Connect with us

Суспільство

Багатостраждальний будинок у Сергіївці відновлять до кінця квітня Анонси

Published

on


У Сергіївці Одеської області завершується відбудова дев’ятиповерхового будинку, який зазнав руйнувань унаслідок російської атаки 1 липня 2022 року. Роботи обіцяють завершити вже наприкінці квітня.

Про це повідомила пресслужба Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області.

Відбудову пошкодженої багатоповерхівки розпочали наприкінці 2023 року.

Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області

У Службі зазначили, що наразі вже проклали всі інженерні мережі, відновили несучі конструкції, звели стіни та повністю оновили фасад.

Також у під’їздах ремонтники пофарбували стіни, у санітарних вузлах встановили нове сантехнічне обладнання та поклали керамічну плитку. У квартирах завершили оздоблювальні роботи: покладено лінолеум, встановлено плінтуси, вимикачі та розетки.

Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області

Окрему увагу приділили безпеці: у бомбосховищі завершено монтаж сучасної вентиляційної системи. Також на завершальному етапі облаштування пандусів та поручнів, що зробить будівлю доступною для маломобільних груп населення.

Фінішні штрихи – фарбування окремих елементів будівлі та завершення робіт з відновлення покрівлі. Будівельні роботи планують завершити вже до кінця квітня. Реконструкцію фінансує Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.

Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області

Дев’ятиповерховий будинок у Сергіївці на Одещині був зруйнований 1 липня 2022 року. Тоді росіяни випустили по селищу три ракети типу Х-22 – одна з них влучила в цокольний поверх будинку. Вибух повністю знищив перший під’їзд, два інших були сильно пошкоджені. 105 зі 106 квартир дев’ятиповерхівки були зруйновані. 

В липні правоохоронці оголосили у розшук голову Сергіївської громади Білгород-Дністровського району Анатолія Чередниченка. У прокуратурі вважають, що під час капітального ремонту житлових будинків у селищах Сергіївка та Чабанське Білгород-Дністровського району посадовець розробив схему з заволодіння бюджетними коштами, завищивши вартість виконаних робіт і будівельних матеріалів.

У вересні 2023 року  у Сергіївці замінили підрядника та відновили будівельні роботи.  Тоді голова Одеської ОВА Олег Кіпер розповів, що у роботах виникла пауза, оскільки потрібен був час на переоформлення документів між з одного підрядник на іншого. Також він додав, що попереднім підрядником займаються правоохоронці. 

До того, 30 червня 2023 року журналісти ЦПР з’їздили на місце трагедії та показали, як виглядає зруйнована база відпочинку та частково зруйнована дев’ятиповерхова будівля після першочергового ремонту. У першому під’їзді були зроблені тільки аварійно-відновлювальні роботи. Тоді Анатолій Чередниченко пояснив, що проєктно-кошторисна документація була зроблена рік тому, але потім знадобилося корегування, тому вона досі не закінчена.

Також Центр публічних розслідувань персоналізував тих, хто може бути причетним до смертельної атаки по мирному населенню селища Сергіївка в Одеській області  1 липня 2022 року російськими військовими. 


Ірина Глухова



Джерело

Суспільство

В Україну повернули 2058 дітей

Published

on



Активну підтримку в питанні повернення депортованих українських дітей надають 38 країн, а також Рада Європи та Євросоюз, на цей час в Україну вдалося повернути 2058 дітей.

Про це повідомив секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідь на запит Укрінформу.

“Ініціатива Президента України Bring Kids Back UA продовжує об’єднувати велику кількість країн світу для повернення депортованих дітей. Станом на лютий-березень 2026 року активну підтримку надають 38 країн, а також Рада Європи та Європейський Союз. Завдяки цій стратегічній ініціативі станом на 25 березня 2026 року до України вдалося повернути 2058 дітей”, – йдеться у відповіді.

У секретаріаті зауважили, що Україна продовжує отримувати підтримку від міжнародної спільноти в питанні повернення військовополонених та незаконно депортованих/примусово переміщених осіб, зокрема дітей, яка полягає в реалізації спільних гуманітарних місій, дипломатичному тиску та посередництві третіх країн-партнерів у переговорах.

“Окремо слід відзначити роль США (як офіційних інституцій – уряду та Конгресу, так i першої леді США, американських правозахисних інституцій та громадянського суспільства) у послідовній підтримці гуманітарного питання повернення незаконно депортованих РФ українських дітей. За сприяння та прямої участі першої леді США до України були повернуті три останні групи дітей (19 дітей)”, – зауважують в Офісі омбудсмена.

Читайте також: Публічність щодо імен цивільних полонених може поліпшити умови їхнього утримання у РФ – Хилюк

Наголошується, що уповноважений на постійній основі доводить до міжнародних партнерів позицію щодо необхідності посилення тиску на Росію задля повернення українських військовополонених та депортованих/незаконно переміщених дітей. Також здійснюються заклики ставати країнами-посередниками в цьому питанні та долучатися до міжнародних платформ для повернення українських полонених та депортованих дітей.

Як повідомляв Укрінформ, глава представництва Єврокомісії в Люксембурзі Анн Кальтьо заявила, що повернення викрадених українських дітей гальмує фрагментований підхід з боку міжнародних партнерів та самого ЄС, для реального прогресу потрібна чітка система координації всіх залучених сторін.

Фото: Bring Kids Back UA 



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Представниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси

Published

on



Видання “Українська правда” провело премію “УП-100. Сила жінок”, відзначивши сотню українок із різних сфер і регіонів, які формують розвиток країни та підтримують суспільство під час війни. Серед лауреаток — представниці південних регіонів, зокрема Одещини, Херсонщини та Криму, які попри виклики продовжують працювати й розвивати свої громади.

Про це свідчить список “УП-100. Сила жінок”.

Цьогорічною темою церемонії стало гасло “Коли квітує одна, ми квітуємо всі”. Як пояснили організатори, воно перегукується з ідеєю “квітування”, яку осмислював український поет і дисидент Василь Стус.

У цьому контексті йдеться про внутрішню гідність і свободу людини, що здатні зберігатися навіть у найскладніших обставинах — зокрема під час війни. Організатори наголошують: “квітування” — це не лише про стійкість, а й про відповідальність, здатність діяти, творити й підтримувати інших навіть у періоди втрат, небезпеки та невизначеності. Це також про жінок, які не відкладають життя “на потім”, а вже зараз розвивають свої громади, професійні сфери та країну загалом.

До списку лауреаток увійшли представниці різних галузей — медіа, культури, освіти, науки, бізнесу, спорту, державного управління та сектору безпеки. Зокрема, у категорії “Суспільство” відзначили медійниць, які працюють у Києві та на національному рівні: головну продюсерку новин Суспільного Христину Гаврилюк і журналістку та документалістку Наталію Гуменюк, співзасновницю “Громадського телебачення”, відому своїми репортажами з гарячих точок, зокрема зі сходу України та деокупованих територій.

У категорії “Культура” нагородили діячок із різних куточків країни. Серед них — народна артистка України Олена Галл-Савальська, яка представляє Херсонський театр і продовжує працювати попри виклики південного регіону; співачка Мар’яна Головко, пов’язана з сучасною оперною сценою Києва; режисерка Марина Ер Горбач, чиї роботи презентують Україну на міжнародних фестивалях; культурна менеджерка Саша Довжик, яка працює над дослідженням української культури як в Україні, так і за її межами.

Також серед відзначених — кримськотатарська мисткиня Азіза Ескендер, яка представляє Крим і зберігає культурну ідентичність корінного народу; заступниця директора Одеського художнього музею Олександра Ковальчук, що розвиває культурне середовище Півдня; музична продюсерка Дар’я Коломієць, яка документує війну через мистецькі проєкти.

Крім того, відзначили Катерину Ротаренко, військову-пошуковицю з Рені та Людмилу Прокопечко, голову Доброславської громади.

Плюс, директорка Promprylad Art Center в Івано-Франківську Ксенія Малих, яка працює над розвитком культурної інфраструктури заходу України; культурологиня Маріам Найєм, що займається темами деколонізації; співачка Катерина Павленко (Monokate), пов’язана з українською музичною сценою; Наталія Пасічник — музикантка, яка популяризує українську культуру у Швеції; Антоніна Романова з позивним “Крим”, яка поєднує мистецтво й військову службу; фольклористка Мар’яна Садовська; режисерка анімації Анастасія Фалілеєва та художниця Леся Хоменко.

У номінації “Креативні індустрії” також представлені жінки з різних регіонів. Серед “Захисниць” відзначили жінок, які беруть безпосередню участь у захисті України на фронті та в тилу.

Загалом премія охопила вісім ключових напрямів — “Політика та державне управління”, “Суспільство”, “Культура”, “Захисниці”, “Освіта і наука”, “Креативні індустрії”, “Спорт” і “Бізнес”, підкресливши внесок жінок із різних областей України — від Одещини, Херсонщини та Сумщини до Львівщини, Івано-Франківщини та Києва — у спільну стійкість і розвиток країни.

У лютому Президент України нагородив Семена Кантора — директора Музею сучасного мистецтва Одеси орденом “За заслуги” III ступеня.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Підозрюваний у зловживанні впливом екскерівник лісгоспу Одещини передав 1 млн грн ЗСУ

Published

on



Підозрюваний у зловживанні впливом екскерівник лісгоспу Одещини передав 1 млн грн ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.