє «Бессарабія INFORM» з посиланням на документ.

Автором цього проєкту рішення виступив депутат Одеської обласної ради Февзі Мамутов. Постать автора у цьому контексті є досить символічною, адже як представник кримськотатарського народу, який уже виборов своє право називатися корінним, він глибоко розуміє важливість правового захисту етносів, що опинилися під загрозою поступової асиміляції. Юридичним фундаментом для майбутнього звернення є Закон України «Про корінні народи України», ухвалений парламентом. Згідно з його нормами, корінним народом визнається етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм унікальної мови та культури, усвідомлює себе корінним народом, становить етнічну меншість і головне — не має власної держави за межами України. Наразі цей статус офіційно закріплено лише за трьома етносами, чиє історичне коріння пов’язане з Кримським півостровом, а саме за кримськими татарами, караїмами та кримчаками. Гагаузи в разі успіху цієї ініціативи можуть стати четвертим таким народом і першим на материковій частині держави.

Тривалий час у колі юристів та аналітиків велися дискусії щодо правового статусу гагаузів через існування автономного територіального утворення Гагаузія у складі сусідньої Молдови. Проте ініціатори звернення наголошують, що молдовська автономія не є суверенною державою, а українські гагаузи Бессарабії мають свою специфічну історію формування, власні діалектні особливості мови та глибоку інтеграцію саме в український простір. Вони є автохтонами Буджацького краю, де їхні предки масово осіли понад два століття тому, тікаючи від жорстокого османського гніту на Балканах, і не мають іншої материнської держави, яка б могла захищати їх на міжнародній арені так, як це роблять європейські країни для інших національних меншин.

Гагаузи є одним із найзагадковіших і найунікальніших етносів планети, адже вони дивовижним чином поєднують у собі тюркське походження, розмовну мову огузької групи та відданість православному християнству. Разом із болгарами та іншими колоністами гагаузи буквально з нуля відроджували південь сучасної Одещини, будували села, саджали виноградники та розвивали тваринництво. Такі села Болградського, Ізмаїльського та Одеського районів, як Котловина, Виноградівка, Старі Трояни, Дмитрівка, Олександрівка та багато інших, стали справжніми осередками гагаузької самобутності. Сьогодні в Одеській області проживає найбільша гагаузька спільнота в Україні, що налічує близько тридцяти тисяч осіб.

Визнання на рівні закону дасть гагаузам не просто символічний статус, а реальні та потужні інструменти для збереження своєї ідентичності. Оскільки гагаузька мова внесена ЮНЕСКО до переліку тих, що перебувають під загрозою зникнення, новий статус зобов’яже державу фінансувати програми її збереження, видавати сучасні підручники, створювати національні класи чи навіть окремі профільні школи у місцях компактного проживання спільноти. Крім того, закон дозволить гагаузам створювати власні представницькі органи, які матимуть офіційний голос у взаємодії з Кабінетом міністрів та Верховною Радою, а також відкриє шлях до бюджетного фінансування етнічних засобів масової інформації, національних театрів та краєзнавчих музеїв.

Раніше ми повідомляли: Чи отримає колишній аеродром в Арцизі другий шанс



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.