Одеса
В Чорному морі кораблів ворога немає — загроза для Одещини

Корабель відкриває вогонь. Фото: Укрінформ
Росія вивела всі свої ракетоносії, з Чорного моря. Але у Середземній акваторії наразі фіксується присутність військових кораблів ворога, споряджених “Калібрами”.
Про це 8 квітня повідомили у Військово-морських силах Збройних сил України.
Реклама
Читайте також:
Кількість кораблів у морях
У Чорному та Азовському морях наразі присмутності ворога не зафіксовано. У Середземному на патрулювання виведені 3 судна РФ, які є носіями 26 крилатих ракет.
Рух Керченською протокою
Протягом минулої доби до Чорного моря Керченською протокою зайшли 2 судна, які потім продовжили рух у бік Босфору. До Азовського моря прямували 3 кораблі, 2 з яких рушили зі сторони Туреччини. У ВМС додають: РФ продовжує порушувати Міжнародну конвенцію з охорони людського життя на морі від 1974 року, вимикаючи системи автоматичної ідентифікації, які ускладнюють моніторинг руху транспортних засобів.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про те, чому РФ піде на ескалацію конфлікту. А також про боєзіткнення на фронті.
Реклама
Одеса
ЮНЕСКО для Одеси під час війни — що змінилося та чим допомагає місту

Табличка про внесення історичного центру Одеси до ЮНЕСКО. Фото: Новини.LIVE
Майже пів століття тому, 8 вересня 1978 року за підсумками 2-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були внесені перші об’єкти, які взяли під охорону цією організацією. Історичний центр Одеси потрапив до цього списку лише у 2023 році і цьому передувала досить тривала підготовка. Але чи відчули від цього городяни якісь зміни?
Журналісти Новини.LIVE запитали у містян, що вони знають про ЮНЕСКО та чи треба було Одесі туди вступати?
Реклама
Читайте також:
Одеса в ЮНЕСКО
Статус всесвітньої спадщини сприймають як інструмент, що може приносити реальні ресурси: експертизу, програми підтримки, гранти на консервацію та майбутні реставрації. У такій логіці це не просто “табличка”, а спосіб завчасно подбати про фондосховища, укриття для колекцій і план відновлення після руйнувань.
“Треба, напевно. Захист пам’ятників, може, грошей дадуть. Щоб відновлювати все те, що зруйновано під час війни”, — каже Анатолій.
Є й ширший вимір — символічний і дипломатичний. Коли місто позначене в глобальному списку спадщини, його проблеми стають предметом міжнародної уваги, а охорона — не лише місцевою справою. Це додає аргументів на переговорах і змушує партнерів бачити в Одесі частину європейського культурного простору.
“Одеса — європейське місто. ЮНЕСКО — це організація, яка опікується надбанням європейської культурної спадщини. Я думаю, що це не повинно було бути якимось таким предметом обговорення. Це Європа повинна звернути увагу першою, що тут частина, така важлива частина Європи, її треба охороняти”, — каже Світлана.
Пам’ятники без захисту
На тлі обстрілів люди оцінюють не назви, а відчуття безпеки. Якщо реальні ризики не зменшуються, статус сприймають як формальність. У центрі уваги — просте запитання: чи стало місту легше витримувати удар, чи з’явився практичний щит? Відповідь, виходячи з постійних обстрілів — очевидна.
“Нічого не змінилось від того, що вступили до ЮНЕСКО. Якби вони могли нас захистити, а вони ж нічого не роблять і обстріли так само продовжуються”, — каже Олена.
Сумніви підсилює досвід війни: домовленості не стримують агресора, тож надіятися на “магію підписів” не доводиться. Для таких респондентів різниці між наявністю статусу і його відсутністю поки що не видно.
“Можна вступити, можна підписати, але всі ці домовленості показують, що наш ворог їх не дотримується, ми ж не знаємо, що від нього чекати — йому немає різниці, підписали ми щось чи ні”, — каже Артем.
Окремо лунає вимога до механізмів: якщо об’єкти під міжнародною опікою, має бути й зрозуміла реакція на руйнування. Інакше статус виглядає порожнім знаком без інструментів впливу чи запобігання.
“Моя логіка, якщо вже ці пам’ятники архітектури є в міжнародній організації ЮНЕСКО, то тоді ЮНЕСКО має зробити щось, щоб вони не були знищені. Якщо це знищується, тоді це порушення всіх цих договорів. В моїй логіці це так, якщо нічого не змінилося — тоді це все марно”, — каже Світлана.
Статус ЮНЕСКО для Одеси сприймають по-різному. Для одних це можливість залучити міжнародні ресурси, підкреслити європейську цінність міста й мати підтримку у відновленні. Для інших — лише формальність, яка не зупиняє обстрілів і не створює відчутного захисту. Спільним лишається одне: одесити хочуть бачити не лише символи, а й реальні кроки, що допоможуть зберегти місто та його спадщину.
Раніше ми писали про те, що Росія знищує пам’ятники під захистом ЮНЕСКО, а також про те, що внаслідок обстрілів страждають унікальні пам’ятки архітектури.
Одеса
Одеса під ризиком енергопостачання, але резерви достатні

Будинок без світла в Одесі. Фото: Новини.LIVE
Одеса та Київ — два найбільш вразливі регіони щодо енергопостачання. Проте система достатньо захищена, а відключення електрики та тепла під контролем. Україна має резерви бензину, дизеля та газу, а алгоритми аварійного відновлення відпрацьовані до годин.
Про це в інтерв’ю РБК-Ураїна розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Реклама
Читайте також:
У зоні ризику
Харченко пояснив, що Україна має унікальну децентралізовану систему енергопостачання. Завдяки допомозі Європи — можна імпортувати все необхідне практично з будь-якої країни — з Америки, з Близького Сходу.
Водночас Харченко виділив Одесу та Київ як найбільш дефіцитні енергорегіони. Однак зауважив, що Україна готова до опалювального сезону: накопичення газу йде за графіком, запасів вугілля достатньо, а ключові елементи тепло- і водопостачання мають резервне живлення.
“Є ризики регіональних атак, коли противник намагається максимально нашкодити конкретному місту. Але з наявними резервами та міжнародною підтримкою відключення не тривають довго. Відновлення відбувається за години, тоді як на початку війни це займало добу”, — підсумував він.
Нагадаємо, ми писали про те, які країни виробляють найбільше електроенергії. Також ми повідомляли про те, які ціни на опалення чекають одеситів.
Одеса
В Одесі водій електросамоката попався напідпитку

Мотопатрульні на роботі. Фото ілюстративне; Патрульна поліція в Полтавській області
В Одесі водій електросамокату порушував правила дорожнього руху на вулиці Академіка Корольова. Він відмовився проходити огляд на алкогольне сп’яніння на місці та в медзакладі.
Про це повідомили в патрульній поліції Одеської області.
Реклама
Читайте також:
За що затримали
Мотоінспектори затримали водія електросамоката, який їхав із порушенням ПДР. Під час спілкування вони помітили, що чоловік був п’яним. Водій відмовився від проходження огляду як на місці, так і в медзакладі. На нього склали протокол керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. В поліції зазнали, що керування у нетверезому стані або відмова від огляду тягне штраф у розмірі 17 000 грн та позбавлення права керування на 1 рік.
Нагадаємо, ми повідомляли, що на Одещині ексвійськовий допомагав ухилянтам. Також ми писали, що в Одесі затримали диверсанта, який підпалював авто на замовлення.
-
Усі новини1 тиждень ago
названо 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство1 тиждень ago
Свириденко і Зеленська оглянули інфраструктуру підтримки психічного здоровʼя на Київщині
-
Суспільство1 тиждень ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Суспільство1 тиждень ago
Внаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Події4 дні ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»