Події
У Києві відкрилася виставка до 105-річчя театру імені Франка
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка святкування свого чергового ювілею розпочав відкриттям виставки «105 років – 105 вистав».
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, це унікальна ретроспектива найзнаковіших із 600 вистав театру, які сформували його обличчя та визначили стиль головної драматичної сцени країни.
В експозиції представлено рідкісні фотографії, театральні афіші, оригінальні ескізи костюмів, елементи декорацій та реквізиту.
У Києві відкрилася виставка до 105-річчя театру імені Франка / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ
«Сьогодні тут легендарні обличчя, неймовірні емоції, неймовірне світло від багатьох легендарних акторів у фантастичних театральних роботах», – сказав на відкритті виставки генеральний директор – художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка народний артист України Євген Нищук.

Зокрема, в експозиції представлено фото Анатолія Хостікоєва у головній ролі у виставі «Енеїда», прем’єра якої відбулася у 1986 році. За словами Нищука, цьогоріч у листопаді готується нова інтерпретація твору Івана Котляревського. Над постановкою працює режисер Давид Петросян.
Крім того, гендиректор нагадав, що під час повномасштабної війни на франківській сцені показують свої вистави театри із прифронтових міст. Так, нещодавно гастролювали колективи із Сум, Сіверськодонецька, Херсона і Миколаєва.

Художник-сценограф Анна Духовична розповіла Укрінформу, що виставкою «105 років – 105 вистав» франківці намагалися представити славну історію свого театру та створити атмосферу гри. «Відвідувачі мають змогу побачити афіші та світлини дуже поважного віку. Є фото 1918 року, де грають Гнат Юра та Лесь Курбас. А на фото сучасної вистави «Безталанна» бачимо актора Захара Нечипора – захисника України. На вікнах сидять Сірі тіні без облич з вистави «Сторонні серед нас» (2019) як уособлення самотньої людської сутності», – зазначила Духовична.


Серед представлених костюмів – вбрання, в якому Богдан Ступка грав Тев’є-Тевеля (1989), сукня, в якій Людмила Смородіна виходила на сцену у ролі Єлизавети у виставі «Віват, королево!» (2006), сценічний одяг Анни з постановки «Украдене щастя» 1979 року і Стехи з «Назара Стодолі» 2009-го, інші.
Про вистави-довгожителі розповіла Укрінформу народна артистка України Наталія Сумська, чий творчий шлях розпочався на сцені Театру Франка у 1977 році. Зокрема, постановка «Кін IV», де Анатолій Хостікоєв був і режисером, і виконавцем головної ролі, з 1999-го на сцені була рівно 20 років, «Енеїда» Сергія Данченка – 17 років. По 12 років ішли «Біла ворона» і «Пігмаліон». Прем’єра «Кайдашевої сім’ї» режисера Петра Ільченка відбулася у 2007 році, незмінно у ролі Кайдашихи Наталія Сумська вийшла на сцену понад 370 разів.

Виставка «105 років – 105 вистав» демонструється на другому поверсі головної будівлі театру до 30 квітня.
Франківці також розповіли, що 27 березня, у Міжнародний день театру, відбудеться концертна програма «Стоїмо на сцені, на своїй землі. 105 років Театру імені Івана Франка». Цього вечора на сцені Театру Франка покажуть уривки знакових вистав, музичні номери, відеохроніку, також колектив готує особливі сюрпризи для гостей.
Крім того, до 105–ї річниці театру впродовж чотирьох днів у березні та квітні проведуть майстер-класи «Будинок чудес», під час яких охочі власноруч оздоблюватимуть театральні маски та дізнаються секрети роботи декораторів.
Події
У Києві презентували книгу «Повномасштабний вибір» про нацгвардійців
У Києві презентували книгу «Повномасштабний вибір» про військовослужбовців Нацгвардії України, які змінили цивільне життя на військову службу.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Нацгвардія України.
У столиці відбулася презентація документального видання «Повномасштабний вибір», що об’єднало 32 біографічні нариси про військовослужбовців Нацгвардії.
У Києві презентували книгу про нацгвардійців «Повномасштабний вибір» / Фото: НГУ
1 / 12
Ця книга – літопис трансформації вчорашніх цивільних: вчителів, акторів, айтівців та скульпторів, які після 24 лютого 2022 року зробили свій головний вибір – стати на захист Батьківщини.
Проєкт реалізований Іміджево-видавничим центром НГУ спільно з видавництвом «Букдрук» за підтримки Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації в межах міської цільової програми підтримки захисників України.
Як зазначив помічник командувача НГУ з питань ветеранської політики полковник Михайло Вернигора, збереження історії кожного бійця є критично важливим для майбутнього нації.
«Народ, який не має історії – це мертвий народ. Герої цієї книги – люди різних професій, які не змогли стояти осторонь. Вони залишили всі свої цивільні здобутки і стали на захист Батьківщини – хто зі зброєю, хто з пером. Поки у нас є історія, ми живемо і ми пам’ятаємо», – зазначив Вернигора.
Серед героїв книги – авіатехнік Андрій Івашкович (у минулому бармен), боєць-айтівець Олександр Шандро, скульптор Олесь Сидорук, колишній головний редактор видання «Бабель» Євген Спірін, актор Богдан Чернявський та професійний акробат Володимир Бойчук, який став танкістом у складі бригади «Азов».
Упорядниця видання та начальник відділу внутрішніх комунікацій Іміджево-видавничого центру НГУ, підполковниця Валерія Агібалова наголосила на унікальності кожного досвіду.
«Ця книга присвячена людям, які змінили історію. Це чоловіки і жінки, які до повномасштабного вторгнення не мали жодного дотику до війська. Ми прагнули описати те випробування, яке належить прожити нашим військовослужбовцям та їхнім родинам. Кожен із них зробив свій вибір на користь нашого майбутнього», – підкреслила вона.
За словами одного із героїв книги, солдата Олеся Сидорука, «захищати країну – це конституційний обов’язок кожного, незалежно від професії. Мені, як людині творчій, було нелегко перебудувати свідомість, але я зрозумів, що моя професія може бути корисною і в армії».
Книга «Повномасштабний вибір» стала не просто збіркою історій, а символом незламності українського характеру та волі до перемоги.
Вона буде передана до бібліотек та військових частин, щоб надихати нові покоління захисників.
Як повідомляв Укрінформ, у видавництві «Білка» вийде збірка мілітарного горору «Птахи у пітьмі», до якої увійдуть вісім оповідань письменників-військових.
Події
Міністри 22 країн підписали протест проти участі Росії у Венеційській бієнале
Глави міністерств культури і закордонних справ 22 країн підписали спільний протест проти участі Росії у LXI Міжнародній виставці мистецтва у Венеції.
Міністри закликали організаторів Венеційської бієнале змінити це рішення, передає Укрінформ із посиланням на Міністерство культури і національної спадщини РП.
Від імені Польщі лист підписала також міністерка культури і національної спадщини Польщі Марта Цєньковська.
«Міністерство культури та національної спадщини рішуче виступає проти участі Російської Федерації у цьогорічній Венеційській бієнале. Така престижна міжнародна подія не може бути платформою для побудови “м’якої сили” держави, яка вирішила демонструвати свою силу через збройну агресію», – йдеться у заяві польського відомства.
Окремо у польському міністерстві звернули увагу на слова міністерки Цєньковської про те, що «митець, який служить злочинцеві, стає співучасником його злочину».
«Особливо ми, поляки, маємо обов’язок протестувати проти будь-якої присутності представників бандитської держави в місцях, які своїм авторитетом могли б легітимізувати їхню злочинну діяльність. Тому без вагань я сьогодні підписала звернення 22 міністрів культури та закордонних справ із закликом виключити Російську Федерацію з участі у LXI Міжнародній виставці мистецтва у Венеції», – цитує міністерство Цєньковську.
Під спільним протестом підписалися представники найвищих органів влади 22-х країн, зокрема: Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Іспанії, Ірландії, Литви, Латвії (ініціатора протесту), Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Швеції та України. Лист адресували президенту Бієнале П’єтранджело Буттафуоко та правлінню Бієнале, а також передали до відома міністра культури Італії Алессандро Джулі.
Міністри підкреслили, що протягом понад століття Венеційська бієнале була найважливішою платформою творчої свободи та культурного обміну. Однак культурні інституції мають бути не лише осередком значення і престижу мистецтва, а й носіями моральної відповідальності.
«Культура стала однією з перших і головних цілей російських атак на Україну. Вона стала мішенню тому, що є фундаментом ідентичності та спільності, особливо державної. Культура не існує на периферії міжнародної політики – вона є її віссю та причиною, тому не може залишатися байдужою», – йдеться у повідомленні польського міністерства.
Як повідомляв Укрінформ, Євросоюз засудив рішення Фонду бієнале дозволити Росії участь у цьогорічній виставці у Венеції, підкресливши, що культура не повинна використовуватися як платформа для пропаганди.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем’єрка – міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти свою позицію 2022-2024 років.
Події
У Франківську презентували книгу про поета та ідеолога ОУН УПА Марка Боєслава
В Івано-Франківську презентували книгу «Михайло Дяченко (Марко Боєслав) Поетичний символ боротьби ОУН і УПА» у Музеї визвольної боротьби.
Про це у Фейсбуці повідомив Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків, передає Укрінформ.
«Для нас це дійсно велетень у визвольному русі. На жаль, він загинув у 1952 році в урочищі Хубена – тепер Богородчанський район. Та його спадщина є дуже велика», – зазначив Марцінків.
За його словами, збірник «Михайло Дяченко (Марко Боєслав) Поетичний символ боротьби ОУН і УПА» об’єднує поезію, драматичні твори, публіцистику, а також архівні документи, світлини, які допомагають глибше зрозуміти постать одного з найяскравіших голосів українського підпілля і його епоху
Він зауважив, що у цю збірку увійшли архівні документи, які він раніше викупив із Ярославом Коретчуком.
«Це напрацювання насправді унікальне. Цікавий щоденник Марка Боєслава, щоправда його важко розшифрувати, адже є питання по збереженості. Тому, я думаю, що ця робота буде далі продовжуватися», – додав Марцінків.
Зазначається, що до роботи зі збіркою долучилось видавництво «Лілея НВ».
Михайло Васильович Дяченко (псевдо: «Гомін», «Марко Боєслав») – український військовий та політичний діяч, референт пропаганди Карпатського краю, чоловий поет УПА, ідеолог, публіцист та пропагандист українського збройного підпілля ОУН-УПА. Редактор підпільного часопису «Чорний ліс» (1947-1950). Лицар Срібного Хреста Заслуги.
Як повідомляло агентство, на Прикарпатті запровадили премію за твори у жанрі військової літератури імені Марка Боєслава.
Фото: Руслан Марцінків, Facebook
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Одеса7 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі відійшов у вічність працівник театру Музкомедії Андрій Шишкін
-
Відбудова1 тиждень agoПотреби у відновленні сфери охорони здоров’я в Україні становлять $23,6 мільярда
-
Події1 тиждень agoNetflix запускає грантову програму для українських кінематографістів
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі зникнуть з ринку (фото)
-
Політика1 тиждень agoУкраїна співпрацюватиме з країнами Близького Сходу для протидії «Шахедам»
