Політика
Сибіга спростував хибні припущення про ситуацію на фронті
Не варто випускати з уваги загальну картину, яка демонструє, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну було повною катастрофою, оскільки Москва планувала його як бліцкриг.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
Він зауважив, що хоч ситуація на фронті була і залишається напруженою та складною, Росія не змогла прорвати фронт і не досягла стратегічного успіху на жодному з напрямків, незважаючи на величезні зусилля і ресурси.
“Загальне припущення, що Росія виграє війну, є хибним. Воно ґрунтується на поширеній серед іноземних аналітиків тенденції недооцінювати Україну і переоцінювати Росію. Цей підхід уже багато разів доводив свою хибність, але деякі коментатори продовжують потрапляти в ту ж пастку”, – наголосив глава МЗС.
Насправді, російські наступальні дії минулого року і цієї зими здебільшого втратили потенціал, зазначив Сибіга і додав, що Україна значною мірою стабілізувала лінію фронту і навіть повернула контроль над деякою територією поблизу Покровська та інших районів.
За оцінкою міністра, Росія досягає лише мінімальних просувань надзвичайно високою ціною на деяких ділянках, втрачаючи понад тисячу солдатів вбитими і пораненими щодня.
“Це найкривавіші квадратні метри, які будь-яка армія захоплювала в сучасній історії”, – підкреслив міністр.
Очільник української дипломатії акцентував на тому, що масштаб втрат був настільки високим, що Кремль був змушений звернутися за підтримкою до північнокорейського режиму, і понад 12 000 солдатів Північної Кореї були задіяні в боях у Курській області.
Він додав, що Росія планувала відвоювати Курську область за кілька місяців, але не могла цього зробити протягом майже дев’яти місяців, і за нинішніх темпів просування в Донецькій області Москві знадобиться багато років, щоб взяти її під контроль.
“Фокусуючись на поточних подіях, не варто випускати з уваги загальну картину, яка демонструє, що повномасштабне вторгнення Росії було повною катастрофою. Москва планувала його як бліцкриг з метою знищення України і повалення її керівництва за лічені дні. За три роки Росія втратила понад 950 000 солдатів убитими і пораненими, але з моменту вторгнення 2022 року не захопила жодного нового обласного центру в Україні. Єдиним був Херсон, але Україна звільнила його у 2022 році разом із понад половиною окупованих територій”, – зауважив Сибіга.
Він відзначив той факт, що Україна розширила свою оборонну промисловість у шість разів і тепер задовольняє приблизно 40% своїх військових потреб самостійно, а також що Україна виробляє 95% дронів, якими були знищені 77 000 російських цілей на фронті лише у березні 2025 року. Цей показник на 10% вищий, ніж у лютому, і потужність українських дронів зростає із кожним тижнем, за інформацією міністра. А загалом, до трьох чвертей цілей на лінії фронту знищуються за допомогою безпілотників.
“Україна хоче миру більше, ніж будь-хто інший у світі. Ми ніколи не хотіли цієї війни, і ми хочемо, щоб вона закінчилася якомога швидше. Ми наполегливо працюємо разом зі Сполученими Штатами, європейськими та іншими партнерами для досягнення миру. І цей шлях повинен базуватися на точній інформації, припущеннях і оцінках. Ми закликаємо до тиску на Росію і чіткого посилення України, що позбавить Москву будь-яких ілюзій про те, що вона може переломити ситуацію на свою користь. Такі заходи змусять Кремль замислитися над припиненням війни, а не її розширенням”, – звернувся глава МЗС України.
Як повідомляв Укрінформ, в понеділок речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія нібито чекає сигналу від України для поновлення прямих переговорів.
Політика
Новий уряд менше говорить про підтримку України, але вона продовжується
Новий чеський уряд менше говорить про підтримку України, але вона продовжується.
Про це на форумі “Діалоги про Європу”, який проходить на Закарпатті, заявив посол Чехії в Україні Лубош Весели, передає кореспондентка Укрінформу.
“Я думаю, що вже не тільки з офіційних заяв зрозуміло, що наш теперішній уряд, як і попередній, підтримує Україну. Це не змінилося”, – зазначив Веселий.
Він зауважив, що теперішній уряд менше говорить про свою підтримку України.
“Змінилося те, що нинішній уряд менше інформує про те, що робить (для України – ред.), але робить… Ми не любимо дуже багато говорити, але вміємо працювати так, аби були конкретні результати”, – додав посол.
Він поінформував, що підтримка України Чехією триває і триватиме.
Як повідомлялося, 10 травня 2026 року неподалік Ужгорода відбудеться форум Dialogues on Europe 2026, присвячений аналізу нової політичної реальності в Європейському Союзі та її впливу на Україну і регіон Центральної Європи. На форумі присутні дипломати та лідери громадського сектору, недержавних інституцій з Чехії, Словаччини, Угорщини, Нідерландів.
Ініціативу «Діалоги про Європу» започаткував Інститут центральноєвропейської стратегії у 2023 році для того, щоб синхронізувати розуміння Європи між Україною та ЄС на наративному рівні. Місією цієї ініціативи є концептуалізація та пропаганда доктрини добросусідства в Центральній Європі як ключового елемента європейської інтеграції України та безпеки Європи в цілому.
Фото: Czech Embassy in Ukraine
Політика
Зеленський і Стубб скоординували позиції напередодні зустрічей
Президенти України і Фінляндії Володимир Зеленський і Александр Стубб скоординували позиції напередодні зустрічей та перемовин цього тижня.
Як передає Укрінформ, про це Зеленський повідомив у соцмережі Х.
“Як і завжди, хороша розмова з Алексом Стуббом. Ми скоординували позиції напередодні зустрічей і перемовин цього тижня. Важливо, щоб взаємодія у Європі залишалася сильною, і зараз є нові перспективи для співпраці”, – зазначив Зеленський.
Він додав, що також обговорили стан дипломатичної роботи з Америкою, між європейцями.
“Відчувається, що сумарний ефект санкцій на Росію та інших форм тиску дає необхідні результати”, – підкреслив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Україна та Фінляндія підписали рамкову угоду про постачання комплектного обладнання для газопоршневих установок.
Фото архівне
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Підтримка України є питанням безпеки для Німеччини
Підтримка України залишається позицією більшості у ФРН, однак у суспільстві та частині владної коаліції досі недостатньо усвідомлюють, що йдеться не про благодійність, а про захист власної безпеки та європейського порядку.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказала доцентка кафедри історії Східної та Центрально-Східної Європи Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Франциска Девіс.
“Частина суспільства сьогодні чіткіше зрозуміла цю відповідальність, і підтримка України залишається позицією більшості. Але я не впевнена, чи достатньо усвідомлюється те, що йдеться не про щедрість чи просто допомогу, а про безпеку Європи і, отже, самої Німеччини”, – зазначила вона.
Девіс наголосила, що саме в Україні нині захищається європейський безпековий порядок, заснований на принципі: жодна держава не має права силою змінювати кордони іншої. “Якщо цей порядок не захистити, уся Європа стане менш безпечною”, – переконана історикиня.
За її словами, після лютого 2022 року в Німеччині відбулися значні зміни у ставленні до постачання зброї Україні: “До лютого 2022 року в усіх партіях існував консенсус проти постачання зброї. Навіть така партія як “Зелені”, яка вже давно була дуже проукраїнською, не хотіла постачати зброю. Тобто зрушення справді відбулося”.
Водночас Девіс назвала нинішню підтримку Німеччиною України недостатньо послідовною.
“Я вважаю, що підтримка все ще недостатньо послідовна. У СДПН – особливо за канцлера Шольца – було чітко видно, наскільки сильно ще діяли старі шаблони мислення. Про це свідчать і нинішні заклики до переговорів з Росією про роззброєння”, – сказала історикиня.
На її думку, очолюваний Фрідріхом Мерцом Християнсько-демократичний союз (ХДС) зосереджується передусім на внутрішньополітичних темах, зокрема на міграції, яка “роздмухується урядом безвідповідальним чином”, і через це підтримка України “ризикує відійти на другий план”.
“Щодо ХДС, то мені важче точно назвати причини. На рівні риторики підтримка присутня, але деякі обіцянки після приходу до влади так і не були виконані. Припускаю, що зараз для ХДС пріоритетними є внутрішньополітичні теми, зокрема міграція. І саме ця тема роздмухується урядом безвідповідальним чином. Підтримка України, попри всю її стратегічну важливість для Німеччини і Європи, ризикує відійти на другий план”, – заявила Девіс.
Вона додала, що при цьому “використовуються популістські та проблемні наративи в надії повернути виборців від “Альтернативи для Німеччини”.
“Проте опитування показують, що ця стратегія не працює. Водночас таке фокусування призводить до того, що центральні виклики – підтримка України та зміцнення власної демократії – не отримують належної уваги”, – зазначила історикиня.
Як повідомляв Укрінформ, Україна та Німеччина підписали масштабний пакет оборонних угод на суму 4 млрд євро, що включає суттєве посилення ППО, розвиток далекобійних спроможностей і запуск спільного виробництва дронів.
Фото із архіву Франциски Девіс
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Події6 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова7 днів agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Одеса5 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Відбудова6 днів agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
