Дата концерту також була призначена, але Джей Ло передумала. Про це пишуть російські ЗМІ, зокрема Mash.

Росіяни зацікавилися американкою на тлі її гастролей у Казахстані, Узбекистані та Вірменії. Сторони начебто встигли навіть призначити конкретну дату в серпні та гонорар за шоу — не менше ніж $1 млн. Після цього команда співачки повернулася з відмовою. Мовляв, окільки Росія веде повномасштабну війну проти України, у Лопес надто великі репутаційні ризики.

“При цьому сама легенда нульових не проти, але тільки після завершення конфлікту (війни, — Ред.) з Україною”, — пишуть російські канали.

Глава великої концертної агенції Євген Фінкельштейн у розмові з журналістами інформацію про переговори не спростуваі, але від коментарів відмовився. Начебто саме його компанія вела переговори з Джей Ло.

Дженніфер Лопес і Україна

Зірка сцени та екрану неодноразово виходила у світ у речах українських брендів. Ба більше, колишня дружина Бена Аффлека просила зняти кліп на свою пісню в українки Таню Муіньо.

Крім того, американська співачка приєдналася до благодійного гала-вечора Luisa Via Roma на Капрі у липні 2022 року. Частина коштів, зібраних під час концерту, була спрямована на допомогу українським біженцям, які були змушені покинути свої домівки після вторгнення росіян.

До речі, Андрій Єрмак запросив Дженніфер Лопес та її вже колишнього чоловіка Бена Аффлека в Україну. Керівник ОП поспілкувався зі знаменитостями у відеорежимі наприкінці 2022 року.

Разом з тим, виконавиця носила і вбрання російського бренду.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Крім того, 56-річна Джей Ло в боді з небезпечно високим вирізом вийшла на публіку.

Представники білоруської групи анонімних хакерів-активістів “КіберПартизани” 28 липня розповіли, як саме паралізували найбільшу російську авіакомпанію спільно з колегами з Silent Crow. Вони розвивали доступ до корпоративної мережі “Аерофлоту” протягом кількох місяців.

“Успішне проникнення багато в чому стало можливим завдяки тому, що деякі співробітники компанії нехтують елементарною безпекою паролів. Так, генеральний директор “Аерофлоту” Сергій Александровський не змінював пароль аж з 2022 року”, — розповіли зломники.

Компанія використовувала програмне забезпечення Windows XP і Windows Server 2003, що призвело до компрометації всієї інфраструктури. До ранку 28 липня, за словами хакерів, за допомогою спеціального інноваційного алгоритму були знищені понад 7 тисяч серверів і робочих станцій, баз даних і внутрішніх систем.

Активісти отримали доступ до персональних комп’ютерів співробітників, зокрема й вищого керівництва, та методично просувалися до ядра інфраструктури — Tier0.

Хакери зазначили, що зберегли прослуховування співробітників і робочі пошти та викладуть їх на каналах у соцмережах. Крім того, було вивантажено масив баз даних історії перельотів — їх можна буде отримувати за запитом для незалежних розслідувань.

“КіберПартизани” зазначили, що відновлення систем “Аерофлоту” займе чимало часу, а кібератака обвалила акції компанії та завдала їй значних фінансових збитків.

Хакерська атака на “Аерофлот” викликала колапс в аеропортах

Нагадаємо, хакери атакували “Аерофлот” в ніч за 27 на 28 липня. В авіакомпанії повідомляли про “збій у роботі сервісів” і коригування розкладів рейсів, а в соцмережах публікували фото колапсу в аеропортах. З московського”Шереметьєво” та санкт-петербурзького “Пулково” повідомляли, що на табло не оновлювалася інформація, а співробітники на запитання пасажирів відповідали, що “все зламалося”.

В ніч на 25 липня у восьми аеропортах Росії запроваджували план “Килим” через масовану атаку дронів.

Особлива економічна зона “Алабуга” в російському Татарстані стрімко нарощує потужності з виробництва безпілотників, якими Росія атакує Україну. За даними CNN, отриманими з аналізу супутникових знімків, завод зазнав значного розширення: з’явилися десятки нових будівель, включно з виробничими цехами та гуртожитками для працівників.

Супутникові знімки за період із кінця 2024 року до липня 2025 року показують будівництво щонайменше восьми нових складів, частина з яких ще зводиться. Житлові приміщення для робітників також суттєво розширили: якщо в лютому 2025 року було 15 гуртожитків, то до 12 липня їхня кількість зросла до 104. Після завершення будівництва ці споруди зможуть розмістити до 40 тисяч працівників, що значно прискорить випуск дронів. Є відомості, що до складання безпілотників і будівельних робіт залучають навіть підлітків.

Інтенсивність атак дронами на Україну досягла безпрецедентного рівня. У червні 2025 року Росія запустила майже 5500 дронів типу “Шахед” або їхніх аналогів, що в 16 разів перевищує показники червня 2024 року. Рекорд зафіксовано 9 липня, коли за одну ніч було випущено 728 безпілотників.

За даними видання, “Алабуга” повністю перейшла від використання іранської технології “Шахедів” до локалізованого виробництва. Завод став самодостатнім: з алюмінієвих прутків виготовляють двигуни, з поставлених чипів — мікроелектроніку, а фюзеляжі — зі склопластику. Генеральний директор заводу Тимур Шагівалєєв заявив, що обсяги виробництва дронів-камікадзе “Герань” (російської версії Shahed 136) зросли в дев’ять разів порівняно з попередніми показниками. У 2024 році планувалося випустити 10 тисяч БПЛА “Гербера”.

Розширення виробництва дозволяє Росії не лише використовувати дрони у війні проти України, а й планувати їхній експорт. За словами Девіда Олбрайта, колишнього інспектора ООН з озброєнь, Росія націлена на довгострокові контракти та подальше збільшення випуску безпілотників.

Розширення виробництва “Шахедів”: скільки Росія вироблятиме дронів і при чому тут Китай

Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко підкреслив, що розширення виробництва “Шахедів” в Єлабузі матиме помітний вплив на перебіг війни проти України, але лише через певний час. Посилення випуску дронів дозволить Росії масштабувати свої атаки, що може ускладнити ситуацію на фронті.

Зокрема збільшення виробництва ударних дронів РФ відбуватиметься поступово, без різких стрибків. За його оцінками, наразі Росія має технологічну спроможність щомісяця збільшувати обсяги випуску готової продукції приблизно на 10%.

Зокрема, на думку Коваленка, російському ВПК для прискорення цього процесу необхідно завершити створення нових центрів виробництва, налагодити конвеєрні лінії та забезпечити їхню стабільну роботу. Однак є важлива умова: підприємства, де виготовляються дрони, мають залишатися неушкодженими.

“Якщо по цих об’єктах будуть завдані потужні удари, наприклад, ракетами чи іншими засобами, плани з розширення виробництва можуть бути зірвані”, — каже Фокусу експерт.

За підрахунками військового експерта Павла Нарожного, що посилається на дані ГУР України, наразі Росія виробляє близько 3 тисяч дронів на місяць, але має амбітні плани збільшити цей показник до 5–10 тисяч. У разі реалізації таких обсягів Росія зможе здійснювати масовані атаки, використовуючи 1–1,5 тисячі дронів за один пуск, що може відбуватися кожні три-п’ять днів. Однак не всі ці дрони будуть “Шахедами” — частина з них є фальшивками, призначеними для відволікання. Наприклад, із 1,5 тисячі дронів у пуску лише близько 750 можуть бути справжніми “Шахедами”.

За словами Нарожного, попри спроби Росії локалізувати виробництво, 60–70% компонентів для “Шахедів” постачає Китай.

“Питання в тому, чи захоче і чи зможе Китай забезпечити такі обсяги поставок, необхідні для масштабування виробництва. Для Росії потреба у збільшенні випуску дронів є очевидною, адже це ключовий елемент її військової стратегії”, — додав експерт у розмові з Фокусом.

Завод “Алабуга” та нові “Шахеди”: чи підуть дрони на експорт

Олександр Коваленко вважає, що розширення виробництва Shahed-136 відкриває перед Росією можливість експорту цих дронів до країн, які не мають власних потужностей для їхнього виготовлення. Експорт озброєнь є важливим джерелом надходження валюти до російського бюджету, що може частково компенсувати економічні труднощі.

“Наразі фінансовий ресурс, який Росія отримує від внутрішніх джерел, зокрема через оподаткування населення, не дозволяє їй вести війну на значно ширшому рівні. Російська економіка відчуває дефіцит “живої” валюти, необхідної для підтримки масштабних військових операцій. Виробництво дронів, яке наразі дозволяє Росії вести війну на поточному рівні, все ще обмежене браком ресурсів для суттєвого розширення. І в цьому йому можуть допомогти експорт дронів до інших країн”, — зазначив експерт.

Потенційними покупцями “Шахедів”, на його думку, можуть стати країни Африки, наприклад, Центральноафриканська Республіка чи Буркіна-Фасо, а також Венесуела, де режим Ніколаса Мадуро може бути зацікавлений у закупівлі таких безпілотників. Водночас Північна Корея навряд чи стане клієнтом оборонки РФ, оскільки вона вже має власне виробництво аналогічних дронів, які, до речі, є копіями іранських та російських розробок.

У Росії стане більше “Шахедів”: чи загрожує це не тільки Україні

Коваленко попереджає, що експорт “Шахедів” може мати серйозні наслідки для міжнародної безпеки. Зростання виробництва ударних дронів у Росії не лише посилює її позиції у війні проти України, а й створює нові виклики для глобальної безпеки. Поширення цих дронів через експорт може дестабілізувати ситуацію в різних регіонах, де вони можуть бути використані в локальних конфліктах чи для терористичних цілей. Росія, використовуючи свою технологічну перевагу в цій сфері, може зміцнити свій вплив у країнах, які прагнуть отримати доступ до дешевих і ефективних озброєнь.

“На відміну від Ірану, який розвиває різні типи дронів-камікадзе, Росія сконцентрувала свої зусилля виключно на “Шахедах”. На сьогодні вона випускає ці безпілотники у значно більших обсягах, ніж Іран, особливо після того, як ізраїльські удари по іранських заводах у Ісфахані суттєво скоротили тамтешнє виробництво. Це робить Росію одним із лідерів у виготовленні дронів-камікадзе на світовому ринку”, — підсумував оглядач.

За словами Павла Нарожного, Росія може продавати свої дрони країнам, для яких міжнародні санкції не мають значення, але які прагнуть використовувати зброю для тиску на сусідів. Серед потенційних покупців — Іран, Ємен та інші держави, що підтримують терористичні режими. Теоретично Індія також може бути зацікавлена, адже вона вже закуповує російську нафту, вертольоти та артилерійські системи. Проте основними клієнтами, ймовірно, стануть країни, що не бояться санкцій і готові використовувати дрони для агресивних дій.

Нагадаємо, ЗСУ скорочує підрозділи, що використовують наземні роботизовані комплекси. Все через те, що військові відмовляються з ними працювати.

Також Фокус з’ясував, що Росія активно протидіє українським розвідувальним дронам, застосовуючи малі 3D-радари та зенітні безпілотники.