Connect with us

Події

В Україні спостерігається нова хвиля інтересу до творчості Шекспіра

Published

on


В Україні після 2014 року спостерігається нова хвиля інтересу до творчості Вільяма Шекспіра.

Про це сказала театрознавиця, докторка мистецтвознавства, професорка Ганна Веселовська під час круглого столу на тему: «ШекспіроБУМ українського театру воєнного часу» в Укрінформі.

“2014 рік був ювілейним для Шекспіра. У всьому світі його широко святкували — це був справжній рік Шекспіра. Ми ж той рік пропустили. І символічно, що хвиля зацікавлення Шекспіром в Україні почалася вже після 2014 року. Тобто ми не йдемо в ногу з рештою світу — ми рухаємось своїм шляхом”, — зазначила Веселовська.

Ганна Веселовська

За її словами, до 2014 року в Україні також ставили Шекспіра, причому чимало, однак ці постановки носили радше церемоніальний і статусний характер. Такого живого інтересу глядача, як сьогодні, тоді не було, додала вона.

“На українській сцені сьогодні домінують шекспірівські трагедії та хроніки, тоді як комедій — надзвичайно мало. І навіть коли вони з’являються, часто набувають майже трагічного звучання. Очевидно, з нами щось відбулося: ми відчули, що Шекспір бачить світ так, як бачимо його ми. Він відчуває трагізм нашої ситуації, її затяжність, невизначеність, ту безвихідь, у якій складно дати однозначну відповідь. А саме про це у Шекспіра йдеться дуже багато”, — сказала Веселовська.

За її словами, саме ця емоційна та філософська спорідненість робить Шекспіра близьким не лише митцям і режисерам, які безпосередньо працюють із його текстами, а й багатьом глядачам, які навіть не читали його п’єс, але інтуїтивно відчувають їхній настрій і сенс.

Загалом з 2014 року в театрах України зʼявилося 111 нових вистав за пʼєсами Вільяма Шекспіра, а впродовж 2024 року – 19 нових постановок за його творами.

Читайте також: Портрет Шекспіра відправили у космос з нагоди 400-річчя його першої збірки

Цей захід показує декілька маркерів, сказав у вступному слові генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий: «Найперше – наша культура живе і розвивається, не дивлячись на війну, не дивлячись на те, що наш ворог хотів би бачити нас у паніці й стресі. Але нас неможливо нічим знітити і відволікти від головного – від боротьби за Україну».

Сергій Череватий
Сергій Череватий

Другим маркером Череватий назвав те, що український театр дотримується світових трендів і створює постановки за творами загальновизнаних авторів, незважаючи на те, що культура в нашій країні десятиліттями перебувала в російській окупації і стані нав’язування нам дискурсу про меншовартість.

На заході виступили:

  • шекспірознавиця Дженіффер Лоу з Лондона, почесна професорка Florida Atlantic University;
  • поет, прозаїк, перекладач Юрій Андрухович (Івано-Франківськ);
  • генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, актор Євген Нищук (Київ);
Євген Нищук
Євген Нищук

  • директор-художній керівник Рівненського обласного академічно музично-драматичного театру Володимир Петрів;
Володимир Петрів
Володимир Петрів

  • композитор неоопери-жаху HAMLET Ілля Разумейнко;
Ілля Разумейнко
Ілля Разумейнко

  • директор Українського шекспірівського фестивалю, генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка Ростислав Держипільський та багато інших спікерів.

Любов Базів

Любов Базів

«Ми не претендуємо на лаври міжнародного шекспірівського фестивалю, чи шекспірівської конференції, у нас дещо інша стратегічна мета. Ми – національне інформаційне агентство, яке під час війни, під час становлення ідентифікації української культури має говорити з масовим читачем, з українцями зрозумілою мовою і пропагувати українське мистецтво та культуру», – сказала модераторка круглого столу Любов Базів, завідувачка відділу стратегічних комунікацій Укрінформу.

Як повідомлялося, Закарпатський муздрамтеатр поставив трагедію Шекспіра «Річард ІІІ».



Джерело

Події

у Тернополі відбулося засідання суду

Published

on


Під час судового засідання розглянули клопотання відповідачів Михайла Синиці та Сергія Павленка про повернення розгляду справи на стадію підготовчого судового засідання. Вони аргументували це необхідністю додати нові докази у справі – мова йде про аудіозаписи розмов та інформаційні довідки.

“Керуючись статтями 189, 197, 258, 261, 263, 268 Цивільно-процесуального кодексу України, суд ухвалив клопотання Синиці Михайла Миколайовича та Павленка Сергія Петровича про повернення на стадію підготовчого судового засідання задовільнити. У цивільній справі за позовною заявою Марчука Івана Степановича до Павленка Сергія Петровича, Синиці Михайла Миколайовича, Апостола Ігоря Михайловича, Стрипко Тамари Олексіївни про визнання недійсним ліцензійного договору повернутися на стадію підготовчого судового засідання”, – озвучив ухвалу суду суддя Тарас Якімець.

Варто зазначити, що Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору 11 липня 2025 року. Про спробу заволодінням авторськими правами на його твори іншими особами Іван Марчук повідомив на своїй офіційній сторінці.

Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини відомого українського художника Івана Марчука.

Читайте також: В Україні вручили мистецькі премії 2025 року

Як повідомляв Укрінформ, Український інститут національної пам’яті висловив підтримку Івану Марчуку стосовно ситуації щодо привласнення права на використання всіх його творів іншими особами. Зокрема, у заяві УІНП йдеться, що роботи українського художника Івана Марчука мають загальнонаціональну цінність, тож привласнення їх є посяганням на культурну спадщину України.

Фото: Юлія Томчишин / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Довженко-Центр цьогоріч отримає додаткове фінансування

Published

on



Національний центр Олександра Довженка у результаті перерозподілу Державним агентством України з питань кіно бюджетних коштів отримає у 2025 році додаткове фінансування на суму 2,5 млн грн.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури.

“Міністерство культури України спільно з Державним агентством України з питань кіно оперативно врегулювали фінансові питання Національного центру Олександра Довженка, що виникли у 2025 році”, – зазначили у відомстві.

Необхідні кошти були перерозподілені Держкіно в межах бюджетної програми, що дало змогу забезпечити роботу Довженко-Центру, зокрема своєчасну виплату заробітної плати працівникам та оплату комунальних послуг.

“Рішення про перерозподіл бюджетних коштів на суму озвученої потреби у 2,5 млн грн дозволило вирішити поточні питання з виплатами в Довженко-Центрі, а також гарантувати виконання його статутних завдань із збереження та популяризації українського кіномистецтва”, – підкреслили в Мінкульті.

Інституція стабільно виконуватиме статутні завдання із збереження та популяризації українського кіномистецтва, наголосили в міністерстві.

Як головний розпорядник коштів Мінкульт очікує від Держкіно фінального звіту про вжиті заходи й повне погашення зобов’язань перед працівниками Довженко-Центру.

Довженко-Центр є ключовою інституцією у сфері збереження й осмислення української кіноспадщини – архівом, дослідницьким та культурним простором, який формує сучасний погляд на історію українського кіно і працює з ним у міжнародному контексті, наголосили в Мінкульті.

“Одна зі стратегічних цілей команди Мінкульту – посилення інституційної спроможності культурних інституцій. Щоб вони мали фінансову стабільність, можливості для розвитку, масштабування та стратегічного планування своєї діяльності”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна.

Читайте також: У Софії Київській відкрили виставку «До/Нації» про українських меценатів

Як ідеться у дописі, зараз Мінкульт спільно з Держкіно та командою Довженко-Центру напрацьовує рішення щодо посилення фінансової автономії установи у 2026 році. Йдеться про створення умов для сталої роботи Довженко-Центру, захисту трудових прав його працівників і безперервного виконання місії зі збереження, дослідження й популяризації українського кіномистецтва.

Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2025 року Президент Володимир Зеленський офіційно надав державному підприємству “Національний центр Олександра Довженка” статусу національного.

Фото: hromadske.ua



Джерело

Continue Reading

Події

Український ансамбль Partes виступив у Нідерландах і Німеччині

Published

on


Український ансамбль Partes під орудою Наталії Хмілевської завершив концертний тур Нідерландами та Німеччиною, присвячений популяризації української духовної музики та традиції багатоголосся.

Як повідомляє Укрінформ з посиланням на Open Opera Ukraine, тур розпочався в Амстердамі (Muziekgebouw aan ’t IJ) і охопив Утрехт, Маастрихт, Алмере та Кельн.

Концерти пройшли в різдвяну пору і зібрали повні зали. Нідерландські критики відзначали, що звучання ранньої української музики водночас знайоме і унікальне, підкреслюючи її самобутню культурну основу, розповіли в Open Opera Ukraine.

Перед одним із концертів учасниця ансамблю, музикознавиця та кураторка Анна Гадецька нагадала про складні умови роботи українських музикантів під час війни: «Організація цього концерту була складною, адже в нашій країні електрика доступна лише кілька годин на день».

У програмах звучала українська духовна музика XVII–XVIII століть – твори Максима Березовського, Миколи Дилецького, Андрія Рачинського та інших авторів, зокрема і тих, чиї імена не збереглися в рукописах. Репертуар Partes – це partesny спів, українська барокова багатоголосність a cappella, яка може розгортатися до 12 голосів. Кожен твір супроводжується ретельним дослідженням архівів і історичного контексту, увагою до текстів і вимови.






Український ансамбль Partes виступив у Нідерландах і Німеччині / Фото: Arkady Mitnik

Концерт у Німеччині відбувся в межах виставки вітражів «Світло в темні часи. Середньовічні вітражі з Музею Ханенків у Києві» та серії :unlimited центру старовинної музики zamus, що поєднує ранню музику з сучасними мистецькими практиками. Концерт завершився солдаутом, організатори додавали стільці, щоб розмістити всіх охочих.

Читайте також: У Лондоні відбувся благодійний концерт українського хору «Songs for Ukraine»

25 грудня відбудеться різдвяна трансляція запису кельнського концерту на каналі WDR 3 німецького суспільного мовника, що зробить українську барокову спадщину доступною ширшій аудиторії.

Як повідомляв Укрінформ, у Берліні відбувся великий концерт української різдвяної пісні.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.