Про це в інтерв’ю Reuters заявив заступник керівника Офісу Президента Павло Паліса, передає Укрінформ.

«Це принципова позиція України. Ніхто, і тим більше не країна-агресорка Росія, не буде диктувати Україні, які Збройні сили повинна мати Україна», – сказав він.

Раніше лідер Росії Володимир Путін заявив, що хоче обмежити чисельність української армії.

За словами Паліси, добре підготовлена ​​українська армія стане найкращою гарантією безпеки Києва проти нових атак Росії, якщо і коли буде досягнуто припинення вогню або мирна угода.

«Я можу здогадуватися, чим керується РФ — може, вони хочуть підготуватися, полегшити для себе щось в майбутньому, але ні. Наше завдання — добре вивчити уроки минулого», — додав заступник керівника Офісу Президента Паліса.

Окрім збереження сильної української армії, Паліса наголосив на важливості гарантій безпеки від американських та європейських партнерів Києва, які могли б допомогти стримати майбутні напади Росії.

Серед іншого, Паліса очікує, що Росія посилить свої атаки пізніше цього місяця та в травні.

Заступник керівника ОПУ сказав, що, на його думку, Росія зосередить свій наступ на Покровськ, але також може атакувати біля Куп’янська та Лиману, і в районі Новопавлівки (Запорізька область).

«Абсолютний пріоритет (росіян – ред.), на мій погляд, зараз буде на Покровському напрямку», – сказав Паліса.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що «сила й чисельність української армії завжди залишатимуться ключовою гарантією нашої безпеки».

У січні Зеленський заявив, що на сьогодні чисельність української армії становить 880 тисяч осіб.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час візиту до Брюсселя зустрівся з президенткою Європарламенту Робертою Мецолою, з якою обговорив продовження «транспортного безвізу», євроінтеграцію та конфіскацію заморожених російських активів.

Про це глава уряду повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Зустрівся з президенткою Європарламенту Робертою Мецолою під час візиту до Брюсселя. Обговорили ініціативи для України. Зокрема, закликав Європарламент підтримати продовження «транспортного безвізу», що дозволить і надалі вантажному транспорту перевозити товари без спеціальних дозволів. Також говорили про зусилля України у встановленні справедливого і тривалого миру, європейську інтеграцію та конфіскацію заморожених російських активів», – написав Шмигаль.

Він висловив вдячність Європарламенту за швидке затвердження Механізму кредитної співпраці для України, який надає макрофінансову допомогу за рахунок знерухомлених російських суверенних активів. Глава уряду наголосив на важливості продовження роботи щодо конфіскації всіх активів Росії та створення міжнародного компенсаційного механізму, який змусить агресора відшкодувати завдані Україні збитки.

«Як бачимо, ворог відкидає усі пропозиції про перемир’я та налаштований вести війну далі. Удар Росії по Кривому Рогу, який забрав життя 9 дітей, є черговим свідченням жорстокості агресора. Ми розраховуємо, що ЄС використає всі свої важелі, аби продовжити дипломатичний і санкційний тиск на росію та примусити її до миру», – наголосив Прем’єр-міністр.

Читайте також: Шмигаль: Очікуємо на продовження Угоди з ЄС про вантажні перевезення автотранспортом до кінця року

Як повідомлялося, у Брюсселі 9 квітня відбулося 10-те засідання Ради асоціації між Україною та ЄС під головуванням високої представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас. Українську делегацію на цій зустрічі очолив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Під час зустрічі сторони підписали 5 міжурядових угод, які мають на меті посилити економічну співпрацю між Україною і ЄС та прискорити процеси відновлення України.

Фото: Денис Шмигаль/Телеграм

Про це заявила народна депутатка Євгенія Кравчук кореспондентці Укрінформу, коментуючи найважливіші пункти, внесені до тексту резолюції ПАРЄ, яку мають ухвалити у середу у Страсбурзі.

«По-перше, не може бути безкарності після такої кількості воєнних злочинів та після злочину агресії, що розпочався раніше. Власне процес по створенню трибуналу вже на такій фінальній стадії. Основна група погодила три документи. Відповідно, зараз ми підійшли до політичного рішення і дуже сподіваємося, що от квітень, травень – це ті місяці, коли ми почуємо про конкретні рішення Ради Європи», – підкреслила Кравчук і додала, що до процесу долучаються і країни, які не є членами РЄ, такі, як Японія, Канада, фактично всі держави G7.

Ще одним знаковим моментом у резолюції, на її думку, є те, що ПАРЄ окреслює умови так званої угоди між Україною та США щодо рідкісноземельних металів.

«Ми вказуємо, що будь-які зобов’язання України по цій угоді не повинні суперечити нашим євроінтеграційним зобов’язанням. І це дуже важливо, бо в першій рамковій угоді, яку Кабінет Міністрів приймав на своєму засіданні, таке речення було – про те, що ця угода не може суперечити нашому євроінтеграційному треку», – зазначила народна депутатка.

За її словами, ще один момент – новини, які схвилювали багатьох українців за кордоном, про нібито рішення ЄС скасувати тимчасовий захист навіть при короткотерміновому перемир’ї.

«Ми прекрасно розуміємо, що таке короткотермінове перемир’я. Зараз перемир’я, як росіяни вважають, але у нас дітей вбивають на дитячих майданчиках. Відповідно, асамблея закликає, що цей статус може бути скасований, коли буде мир справжній і довготривалий», – наголосила Кравчук.

Депутати Асамблеї також звертаються до країн-членів Ради Європи не розглядати відновлення роботи Північного потоку-1 і Північного потоку-2, оскільки такі дії підірвуть енергетичну безпеку континенту.

Нагадаємо, у середу ввечері на сесії ПАРЄ мають відбутись термінові дебати та голосування за резолюцію «Агресивна війна Росії проти України: необхідність забезпечення відповідальності та уникнення безкарності»

Як повідомляв Укрінформ, ПАРЄ відзначає ескалацію втручання в інформаційну безпеку Європи з боку РФ після початку повномасштабної агресивної війни Росії проти України та засуджує навмисне, приховане та маніпулятивне втручання іноземних держав, яке є постійною загрозою демократіям.