Політика
Спецпредставниця Ради Європи з питань українських дітей окреслила пріоритети своєї діяльності
Новопризначена спеціальна представниця Генсека Ради Європи щодо становища дітей України Тордіс Колбрун Рейкфьорд Гілфадоттір окреслила пріоритети своєї роботи та заявила, що шукатиме практичні рішення для захисту прав усіх українських дітей.
Вона вперше взяла участь у засіданні парламентської мережі з питань становища дітей в Україні, засідання якої відбулось у четвер на полях весняної сесії ПАРЄ в Страсбурзі, передає кореспондент Укрінформу.
«Моїми пріоритетами будуть кілька напрямків – діти України, які наразі живуть у країнах-членах Ради Європи, діти, які залишаються в Україні, та їх потреби. І окремо —діти, яких незаконно депортували чи викрали. Це та частина російської агресії, яка має найбільший міжнародний резонанс. Це й те, на чому я хочу зосередити увагу», – повідомила ісландська посадовиця.
Вона наголосила, що велика увага має бути спрямована на подолання травми та психологічну підтримку дітей, адже без цього неможливо справжнє відновлення країни.
«Важливо забезпечити, щоб у разі повернення дітей в Україну працювала система реабілітації та реінтеграції. Потрібно мати соціальних працівників, психологічну підтримку та відповідну інфраструктуру для їхнього повернення до нормального життя», – пояснила вона.

Голова парламентської мережі, віцепрезиднетка ПАРЄ Олена Хоменко, почала засідання з хвилини мовчання за 9 дітьми, вбитими РФ в Кривому Розі влучанням в дитячий майданчик балістичною ракетою з касетною боєголовкою.
«Згідно з даними моніторингової місії ООН з прав людини, ця атака стала найбільшою за кількістю дітей, загиблих в результаті одного удару з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну», – нагадала вона.
Темою зустрічі, друга частина якої проходила у закритому режимі, був захист прав переміщених українських дітей, які проживають у державах-членах Ради Європи, в тому числі дітей, які перебувають під опікою в закладах інституційного догляду.
Учасників мережі закликали звернути особливу на становище дітей, які прибувають до інших країн з українських закладів, визнавати адміністративні рішення українських органів опіки та піклування, забезпечити, щоб українські діти не розміщувалися в приймаючих сім’ях без згоди української влади.
Олена Хоменко також запросила усіх на конференцію про депортованих українських дітей та дій Європи щодо їхнього повернення, яка має відбутись у Гельсінкі 15 травня.
Нагадаємо, офіційний запуск парламентської мережі щодо становища українських дітей відбувся у Страсбурзі під час літньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи минулого року.
Як повідомляв Укрінформ, у Раді Європи обговорили способи тиску на РФ задля повернення викрадених українських дітей.
Політика
На сьогодні переговори в Абу-Дабі завершилися
В Абу-Дабі завершився раунд мирних переговорів, у яких беруть участь делегації України, США та Росії, що був запланований на сьогодні.
Про це журналістам повідомила прессекретар глави української делегації Діана Давітян, передає кореспондент Укрінформу.
«На сьогодні переговори закінчилися», – розповіла Давітян.
Вона додала, що невдовзі з’явиться офіційна інформація про перебіг перемовин від глави української делегації, секретаря РНБО Рустема Умєрова.
Очікується, що перемовини продовжаться в четвер, 5 лютого.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський погодив рамки розмови та конкретні завдання для української переговорної команди перед новим раундом тристоронніх зустрічей в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Попередня тристороння зустріч в Абу-Дабі України, США та Росії відбулася 23-24 січня. На ній ішлося про параметри закінчення війни. Також військові визначили перелік питань для подальших зустрічей.
Фото: Х / mofauae
Політика
До Києва 24 лютого приїдуть іноземні гості на рівні лідерів держав і міністрів
У роковини початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого до Києва приїдуть іноземні гості на рівні лідерів держав та міністрів.
Про це заявив на брифінгу речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, передає кореспондент Укрінформу.
«Обовʼязково будуть в Києві іноземні гості, і високопоставлені. Одразу можу про це анонсувати, бо знаю про наміри цілої низки гостей і на рівні лідерів, і на рівні міністрів. Ми їх чекаємо. Будемо дуже раді їх бачити», – сказав дипломат.
За його словами, 24 лютого – це визначальна дата для європейського континенту, яка поділила історію Європи на «до» та «після».
«У цей день логічно й очевидно, щоб лідери були з нами, показали підтримку нашому народу, країні в боротьбі за свою свободу, незалежність і перемогу», – додав Тихий.
Речник МЗС відзначив, що навіть зараз посилилися візити іноземних гостей до України, що є наслідком звернень Києва.
Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН збереться 24 лютого для обговорення наслідків чотирьох років повномасштабної російської війни проти України.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Кремль представить «енергетичне перемир’я» як поступку на майбутніх перемовинах
Аналітики зауважили, що згідно із заявою президента України Володимира Зеленського мораторій на енергетичні удари мав розпочатися після тристоронніх переговорів 23-24 січня та тривати до наступного раунду переговорів, які спочатку були заплановані на 1 лютого, але згодом були перенесені на 4 та 5 лютого.
Зеленський заявив, що Сполучені Штати запропонували мораторій для деескалації війни, і що делегації США, України та Росії планували вирішити питання подальших заходів деескалації у другому раунді переговорів.
В ISW підкреслили, що Москва і раніше пропонувала короткострокові угоди про припинення вогню, щоб хибно зобразити Кремль як такий, що діє добросовісно, та симулювати зацікавленість Росії у мирному врегулюванні війни. При цьому РФ неодноразово відхиляла заклики України та США до тривалішого або постійного мораторію на удари далекої дії або припинення вогню.
Кремль погодився на короткостроковий мораторій лише після завдання серйозної шкоди українській енергомережі, зазначають фахівці.
«Кремль, імовірно, спробує представити своє дотримання цього мораторію на удари по енергетиці як значну поступку, щоб отримати важелі впливу на майбутніх мирних переговорах, навіть попри те, що використав ці кілька днів для накопичення ракет для масштабнішого пакетного удару», – йдеться у звіті.
Зазначається, що короткостроковий мораторій не означав значної поступки Росії, оскільки російські війська продовжували атакувати українську логістику та інфраструктуру протягом мораторію.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 3 лютого ворог завдав найпотужнішого удару по українській енергетиці з початку 2026 року, для якого російські загарбники застосували більш ніж 70 ракет і 450 ударних дронів.
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Суспільство1 тиждень agoВ Ізмаїлі затримали чоловіка за підозрою у підготовці диверсії проти військових Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини5 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Одеса1 тиждень agoНаслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Політика1 тиждень agoНевизначеність в економіці викликана не допомогою Україні, а діями РФ
