Політика
ПАРЄ у жовтні ухвалить резолюцію про українських журналістів у російському полоні
Незабаром у ПАРЄ відбудуться треті слухання щодо полонених РФ журналістів, а восени буде готова та винесена на голосування окрема резолюція з цієї теми.
Про роботу над цим документом Укрінформу розповіла його авторка та доповідачка з цього питання в Асамблеї, народна депутатка Євгенія Кравчук.
«Я, як авторка резолюції, працюю з українськими журналістами, з громадянським суспільством, з ІМІ (Інститут масової інформації – ред.), із міжнародними організаціями, і вже найближчим часом відбудуться треті слухання по цій темі. На минулих виступав наш правозахисник і колишній полонений Максим Буткевич, на слуханнях під час цієї сесії тримав слово Комісар справ людини Ради Європи Майкл О’Флаерті. І ми говорили про злочини як проти журналістів, так і проти самих медіа», – розповіла Кравчук.
Вона сподівається, що в резолюцію вдасться внести конкретні імена незаконно ув’язнених.
«Так, я сподіваюся, що будуть перелічені імена, бо це важливо, щоб люди не забували про тих, хто в російських тюрмах. Як і про те, що українські журналісти попали в цей полон через те, що вони казали світові правду про війну Росії проти України», – додала вона.
У резолюції наполягатимуть на активнішій ролі міжнародних організацій, які мають право на доступ до в’язнів, та на посиленні тиску на РФ в цьому питанні.
«По-перше, це заяви про посилення тиску, дипломатичного тиску на Російську Федерацію. Ми сподіваємося на більш активну роль міжнародних організацій, гуманітарних організацій Червоного Хреста, бо в них є мандат іти і перевіряти, в яких умовах перебувають полонені. І ми бачили, що, наприклад, до Вікторії Рощиної ніхто не прийшов і не перевірив, в яких умовах вона знаходилась, і як її довели до смерті в російському полоні», – поділилась Кравчук.
На її думку, у той час, коли йдеться про початок мирних переговорів, про шлях до миру, «передумовою має бути звільнення всіх військовополонених, повернення вкрадених українських дітей та звільнення усіх цивільних, які незаконно утримує Росія в полоні, в тюрмах».
Нагадаємо, саме на цьому акцентували увагу на слуханнях комітету культури, науки, освіти і медіа під час цієї весняної сесії ПАРЄ у Страсбурзі. Зокрема, Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті, що взяв участь у засіданні, виступив з промовою, в якій заявив, що РЄ буде наполягати на тому, щоб свобода журналістів була інтегрована як центральна складова на шляху до миру.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2024 про полонених журналістів, серед яких багато так званих громадянських журналістів, які фіксували злочини російської влади в окупованому Криму, вперше окремо згадали в резолюції ПАРЄ.
Політика
Сибіга на тлі злочинів РФ застеріг партнерів від спроб повернутися до звичного ведення справ із Росією
Глава МЗС наголосив, що попри триваючі російські злочини, деякі представники міжнародної спільноти шукають можливості відновити звичну співпрацю з Москвою. Зокрема, у спортивному середовищі обговорюють повернення російських команд до міжнародних змагань.
«Кожен український цивільний, убитий Росією, – це ще один аргумент на користь того, щоб російському прапору та російським спортсменам не було місця на міжнародних спортивних аренах. Ті, хто відчиняє двері перед Росією, мають усвідомлювати: вони відчиняють їх державі, яка продовжує вбивати людей», – заявив Сибіга.
Він підкреслив, що Росія заслуговує на міжнародне засудження, ізоляцію та відповідальність за скоєні злочини, а не на відновлення міжнародної легітимності.
«Закликаю наших партнерів до рішучих дій і відкинути будь-які спроби повернутися до звичного ведення справ із Росією. Жодних поступок державі, яка продовжує вбивати невинних людей. Жодної реабілітації без притягнення до відповідальності», – наголосив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, 2 листопада російські війська вдарили бомбами по школі у Комишувасі, де людям роздавали гуманітарну допомогу. Станом на ранок 3 листопада кількість загиблих збільшилася до 29 людей. Раніше було відомо про 26 загиблих.
Як повідомлялося, Спортивний арбітражний суд (CAS) у Лозанні (Швейцарія) зобов’язав Міжнародну федерацію хокею (IIHF) допустити російські хокейні збірні до міжнародних змагань.
Таким чином CAS задовольнив апеляцію Федерації хокею Росії та скасував рішення IIHF про недопуск російських команд до міжнародних турнірів. Росіян допустять до міжнародних змагань вже з сезону 2026/27, зокрема вони змагатимуться на чемпіонатах світу серед дорослих і юніорів.
Політика
Ковальський розповів, які завдання отримав від Зеленського перед призначенням
Президент Володимир Зеленський дав завдання в. о. генпрокурора Антону Ковальському забезпечити функціонування прокуратури і «очистити систему від недостойних людей».
Про це Ковальський розповів під час зустрічі з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«Було завдання забезпечити роботу прокуратури і очистити систему від людей, які недостойні тут працювати», – сказав він.
Відповідаючи на запитання щодо так званого телефонного права, Ковальський зазначив, що поки з такими речами не стикався і висловив переконання, що такого не буде.
«Не подзвонять, тому що ми домовилися (з Президентом – ред.), що я буду виконувати речі, які він мені доручив, і ніхто мені дзвонити не буде», – сказав в. о. генпрокурора.
За його словами, його планом дій є не створити ще більше проблем у прокуратурі – і це вже буде здобутком.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Президент Володимир Зеленський призначив Антона Ковальського виконувачем обов’язків генпрокурора.
Раніше, 15 вересня, Президент звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора, перед цим відповідне рішення погодила Верховна Рада.
4 вересня САП і НАБУ заявили, що в межах операції «Карфаген» викрили злочинну організацію, яка, за даними слідства, системно одержувала хабарі від шахрайських колцентрів та відмивала отримані кошти.
За версією слідства, посадовець Офісу генпрокурора створив угруповання в середині 2025 року, залучивши до нього чинних прокурорів та близьких неофіційних осіб. Учасники впровадили побори за безперешкодну роботу тіньових колцентрів, які масово ошукували українців та іноземних громадян, стверджують у НАБУ.
6 вересня Кравченко оприлюднив заяву, у якій стверджував, що не має стосунку до прикриття незаконних колцентрів. Кравченко заявив, що відсторонив від виконання службових повноважень працівника ОГП, який фігурує у розслідуванні НАБУ, а також доручив підготувати кадрове рішення про його звільнення.
Пізно ввечері 7 вересня Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з посади генерального прокурора.
Фото: facebook.com/anton.kovalsky
Думки
як вибори у США перетворилися на особисту дуель між Трампом та Обамою.
Якщо уявити, що якимось чином Трампу вдалося б скасувати конституційну поправку, яка забороняє обрання на посаду президента втретє, то, найімовірніше, цією можливістю в нинішніх умовах скористалися б саме ці двоє. Саме тому, можливо, Трамп навіть не намагатиметься цього зробити, а боротьбу в майбутньому вестимуть їхні представники.
При цьому логіка агітації Обами побудована суто у стилі Бродського: якщо Євтушенко проти колгоспів, то я за. Зокрема, якщо Трамп проти підтримки Зеленського, то Обама за його підтримку: “У той час як ми відштовхуємо від себе ключових союзників, таких як Канада, Білий дім схиляє коліна перед Володимиром Путіним і зраджує українців, які борються за свою свободу та демократію” (Джорджія, 28 жовтня 2026 року). У першому наближенні це відкриває для України перспективу повернення Америки до “нормальної” політики в разі перемоги демократів. Але є нюанси.
- По-перше, якщо демократи не здобудуть переконливої перемоги, і в руках Трампа залишаться суттєві важелі впливу на зовнішню політику, то Трамп займе симетричну позицію “з протилежного боку”, і шансів, що він, продовжуючи коливатися як маятник, знову полюбить Зеленського і розлюбить Путіна, стане значно менше.
- А по-друге — що навіть важливіше — навіть побіжний аналіз виступів Обами показує, що для нього та демократів тема України займає далеко не перше місце. Тому в разі їхньої переконливої перемоги, коли відпаде необхідність протистояти Трампу, вони можуть просто втратити до неї інтерес. У цьому випадку вони за замовчуванням продовжать курс Трампа, не акцентуючи на цьому особливої уваги й не перетворюючи кожен свій крок на виставу.
Так чи інакше, завдяки цій дуелі ми отримали можливість взяти участь у репетиції майбутньої вирішальної битви, яка може на десятиліття вперед визначити траєкторію розвитку політичної системи Америки. Пряме зіткнення Трампа й Обами створює той рівень драматизму, який дозволяє відчути інтригу та напругу майбутньої битви.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці “Думки” несе автор.
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна7 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна6 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів
