Під час зустрічі українська сторона презентувала основні досягнення з цифровізації, невід’ємною частиною яких є впровадження та реалізація космічної політики та стратегії у сфері оборони.

Зокрема розповіли про створення Управління космічної політики Міноборони у березні 2025 року.

Також були озвучені ключові потреби Сил оборони України у цій сфері, які можуть бути реалізовані разом з іноземними партнерами.

«Ми маємо велику спадщину у космічній сфері, яку модернізуємо та перезапускаємо з урахуванням сучасних вимог. Також залучаємо іноземних партнерів, які мають більший досвід та спроможності у сфері військового космосу. Ми готові ділитися власними напрацюваннями, що були отримані під час бойових дій», – сказав у ході переговорів начальник управління космічної політики у сфері оборони майор Олександр Гаврутенко.

Він уточнив, що у секторі військового космосу Україна фокусуватиметься на обробці масивів даних, які отримує, зокрема й від партнерів, а не на масштабуванні власного обладнання.

За словами заступниці міністра оборони України з питань цифровізації Катерини Черногоренко, «космос – це важливий простір для Сил оборони. Супутники дадуть нам сталий звʼязок для військових, власні спроможності для розвідувальних даних і можливість зберегти життя наших людей завдяки раннім оповіщенням про загрози. Тому ця сфера зараз – пріоритетна для Міністерства оборони».

«З власного досвіду можу сказати, що космічна сфера розвивається дуже динамічно. Тому потрібно бути готовими до гнучкості та адаптивності навіть у питаннях стратегії», – наголосив голова шведської делегації, директор відділу повітряних та космічних систем Агенції з питань матеріально-технічного забезпечення Королівства Швеція бригадний генерал Ларс Гельмріх.

Він додав, що Швеція зацікавлена у співпраці з Україною в розвитку космічних технологій з урахуванням українського досвіду ведення сучасної війни. Крім того, країна може допомогти у взаємодії з іншими партнерами, зокрема з нордичними державами, до яких належать Данія, Фінляндія, Норвегія та Ісландія.

Українська делегація подякувала уряду та народу Швеції за всебічну підтримку та зацікавленість у співпраці у сфері військового космосу.

Як повідомляв Укрінформ, нідерландська промисловість розробляє план запуску супутників для військової підтримки України.

Фото: Міноборони

Правоохоронці повідомили про підозру директору херсонського товариства. Слідство вважає, що підрядник, виконуючи державні замовлення на будівництво амбулаторій, заволодів бюджетними коштами.

Про це йшлося у підозрі Офісу Генерального прокурора.

Директору херсонського ТОВ “Теплогазмережа” Ігору Лук’янову повідомили про підозру у заволодінні понад 427 тисячами гривень бюджетних коштів під час будівництва амбулаторій. Слідство вважає, що він вносив неправдиві дані до актів виконаних робіт, завищуючи вартість матеріалів та послуг.

За інформацією правоохоронців, йдеться про період, коли Лук’янов очолював товариство. Фірма виконувала роботи у межах проєктів, замовником яких виступав Департамент будівництва та розвитку інфраструктури Херсонської ОДА.

Згідно з матеріалами слідства, підозрюваний, діючи з корисливих мотивів та зловживаючи службовим становищем, подав на оплату акти виконаних робіт, що містили свідомо неправдиві відомості. Зокрема, у 2020 році під час будівництва амбулаторії загальної практики сімейної медицини в селі Щасливе, Лук’янов підписав документи із завищеною вартістю будівельних робіт та використаних матеріалів. На підставі цих актів з бюджету було виплачено понад 130 тисяч гривень.

Крім того, схожі порушення виявлені під час будівництва амбулаторії у селі Чонгар. Загальна вартість об’єкта за договором перевищувала 5 мільйонів гривень, однак і тут підрядник вніс неправдиві дані до кошторисної документації. Це дозволило незаконно отримати ще понад 297 тисяч гривень.

У результаті сума збитків, завданих державному бюджету, становить понад 427 тисяч гривень.

Дії Лук’янова кваліфікували за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. Наразі тривають слідчі дії.

Наприкінці травня колишнього керівника комунального підприємства “Херсонський комунальний транспортний сервіс” заочно взяли під варту — його підозрюють у розтраті бюджетних коштів під час окупації Херсона. За даними слідства, у квітні-травні 2022 року посадовець перерахував понад 630 тисяч гривень з рахунку підприємства п’ятьом особам нібито за виконані роботи, але насправді жоден з них не працював.

Анна Бальчінос

Під час російського обстрілу в ніч проти 10 червня було сильно пошкоджено пологовий будинок в Одесі. На щастя, пацієнти та персонал перебували в укриттях, однак люди досі оговтуються від пережитого вночі жаху, деякі звернулися по допомогу психологів.

Про те, як зараз виглядає пологовий будинок після обстрілу, повідомляють журналісти Новини.LIVE з місця події.

Реклама

Обстріл пологового будинку

Під час обстрілу ворожий “шахед” влучив в адміністративний корпус, який знаходиться у дворі пологового будинку. Працівники присутні на робочому місці лише вдень, тому вночі там, на щастя, нікого не було. Родове відділення залишилось без скління та отримало ушкодження від вибухової хвилі, однак зали та палати сильно не постраждали. 

Робота продовжується у штатному режимі

Директорка медзакладу Ірина Головатюк-Юзефпольська каже: укриття установи, в якому перебували пацієнти та лікарі під час атаки, обладнане усім необхідним, аби приймати роди.

“Робота в пологовому будинку продовжується. Не постраждали ні пологові зали, ні операційна, ні реанімація. Пологи були до тривоги та після неї. Ми звикли до цього, в укритті є два пологові зали, тому ми проводимо пологи в укритті. На жаль, пацієнти вже звикли до цього”, — каже директорка пологового будинку Ірина Головатюк-Юзефпольська.

Наразі із жінками у пологовому будинку працюють психологи. У керівництві закладу обіцяють вирішити проблеми із вибитими вікнами протягом наступних 10 днів.

Нагадаємо, нещодавно ми писали про кількість жертв внаслідок нічної атаки. А також про обстріл цивільної інфраструктури Одеси.