Дві пам’ятки архітектури національного значення суд повернув державі після позовів прокурорів Черкащини.

Як передає Укрінформ, про це в Фейсбуці повідомила пресслужба Черкаської обласної прокуратури.

«За позовами прокурорів Черкащини суд зобов’язав обласну адміністрацію оформити право державної власності на унікальні пам’ятки архітектури національного значення — Вознесенська у селі Матусові та Преображенська у селі Лебедині. Прокурори довели, що через відсутність зареєстрованої власності ці об’єкти залишалися без належного захисту», – йдеться в повідомленні.

Як зазначено, це ускладнювало проведення ремонтів і реставрацій, а також створювало ризики для їх збереження.

Преображенська церква у с. Лебедин була споруджена у 1821–1826 роках і є пам’яткою архітектури національного значення. Архітектурно вона виконана у стилі, який нагадує Софіївський собор у Константинополі. Церква має важливе історичне значення, оскільки саме до цієї церкви приходив на службу Тарас Шевченко разом із сестрою Катериною.

Вознесенська церква у с. Матусів – храм у стилі класицизму, будівництво якого тривало з 1812 по 1818 рік. Її споруджував відомий київський архітектор Андрій Меленський, і вона є прикладом високохудожньої церковної архітектури того часу.

Читайте також: На Житомирщині за підтримки ЮНЕСКО консервують зруйнований росіянами храм XIX століття

Після набрання рішеннями суду законної сили будуть вжиті всі необхідні заходи для фактичного оформлення права власності на ці пам’ятки, що дозволить державі забезпечити їх належний правовий захист.

Як повідомляв Укрінформ, на Черкащині державі повернули пам’ятку архітектури – Троїцьку церкву XVIII століття.

Фото: пресслужба Черкаської обласної прокуратури

«Ми були знайомі з Костею з 2020, тоді він долучився до Ukraїner як фотограф. Найбільше ми їздили разом на зйомки у 2022 і 2023. Були разом і на Півдні, і на Сході, і на Півночі. В усіх не надто безпечних закутках нашої неньки, Костя ніколи не боявся їхати будь-куди. А тоді він сам долучився до морпіхів», – розповів Логвиненко.

За його словами, Костянтин загинув у неділю, 2 листопада.

«Юкрейнер для мене – це, насамперед, комьюніті, об‘єднане великою крутою ідеєю, в яку кожен вкладає щось, по своїх можливостях. Коли я знімаю в експедиції, я знаю, що я на своєму місці. Це навіть складно назвати роботою, бо в ній стільки правильної взаємодії, що виходить одне задоволення», – процитував полеглого оборонця журналіст.

Як повідомляв Укрінформ, під час виконання бойового завдання загинув військовослужбовець ЗСУ, журналіст і співробітник Ligamedia Вадим Підлипенський.

Фото: facebook.com/huzenko.k

«Європейський Союз завжди підтримуватиме Україну (…) Це зобов’язання захищати демократію, захищати, зберігати та просувати культуру та культурну спадщину. Тому що захист спадщини – це також захист демократії, адже культура завжди є першою лінією оборони», – сказав чиновник.

Мікаллеф зазначив, що для нього не дивно, що російська агресія проявляється в нападі на українську культуру та українську ідентичність.

«Ці атаки наразі знищили понад 1600 об’єктів культурної спадщини в Україні та близько 2500 об’єктів культурної інфраструктури, атаки, які включали дезінформацію», – зазначив він. «Тому що це війна ідей, так само як і війна артилерії, зброї та боєприпасів. Це війна проти наших цінностей, демократії, української демократії та європейської демократії. У цій війні Україна бореться за захист нас та нашої демократії, тому наш обов’язок і наша відповідальність – підтримувати українську стійкість, підтримувати культурну спадщину України», – додав Мікаллеф.

Єврокомісар висловив упевненість, що ЄС продовжуватиме непохитно дотримуватися свого зобов’язання допомагати Україні, особливо на культурному фронті.

«Коли я цього тижня презентуватиму Культурний компас Європи, я запропоную поновити це зобов’язання, щоб наше культурне бачення визнавало роль культури, особливо в наших міжнародних відносинах», – сказав Гленн Мікаллеф.

Він вважає, що ЄС повинен систематично та стратегічно інтегрувати культуру в свою зовнішню політику, і що ЄС має узгоджувати культурні дії з геополітичними пріоритетами, що, як очікується, сприятиме розширенню Євросоюзу.

Мікаллеф нагадав приклади підтримки культури України з боку ЄС, зокрема ініціативу «Команда Європи» щодо культурної спадщини в Україні, оголошену на Конференції з відновлення України в Римі цього липня, а також додаткове виділення 2 мільйонів євро з програми «Креативна Європа».

Він зазначив, що з липня 24 держави-члени ЄС оголосили про 74 зобов’язання щодо підтримки, спрямовані на захист та збереження культурної спадщини в Україні та підвищення кваліфікації фахівців у сфері культурної спадщини.

Це означає, що підтримка Європейською комісією культури, культурної спадщини та фахівців у сфері творчих професій України досягла 50 мільйонів євро, з яких 20 мільйонів євро надійшло від програми «Креативна Європа».

«Це, серед іншого, підтримало мобільність понад 360 українських митців», – зазначив єврокомісар. “Звичайно, попереду ще багато роботи, і це наш обов’язок та інвестиція у майбутнє, майбутнє України в ЄС».

Як повідомляв Укрінформ, Данія разом з Нідерландами закликала інші країни-члени ЄС зробити внесок у відновлення культурної спадщини України на тлі триваючих російських атак, про що заявив Якоб Енгель-Шмідт, міністр культури Данії.

Віцепрем’єр-міністр України з гуманітарної політики, міністр культури Тетяна Бережна на неформальній зустрічі з міністрами культури ЄС подякувала партнерам за перші внески у нещодавно запущений Фонд культурної спадщини.