Про це під час спілкування з журналістами сказав заступник міністра освіти та науки Микола Трофименко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У нас більш ніж в два рази зменшилася кількість чоловіків 25 + на різних рівнях освіти, тобто це вже не спосіб ухилення від мобілізації. Унормований запобіжниками, бар’єрами вступ на бакалаврат, магістратуру, аспірантуру, і сьогодні можемо сказати, що ми повертаємось до збалансованих показників (як були) до повномасштабного вторгнення”, – сказав Трофименко.

За його словами, досягти цього вдалося завдяки перевіркам закладів освіти, які здійснюються на основі даних з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).

“Ми бачимо кількісні показники в ЄДЕБО, скільки навчається чоловіків віком від 25 років у тому чи іншому закладі. І коли показник перевищує здоровий глузд, то Державна служба якості освіти перевіряє такі заклади, і за підсумками такої перевірки відбувається відрахування і робота правоохоронних органів. Перевіряється факт навчання – є факти, коли такі студенти не вчаться”, – сказав Трофименко.

Він зауважив, що найбільше таких випадків фіксувалося на рівні фахової передвищої освіти.

За даними МОН, у заклади фахової передвищої освіти у 2024 році вступив 55 581 чоловік від 25 років ( у 2023 році – 5953, у 2022-му – 576), у 2025-му – 24 819.

На бакалаврат у 2024 році вступило 16 655 чоловіків віком 25+ (у 2023 році – 19 733, у 2022-му – 8 089), у 2025-му – 12 190.

На магістратуру у 2024 році вступило 26 164 чоловіки віком 25+ (у 2023-му – 837, у 2022-му – 313), у 2025 році – 9084.

В аспірантуру у 2024 році вступило 7017 чоловіків від 25 років (у 2023-му – 16 368, у 2022-му – 8321), у 2025-му – 2244.

Заступник міністра зазначив, що напрацьовується законопроєкт щодо врегулювання послідовності навчання, у тому числі в закладах профосвіти та фахової передвищої освіти.

“Тобто, якщо особа до 25 років вступає, то освіта послідовна і людина має право на відтермінування. Якщо вступає після 25 років або це друга, третя освіта, то права на відстрочку (від мобілізації – ред.) не має”, – сказав Трофименко.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки працює над законопроєктом по модернізації мережі закладів освіти.

У Миколаївській області запланували капітальний ремонт електромережі об’єкта критичної інфраструктури з підключенням сонячної електростанції. На реконструкцію виділили понад 24 мільйони гривень.

Про це свідчать дані систему закупівель Prozorro.

У Новому Бузі, що на Миколаївщині, оголосили тендер на капітальний ремонт системи електричної мережі об’єкта критичної інфраструктури з підключенням обладнання сонячної електростанції. Очікувана вартість робіт становить понад 24,8 мільйона гривень, а завершити їх планують до кінця лютого 2026 року.

Замовником виступило комунальне підприємство “Водопровідні мережі” Новобузької міської ради. Тендер передбачає електромонтажні роботи на комплексі будівель і споруд №2. Проведення аукціону запланували на 25 грудня.

Відповідно до умов закупівлі, оплата передбачає аванс у 30% від суми після підписання договору та залишок у 70% після виконання робіт. Замовник зазначає, що основним критерієм вибору переможця є найнижча ціна пропозиції.

СКРИНШОТ: Prozorro

Тендерні документи містять технічне завдання, робочий проєкт та перелік кваліфікаційних вимог до учасників. Серед них — наявність обладнання, кваліфікованих працівників і досвіду виконання аналогічних робіт. Також передбачені підстави для відмови у допуску до тендеру, серед яких корупційні чи економічні правопорушення, зв’язки з іншими учасниками або замовником, невиконані зобов’язання за попередніми договорами.

Участь у торгах може взяти будь-яка компанія, що відповідає кваліфікаційним критеріям, а тендер проводиться відкрито, без попереднього забезпечення пропозицій. Підрядник, який переможе, відповідатиме за повний цикл робіт з електромонтажу та підключення сонячної електростанції, що є частиною програми модернізації критичної інфраструктури Миколаївської області.

Одеська, Миколаївська та Херсонська області вирізняються вигідним географічним положенням, розвиненим аграрним сектором і великим потенціалом для розвитку “зеленої” енергетики. Водночас регулярні обстріли, брак інвестицій та руйнування інфраструктури гальмують впровадження відновлюваних джерел енергії. Інтент дослідив досвід трьох громад на півдні України, які активно впроваджують енергоефективні технології.

Анна Бальчінос