Connect with us

Події

У Києві відкрилася виставка до 105-річчя театру імені Франка

Published

on


Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка святкування свого чергового ювілею розпочав відкриттям виставки «105 років – 105 вистав».

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, це унікальна ретроспектива найзнаковіших із 600 вистав театру, які сформували його обличчя та визначили стиль головної драматичної сцени країни.

В експозиції представлено рідкісні фотографії, театральні афіші, оригінальні ескізи костюмів, елементи декорацій та реквізиту.







У Києві відкрилася виставка до 105-річчя театру імені Франка / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

«Сьогодні тут легендарні обличчя, неймовірні емоції, неймовірне світло від багатьох легендарних акторів у фантастичних театральних роботах», – сказав на відкритті виставки генеральний директор – художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка народний артист України Євген Нищук.

Зокрема, в експозиції представлено фото Анатолія Хостікоєва у головній ролі у виставі «Енеїда», прем’єра якої відбулася у 1986 році. За словами Нищука, цьогоріч у листопаді готується нова інтерпретація твору Івана Котляревського. Над постановкою працює режисер Давид Петросян.

Крім того, гендиректор нагадав, що під час повномасштабної війни на франківській сцені показують свої вистави театри із прифронтових міст. Так, нещодавно гастролювали колективи із Сум, Сіверськодонецька, Херсона і Миколаєва.

Художник-сценограф Анна Духовична розповіла Укрінформу, що виставкою «105 років – 105 вистав» франківці намагалися представити славну історію свого театру та створити атмосферу гри. «Відвідувачі мають змогу побачити афіші та світлини дуже поважного віку. Є фото 1918 року, де грають Гнат Юра та Лесь Курбас. А на фото сучасної вистави «Безталанна» бачимо актора Захара Нечипора – захисника України. На вікнах сидять Сірі тіні без облич з вистави «Сторонні серед нас» (2019) як уособлення самотньої людської сутності», – зазначила Духовична.





Серед представлених костюмів – вбрання, в якому Богдан Ступка грав Тев’є-Тевеля (1989), сукня, в якій Людмила Смородіна виходила на сцену у ролі Єлизавети у виставі «Віват, королево!» (2006), сценічний одяг Анни з постановки «Украдене щастя» 1979 року і Стехи з «Назара Стодолі» 2009-го, інші.

Про вистави-довгожителі розповіла Укрінформу народна артистка України Наталія Сумська, чий творчий шлях розпочався на сцені Театру Франка у 1977 році. Зокрема, постановка «Кін IV», де Анатолій Хостікоєв був і режисером, і виконавцем головної ролі, з 1999-го на сцені була рівно 20 років, «Енеїда» Сергія Данченка – 17 років. По 12 років ішли «Біла ворона» і «Пігмаліон». Прем’єра «Кайдашевої сім’ї» режисера Петра Ільченка відбулася у 2007 році, незмінно у ролі Кайдашихи Наталія Сумська вийшла на сцену понад 370 разів.

Виставка «105 років – 105 вистав» демонструється на другому поверсі головної будівлі театру до 30 квітня.

Читайте також: Київський Театр юного глядача відзначив 100-річчя

Франківці також розповіли, що 27 березня, у Міжнародний день театру, відбудеться концертна програма «Стоїмо на сцені, на своїй землі. 105 років Театру імені Івана Франка». Цього вечора на сцені Театру Франка покажуть уривки знакових вистав, музичні номери, відеохроніку, також колектив готує особливі сюрпризи для гостей.

Крім того, до 105–ї річниці театру впродовж чотирьох днів у березні та квітні проведуть майстер-класи «Будинок чудес», під час яких охочі власноруч оздоблюватимуть театральні маски та дізнаються секрети роботи декораторів.



Джерело

Події

У Києві презентують документальний фільм про війну в Україні від іноземного добровольця

Published

on



У Києві, в Національному музеї історії України у Другій світовій війні, 3 квітня відбудеться прем’єра документального фільму про війну в Україні від іноземного добровольця “Tommy Gun: On the Road to Kupyansk”.

Про це йдеться у пресрелізі, наданому Укрінформу.

Зазначається, що ексклюзивний кінопоказ стрічки «Томмі Ган: Дорога до Купʼянська» відбудеться 3 квітня о 18:00.

Автор фільму — Марк “Джино” Джаннетт , іноземний доброволець, який у 2022 році приєднався до Міжнародного легіону ГУР.

“Кінострічка показує війну такою, якою бачить її захисник на передовій — чесно, болісно, правдиво”, – йдеться у повідомленні.

Вхід за попередньоюреєстрацією.

Читайте також: Вийшов тизер-трейлер повнометражного фільму «Втомлені»

Як повідомлялося, на фестивалі документального кіно CPH:DOX – 2025 в Копенгагені український документальний фільм “2000 метрів до Андріївки” Мстислава Чернова отримав нагороду.

Фото: imdb.com



Джерело

Continue Reading

Події

Фільм «Ти – Космос» здобув приз журі на фестивалі наукової фантастики у Вероні

Published

on



Кінокартина українського режисера Павла Острікова «Ти – Космос» (U Are the Universe) здобула приз журі на фестивалі наукової фантастики у Вероні, Італія.



Джерело

Continue Reading

Події

Одеська художниця представила провокативну виставку “Мрії про мирне літо”

Published

on


Одеська художниця Оксана Церковна представила свій новий проект під назвою “Мрії про мирне літо”. Художниця працює у напрямку сюрреалізм і частина робіт виглядає доволі провокативно: вона зобразила чоловічий статевий орган з колючою проволокою, на пляжі, під водою і навіть з фотоапаратом. В галереї “Вікно” на вулиці Нежинска, 31 представлено два десятки робіт Оксани Церковної.

На поверхні тіла зберігаються сліди минулого – шрами, зморшки, змінюються вигини хребта. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого:
– Тріщини на шкірі, як тріщини на землі після спеки або вибухів.
– Зігнуті форми – внутрішній тиск, який не видно зовні.
– Зшиті поверхні – спроби зібрати себе після втрати, відновитися…

Тілесність, як символом крихкості та водночас стійкості – того, що можливо витримати. У проєкті “тілесність” постає як простір дослідження не лише фізичної оболонки, а й соціального, емоційного та символічного виміру людського тіла – відображення наслідків соціальних норм, травм і досвіду.

Тіло як ландшафт – метафора, що проступає в проєкті через переплетення природних форм і архітектури. Шрами нагадують про історичні події, а текстури підкреслюють життєві переживання. Тіло водночас особисте і колективне, інтимне і суспільне і несе в собі досвід, який можливо відчути на глибшому рівні.

Розглянемо тілесність як поле опору: опір стереотипам, зовнішньому контролю, насильству, але водночас і як простір насолоди, сили, відновлення. Через тілесність можна говорити про мир як про стан, у якому тіло не зазнає загрози, де воно може розквітати, взаємодіяти, відчувати.


 
Інтимність – це завжди гра між відкриттям і закриттям, між допуском і захистом. Колючий дріт – метафора заборон, символом нав’язаного контролю над тілом. Тіло може прагнути розширення, контакту, але війна, травма чи суспільні норми тримають його в обмеженні. Прагнення дотику контрастує з фізичною дистанцією. Це дослідження того, як тіло адаптується до нових реальностей: як воно вчиться жити з болем, як змінюється в умовах страху чи втрати, як реагує на насильство та відновлюється через ніжність.
 

 
Пропонуємо розглянути тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху.
 
Фото: Степан Алєкян/Фейсбук





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.