Connect with us

Події

У Києві відкрилася виставка до 105-річчя театру імені Франка

Published

on


Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка святкування свого чергового ювілею розпочав відкриттям виставки «105 років – 105 вистав».

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, це унікальна ретроспектива найзнаковіших із 600 вистав театру, які сформували його обличчя та визначили стиль головної драматичної сцени країни.

В експозиції представлено рідкісні фотографії, театральні афіші, оригінальні ескізи костюмів, елементи декорацій та реквізиту.







У Києві відкрилася виставка до 105-річчя театру імені Франка / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

«Сьогодні тут легендарні обличчя, неймовірні емоції, неймовірне світло від багатьох легендарних акторів у фантастичних театральних роботах», – сказав на відкритті виставки генеральний директор – художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка народний артист України Євген Нищук.

Зокрема, в експозиції представлено фото Анатолія Хостікоєва у головній ролі у виставі «Енеїда», прем’єра якої відбулася у 1986 році. За словами Нищука, цьогоріч у листопаді готується нова інтерпретація твору Івана Котляревського. Над постановкою працює режисер Давид Петросян.

Крім того, гендиректор нагадав, що під час повномасштабної війни на франківській сцені показують свої вистави театри із прифронтових міст. Так, нещодавно гастролювали колективи із Сум, Сіверськодонецька, Херсона і Миколаєва.

Художник-сценограф Анна Духовична розповіла Укрінформу, що виставкою «105 років – 105 вистав» франківці намагалися представити славну історію свого театру та створити атмосферу гри. «Відвідувачі мають змогу побачити афіші та світлини дуже поважного віку. Є фото 1918 року, де грають Гнат Юра та Лесь Курбас. А на фото сучасної вистави «Безталанна» бачимо актора Захара Нечипора – захисника України. На вікнах сидять Сірі тіні без облич з вистави «Сторонні серед нас» (2019) як уособлення самотньої людської сутності», – зазначила Духовична.





Серед представлених костюмів – вбрання, в якому Богдан Ступка грав Тев’є-Тевеля (1989), сукня, в якій Людмила Смородіна виходила на сцену у ролі Єлизавети у виставі «Віват, королево!» (2006), сценічний одяг Анни з постановки «Украдене щастя» 1979 року і Стехи з «Назара Стодолі» 2009-го, інші.

Про вистави-довгожителі розповіла Укрінформу народна артистка України Наталія Сумська, чий творчий шлях розпочався на сцені Театру Франка у 1977 році. Зокрема, постановка «Кін IV», де Анатолій Хостікоєв був і режисером, і виконавцем головної ролі, з 1999-го на сцені була рівно 20 років, «Енеїда» Сергія Данченка – 17 років. По 12 років ішли «Біла ворона» і «Пігмаліон». Прем’єра «Кайдашевої сім’ї» режисера Петра Ільченка відбулася у 2007 році, незмінно у ролі Кайдашихи Наталія Сумська вийшла на сцену понад 370 разів.

Виставка «105 років – 105 вистав» демонструється на другому поверсі головної будівлі театру до 30 квітня.

Читайте також: Київський Театр юного глядача відзначив 100-річчя

Франківці також розповіли, що 27 березня, у Міжнародний день театру, відбудеться концертна програма «Стоїмо на сцені, на своїй землі. 105 років Театру імені Івана Франка». Цього вечора на сцені Театру Франка покажуть уривки знакових вистав, музичні номери, відеохроніку, також колектив готує особливі сюрпризи для гостей.

Крім того, до 105–ї річниці театру впродовж чотирьох днів у березні та квітні проведуть майстер-класи «Будинок чудес», під час яких охочі власноруч оздоблюватимуть театральні маски та дізнаються секрети роботи декораторів.



Джерело

Події

У Києві пройдуть Дні естонського кіно в Україні

Published

on


З 19 по 21 вересня в Києві пройде кінофестиваль «Дні естонського кіно в Україні».

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Асоціацію українських організацій в Естонії, яка є ініціатором проєкту.

Під час відкриття буде продемонстровано фільм Nimed marmortahvli («Імена на мармуровій дошці») видатного естонського режисера Ельмо Нюґанен, який представить стрічку особисто.


Цей фестиваль відбувається вперше і був підтриманий Міністерством культури Естонії та Посольством Естонії в Україні. Організатори впевнені, що проєкт посилить культурні зв’язки між Україною та Естонією та сприятиме тіснішій співпраці у кінематографічній сфері.


Ініціативою для створення фестивалю став «Український кіноклуб в Естонії», заснований у 2023 році. За два роки існування кіноклубу відбулися покази понад 30 українських фільмів у Таллінні та інших містах Естонії. Торік у рамках клубу реалізували проєкт «Зустрічі з культовим естонським кінематографом», під час якого сім естонських фільмів з українськими субтитрами було презентовано в Таллінні, знайомлячи українців із культурою, етносом та історією Естонії.

Читайте також: У Києві відбувся другий фестиваль дебютного кіно

Для показу в Києві в рамках «Днів естонського кіно» підготували п’ять кінострічок різних часів, що представляють естонський кінематограф: Nimed marmortahvlil; «1944»; Savvusanna sõsarad (Лазневе сестринство); November («Листопад»); Elavad pildid («Живі картинки»).





Покази відбудуться у кінотеатрі «Жовтень». Під час фестивалю українські кінематографісти та глядачі зможуть поспілкуватися з відомими режисерами Ельмо Нюґаненом та Харди Вольмером.


Як повідомляв Укрінформ, у Чернівцях концертом відзначили 55-річчя пісні «Червона рута».

Фото: credo



Джерело

Continue Reading

Події

Фестиваль «Червона Рута-2025» пройде у партнерстві з Рухом опору Сил спецоперацій ЗСУ

Published

on


XVII Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» відбудеться у партнерстві з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на організаторів фестивалю.

Гасло цьогорічного фестивалю, що проходитиме 17-21 вересня у Львові, – «Червона рута лунає – опір триває!».

«“Червона Рута” – легендарний український фестиваль, який з 1989 року став стартовим майданчиком для відомих нині музичних гуртів і символом культурного спротиву. У 2025 році ми продовжуємо цю традицію – на сцену вийдуть десятки нових виконавців, що формують сучасну музичну культуру. В умовах війни “Червона рута” продовжує виконує свою місію у розрізі культурного спротиву: підтримувати національну ідентичність і активний розвиток культури під час війни. Фестиваль формує нове покоління культурних амбасадорів Руху опору», – наголошують організатори.







Фестиваль «Червона Рута-2025» пройде у партнерстві з Рухом опору Сил спецоперацій ЗСУ / Фото надані організаторами фестивалю

Вони додають, що фестиваль завжди був не лише мистецьким, а й суспільним явищем, символом відродження української ідентичності. У радянській Україні «Червона Рута» спричинила культурну революцію, вивівши українську протестну пісню з андеграунду на широку сцену. Сьогодні фестиваль формує моральний компас суспільства та об’єднує митців, ветеранів, культурних діячів, військових і політиків задля підтримки національної ідентичності та розвитку культури під час війни.

Протягом п’яти днів на головній сцені (Концерт Арена Малевич) виступлять понад 400 молодих гуртів і виконавців у шести номінаціях — від етнічних співів і року до експериментальної та сучасної електронної музики. Раніше «Червона Рута» стала стартовою сценою для «Океану Ельзи», «Тартака», Руслани, «Скрябіна» та десятків інших відомих артистів.

На центральних вулицях Львова працюватиме мандрівна сцена за участю представників Культурного десанту та інших артистів, що підтримували Рух опору ССО ЗСУ.

Окрім концертів, фестиваль включатиме панельні дискусії та лекції з дипломатами, військовими, діячами культури, представниками бізнесу та громадського сектору про патріотичне виховання молоді, культурну дипломатію, ветеранську політику.

Читайте також: У Великій Британії вперше відбувся відбірковий конкурс фестивалю «Червона Рута»

Сили спеціальних операцій планують провести закриті зустрічі з львівською молоддю: перегляд фільму «Люди кольору свободи» від Центру національного спротиву, презентації муралів переможців конкурсу «Стінописи опору» та історичні лекції.

Розклад музичних виступів 17–21 вересня тут.

Розклад супутніх заходів 17–21 вересня тут.

Як повідомлялося, Рух опору ССО ЗСУ — це громадська ініціатива, спрямована проти окупаційних сил, метою якої є звільнення територій і відновлення державного суверенітету. Діяльність включає як ненасильницький спротив (поширення листівок, наліпок, муралів, збір інформації на ТОТ), так і активні дії (диверсії, саботаж, розвідка, підтримка ЗСУ у спецопераціях).



Джерело

Continue Reading

Події

В українському прокаті триває показ біографічного фільму «Малевич»

Published

on



В українському прокаті з 11 вересня демонструється біографічний фільм «Малевич».

Як передає Укрінформ, це перший художній фільм про видатного митця і найвідомішого киянина. Стрічка досліджує українську ідентичність Казимира Малевича та проводить паралелі з сучасністю, коли російський імперіалізм вкотре намагається знищити українську культурну спадщину.

Фільм охоплює ключові події життя Малевича, відтворюючи епоху, в якій він жив, і пристрасті, що вирували навколо його творчості: заздрість конкурентів, велике кохання, біль за селян, які потерпали від Голодомору, і неприйняття більшовицьких порядків.

Особлива увага приділена знаменній виставці «0,10», на якій вперше було представлено «Чорний квадрат».

Режисерка стрічки – Дарʼя Онищенко, авторки сценарію – Анна Паленчук та Дарʼя Онищенко. У головних ролях: Віталій Ажнов, Олександр Новіков, Ірма Вітовська-Ванца, Олексій Горбунов, Христина Федорак, Марина Кошкіна, Дарія Творонович, Олександр Рудинський та інші.

Фестивальна прем’єра відбулася на кінофестивалі «Молодість» у 2024 році, а покази стрічки проходили також за кордоном – в Італії, Німеччині та Бразилії.

Фільм створено за підтримки Державного агентства з питань кіно та Фільм Центру Сербії.

Читайте також: В Україні знімають біографічний фільм про Квітку Цісик

Як повідомляв Укрінформ, 27 серпня Київський метрополітен запустив потяг, присвячений художнику-авангардисту Казимиру Малевичу.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.