Війна
у Москві затримали п’ятьох осіб, — ЗМІ
На тлі найбільшої призовної кампанії останніх років у Росії почалися затримання молодих людей призовного віку. У Москві щонайменше п’ятьох призовників поліціянти затримали на вулицях і доставили у відділення.
Про це 15 квітня повідомив канал “Обережно, новини”.
За інформацією джерел, у військкомати доставляють не тільки тих, кого визнано придатним до служби, а й громадян із хронічними захворюваннями, раніше звільнених від призову за медичними показаннями. У деяких випадках затриманих відразу супроводжували на збірні пункти, інші після затримання перестали виходити на зв’язок.
Зазначається, що така практика стала частиною масштабної кампанії з поповнення особового складу Збройних сил РФ в умовах дефіциту особового складу, який зберігається.
Указ про весняний призов був підписаний президентом Росії Володимиром Путіним у березні 2025 року. Планом передбачено набір 160 тисяч осіб — це найвищий показник за останні роки. Для порівняння: у 2024 році призвано 150 тисяч осіб, у 2023 — 147 тисяч, а у 2022 — 135,5 тисячі.
Одночасно Росія постала перед труднощами при наборі контрактників. За даними The Moscow Times, щоденні витрати на вербування перевищують 2 мільярди рублів (близько 23,7 млн доларів). Попри це, армія щодня поповнюється лише 1000-1500 контрактниками, більшість з яких набираються в економічно неблагополучних регіонах.
“Приплив “добровольців” залишається на рівнях кінця минулого року, незважаючи на те, що масове підвищення бонусів у регіонах призупинилося, а їхній середній розмір по 37 суб’єктах РФ зараз становить 1,4 млн рублів”, — пише видання.
Згідно зі спостереженнями правозахисників, примусові заходи щодо призовників і потенційних контрактників стають системним елементом політики Москви щодо мобілізації в умовах тривалого конфлікту і браку добровольців.
Нагадаємо, про ситуацію з набором у російську армію повідомив військовий аналітик Німецького інституту міжнародних справ Яніс Клюге. За його словами, громадяни РФ поспішають укласти контракти на службу в армії, сподіваючись отримати великі виплати та уникнути ризиків. Це пов’язано з надіями та очікуванням завершення війни.
Оператори 3-го загону 4-го полку Сил спеціальних операцій «Рейнджер» взяли в полон російського військовослужбовця, який був переодягнений у військову форму Збройних сил України.
Як передає Укрінформ, про це повідомив 3-й загін 4-го полку ССО «Рейнджер» у Телеграмі.
«Оператори 3-го загону 4-го полку ССО «Рейнджер» захопили в полон військовослужбовця РФ без жодного пострілу», – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, на одному з найгарячіших напрямків фронту спецпризначенці виявили позицію озброєного російського солдата, який був переодягнений в українську форму. Противника видало залишене сміття – ймовірно, він готувався до виходу на бойове завдання. При собі він мав зброю, три радіостанції та рюкзак із провізією й спорядженням.
«Оператор із позивним «Машиніст» вступив із ворогом у діалог, зумівши повністю його дезорієнтувати та переконати скласти зброю без бою. Під час первинного допиту з’ясувалося, що полонений служив в армії РФ із 2023 року. Після підписання контракту він брав участь у наступі на Харківщині, а згодом виконував завдання на інших ділянках фронту», – поінформували у загоні.
Військові додали, що завдяки успішнім спеціальним діям українських воїнів обмінний фонд поповнився ще одним окупантом, а бійці 3-го загону отримали від полоненого цінну інформацію.
Як повідомляв Укрінформ, оператори 6-го полку Rangers Сил спеціальних операцій Збройних сил України здійснили наліт на позиції військ Російської Федерації на одному з операційних напрямків і взяли в полон трьох загарбників.
Фото ілюстративне: МОУ
Приватні групи протиповітряної оборони в Україні тепер мають право перехоплювати ворожі цілі не лише над власними об’єктами, а й захищати інші підприємства на договірній основі. Кабінет Міністрів України за пропозицією Міністерства оборони ухвалив рішення про розширення цього пілотного проєкту.
Уряд суттєво оновив правила діяльності приватних підрозділів ППО задля посилення захисту критичної інфраструктури в умовах активізації ворожих повітряних атак. Про це повідомляє пресслужба Кабміну.
Окрім можливості захисту об’єктів третіх сторін на договірній основі, нові положення дозволяють переміщувати засоби ППО між підприємствами (за погодженням із Повітряними силами), а також включати пілотовані літальні апарати до складу таких груп ППО. Крім того, до участі в проєкті тепер можуть долучитися резиденти “Defence City” та підприємства, визнані критично важливими. Також встановлено правила використання бойових частин та електродетонаторів для дронів-перехоплювачів, а мінімальний вік учасників таких груп ППО знижено з 21 до 18 років.
У Міністерстві оборони наголошують, що приватні підрозділи ППО діють під суворим контролем військового командування та в межах єдиної системи протиповітряної оборони Збройних Сил України. Ця ініціатива, що регулюється постановою Кабінету Міністрів № 1506 від 19 листопада 2025 року, дозволяє бізнесу убезпечити власні об’єкти, не створюючи додаткового навантаження на Сили оборони.
Експеримент уже демонструє високу ефективність: приватні групи розпочали чергування навесні 2026 року, і станом на середину жовтня майже 100 підприємств-учасників знищили понад 60 повітряних цілей, зокрема ударні БПЛА типу “Shahed” та розвідувальні дрони “Zala”.
Нагадаємо, співвласник групи компаній Nova Вячеслав Климов розповів, що “Нова пошта” реалізувала проєкт приватної протиповітряної оборони та вже має збиття російських ударних безпілотників типу Shahed.
Раніше ми повідомляли, що ЄС перерахував Україні майже 2,9 млрд євро на системи ППО та РЕБ.
Військовослужбовці інженерного підрозділу 15 окремого полку підтримки (ОПП) 30 корпусу морської піхоти ЗСУ на Херсонському напрямку укріплюють оборону за допомогою бар’єрних загороджень “Єгоза” і малопомітних перешкод (МПП).
Про це йдеться у публікації Укрінформу «Як військові інженери зміцнюють оборону Півдня».
«Загородження «Єгоза» – це спеціальна спіральна конструкція з оцинкованого дроту. Працювати з нею потрібно в рукавицях і дуже обережно. Адже якщо військовослужбовець отримає поранення, воно дуже довго загоюватиметься. Тут ми застосовуємо її разом із МПП», – розповідає командир роти другого інженерно-саперного батальйону 15 ОПП майор Олександр Філатов із позивним «Філін».
За його словами, зведений підрозділ, який він наразі очолює, облаштовує смугу невибухових загороджень на рубежах оборони на Херсонському напрямку.
«Єгоза» та МПП призначені для того, щоб зупинити просування піхоти та легкої броньованої техніки. У поєднанні з протитанковим ровом такі загородження здатні затримати ворога й виграти час, необхідний для підходу наших військ. Це один з елементів загальної системи оборони, до якої входять і фортифікаційні споруди.
«Якщо підійде диверсійно-розвідувальна група (ДРГ), яка, як правило, працює вночі, то обов’язково потрапить у пастку. Бачите, вони навіть удень майже непомітні серед рослинності. А назад людина вже самостійно не вибереться – її доведеться вирізати кусачками», – пояснює командир.
І додає, що так само зупиниться і легка техніка, адже дріт намотається на колеса.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів спростив процедури рубок для потреб оборони та фортифікацій у прикордонних областях; відтепер сили оборони зможуть оперативно створювати природні бар’єри та просіки без затримок на бюрократичні узгодження.
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Суспільство3 дні ago
Новини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoВетерани у виконком: Одеську міську раду склик… — онлайн
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила дві балістичні ракети та 255 безпілотників, якими росіяни з вечора атакували Україну