Connect with us

Суспільство

Сирський оголосив про зміни у навчальній програмі військових

Published

on



Як передає Укрінформ, про це Сирський написав у Фейсбуці.

“Ми збільшили обсяг та зміст навчальної програми з базової загальної військової підготовки (БЗВП), тепер маємо неухильно підвищувати її якість. Зосереджуємо зусилля зокрема на комплектуванні посад інструкторів – як у військових частинах, бойових бригадах, так і в навчальних центрах, а також на фаховій підготовці самих інструкторів та сержантів. Адже професіональний інструктор – це запорука якості підготовки воїна“, – зазначив Сирський.

Крім того, він заслухав доповіді відповідальних посадових осіб, зокрема заступника головнокомандувача ЗС України, бригадного генерала Олега Апостола, який курує напрямок БЗВП.

“У цій царині залишається чимало невирішених питань, вони були проаналізовані під час наради разом із пропозиціями для їх дієвого вирішення. Водночас реалізується багато ефективних проєктів, починаючи з пілотних і масштабуючи їх на всі Збройні Сили”, – додав Сирський.

Він також поінформував, що для армії створюється інформаційно-комунікаційна система “Портал вивчення та впровадження досвіду”, що дозволить систематизувати і поширювати досвід бойових підрозділів, накопичувати матеріали АПД (аналіз проведених дій) тощо. Також впроваджуються зміни у курсах підготовки в стрільбі зі стрілецької зброї та бойових машин, підготовки снайперів.

“Що також важливо, вже модернізовано програму БЗВП в частині тактичної догоспітальної допомоги, а саме особливостей використання турнікетів. Уточнили підхід, збільшили кількість часу для занять за цим модулем. Адже маємо вберегти не лише життя, а й здорові кінцівки наших воїнів”, – наголосив головнокомандувач ЗСУ.

Читайте також: Ситуація на фронті доводить, що наявного тиску на Росію недостатньо – Зеленський

Окрему увагу Сирський приділив реалізації експериментального проєкту із залучення до служби в Збройних Силах громадян віком 18–24 років, зокрема посилюється робота для підвищення мотивації майбутніх молодих контрактників. Також він визначив завдання для посилення груп інструкторів у рамках проєкту.

“Незважаючи на складну оперативну обстановку, посилюємо підготовку, покращуємо якість українського війська. Мета одна – перемога. Слава Україні!”, – підсумував Сирський.

Як повідомляв Укрінформ, у Збройних силах України внесли зміни до програми базової загальної військової підготовки, які стосуються колишньої категорії «обмежено придатних».

Фото: facebook.com/CinCAFofUkraine



Джерело

Суспільство

Від укусів змій цього року постраждали 50 українців

Published

on



З квітня до серпня в Україні було зафіксовано 50 звернень по медичну допомогу через укуси змій, серед постраждалих – 15 дітей.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці Центр громадського здоров’я.

Переважна більшість таких випадків зареєстрована на Львівщині – 31. Дев’ять нападів змій зафіксовано у Полтавській області, вісім – у Житомирській, по одному – у Закарпатській та Кіровоградській областях.

Загалом це на 18 випадків менше, ніж за аналогічний період минулого року.

У ЦГЗ нагадують, що змій можна зустріти в болотистій місцевості, на зарослих берегах водойм, у горах, степах чи лісах. Щоб убезпечитися, вирушаючи на природу, слід одягати щільні штани та заправляти їх у високі черевики. Перш ніж сісти на камінь, колоду чи хмиз, рекомендується постукати по них палицею – це допоможе налякати змію та відігнати її зі сховку. У разі зустрічі зі змією не можна робити різких рухів – потрібно дати тварині можливість спокійно відповзти.

Читайте також: На Львівщині дитина та двоє дорослих постраждали від укусів змій

«Навіть якщо ви боїтеся змій, не вбивайте їх – вони відіграють важливу роль в екосистемі», – наголошують у Центрі громадського здоров’я.

Як повідомляв Укрінформ, медики попереджають про сезонний ризик поширення лептоспірозу через міграцію гризунів.

Фото: pixabay



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У морі біля Одеси підірвалося цивільне судно » СrimeZone

Published

on


У Чорному морі неподалік узбережжя Одеси цивільне судно підірвалося на невстановленому вибуховому пристрої.

Цю інформацію у коментарі Суспільному підтвердив речник ВМС ЗС України Дмитро Плетенчук.



За його словами, ніхто з членів екіпажу не травмувався. Наразі триває огляд судна, і ймовірно, воно зможе продовжити рух власним ходом.

“Ми робимо все необхідне для того, щоб максимально забезпечити відповідний рівень цивільного судноплавства безпечним.

Читайте також: На Дністрі гідроскутер врізався у туристичне судно, двоє людей у лікарні

Проте, незважаючи на це, іноді подібні інциденти можуть мати місце”, — сказав Плетенчук.



Джерело

Continue Reading

Одеса

ЮНЕСКО для Одеси під час війни — що змінилося та чим допомагає місту

Published

on


Табличка про внесення історичного центру Одеси до ЮНЕСКО. Фото: Новини.LIVE

Майже пів століття тому, 8 вересня 1978 року за підсумками 2-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були внесені перші об’єкти, які взяли під охорону цією організацією. Історичний центр Одеси потрапив до цього списку лише у 2023 році і цьому передувала досить тривала підготовка. Але чи відчули від цього городяни якісь зміни?

Журналісти Новини.LIVE запитали у містян, що вони знають про ЮНЕСКО та чи треба було Одесі туди вступати?

Реклама

Читайте також:

Одеса в ЮНЕСКО

Статус всесвітньої спадщини сприймають як інструмент, що може приносити реальні ресурси: експертизу, програми підтримки, гранти на консервацію та майбутні реставрації. У такій логіці це не просто “табличка”, а спосіб завчасно подбати про фондосховища, укриття для колекцій і план відновлення після руйнувань.

 “Треба, напевно. Захист пам’ятників, може, грошей дадуть. Щоб відновлювати все те, що зруйновано під час війни”, — каже Анатолій.

Одесит Анатолій про фінансування від ЮНЕСКО. Фото: Новини.LIVE

Є й ширший вимір — символічний і дипломатичний. Коли місто позначене в глобальному списку спадщини, його проблеми стають предметом міжнародної уваги, а охорона — не лише місцевою справою. Це додає аргументів на переговорах і змушує партнерів бачити в Одесі частину європейського культурного простору.

 “Одеса — європейське місто. ЮНЕСКО — це організація, яка опікується надбанням європейської культурної спадщини. Я думаю, що це не повинно було бути якимось таким предметом обговорення. Це Європа повинна звернути увагу першою, що тут частина, така важлива частина Європи, її треба охороняти”, — каже Світлана.

Одеситка Світлана про охорону історичної спадщини Одеси. Фото: Новини.LIVE

Пам’ятники без захисту

На тлі обстрілів люди оцінюють не назви, а відчуття безпеки. Якщо реальні ризики не зменшуються, статус сприймають як формальність. У центрі уваги — просте запитання: чи стало місту легше витримувати удар, чи з’явився практичний щит? Відповідь, виходячи з постійних обстрілів — очевидна.

 “Нічого не змінилось від того, що вступили до ЮНЕСКО. Якби вони могли нас захистити, а вони ж нічого не роблять і обстріли так само продовжуються”, — каже Олена.

Місцева жителька Олена про захист міста. Фото: Новини.LIVE

Сумніви підсилює досвід війни: домовленості не стримують агресора, тож надіятися на “магію підписів” не доводиться. Для таких респондентів різниці між наявністю статусу і його відсутністю поки що не видно.

 “Можна вступити, можна підписати, але всі ці домовленості показують, що наш ворог їх не дотримується, ми ж не знаємо, що від нього чекати — йому немає різниці, підписали ми щось чи ні”, — каже Артем.

Одесит Артем про байдужість ворога до механізмів врегулювання конфлікту. Фото: Новини.LIVE

Окремо лунає вимога до механізмів: якщо об’єкти під міжнародною опікою, має бути й зрозуміла реакція на руйнування. Інакше статус виглядає порожнім знаком без інструментів впливу чи запобігання.

 “Моя логіка, якщо вже ці пам’ятники архітектури є в міжнародній організації ЮНЕСКО, то тоді ЮНЕСКО має зробити щось, щоб вони не були знищені. Якщо це знищується, тоді це порушення всіх цих договорів. В моїй логіці це так, якщо нічого не змінилося — тоді це все марно”, — каже Світлана.

Місцева жителька Світлана про те, як ЮНЕСКО має допомагати Одесі. Фото: Новини.LIVE

​​​

Статус ЮНЕСКО для Одеси сприймають по-різному. Для одних це можливість залучити міжнародні ресурси, підкреслити європейську цінність міста й мати підтримку у відновленні. Для інших — лише формальність, яка не зупиняє обстрілів і не створює відчутного захисту. Спільним лишається одне: одесити хочуть бачити не лише символи, а й реальні кроки, що допоможуть зберегти місто та його спадщину.

Раніше ми писали про те, що Росія знищує пам’ятники під захистом ЮНЕСКО, а також про те, що внаслідок обстрілів страждають унікальні пам’ятки архітектури.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.