Політика
про атаку на Кривий Ріг: Метою Росії був цілеспрямований терор проти цивільних
МЗС України назвало російський удар по Кривому Рогу цілеспрямованим терором проти цивільних та повною зневагою мирних зусиль.
Про це йдеться в заяві відомства, передає Укрінформ.
«Цим варварським ударом проти українських цивільних людей і дітей Росія демонструє повну зневагу до міжнародних мирних зусиль за лідерства Президента США Дональда Трампа. Це сигнал Москви Вашингтону про те, що Путін буде продовжувати війну та вбивати українців, допоки не відчує інший рівень тиску та сили», – йдеться в повідомленні.
В зовнішньополітичному відомстві наголосили, що Україна була та є відданою мирним зусиллям і зробила конкретні кроки на шляху до миру, на відміну від РФ, яка тягне час і чинить звірства.
В МЗС також категорично відкинули російську брехню про нібито військові цілі цього удару.
«Факти з місця вчинення злочину свідчать про відсутність будь-яких військових цілей. Метою Росії був цілеспрямований терор проти цивільних людей. Цей удар є черговим воєнним злочином і грубим порушенням міжнародного гуманітарного права», – наголосили в МЗС.
В Міністерстві зазначили, що вже поінформувало всіх партнерів і міжнародні організації про деталі удару РФ по Кривому Рогу, тип застосовної ракети й наслідки цього злочину. У відомстві закликали до чітких публічних реакцій, засудження російських звірств, конкретних дій для посилення тиску на Москву та зміцнення України, зокрема посилення ППО та військової допомоги. «Вдячні тим нашим партнерам, які вже висловилися, чітко засудили дії російських злочинців, надають конкретну допомогу», – підкреслили в МЗС.
Крім того, українська сторона вже ініціювала скликання засідань низки міжнародних організацій для реагування на російський обстріл Кривого Рогу та постійних обстрілів житлових районів інших українських міст.
Зазначається, що Україна спільно із міжнародними партнерами продовжує документувати російські злочини та працювати задля забезпечення невідворотного покарання російських злочинців за всі їхні звірства проти України та українців.
Як повідомляв Укрінформ, увечері, 4 квітня, ворог випустив балістичну ракету по житловому кварталу Кривого Рогу. Загинули 19 людей, ще 68 були поранені. Пізно ввечері місто атакували дрони, вбивши людину, ще семеро були поранені. Наразі у лікарнях Кривого Рогу перебувають 38 постраждалих від ракетного удару.
Серед загиблих і постраждалих є діти. У Кривому Розі 7,8 та 9 квітня будуть оголошені Дні жалоби за загиблими.
Політика
Євросоюз, Китай та Україна мають спільну позицію щодо переговорів про мир
Позиції Євросоюзу, Китаю та України у питанні завершення війни наразі дуже схожі, кожна сторона виступає за негайне припинення вогню та початок реальних переговорів для досягнення справедливого і сталого миру на основі принципів Статуту ООН.
Про це заявив посол Євросоюзу в Китаї Хорхе Толедо у промові в Пекіні з нагоди Дня Європи, передає кореспондент Укрінформу.
«Попри наші розбіжності, Європейський Союз та Китай зараз мають одну спільну позицію. Ми, і Україна також, виступаємо за негайне та безумовне припинення вогню і початок реальних переговорів для забезпечення справедливого та сталого миру на основі принципів Статуту ООН, а саме поваги до територіальної цілісності й суверенітету країн та невтручання в їхні внутрішні справи», – зазначив Толедо.
За його словами, війна Росії проти України має руйнівні людські та економічні наслідки далеко за межами Європейського континенту.
«Її вплив поширюється далеко за межі Європи, впливаючи на енергетичну безпеку, постачання продовольства та економічну стабільність у всьому світі», – наголосив посол ЄС.
Він також запевнив у продовженні підтримки України Європою, нагадавши слова високої представниці ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каї Каллас про готовність Європейського Союзу надавати Україні необхідну допомогу для утримання своїх позицій, доки Росія не зрозуміє, що ця війна нікуди не веде.
Китай офіційно декларує нейтралітет щодо російсько-української війни, уникає визначення агресора і жертви та повністю відсторонився від активних міжнародних зусиль, спрямованих на припинення бойових дій.
Китайські офіційні особи і дипломати лише виступають із абстрактними закликами до деескалації, припинення вогню та діалогу для врегулювання конфлікту на основі принципів ООН. Проте Росія, найближчий союзник КНР, не звертає жодної уваги на подібні заклики з Пекіна і продовжує збільшувати масштаби агресії, а китайська сторона «не помічає» такого відвертого ігнорування себе з боку Москви.
Як повідомляв Укрінформ, Китай підтримує всі зусилля, спрямовані на припинення бойових дій в Україні та створення умов для політичного врегулювання конфлікту між Росією та Україною.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Україні потрібно вже зараз формувати стратегію роботи з майбутнім політичним середовищем РФ
Нинішнє невдоволення в Росії вже не є контрольованим процесом з боку Кремля. Тож Україні необхідно вже зараз формувати стратегію роботи з майбутнім російським політичним середовищем.
Таку думку в телеефірі висловив голова правління Фундації Пилипа Орлика, експерт із міжнародної політики, контрпропаганди та роботи з урядами країн Європи Артем Миколайчук, передає Укрінформ.
«Передреволюційні настрої в СССР тривали майже 20 років. Але зараз, завдяки діям України, завдяки роботі українського ОПК, завдяки мужності й відданості наших воїнів ці процеси в Росії відбуваються значно швидше. Федоров поставив задачу – мінус 50 тисяч росіян щомісяця. І, як на мене, це абсолютно правильна задача для Міністерства оборони під час війни. У Росії вже є страх, уже є катастрофи, уже є невдоволення. Ми фактично змусили їх пройти той шлях, який СССР проходив від кінця 70-х до початку 90-х років, але в набагато коротший термін», – вважає експерт.
При цьому Миколайчук переконаний, що нинішнє невдоволення всередині Росії вже не є контрольованим процесом з боку Кремля, а стало прямим наслідком війни, ударів по території РФ та втрат російської армії: «Це не контрольовано. Це невдоволення, яке зробила Україна. Це ракети, це дрони, це смерті російської армії на фронті».
За його словами, ситуація сьогодні є значно глибшою, ніж під час походу очільника ПВК «Вагнер» Євгенія Пригожина на Москву, однак головна відмінність полягає у відсутності постаті, здатної очолити внутрішній протест у Росії. «І російський бунт бездумний, безпощадний, він, звісно, можливий, але я вважаю, що йому потрібен лідер», – зазначив Миколайчук.
У цьому контексті він наголосив, що Україні необхідно вже зараз формувати власну стратегію роботи з майбутнім російським політичним середовищем. «У Росії є задекларовані цілі. Вони хочуть Донбас. Вони хочуть, щоб російська стала другою мовою. Вони багато чого від нас хочуть. І вони це декларують постійно – у перемовних процесах, публічно, через свої медіа. Натомість Україні теж потрібно визначитися зі своєю стратегією та розуміти, з ким вона готова вести переговори у майбутньому», – переконаний експерт.
У цьому контексті Миколайчук прямо назвав людину, яку вважає потенційним центром впливу всередині російського опозиційного середовища: «Я прямо скажу, хто має бути. Денис Капустін (командир Російського добровольчого корпусу – ред.)».
Він також додав, що Україна має вже зараз на державному рівні визначати суб’єктів для можливих майбутніх переговорів, оскільки прямих контактів із Путіним фактично не існує: «Жодного дзвінка Зеленського до Путіна, жодних прямих перемовин один на один не відбулося».
За словами Миколайчука, Росія дедалі більше робить ставку не лише на фронт, а й на спроби внутрішньої дестабілізації України: «Росія не здатна збити українську ракету. Її можливо знищити тільки зсередини, в Україні. Вони це розуміють – і роблять на це ставку».
У цьому контексті Миколайчук згадав атмосферу перших місяців повномасштабного вторгнення, коли українське суспільство було максимально об’єднаним і зосередженим на виживанні держави.
Водночас він підкреслив, що демократична природа українського суспільства стала однією з причин стійкості держави, однак сьогодні частина суспільства починає сприймати ситуацію так, ніби країна живе у мирний період. На думку Миколайчука, українське суспільство не повинно втрачати усвідомлення того, що країна продовжує жити в умовах повномасштабної війни.
За словами Миколайчука, сьогодні ключовим викликом для України залишається збереження внутрішньої єдності та концентрація на перемозі у війні. «Нам потрібно зараз згадати, що ми у війні. Нам потрібно об’єднатися. Ми маємо робити все для того, щоб Росія розвалилася. Ми маємо зараз зосередитися саме на цьому», – підсумував експерт.
Раніше колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю Укрінформу висловив думку, що «мирні переговори» між Україною та Росією за участю США з боку Кремля є фікцією, оскільки Росія не налаштована на завершення війни. Волкер припустив, що повноцінної мирної угоди не буде досягнуто.
Фото: Фундація Пилипа Орлика
Політика
Німеччина виділяє для України близько 0,55% ВВП, тому ще є простір для збільшення підтримки
Німеччина може рішучіше підтримувати Україну, адже нині вона витрачає на допомогу їй 0,55% ВВП.
Про це сказав в коментарі Укрінформу засновник і керуючий партнер берлінського аналітичного центру Liberale Moderne Ральф Фюкс.
«Національні уряди повинні зберегти, а краще — збільшити свою двосторонню підтримку України попри кредит від ЄС. Візьмемо, наприклад, Німеччину: на сьогодні допомога Україні становить близько 0,55 % нашого ВВП – у війні, яка вирішує долю Європи та визначає нашу майбутню безпеку. Як порівняти з країнами Північної Європи, у нас є ще простір для більш рішучої підтримки України», – сказав він.
Водночас Фюкс констатував зміну парадигми у своїй країні, адже канцлер, міністр оборони, а також провідні генерали Бундесверу та керівники спецслужб публічно говорять про російську загрозу та про те, що існує реальний ризик того, що Росія може напасти на Європу в найближчі роки. Також, за спостереженнями німецького політолога, зростає консенсус, що ФРН більше не може покладатися на США.
Він також звернув увагу і на тривогу в німецькому суспільстві, яку викликають заяви посадовців щодо необхідності бути готовими до війни.
«Ми всі не хочемо війни, але щоб її запобігти, ми маємо бути сильними у військовому плані. Це також урок, винесений із російського вторгнення в Україну», – додав він.
Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про намір на 50-60 тисяч солдатів збільшити чисельність військовослужбовців Бундесверу на тлі наростаючої загрози з боку Росії.
Фото архівне
-
Відбудова6 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Політика1 тиждень agoУкраїна добиватиметься покарання археолога Бутягіна попри його повернення до Росії
-
Політика1 тиждень agoСвириденко зустрілася з міністром енергетики США
-
Україна1 тиждень agoВійна в Україні — Елла Лібанова про кількість населення в Україні у 2025 році
